3.2. Прийняття управлінських рішень
Сутність і класифікація управлінських рішень
Отримані в процесі управлінської діяльності методи менеджменту зможуть впливати на керовану систему тільки після її офіційного визнання, тобто після прийняття відповідного управлінського рішення.
Управлінське рішення - результат альтернативної формалізації усіх методів менеджменту, на основі чого керуюча система безпосередньо впливає на керовану.
Методи менеджменту після трансформації в управлінське рішення каналами прямого зв’язку надходять з керуючої системи в керовану, здійснюючи необхідний управлінський вплив, який забезпечує отримання відповідних виробничих, фінансових, економічних та інших результатів. Рішення класифікують за різними ознаками:
за сферою охоплення: загальні (стосуються всієї організації); часткові (стосуються конкретних підрозділів та служб);
за тривалістю дії: перспективні (реалізуються протягом тривалого терміну), поточні (у короткотерміновий період);
за рівнем прийняття: на вищому, середньому та нижчому рівнях;
за особливостями вирішуваних організацією завдань: організаційні запрограмовані (з незначною кількістю альтернатив), організаційні незапрограмовані (спричинені новими факторами та ситуаціями - вдосконалення оргструктури, методів мотивації), компромісні;
за способом обгрунтування: інтуїтивні (грунтуються на відчуттях), рішення, які грунтуються на судженнях (їх передумовою є досвід, стаж, кваліфікація), раціональні (базуються на науковообгрунтованих аналітичних процесах);
за способом прийняття: одноособові, колегіальні (готуються групою, а приймає одна людина), колективні (приймаються загальними зборами);
за характером: економічні, технологічні, соціально-психологічні, адміністративні.
Умови прийняття управлінських рішень
Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідні такі умови:
право прийняття рішень - окреслює сферу діяльності конкретних менеджерів щодо прийняття відповідних рішень; певними правами щодо прийняття рішень наділені всі менеджери, але кожен з них чи групи можуть приймати тільки конкретні рішення;
повноваження, яке характеризує межу між групами менеджерів при прийнятті рішень; наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов’язками приймає керівник підприємства;
обов’язковість - здатність об’єктивно усвідомлювати необхідність прийняття рішення відповідно до ситуації, що склалася;
компетентність - характеризує вміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані та обґрунтовані рішення;
відповідальність - покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за конкретну ділянку роботи.
Етапи прийняття управлінських рішень
Ефективність та раціональність управлінських рішень в значній мірі залежить від процесу їх підготовки та прийняття. Щодо цього існують різні погляди. На думку проф. Кузьміна О.Є., найоптимальніший варіант процесу вироблення раціонального управлінського рішення охоплює такі етапи.
Оптимізація управлінських рішень - вибір найефективнішого варіанту рішення (найраціональнішого рішення) із можливих альтернатив.
Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень.
1) особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід);
2) поведінка менеджера (звички, психологія);
3) середовище прийняття рішення: визначеність (керівник усвідомлює очікувані наслідки всіх можливих альтернативних рішень), ризик (керівнику відомі ймовірні результати реалізації кожної альтернативи), невизначеність (неможливо з’ясувати ймовірні наслідки реалізації будь-яких альтернативних рішень);
4) інформаційні обмеження;
5) взаємозалежність рішень;
6) очікування можливих негативних наслідків;
7) можливість застосування сучасних технічних засобів;
8) наявність ефективних комунікацій;
9) відповідність структури управління цілям та місії організації.
Кожен може прийняти ефективне рішення, володіючи достатньою інформацією, та компетентний менеджер здатний прийняти оптимальне рішення і у випадку існування інформаційних обмежень.