2.2.2 Коксовий цех

При вивченні виробництва необхідно розглянути наступні питання:

- призначення цеху;

- склад шихти, показники її якості;

- термічна підготовка шихти, методи її завантаження;

- народногосподарське значення коксу, його споживачі, технічні вимоги до якості коксу (згідно з державними стандартами);

• охорона праці на ділянках захисту навколишнього середовища (санітарно-гігієнічні вимоги і заходи, техніка безпеки, протипожежна безпека і заходи, захист від блискавки);

- еколого-економічна ефективність систем захисту навколишнього сере­довища, проблеми і перспективи екологізації коксохімічного виробництва.

2.2.3 Цехи уловлювання хімічних продуктів коксування

При вивченні виробництва необхідно розглянути наступні питання:

• склад цехів уловлювання, виходи хімічних продуктів коксування, вплив складу шихти, конструкції коксових печей, теплового і гідравлічного режимів коксування на кількість і якість вихідних продуктів;

• призначення первинного охолодження газу, продукти, які виділяються, їх властивості і застосування;

- охолодження газу в газозбірниках, їх улаштування та режим роботи;

- переробка і рекуперація теплоти надсмольною водою циклу газозбірників;

• розділення продуктів конденсації, технологія і апаратура для охолодження газу і конденсації парів води та смоли у первинних газових холодильниках ПГХ з вертикальними та го­ризонтальними трубами;

- електрофільтри, освітлювачі надсмольної во­ди, нагнітачі, їх конструк-ція, принцип дії, робочі характеристики;

• рекуперація теплоти коксового газу у ПГХ;

• норми технологічного режиму, матеріальний і тепловий баланси відділення;

• переробка надсмольної води, склад і властивості надсмольної води, те­оретичні основи її переробки з виділенням і рекуперацією цінних та шкідливих компонентів, теоретичні основи виділення летючого та зв'язаного аміаку, технологічна схема виділення аміаку з одночасним обезфенолюванням, випарювальна колона, конструкція, принцип дії;

• призначення і улаштування приколонків, дефлегматора;

• матеріальні і те­плові потоки аміачно-вапнякового відділення;

• обезфенолюючий скру­бер, його конструкція, режим роботи;

• параметри технологічного режи­му, автоматичний контроль і управління, аналітичний контроль;

• теоретичні основи переробки аміаку коксового газу і надсмольної води у кристалічний сульфат амонію;

• основи уловлювання аміаку у сатураторах і отримання крупнокристалічного сульфату амонію;

• технологічна схема сатураторного способу отримання сульфату амонію;

• апаратура, призначення і будова підігрівника коксового газу, конструкція сатуратору і технічні рішення, які забезпечують отримання крупнокристаліч­ного продукту, кислотна пастка, циркуляційна каструля, кристалоприймач і центрифуга;

• сушіння сульфату амонію, його розфасування, вимо­ги до якості готового продукту, уловлювання і виділення піридинових основаній із маточного розчину, нейтралізатор піридинових основаній;

• конденсатор легких піридинових основаній;

• особливості отримання су­льфату амонію по безсатураторному способу, матеріальні і теплові по­токи, апаратура, абсорбер, збірник, випарник, конденсатор;

• теоретичні основи виділення бензольних вуглеводнів із коксового газу, необхідність кінцевого охолодження газу, технологічна схема, аналіз схем з відкритим та закритим циклами, забруднення навколишнього се­редовища на градирнях кінцевого охолодження, недоліки закритого ци­клу, відділення смоли від надсмольної води, конструкції кінцевих газо­вих холодильників і градирень, контроль якості охолодження газу, вплив різних параметрів на процес охолодження; бензольно-скруберне відділення, конструкції скруберів і дистиляційних колон, підігріву ма­сла, регенератор, дефлегматор, розподілювальна колона, теплообмінни­ки, холодильники, вимоги до якості бензольних вуглеводнів, застосова­ні вбирні масла, особливості отримання сирого бензолу у схемах з вог­невим обігрівом, конструкція трубчастої печі для нагріву поглинального масла, матеріальні і теплові баланси;

• теоретичні основи виділення сірководню із коксового газу окислюваль­ними методами, технологічна схема і хімізм процесу уловлювання сір­ководню миш'яково-содовим розчином і виділення сірки у генераторах, хімізм утворення баластних солей і методи виділення їх із збірника, особливості процесу виготовлення свіжого миш'яково-содового поглинального розчину, апаратура, сіркові скрубери, їх призначення і конструкція, зрошувальні системи скруберів, краплевловлювачі;

• конструкція регенераторів, підігрівач і холодильник циркулюючого розчину, ваку­ум-фільтри для фільтрації сіркової піни, автоклав для плавлення сірко­вої пасти, компресорне господарство і очищення повітря перед його по­данням у регенератор;

• сутність кругових способів очищення від сірководню: умови селектив­ного поглинання сірководню карбонатними розчинами, виділення сір­ководню за допомогою поглинача, технологічна схема процесу очищення коксового газу від сірководню, конструкції сіркових скруберів, системи зрошення, які забезпечують повне змочування насадки, конструктивні особливості регенераторів, використання відкидної теплоти коксового газу у ПГХ або надсмольної води для нагрівання регенеруючого розчину, циркуля­ційні підігрівачі, конденсатори-холодильники, вакуум-насоси;

• перероб­ка сірководню у сірчану кислоту методом мокрого каталізу, теорети­чні основи конденсації сірчаної кислоти у вигляді туману, технологічна схема переробки, печі для спалювання сірководню, особливості охоло­дження газів, контактування між шарами каталізатора у контактному апараті, каталізатори, що використовуються, та їх характеристика, конструкції контактних апаратів, башти-конденсатори, їх призначення і конструк­ція, можливість зниження кількості туману та його виділення, викиди у навколишнє середовище і методи їх утилізації;

• охорона праці на ділянках захисту навколишнього середовища (санітарно-гігієнічні вимоги і заходи, техніка безпеки, протипожежна безпека і заходи, захист від блискавки);

• еколого-економічна ефективність систем захисту навколишнього сере­довища, проблеми і перспективи екологізації виробництва.