2.3. Територіально розподілені інтегровані мережі

Територіально розподілені інтегровані обчислювальні мережі призначені для забезпечення надійної, оперативної й захищеної передачі даних між структурними підрозділами організації й покликані забезпечувати доступ користувачів до ресурсів загалькорпоративної інформаційної системи.

Основою функціонування територіально розподілених мереж є:

§ можливість організації обміну даними між об’єктами ІС незалежно від місця їхнього розташування, а також можливість взаємодії із зовнішніми комп’ютерними системами;

§ здатність надавати й підтримувати необхідні класи обслуговування залежно від типу даних, якими обмінюються об’єкти інформаційної системи;

§ можливість гнучкого управління мережею в частині налаштування й конфігурування сервісів, класів обслуговування, обліку подій, їхнього нагромадження й видачі статистичних даних;

§ забезпечення повномасштабного захисту даних і ресурсів мережі від несанкціонованого доступу й мережних атак як із зовнішніх каналів зв’язку й мереж (у тому числі з Інтернету), так і зсередини локальних мереж корпоративної структури.

Рішення з побудови територіально розподілених інтегрованих мереж включають:

§ транспортну інфраструктуру;

§ центральний вузол;

§ міжрайонні вузли;

§ районні вузли.

Як базові протоколи використаються TCP/IP й SNA. Дана схема дозволяє забезпечувати для користувачів наступні послуги зв’язку:

1. Базові

§ SNA-послуги – послуги по передачі даних по стеку протоколів SNA для забезпечення функціонування автоматизованої системи персоніфікованого обліку (передачі даних між серверами підсистеми персоніфікованого обліку);

§ IP-послуги – послуги з передачі даних по протоколах IP;

2. Окремі

§ розсилання інформаційних й інших повідомлень;

§ обмін файлами;

§ обмін електронною поштою;

§ синхронізація географічно розподілених баз даних;

§ вилучений доступ з будь-якого підрозділу до інформації баз даних;

§ послуги телефонного зв’язку;

§ послуги факсимільного зв’язку.

2.4. Ір та традиційна телефонія

Організація телефонії на базі мережі передачі даних дозволяє позбутися від необхідності експлуатації роздільних мереж для передачі даних і телефонного зв’язку й забезпечує ефективне використання каналів передачі даних. Крім того, цей підхід дозволяє зменшити витрати на впровадження, підтримку й розширення об’єднаної мережі й, як наслідок, підвищити рентабельність телекомунікаційної мережі підприємства.

Одним з найбільш ефективних підходів до питання інтеграції різних додатків даних, голосу й відео є побудова мережі корпоративної телефонії на базі відкритих протоколів передачі даних, у першу чергу IP. Серед основних переваг використання IP-телефонії можна виділити наступні:

§ можливість побудови єдиної телекомунікаційної інфраструктури на базі загальної корпоративної IP-мережі;

§ спрощення настроювання, підтримки й адміністрування телекомунікаційної інфраструктури;

§ можливість використання додатків, що використають переваги інтеграції голосу, відео й даних у рамках єдиної телекомунікаційної інфраструктури;

§ орієнтація на підтримку відкритих протоколів й інтерфейсів для розробки додатків (API), що забезпечує можливість інтеграції із широким спектром сучасних додатків, пропонованих у цей час різними виробниками;

§ скорочення витрат на канали за рахунок можливості ефективного використання каналів для спільної передачі голосового трафіку, даних і трафіку відеододатків;

§ скорочення витрат на оплату міжміських переговорів;

§ зниження загальної вартості володіння системою.

Рішення для побудови мереж корпоративної IP-телефонії засновано на використанні архітектурної моделі Cisco AVVID (Architecture for Voice, Video and Integrated Data) і призначене для рішення наступних основних завдань:

§ побудова сучасної багатофункціональної системи цифрової телефонії на базі розподіленої корпоративної IP-мережі;

§ підключення системи корпоративної IP-телефонії до телефонної мережі загального користування й стикування з існуючими ділянками традиційної телефонної мережі компанії;

§ забезпечення додаткових сервісів для абонентів корпоративної мережі IP-телефонії.

Відмінною рисою розглянутої архітектури є її розподілена природа, завдяки якій система легко масштабується. Інша відмінна риса Cisco AVVID – використання відкритих стандартів (зокрема, стандартних протоколів H.323 й MGCP для передачі голосу й відео в мережах IP). Це дозволяє забезпечити інтеграцію із цілим рядом інших систем як традиційної, так і пакетної телефонії, а також із системами передачі даних і відеододатками, що підтримують ці стандарти.

Узагальнений варіант схеми рішення IP-телефонії являє собою розподілену систему, що забезпечує послуги корпоративної IP-телефонії не тільки для центрального офісу, але й для вилучених підрозділів й офісів, підключених до корпоративної IP-мережі із забезпеченням необхідних механізмів якості послуг (QoS).

Основним компонентом рішення є IP-УАТС Cisco CallManager, що виконує функції керуючого сервера IP-телефонії.

Сервер CallManager призначений для управління телефонних з’єднань і забезпечує ряд додаткових функцій, таких як:

§ настроювання й управління системою IP-телефонії за допомогою графічного інтерфейсу, включаючи настроювання IP-телефонів, шлюзів, настроювання номерного плану, збір й аналіз статистичної інформації про функціонування системи й т.д.;

§ додаткові функції для користувачів у системі корпоративної IP-телефонії, включаючи підтримку аудіо конференцій, інтеграцію з корпоративним каталогом абонентів на базі протоколу LDAP й ін.;

§ інтеграцію з користувацькими додатками, у тому числі із системою голосової пошти й уніфікованої обробки повідомлень (Unified Messaging), із системою голосових меню/автоматичним оператором (IP IVR/AA), та ін.

IP-телефони підключаються в локальну мережу, що комутирує, Ethernet 10/100 і забезпечують ініціацію виклику. Їхніми основними функціями при побудові повнофункціональних систем корпоративної телефонії, зокрема, є:

§ підтримка кількох телефонних ліній на одному телефонному апараті;

§ забезпечення високої якості голосу;

§ організація телефонних конференцій;

§ індикація інформації про телефонне з’єднання;

§ індикація наявності голосового повідомлення (Message Waiting Indicator, MWI).

Інформаційні ресурси для багатьох компаній так само значимі, як і корпоративні фінанси чи кадровий склад. Тому функції порталу повинні розглядатися набагато ширше, ніж функції «парадного входу в будівлю», що відкриває прямий шлях до потрібної інформації.

Основна функція порталу - це управління інформаційними ресурсами підприємства. При такому підході абревіатура EIP може бути розкрита дещо по-іншому, а саме: Enterprise Information PLANING (по аналогії з ERP-системами).

Процес планування інформаційного забезпечення тісно пов'язаний з урахуванням інформаційних потреб співробітників компанії, зайнятих в тому чи іншому бізнес-процесі, і з організацією відповідних робочих місць. Зазвичай цей обов'язок покладено на ІТ-підрозділу, які не завжди володіють детальною інформацією про бізнес-процеси компанії і про те, яку позицію займають в цих процесах користувачі. Для того щоб зібрати цю інформацію, необхідно провести масштабне системно-аналітичне обстеження діяльності компанії, а це вельми витратна справа.

Планування інформаційного забезпечення - ключова і водночас найменш очевидна функція управління, реалізована за допомогою порталу. Спланувати автоматизоване робоче місце в рамках портальної технології - значить побудувати персональний рубрикатор для кожного користувача (в загальному випадку для кожного типу користувача).

Безсумнівно, це можна зробити, використовуючи матеріали системно-аналітичного обстеження. Але є й інший підхід, що спирається на контроль доступу і аналіз затребуваності інформаційних ресурсів. Відзначимо, що ці функції практично завжди реалізовуються в рамках інформаційного порталу, незалежно від його платформи та вендора.

Побудова персонального рубрикатора - ітеративний процес. Кожна ітерація легко описується в термінах стандартного управлінського циклу (планування - контроль - аналіз - прийняття рішень). На етапі планування будується базовий (плоский) рубрикатор з максимальним набором інтегрованих в портал інформаційних ресурсів. При цьому необхідно врахувати діючу в компанії політику інформаційної безпеки (головним чином обмеження на доступ користувачів) і провести класифікацію інформаційних ресурсів за приналежністю до тієї чи іншої предметної області (фінанси, виробництво, збут, закупівлі і т. П.). Особливо це актуально для великих компаній.

На етапі контролю збираються дані про роботу користувачів з ресурсами порталу за деякий проміжок часу, тривалість якого в загальному випадку залежить від кількості користувачів, тобто від розміру компанії.

Етапи аналізу і прийняття рішень в даному випадку можна об'єднати: зібрані дані аналізуються, і за результатами аналізу будується новий рубрикатор, в якому враховується як затребуваність ресурсів, так і структура предметної області. Перехід від плоского рубрикатора до двухуровневому (перший рівень враховує особливості предметної області та загальну затребуваність ресурсів по кожному напрямку, а другий - тільки кількість користувачів у кожного інформаційного ресурсу) проілюстрований схемою на рис. 1.

Після декількох ітерацій співробітники ІТ-підрозділу мають можливість побудувати персональний рубрикатор для кожного користувача або для кожної групи користувачів. Для цього необхідно забезпечити доступ користувачів до всіх ресурсів відповідної предметної області, загальних ресурсів і окремим ресурсам з інших предметних областей. Так, групі користувачів, пов'язаних з процесами збуту, може бути відкритий доступ не тільки до рубрики «збут» і загальним новинам, але і до фінансових новин (із рубрики «фінанси»)

Гідності описаного підходу очевидні: можливість «безболісного» розширення рубрикатора і низька собівартість робіт, а основний недолік - необхідність «звикати» до нового рубрикатору після кожної ітерації. Слід також відзначити, що успіх описаного підходу багато в чому залежить від можливостей персональної рубрикації інформаційних ресурсів у платформи порталу.

Реалізація стандартного управлінського циклу щодо інформаційних ресурсів дозволяє розглядати портал як одну зі складових системи управління компанією. Та обставина, що багато найбільших виробників інформаційних систем класу ERP включили в арсенал пропонованих рішень інформаційний портал (SAP Workplace, Oracle Portal, iBaan Portal), служить ще одним аргументом на користь такого трактування ролі порталу.

управління інфраструктурою

Управління інформаційним забезпеченням не вичерпує всієї підводної частини айсберга - управлінської функціональності порталу. Не менш серйозний аргумент ефективності портальних рішень - це можливість для компанії, використовуючи ці технології, оптимізувати інвестиції в розвиток інформаційних ресурсів в цілому.

Фахівцям, які аналізують процеси інвестицій в інформаційні технології, добре відомо, що будь-яка компанія в своєму розвитку переживає два сплеску інвестицій в ІТ. Перший пояснюється бажанням компанії автоматизувати власну діяльність. Після того як основні бізнес-процеси автоматизовані і всі необхідні інформаційні ресурси сформовані, тобто побудована інформаційна інфраструктура компанії, починається другий приплив інвестицій: компанія намагається інвестувати в управління інформаційною інфраструктурою, в забезпечення взаємодії автоматизованих модулів і, нарешті, в розвиток інформаційних ресурсів.

Як правило, в компанії, яка розглядає можливість впровадження порталу, вже зроблено ряд серйозних інвестицій в інформаційні технології та автоматизацію бізнес-процесів. Тому, основними інвестиційними цілями портального проекту повинні стати захист інвестицій в інфраструктуру та оптимізація інвестицій в її розвиток і управління.

Але як зберегти фінансові вкладення в інформаційну інфраструктуру компанії і як оптимізувати обсяг інвестицій?

В результаті розробки проекту впровадження порталу в компанії формується нова інфраструктура, здатна «ввібрати» в себе всі достоїнства і позитивні ефекти колишньої інфраструктури, найбільш ефективним чином використовуючи існуючі інформаційні ресурси та програмно-технічні рішення. Як це відбувається, можна проілюструвати наступним прикладом.

Припустимо, в компанії автоматизований процес роботи з клієнтами, але зроблено це на основі власної розробки. В поточному вигляді система не може вирішити всіх звалилися на неї завдань. Вона не здатна обмінюватися інформацією з іншими системами компанії, має незручний інтерфейс, крім того, її підтримка на робочих місцях є дуже трудомісткою завданням для відповідної служби. Найбільш простий варіант для компанії, але і самий дорогий - замінити цю систему на яке-небудь промислове рішення. Інвестиції в розробку застарілої системи будуть при цьому безповоротно загублені.

Для успішного ведення бізнесу підприємство має бути зацікавленим в отриманні достовірної інформації про своїх клієнтів, постачальників і дистриб'юторів. Нині необхідним засобом накопичення великих обсягів інформації є сховища даних і бази даних та засоби аналітичної обробки. Ці особливості розвитку бізнес-інформації сучасного підприємства можуть бути реалізовані у межах створення єдиного інформаційного простору (ЄШ) підприємства.

Нова інформаційна політика реалізується тими керівниками, які усвідомили, що накопичувана в різних службах підприємства інформація є цінним ресурсом, і цей ресурс має бути доступним усім користувачам.

Відкрита інформаційно-маркетингова інфраструктура в країні дуже слабка, щоб приносити реальну користь вітчизняним підприємствам.

Для успішного розвитку бізнесу важливі: економічна політика держави і підприємницька активність. Проблема постійних змін правил гри в діловій сфері істотно заважає становленню стабільного бізнес-середовища. Постійні зміни правової бази створюють все нові і нові потоки, що вимагають уваги фахівця й залучення відповідних інструментів автоматизованої обробки інформації.

Правова інформація це структурований масив з чіткими типами і видами взаємопов'язаних документів, які можна класифікувати в ПрО за термінами та іншими аспектами. Основною доданою вартістю виробників довідково-правових систем є саме структуризація й обробка правової інформації.

Програми, які використовувалися в управлінні фінансово-господарською діяльністю, за десятиліття пройшли певну еволюцію.

Поки що підприємства в основному користуються системами обліку, а не системами управління фінансово-господарською діяльністю.

Технологічні особливості систем-конструкторів для управління фінансово-господарською діяльністю у розрізі їх споживчих властивостей представлені в "1С:Предприятие", "Кауізіоп Ахаріа", "Еталон", "Тектон" тощо.

Властивість ІР формуватися у структури, відтворені в галузевих стандартних структурах у виробничій сфері, обумовлюється однаковим складом інформації при використанні у процесі управління в рамках галузі. Саме ця властивість покладена в основу створення інформаційних систем управління.

Відтак, формування і використання IP - одна з головних проблем створення ЄШ держави. IP створюються у процесі функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС) усіх сфер діяльності держави: органів влади й управління; органів місцевого самоврядування.

ЄШ складається з таких головних компонентів: 1) інформаційних ресурсів, що містять дані, відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації; 2) засобів інформаційної взаємодії користувачів, зокрема програмно-технічних засобів, інформаційних технологій і систем різного призначення; 3) організаційних структур, що забезпечують збір, обробку, зберігання, поширення, пошук і передачу інформації.

Глобалізаційні процеси в поєднанні з ІКТ формують новий інформаційно-економічний простір (ІЕП), кардинально змінюючи характер функціонування та управління підприємствами й економікою в цілому.

Інформаційно-економічний простір - сукупність інформаційних ресурсів економічної системи і технологій їх обробки, зберігання та передачі, інформаційних систем і телекомунікаційних мереж, які функціонують на основі єдиних принципів та загальних правил.

Базис ІЕП становлять інформаційні ресурси і засоби їх обробки та зберігання (бази даних і бази знань, сховища даних, класифікатори, стандарти документів, ПК, ІКТ).

Об'єднання ІЕП певної предметної області (приміром, економічної галузі, країни, світу) утворює її єдиний інформаційно-економічний простір. Єдиний інформаційний простір (світу, держави, регіону, підприємства тощо) містить у собі ІЕП відповідних суб'єктів економічної діяльності.

Єдиний інформаційний простір - це сукупність інформації, технологій її обробки, збереження та передачі, що функціонують на основі єдиних принципів і за спільними правилами._

ЄШ структурується через динамічні інформаційні бізнес-системи - взаємопов'язані сукупності методів і засобів збору, накопичення і зберігання, пошуку та обробки, поширення і подання інформації, які в мережі Internet на сьогодні за допомогою сучасних ІКТ формують економічні відносини між ними.

Першим кроком на шляху розширення ІБП підприємств є формування корпоративних інформаційних систем. ЄШ в економіці набуває все більшого значення.

Ефективне управління підприємством та його включення у світовий ЄІП передбачає необхідність для всіх підприємств сформувати своє мережеве представлення в Internet (інформаційні моделі). Різні інституціональні структури (суб'єкти економічної діяльності - СЕД, віртуальні організації - ВО) будуть створювати власні інформаційні моделі, формуючи певні інформаційно-економічні простори засобами активного (програмні агенти - агент СЕД (АСЕД) або мультиагентні системи) чи пасивного (сайт, портал тощо) програмного забезпечення

При застосуванні ITC підприємства стають більш конкурентоспроможними, їм відкривається доступ на всі електронні ринки.

До однієї з компонент інформаційної інфраструктури, зокрема, відноситься віртуальна реальність, що формується у вигляді віртуальних аналогів реальних суб'єктів і процесів, які базуються на відповідних програмно-апаратних платформах й інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах зв'язку і сприймаються користувачем як модель - замінник дійсної реальності. В інформаційному суспільстві змінюється характер праці, діяльність людини стає більш інтелектуальною, а телекомунікації, програмно-технічне забезпечення та інформаційні ресурси стають основними засобами виробництва.

Суспільство отримує статус інформаційного при: досягненні суспільством єдиного інформаційного простору; домінуванні в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні ІКТ; зростанні ролі інформаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва і посиленні тенденцій до спільного функціонування інформаційних потоків; забезпеченні інформаційної безпеки особи, суспільства і держави; наявності ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на швидкий доступ, одержання, поширення та користування інформацією; високому рівні освіти, зумовленому розширенням можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях; наданні інформаційним ресурсам провідної ролі в забезпеченні стійкого поступального розвитку суспільства; фактичному задоволенні потреб суспільства в інформаційних послугах.

ВИСНОВКИ

Також, IP-телефони забезпечують ряд нових можливостей, зокрема, доступ до корпоративного каталогу абонентів (з функціями пошуку й прискореного додзвону), списку пропущених дзвінків (а також здійснених раніше дзвінків) і надають доступ до різних сервісів, розташованих на серверах XLM-додатків. Можливості XML-сервісів IP-телефону допомагають вирішити завдання швидкого й зручного доступу до інформації з екрану IP-телефону, наприклад, інформації про розклад зустрічей абонента, інформація з корпоративних інформаційних серверів, інформація з Інтернет.

Подібна архітектура має ряд переваг, серед них:

§ простота й економічність впровадження телефонії для невеликих вилучених офісів;

§ можливість централізованого настроювання й управління телефонною системою;

§ простота організації доступу вилучених абонентів до сучасних сервісів телефонії, розгорнутим у центральному відділенні, таким як сервіси голосової пошти й уніфікованої обробки повідомлень, доступ до автоматичних телефонних довідників з IP-телефону й т.д.;

§ можливість використання ресурсів корпоративної мережі передачі даних для встановлення телефонних з’єднань між різними відділеннями, об’єднаними мережею IP-телефонії;

§ немає необхідності мати досвідчений персонал служби технічної підтримки в кожному вилученому підрозділі або офісі.

Завдяки підтримці відкритих інтерфейсів, таких як TAPI, JTAPI, H.323 й інших система IP-телефонії забезпечує можливість інтеграції із цілим рядом користувальницьких додатків, що забезпечують додаткові можливості для користувачів, такими як системи інтерактивних голосових меню (IVR), рішення для побудови центрів обслуговування клієнтів (CC), додатка для запису телефонних розмов, диспетчерські додатки й т.д