Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
11
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
556.03 Кб
Скачать

Глава V. - різні та перехідні положення.

56. (Закон № 82-623 від 22 липня 1982 року) “Положення цього заголовка застосовні до департаментських публічно-правових установ, до міждепартаментських публічно-правових установ, до публічно-правових установ, які належать спільно комунам і департаментам, а також до публічно-правових установ, які належать спільно органам місцевого самоврядування чи угрупованням цих органів і публічно-правовим установам.” Див. Розп. № 83-479 від 10 червня 1983 року, що стосується міждепартаментських установ (D. та A.L.D. 1983. 294).

Проте, до набуття чинності закону, що стосується розподілу компетенцій і передбачений в статті 1 цього закону, лікувально-оздоровчі і соціальні публічно-правові установи та служби надалі керуються правилами, котрі застосовувалися раніше, як вони випливають зі змінених законів № 70-1318 від 31 грудня 1970 року і № 75-535 від 30 червня 1975 року. - Термін дії продовжений до набуття чинності закону, який адаптував би законодавство, що стосується соціальних та соціально-медичних установ [Див. Закон № 86-17 від 6 січня 1986 року, К. про охорону здоров’я] (Закон № 83-8 від 7 січня 1983 року, ст. 119).

Крім того, до набуття чинності закону, що стосується розподілу компетенцій і передбачений в статті 1 цього закону, держава бере участь у витратах на соціальний захист і охорону здоров’я за умов, передбачених у статтях 189 по 192 Кодексу про сім’ю і соціальну допомогу. Одначе, будь-яка ухвала департаменту чи департаментської публічно-правової установи, яка обов’язково має наслідком фінансову участь держави, може останню втягнути тільки за її згодою. Вважається, що ця згода дана, якщо представник держави в департаменті не виявив свого протиставлення протягом двох місяців від дня передачі, здійсненої на підставі (Закон № 82-623 від 22 липня 1982 року) “статті 45”. Проте, згода держави вимагається тільки на її участь у витратах, які не випливають з рішення про допущення до соціальної допомоги.

Повноваження, які здійснюються префектом щодо департаментської служби пожежі та швидкої допомоги, передаються голові ґенеральної ради, за винятком тих, які стосуються оперативного використання засобів, що є у віданні цієї служби, і які продовжують здійснюватись представником держави в департаменті (Закон № 87-565 від 22 липня 1987 року), “і за умови дотримання положень статті 17 закону № 87-565 від 22 липня 1987 року про організацію цивільної служби безпеки, захист лісу від пожежі та запобігання головним рискам”. Правила організації департаментської служби пожежі та швидкої допомоги визначаються розпорядженням Державної Ради, яка встановлює зокрема склад адміністративної комісії, членом якої є по праву представник держави в департаменті. - Див. Розп. № 88-623 від 6 травня 1988 року (“Журнал Оффісієль” за 8 травня).

(Закон № 83-8 від 7 січня 1983 року) “Директор департаментської служби пожежі та швидкої допомоги призначається міністром внутрішніх справ і децентралізації після відзиву представника держави в департаменті і за згодою голови ґенеральної ради.” (Закон № 87-565 від 22 липня 1987 року) “Він контролює і узгоджує роботу всіх служб пожежі та швидкої допомоги департаменту, комун та їх публічно-правових установ. На нього покладений обов’язок пускати в хід засоби боротьби проти пожежі і засоби швидкої допомоги, які є у віданні департаменту, комун та їх публічно-правових установ, під начальством мера чи представника держави, котрі діють у рамках своїх відповідних поліцейських повноважень”.

57. Реґіональною палатою бюджетних рахунків, що відає територіальною громадою Майотти, є та сама, що відає департаментом Реюньон.

58. З І по Х. (Скасування і зміни в текстах).

ХІ. - У всіх статтях закону, які не змінені цим законом, термін “префект” замінюється виразом “представник держави в департаменті”, а термін “субпрефект” - виразом “делеґат представника держави в окрузі”.

ХІІ. Крім того, скасовуються всі положення, що передбачають анулювання урядом чи його представниками рішень, постанов та актів департаментських властей, і всі ті, що схвалюють ці рішення, постанови та акти, а також угоди, які укладаються департаментськими властями.

(Закон № 82-623 від 22 липня 1982 року) “ХІІІ. - Типові специфікації і типові регламенти, від яких, до набуття чинності цього закону, можна було відступати за умови схвалення урядом чи його представниками, стають для департаментів та публічно-правових установ, про які йдеться в цьому заголовку, зразками специфікацій і зразками регламентів.”

Див. нижче, 1) Комуни.