3.4. Заходи боротьби з пилом та протипожежний захист.

3.4.1. ПРОТИПИЛОВІ ЗАХОДИ. Для зниження запилення повітря під час проведення виробки ми

передбачаємо схему провітрювання, при якій виключене надходження пилу з сусідніх діючих вибоїв, застосовуємо керування вибійними машинами по­за зоною основного пилового потоку, передбачили мінімальну кількість пунктів перевантаження гірничої маси, забезпечили провітрювання виробки з оптимальною за пиловим фактором швидкості повітря 0,4-0,75 м/с.

Під час усіх виробничих процесів, при яких утворюється і виділяється пил застосовуємо придушення пилу за такими параметрами:

зрошення під час роботи прохідницького комбайна - не менше як 100л/м³ гірничої маси;

обмивання водою або 0,1% водним розчином змочувача вибою і виробки проводимо за 20-30хв до виконання робіт.

3.4.2. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

У разі виявлення диму необхідно негайно включитись в саморятівник і рухатися за ходом вентиляційного струменя до найближчої виробки зі свіжим струменем повітря, до запасних виходів.

При виявленні місця пожежі з сторони свіжого струменя потрібно включитись в саморятівник і почати гасіння первинними засобами пожежогасіння, при горінні електропускової апаратури, силових кабелів потрібно зняти напругу з аварійних агрегатів.

При пожежі в вибої тупикової виробки потрібно включитись в саморятівник і почати гасіння первинними засобами, якщо неможливо погасити пожежу наявними засобами, потрібно виходити із тупикової виробки на свіжий струмінь і вимкнути електроенергію на механізмах. При цьому в шахтах небезпечних по метану ВМП повинні працювати в нормальному режимі.

При пожежі в тупиковій виробці на деякій відстані від вибою, в якому знаходяться люди, потрібно взяти наявні засоби пожежогасіння і самоврядування і направитись до виходу з тупикової виробки, а також включитись в саморятівник і прийняти всі можливі заходи для переходу через місце пожежі та її погашення.

Якщо перейти через місце пожежі неможливо і її не вдалося погасити, необхідно відійти від місця пожежі, приготувати підручні матеріали для зведення перемичок (вентиляційні труби, дошки, спецодяг, цвяхи).

Як тільки подача повітря по вентиляційним трубопроводам припиниться, слід встановити як найближче до місця пожежі 2-3 перемички, відійти до забою і чекати приходу гірничих рятувальників, використовуючи засоби життєзабезпечення: стиснуте повітря, респіратори пункту ВГС.

3.4.3. ЗАГАЗУВАННЯ. Необхідно включитись в саморятівник, вийти із загазованих виробок, вимкнути електроенергію і поставити знак, який забороняє вхід в виробку (захрестити виробку).

3.4.4. Розгазування гірничих виробок.

У разі загазування:

Припинити будь-які роботи і вивести людей загазованої виробки у безпечне місце, заборонити рух людей і електровозів, прилеглими виробками з вихідним вентиляційним струменем;

Відключити електроенергію в загазованій виробці і на шляху вихідного з неї вентиляційного струменю; виставити з членів ВГЗ пости в безпечних місцях для запобігання доступу людей до загазованої виробки та апаратури включення електроенергії.

Для розгазування застосовується спеціальний пристрій, який установлюється 5-10м від устя виробки в трубопроводі, і являє собою патрубок з поперечим перерізом прямокутної форми з клапаном, що має ущільнення з простої гуми. Кількість повітря біля вибою регулюємо зміною положення клапана за допомогою троса вручну за рахунок плавного підняття клапана у вентиляційному трубопроводі біля вибою забезпечується така кількість повітря, при якій концентрація метану, що безперервно виміряється переносним автоматичним приладом в усті виробки не буде перевищувати 2%.

3.4.5. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ. Прокладання протипожежного зрошувального трубопроводу здійснюється двома робітниками за допомогою нарощування металічних труб діаметром 100 мм в наступній послідовності:

1. Закривається засувка в виробці.

2. Вручну робітниками доставляються металічні труби від місця складування матеріалів.

3. Знімається кінцевик на останній від вибою трубі.

4. До нижніх хомутів арочного кріплення відрізками ланцюга СП-202 з'єднаних з'єднувальними кільцями і болтами М20*80, підвішується труба, яка монтується. Ланцюги кріплення підвішуються з двох сторін труби.

5. Встановлюється паронітова прокладка на фланцевому з'єднанні і з допомогою болтів М16Т20 підвішена труба з'єднується з трубопроводом.

6. На кінці змонтованої труби встановлюється кінцевик, який обладнаний декількома відводами і з'єднувальними півгайками Богданова і двома вентилями, до одного з яких приєднується прорезинений шланг 32 мм., довжиною 40м. Для зрошування в вибої до других відводів під'єднуються шланги водяних завіс.

При прокладанні протипожежно-зрошувального трубопроводу необхідно злагода і обережність, щоб не травмувати один одного.

Трубопровід комплектується засувками, які встановлюються наступним порядком: перша в усті виробки, а наступні через кожні 400м.

Кінець протипожежно-зрошувального трубопроводу не повинен відставати від грудини вибою більше ніж на 40м.

На всій довжині трубопроводу через кожні 50 п.м. виробки встановлюються пожежні крани. Пропускна можливість пожежно-зрошувального трубопроводу повинна бути не менше 50м³ води на годину.

Протипожежний трубопровід прокладається на висоті не більше 1,8м від підошви виробки з протилежного боку настелення стрічкового конвеєра.