12.3.Розрахунок схем пневможивлення.

Необхідна продуктивність джерела живлення визначається:

- споживання стиснутого повітря засобами автоматизації;

- втрати повітря в установці м³/год , де , в тому числі:

4% - втрачається в сальникових з’єднаннях;

6% - втрачається на продувку;

10% - береться на технічні потреби осушки.

- кількість повітря яку споживають засоби неперервної дії (вибирається з паспортних даних окремих засобів автоматизації);

- кількість повітря яку споживають засоби періодичної дії;

- коефіцієнт одночасності дії засобів автоматизації, .

Розрахунок діаметру пневматичних ліній:

,

де - для швидкостей до 10м/с; більше 10м/с.

[P]=[кгс/см²].

Рекомендовані діаметри трубопроводу в залежності від розрахованої витрати повітря.

Розрахована витрата споживання стиснутого повітря м3/год в нормальному стані	25	50	100	150	200	250
Діаметр труб, мм	32	40	70	80	90	100

12.4.Принципові схеми пневможивлення

Принципові пневматичні схеми живлення розробляють в основному для великих комплексів пневмоприймачів. При невеликому числі пневмоприймачів окремі схеми не виконують, а апаратуру пневможивлення передбачають і показують на принципових схемах автоматичного регулювання.

Графічний матеріал схем живлення розміщують у верхній частині креслення при вертикальному зображенні ланок живлення пневмоприймачів. Текстовий матеріал приводиться у вигляді таблиці під схемою коротко і чітко сформульованим. В правому нижньому кутку креслення над основним надписом розміщують перелік апаратури, що застосовується в схемі пневможивлення і не врахованої в інших кресленнях, з розбивкою на групи, що встановлюються по місцю і на кожному із щитів. Колектори, труби та інші монтажні матеріали в перелік апаратури не включаються.

На схемах пневможивлення встановлений наступний порядок розміщення допоміжної апаратури по напрямку живлення:

Запірний пристрій В;

Повітряний фільтр Ф;

Редуктор Р;

Контрольний манометр М;

Трьохходовий кран К.

Прилади і апаратура, умовні позначення яких відсутні у стандартах, показують на схемах у вигляді спрощених умовних позначень. Для позначення приладів і апаратури застосовують індекси, які складаються з букв, що відповідають функціональному призначенню виробу і порядкових номерів, для прикладу: вентилі – В1, В2, В3; редуктори – Р1, Р2, Р3. На всіх колекторах і повітропроводах від джерела живлення (головних або цехових розподільчих колекторів) до індивідуальних редукторів вказують діаметр умовного проходу труб і номінальний тиск стиснутого повітря. Повітропроводи на принципових схемах пневможивлення не маркують, їх маркування проводять на схемах зовнішніх трубних проводок. Щоб визначити, як організоване індивідуальне живлення пневмоприймачів, використовують таблицю з характеристикою пневмоприймачів, котра розміщена на схемі внизу.

На кресленнях принципових пневматичних схем живлення рекомендуються зсилатись на взаємозв’язані схеми – принципові пневматичні, а також креслення технологічної частини проекту.

153