- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
Правила виконання принципових електричних схем описані в наступних документах: ГОСТ 2.701-84, ГОСТ 2.702-75 і ГОСТ 2.708-81 визначають загальні вимоги і правила виконання схем. ГОСТ 2.709-72 встановлює вимоги до позначення кіл і ГОСТ 2.710-81 до літерно-цифрових позначень елементів схем.
Всі інші стандарти встановлюють умовні графічні позначення елементів схем ГОСТ 2.701-84 крім класифікації схем, загальних вимог до їхнього виконання містять також визначення основних понять, використовуваних у стандартах. Ці поняття наступні:
елемент схеми - складова частина схеми, що виконує визначену функцію у виробі і не може бути розділена на частини, що мають самостійне функціональне призначення (резистор, трансформатор і т.п.);
пристрій - сукупність елементів, що представляє собою єдину конструкцію (блок, плата і т.п.); пристрій може не мати у виробі визначеного функціонального позначення;
функціональна група - сукупність елементів, що виконують у виробі визначену функцію і не об'єднаних у єдину конструкцію;
функціональна частина - елемент, пристрій, функціональна група;
функціональне коло - лінія, канал, тракт визначеного призначення;
лінія взаємозв'язку - відрізок лінії, що вказує на наявність зв'язку між функціональними частинами виробів; установка - умовне найменування об'єкта в енергетичних спорудах, на який випускається схема, наприклад головні кола і ін.
На кресленнях принципових електричних схем системи автоматизації в загальному випадку повинні зображатися (див. рис.5.1.):
1. кола керування, регулювання, вимірювання, сигналізації, електроживлення, силові кола;
2. контакти апаратів даної схеми, зайняті в інших схемах, і контакти апаратів інших схем;
3. діаграми і таблиці включень контактів перемикачів, програмних пристроїв, кінцевих і шляхових вимикачів, циклограми роботи апаратури;
4. таблиці застосовності;
5. пояснююча технологічна схема, схема блокувальних залежностей роботи устаткування;
6. циклограма роботи устаткування;
7. необхідні пояснення і примітки;
8. перелік елементів;
9. основний напис;
10. пояснюючі надписи.
Рис. 5.1. Приклад оформлення принципової електричної схеми.
5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
В залежності від складності проектованого об'єкта зазначені різні кола можуть зображатися сумісно на одному кресленні або декількох, або для кожного з кіл розробляються окремі схеми, наприклад принципові електричні схеми керування, сигналізації і т.п.
На принциповій схемі зображують всі електричні елементи і пристрої, необхідні для здійснення і контролю у виробі заданих електричних процесів, всі електричні зв'язки між ними, а також електричні елементи (з'єднувачі, затискачі і т.п.), якими закінчуються вхідні і вихідні кола. На схемі допускається зображувати елементи з’єднань і монтажні елементи, встановлених у виробі .
Елементи на схемі зображують у виді умовних графічних позначень, встановлених у стандартах Єдиної системи конструкторської документації.
Схеми виконуються без дотримання масштабу; дійсне просторове розташування складових частин системи автоматизації, як правило, або не враховується, або при необхідності, враховується приблизно.
Графічне позначення елементів і з'єднуючих ліній зв'язку необхідно розташовувати на схемі таким чином, щоб забезпечити найкращу уяву про взаємодію її складових частин. Лінії зв'язку повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків і мати найменшу кількість зломів і взаємних перетинів. Відстань між сусідніми-паралельними лініями зв'язку повинна бути не меншою 3 мм.
Лінії зв'язку показуються, як правило, всі і повністю. Однак у випадку, коли це утрудняє читання схем, допускається обривати лінії зв'язку. Місце обриву лінії зв'язку закінчується стрілкою, біля якої вказують, куди ця лінія підключається і (або) необхідні характеристики кіл, наприклад позначення кола, полярність і ін. Для прикладу на рис.5.4.а обірвані лінії L1 i N вони не переходять за межі креслення, фрагмент якого приведений. Для ліній зв’язку, що переходять з одного аркуша на інший, біля обриву вказуються необхідні характеристики кіл, наприклад позначення кола, полярність, вони об’єднуються фігурною дужкою, а в круглих дужках записують номер аркуша схеми, на який переходить лінія зв’язку (наприклад на рис.5.4.б обірвані лінії L1i N переходять на аркуш креслення що має номер (123-ATXP-XXX)).
Графічні позначення елементів виконують лініями товщиною від 0,2 до 1 мм (в залежності від формату листа). Різні функціональні кола дозволяється зображати лініями різної товщини рис.5.2. Так для силових кіл можна використати лінію товщиною 1 мм, для силових кіл окремих споживачів 0,6 мм, для кіл керування 0,2 - 0,4 мм. На полі одного креслення рекомендується застосовувати не більше трьох розмірів ліній по товщині.
Комутуючі пристрої (контакти реле, кнопкові вимикачі і т. д.) на електричних схемах, як правило повинні зображатись в положенні, що відповідає відсутності струму у всіх колах схеми і зовнішніх примусових сил.
Контакти приладів сигналізації і регулювання зображають при оптимальному значенні параметрів (для прикладу на рис.5.4 контакти SK1 I SK2 розімкнуті, якщо температура знаходиться в межах норми 47-53ºС)
У технічно обґрунтованих випадках допускаються окремі елементи схеми зображувати в обраному робочому положенні з вказуванням на полі схеми режиму, для якого зображені ці елементи.
Якщо схема є складною, то для полегшення її читання з правої сторони слід давати пояснюючі надписи, наприклад “Температура нижче заданої”.
Всім елементам, пристроям і функціональним групам на принциповій електричній схемі присвоюють літерно-цифрові позначення згідно ГОСТ 2.710-81 “Позначення літерно-цифрові в електричних схемах”.
Способи зображення з’єднань і пересічень ліній показані на рис.5.3.
На рис. 5.4.а представлена принципова електрична схема двохпозиційного регулювання виконана рознесеним способом, що дозволяє зрозуміти принцип роботи цієї схеми та елементарних кіл що застосовані в цій схемі. Доповнення схеми представленої на рис. 5.4.б перемикачем SA1 вибору режиму керування „Ручно-автомат” розширює функціональні можливості схеми.
Ще більш функціональною схема стала коли її доповнити лампами сигналізації „Живлення „Вкл” ”, „Нагрів”, „Охолодження”, відповідно HL1, HL2, HL3. Коли схема представлена у такому вигляді дуже легко зрозуміти принцип роботи схеми, але нема уяви про якісь конструктивні проробки. На цій схемі відсутнє маркування кіл, не визначено до яких клем реле які кола підключені.
Елементи, що використані у виробі частково, допускається зображати на схемі не цілком, а обмежитись зображенням тільки використаних в схемі частин.
Елементи і пристрої зображують на схемах сполученим чи рознесеним способом.
При сполученому способі складові частини чи елементів пристроїв зображують на схемі в безпосередній близькості один до одного.
При рознесеному способі складові частини елементів і чи пристроїв окремі елементи пристроїв зображують на схемі в різних місцях таким чином, щоб окремі кола виробу були зображені найбільш наочно.
Рознесеним способом допускається зображувати весь пристрій або окремі складові чи елементи пристрою.
При виконанні схем рекомендується користатися рядковим способом. При цьому умовні графічні позначення елементів або їх .складових частин, що входять в одне коло, зображують послідовно друг за другом по прямій, а окремі лкола — поруч, утворюючи паралельні (горизонтальні чи вертикальні) рядки.
При виконанні схеми рядковим способом допускається нумерувати рядки арабськими цифрами (рис.5.5).
При зображенні елементів рознесеним способом допускається на вільному полі схеми поміщати умовні графічні позначення елементів, виконані сполученим способом. При цьому елементи, використані у виробі частково, зображують цілком вказуючи використані і невикористані частини (наприклад, усі контакти реле).Виводи невикористаних частин зображують коротшими, ніж виводи використаних частин (рис. 5.6) .
Схеми виконують у багатолінійному чи однолінійному зображенні.
При багатолінійному зображенні кожне коло зображують окремою лінією, а елементи, що містяться в цих колах, - окремими умовними графічними позначеннями (рис. 5.7.а).
При однолінійному зображенні кола, що виконують ідентичні функції, зображують однією лінією, а однакові елементи цих кіл - одним умовним графічним позначенням (рис. 5.7.б). При необхідності на схемі позначають електричні кола. Ці позначення повинні відповідати вимогам ДСТ 2.709-72 чи іншим нормативно-технічним документам, що діють у галузях.
При злитті ліній зв'язку кожну лінію позначають у місці злиття, а при необхідності, і на обох кінцях умовними позначками (цифрами, чи буквами сполученням букв і цифр) чи позначеннями, прийнятими для електричних кіл.
Позначення ліній проставляють відповідно до вимог, приведеними в ДСТ 2.751 -73.
Лінії електричного зв'язку, що зливаються в лінію групового зв'язку, як правило, не повинні мати розгалужень, тобто всякий умовний номер повинний зустрічатися на лінії групового зв'язку два рази. При необхідності розгалужень їхню кількість указують після порядкового номера лінії через дробову риску (рис. 5.8.).