
- •Міністерство освіти і науки україни
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
- •Основні поняття та визначення з бжд. Сутність системного підходу в бжд
- •2. Класифікація небезпек та їх вражаючі фактори
- •Природні загрози (небезпеки)
- •3.1. Види природних небезпек
- •3.1.1. Небезпечні геологічні явища
- •3.1.2. Небезпечні метеорологічні явища
- •3.1.3. Небезпечні гідрологічні явища
- •3.1.4. Природні пожежі, причини їх виникнення та наслідки
- •3.2. Небезпечні біологічні речовини природного походження та їх вплив на людину
- •3.2.1. Небезпечні карантинні й отруйні рослини
- •3.2.2. Патогенні мікроорганізми
- •Техногенні небезпеки
- •4.1. Техногенні небезпеки і їх джерела
- •4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •46 Промислові аварії, катастрофи і їхні наслідки
- •Техногенний вплив на навколишнє середовище
- •Аварії на транспорті
- •Автомобільний транспорт
- •50 Повітряний транспорт
- •Залізничний транспорт
- •Морський і річковий транспорт
- •Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин
- •Пожежі й вибухи
- •Гідродинамічні аварії
- •5. Соціально-політичні небезпеки
- •Глобальні проблеми людства та проблема безпеки життєдіяльності людини
- •Характеристика сучасних соціально-політичних небезпек
- •Війни, збройні зіткнення як кінцева проява політичного конфлікту
- •Сучасні інформаційні технології та їх вплив на здоров’я людини і безпеку суспільства
- •5.5. Алкоголізм, наркоманія і їх наслідки
- •Соціальні хвороби і їхня профілактика
- •5.7. Корупція й криміналізація суспільства
- •Психологічна стійкість людини, її роль у забезпечення безпеки. Види поводження людини
- •91 Література
3.1.2. Небезпечні метеорологічні явища
До н е б е з п е ч н и х м е т е о р о л о г і ч н и х я в и щ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (Степова зона); посуха, суховії (Степова та східна Лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід Степової зони); снігові замети (Карпати); значні ожеледі (Степова зона); сильний мороз (північ Полісся та
25
схід Лісостепової зони); сильні тумани (південний схід Степової зони); шторми, урагани, сильні вітри, смерчі, зливи, ожеледі й заметілі, сильні тумани (узбережжя й акваторія Чорного і Азовського морів).
Урагани, бурі, смерчі – це рух повітряних мас з величезною швидкістю (до 50 м/с і більше) і руйнівною силою зі значною тривалістю.
Причиною виникнення таких явищ є різке порушення рівноваги в атмосфері, яке проявляється у незвичних умовах циркуляції повітря з дуже високими швидкостями повітряного потоку.
Ураган, який виник 23 червня 1997 р. на Волині, завдав величезних збитків регіону. Було пошкоджено 3 500 житлових будинків, 1 380 промислових і сільськогосподарських будівель, 505 об’єктів соціально-культурного призначення. Вітер порвав дроти 266 ліній електропередач, вивів із ладу 129 електропідстанцій та 177 АТС, позбавив зв’язку 603 населені пункти. Стихія знищила 14 тис. та пошкодила 35 тис. га. посівів.
7–8 березня 2002 р. унаслідок бурі в дев’ятнадцяти областях України було знеструмлено 1935 населених пунктів, пошкоджено 2829 будівель, повалено 270 га лісових насаджень.
Смерч – це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині. Це явище супроводжується грозою, дощем, градом і, досягаючи поверхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху – людей, техніку, воду, піднімаючи високо над землею
Виникають смерчі майже щорічно то в одній, то в іншій області країни (1…2 рази на рік), переважно в серпні, мають невелику тривалість (до десяти хвилин). Частіше вони виникають у Центральному Поліссі і Степовій зоні, особливо в Запорізькій, Херсонській областях і в Криму.
За останні 20 років ХХ ст. в Україні зареєстровано 34 випадки смерчів з людськими жертвами і значними збитками, особливо в сільському і лісовому господарствах. Тому руйнівну силу смерчів можна порівняти з ударною хвилею осередку ядерного ураження. Смерчі руйнують будівлі, лінії електропередачі та зв’язку, розкидають скирти сіна і соломи, спустошують посіви, пошкоджують транспортні магістралі й мости, призводять до аварій на комунально-енергетичних мережах, а головне – до людських жертв.
26
Шквали – це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин), інколи до 25 – 70 м/с, частіше буває під час грози, є загрозою для всієї території України.
У липні 2000 р. шкальний вітер з дощем і градом на території 9 областей України (Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької) пошкодив 25 069 будинків, 1357 ЛЕП, 212 489 га сільгоспугідь, було знеструмлено 827 населених пунктів.
Сильний вітер – це вітер зі швидкістю 25 м/с і більше. Буває на більшості території Україні майже щорічно. Частіше на Донбасі, в Криму і Карпатах.
Для території України небезпечними є також й пилові бурі.
Пилові бурі – це довготривале перенесення великої кількості пилу і піску сильним вітром зі швидкістю більше 15 м/с і тривалістю від 10 до 24 год., інколи більше доби.
За кольором та складом пилу, що переноситься, пилові бурі бувають: чорні (чорноземи), бурі й жовті (суглинок, супісок), червоні (суглинки з домішками окисів заліза) і білі (солончаки). Червоні бурі можуть тривати декілька днів. Пил таких бур може підніматися до 1…1,5 км, інколи до 2…3 км.
Пилові бурі виникають щорічно в Україні в різних областях, але частіше в Степовій зоні. У зимово-весняний період у центральних та східних областях України бувають сніжно-пилові бурі.
Особливо небезпечні пилові бурі для сільського господарства: знищується орний шар ґрунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються шаром пилу, піску великі території сільськогосподарських посівів.
Сильні снігопади і заметілі – це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби (визначається шаром талої води), що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту. По території України в середньому снігових опадів буває 20…30 мм, інколи до 70 мм, а в Карпатах – до 100 мм.
Снігові замети утворюються під час інтенсивного випадання снігу при буранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в
27
населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні й автомобільні шляхи. Порушується нормальне життя населених пунктів. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.
Сильні ожеледі – це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром 20 мм і більше, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці унаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману.
Виникнення такої стихії пов’язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0°С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2–3 діб. Найчастіше буває у грудні – січні, але можлива з листопада до березня.
Сильні ожеледі частіше бувають на Волинській, Подільській височині, в горах Криму і на Донецькому кряжі.
Сильні морози – зниження температури до мінус 300С і нижче. Найбільш холодна частина країни – східні і північно-східні області та гірські райони Карпат.
Заморозки – це зниження температури повітря і/або грунту вночі нижче нуля градусів в той час, коли середня добова температура плюсова. Відрізняються заморозки весняні і осінні. Весняні заморозки діють на рослини, призводячи до сповільнення їх розвитку, або загибелі посівів, а осінні – до загибелі сільськогосподарської продукції.
Град – це частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град завдає великих збитків сільському господарству, особливо від червня до середини вересня, у Криму, Полтавській, Тернопільській, Чернівецькій, Луганській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській і Одеській областях, на Волині, Поділлі й Приазов’ї.
Туман – атмосферне явище, що характеризується великою кількістю в повітрі мікроскопічних крапель води або кристаликів льоду, які знижують прозорість атмосфери.
Сильні тумани з’являються в основному в холодну пору року (у жовтні – квітні). Особливо поширені у гірських районах Карпат і Криму, інколи і на Південному березі Криму. В цих районах близько 100 днів бувають з
28
туманами, а з сильними – до 80 днів. На Приазовській, Придніпровській, Волинській, Подільській височині й Донецькому кряжі з туманами бувають близько 80 днів, а з сильними – до 30 днів. У Степовій зоні, на рівнині південної частини тумани бувають 30 днів на рік, а сильні – до 20 днів.
Найпоширенішим стихійним метеорологічним явищем в України є дуже сильний дощ.
Сильний дощ – з кількістю опадів більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин.
Сильна злива – кількість опадів 30 мм і більше, тривалістю 1 година і менше.
Сильні дощі (зливи) призводять до появи селей, зсувів, підтоплення територій, повеней. Щорічно бувають на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.
10–11 червня 2002 р. сильний дощ у Івано-Франківській та Львівській областях підтопив 384 садиби, пошкодив 27 мостів, 29,5 км автомобільних доріг, 3 км берегоукріплень, унаслідок чого утворилось 6 зсувонебезпечних ділянок.
Сильна спека – підвищення й утримання тривалий час температури до +35°С і вище. Це явище характерне для Степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.
Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. У таких умовах посилюється випаровування, різко зменшується волога в ґрунті, і це призводить до в’янення та загибелі сільськогосподарських культур. Впливу суховіїв зазнають Степова і частково Лісостепова зони України.
Посухи – виникають при тривалому періоді без опадів, підвищеній температурі й низькій вологості повітря. Погіршується ріст, а часто відбувається і загибель сільськогосподарських культур, особливо у південній частині Степової зони.
Блискавки призводять до загорання будинків, тваринницьких приміщень, виробничих будівель і споруд, скирт сіна і соломи, загибелі людей і тварин, руйнування ліній зв’язку і електромережі.
29
Найбільш небезпечною зоною з погляду ураження блискавкою вважається простір навколо дерев. Кожна четверта людина, вбита блискавкою, ховалася від грози під деревом.
Для запобігання ураження блискавкою людей рекомендується під час грози дотримуватись таких простих правил: уникати відкритих місць і високих дерев; ноги тримати разом, а руки – на колінах; вологий одяг це захист від серйозних травм; якщо людина у воді, треба швидко вийти на берег; краще знаходитися всередині автомобіля і не торкатися його металевих частин.
Потерпілому від блискавки необхідно надати першу допомогу. При потребі зробити штучне дихання і закритий масаж серця.
Щоб не допустити ураження блискавкою будинків, виробничих корпусів, тваринницьких приміщень, необхідно обов’язково влаштувати блискавко-відводи.