5.11 Скорочення

5.11.1 У стандарті дозволено вживати:

— загальноприйняті скорочення:

«див.»—дивись;

«номін.» — номінальний;

«гран, відх.» — гра­ничний відхил та інші скорочення, які встановлено правилами української орфографії та ДСТУ 3582;

— скорочення абс. — абсолютний; відн. — відносний, які вживають із числовими значеннями;

— скорочення, установлені в самому стандарті.

Замість скорочень «і т. д.» (і так далі), «і т. ін.» (і таке інше), подібні — рекомендовано вживати «тощо».

5.11.2 Якщо в стандарті прийнято особливу систему скорочування слів або назв, її подають у розділі «Познаки та скорочення». Повний запис скорочуваної лексеми чи словосполуки треба наво­дити тоді, коли її вперше згадують у тексті стандарту, після неї в дужках подають її скорочення (абре­віатуру), у подальших згадуваннях рекомендовано вживати прийняте скорочення без відмінкових закінчень. Якщо відсутність відмінкових закінчень спричинює неоднозначне розуміння положення стан­дарту, скорочувану лексему чи словосполуку подають повністю.

5.12 Умовні познаки

5.12.1 У стандарті треба використовувати умовні познаки, зображення та знаки, установлені в чинних стандартах. Наприклад, у багатьох стандартах параметр «Стала часу» позначають літерою «т». Використовуючи застандартизовану познаку, у тексті стандарту при його першій згадці треба дати пояснення, наприклад, «Стала часу т».

5.12.2 Якщо використано умовні познаки, зображення або знаки, не встановлені чинними стан­дартами, їх треба пояснювати в тексті і (або) в розділі «Познаки та скорочення».

5.13 Позначання фізичних величин та одиниць фізичних величин

5.13.1 Для позначання фізичних величин та їхніх одиниць виміру треба використовувати Міжна­родну систему одиниць (SI) та дотримуватися вимог стандартів ДСТУ 3651.1 і ДСТУ 3651.2.

5.13.2 Поряд з одиницями системи SI за потреби в дужках можна зазначати одиниці раніше за­стосовуваних систем, які дозволено використовувати. Заборонено в одному стандарті використову­вати різні системи позначання фізичних величин.

5.13.3 У стандарті числове значення величини, подане з одиницею виміру величини, треба писа­ти цифрами. Однорозрядне числове значення без одиниці виміру пишуть словами, багаторозрядне — цифрами.

Приклади

1 Випробувати п'ять труб, кожна завдовжки 5 м.

2 Відібрати 15 труб для випробовування на тиск.

5.13.4 Між числовим значенням та познакою одиниці фізичної величини має бути проміжок. На­писання познак одиниць фізичних величин має відповідати вимогам стандартів комплексу ДСТУ 3651.

Приклади

5 шт.; 10 кг; 5 млн л; 4 тис. км

5.13.5 У межах одного стандарту одиниця фізичної величини того самого показника має бути здебільшого однакова.

5.13.6 Якщо в тексті стандарту наведено низку числових значень фізичної величини, які вираже­но однією одиницею виміру, познаку цієї одиниці виміру пишуть тільки за останнім числовим значен­ням. В одному ряду чисел здебільшого наводять однакову кількість десяткових знаків для всіх значень, що утворюють ряд.

Приклад

1,0; 1,5; 2.0; 2.5 мм.

5.13.7 Якщо в познаці величини використано індекс, який є скорочення слів «номінальний» (ном.), «мінімальний» (мін.), «максимальний» (макс.), «абсолютний» (абс.), «відносний» (відн.) тощо, в індексі крапку не ставлять: /мін, имакс, Яном», тощо.