Teplovi_dviguni / 02 Осьовi зусилля в паровiй турбiнi
.docОсьові зусилля в паровій турбіні
Принципові схеми конструкцій проточної
частини турбін.
Схема конусної частини ротора реактивної
турбіни.
а)
Осьові зусилля в реактивній турбіні:
Осьове зусилля в реактивній турбіні складається з наступних складових:
-
осьове зусилля на уступи ротора
; -
осьове зусилля на конусну частину барабана
; -
осьове зусилля від різниці кількості руху пари
.
Осьове зусилля на уступи ротора визначається з рівняння:
,
Н (1)
де
і
- діаметри барабану ротора до і після
уступу;
- тиск
пари в камері уступу;
- кількість
уступів на барабані ротора;
- діаметри
валу біля передніх і задніх кінцевих
ущільнень;
-
атмосферний тиск.
Осьовий тиск на конусну частину барабану знаходять за рівнянням:
,
Н (2)
де
- діаметри барабану по довжині на ділянках
конусної частини в
площинах,
які проходять відповідно через вхідні
кромки направлених і робочих лопаток;
- тиск
пари відповідно перед направленими і
робочими лопатками;
- кількість
ступенів турбіни.
Осьове зусилля на робочі лопатки всіх ступенів турбіни від різниці тисків підраховується за рівнянням:
,
Н (3)
де
- діаметри по вершинам лопаток і їх
основи;
- тиск
пари перед і за робочими лопатками
ступенів.
Осьове зусилля на ротор від різниці кількості руху пари визначають за рівнянням:
,
Н (4)
де
- витрата пари через лопатки ступенів,
кг/с;
- проекції
абсолютних швидкостей пари в ступені
на вісь турбіни.
Загальне осьове зусилля на ротор турбіни визначають як алгебраїчну суму членів:

При
підрахунках осьового зусилля
потрібно розрізняти знаки направлення
дії сили:
Направлення по ходу пари приймається за позитивне, а протилежне - за негативне.
Осьове
зусилля
,
яке діе на ротор, в основному зрівноважується
розвантажувальним поршнем (уступом
ротора збільшеного діаметру) і частково
сприймається упорним підшипником.
Упорний підшипник, крім сприймання
осьового зусилля, фіксує ротор турбіни
в осьовом напрямку.
Умоваю осьової рівноваги ротора висловлюється рівнянням:
,
Н
де
- робоча поверхня упорного підшипника,
см2;
- питомий
тиск на підшипниках, Н/см2.
Величина
приймається: в підшипниках сегментного
типу - до 150-200 Н/см2,
а в підшипниках гребінчатого типу - не
вище 50-80 Н/см2.
б) Осьове зусилля в активній турбіні.
Осьове зусилля в активній турбіні можна визначити по формулі, аналогічній рівнянню:
,
Н
де
- осьове зусилля на уступи ротора, яке
визначається по формулі (1);
- осьове
зусилля на кільцеву поверхню дисків
всіх ступенів від перепадів тисків за
рахунок реакції, яке визначається по
формулі (3) (
приймають по діаметрам ступіц дисків);
- осьове
зусилля від різниці кількості руху,
підраховується по формулі (4)
Треба відзначити, що формула (3) являється приблизною, так як при відсутності розвантажувальних отворів в дисках дійсні осьові зусилля на кожний диск будуть більші, ніж що підраховуються по формулі (3). В залежності від величини зазорів ущільнень діафрагм і зазорів між діафрагмами ободами дисків дійсні осьові зусилля можуть бути вище на 10-20%, а іноді і більше, чим визначені по формулі (3). Навпаки, при наявності розвантажувальних отворів в дисках дійсні осьові зусилля будуть нижчі, чим підраховуються по формулі. В залежності від величини поверхні розвантажувальних отворів, зазорів в ущільненнях діафрагм і осьових зазорів між діафрагмами і ободами дисків розвантажування осьового зусилля на кожний диск може досягати 50-80% по порівнянню з зусиллями, які визначені по рівнянню (3).
Визначення дійсних перепадів зусиль на диски з врахуванням впливу перетікання пари через осьові зазори між діафрагмами і дисками, а також через розвантажувальні отвори в дисках викликає великі труднощі із за відсутності надійних даних про коефіцієнти витрати.
Із за недосконалості розрахунків осьового зусилля, технологічних помилок при виготовлені соплових і робочих лопаток, зміни радіальних і осьових зазорів в проточній частині, ущільнення діафрагм і кінців валу, осьове зусилля на упорний підшипник може значно перевищувати розрахункову величину. Осьове зусилля на ротор залежить також і від режимів роботи турбіни. В практиці експлуатації турбін було немало випадків виплавлення упорних підшипників і пов’язаних з цим тяжких аварій.
В останні роки знайдений експериментальний метод вимірювання осьового зусилля на працюючій турбіні за допомогою термопар. В результаті цих випробувань М.А.Трубилов запропонував спосіб контролю за роботою упорних підшипників по температурі білого металу на робочих колодках. Цей спосіб виявився ефективним і широко впроваджується в практику контролю за роботою турбін.
