
- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
12.1.Загальні вимоги, зміст та оформлення схем пневможивлення.
12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
12.4.Принципові схеми пневможивлення.
12.1.Загальні вимоги, зміст та оформлення схем пневможивлення.
Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям повинні охоплювати всіх споживачів цього виду енергії і служить основним документом для розробки відповідних робочих креслень і здійснення нормальної експлуатації цих пристроїв.
В залежності від призначення трубопроводів, що транспортують стиснуте повітря, вся система постачання повітря може бути умовно поділена на магістралі живлення, розподільчі сітки і сітки живлення.
Магістралі живлення – сітка трубопроводів, що забезпечують підведення стиснутого повітря від загальнозаводської компресорної установки до об’єкту проектування.
Розподільчі сітки – внутрішньооб’єктова сітка трубопроводів, що підводять стиснуте повітря від магістралі живлення до місць групових і основних споживачів.
Сітки живлення – підводять стиснуте повітря від розподільчої сітки до індивідуальних споживачів.
Розподільчі сітки і сітки живлення знаходять відображення в схемах живлення стиснутим повітрям і виконують на одному листі без вказування поділу.
Проектування компресорних установок, а також пристроїв очищення і осушення повітря виконують відповідні підрозділи генерального проектувальника або спеціалізовані організації на основі вимог виконавця проекту автоматизації.
Завдання на проектування компресорних установок є офіційним документом і оформлюється у вільному викладі, де приведені дані про максимально можливу витрату стиснутого повітря (м3/год); про тиск і допустимі границі його відхилень, про чистоту і якість осушки (точку роси) стиснутого повітря.
Рекомендованим варіантом проекту є такий варіант, коли всі зовнішні і внутрішньо об’єктові магістралі живлення до споживачів з тиском 6-8 кгс/см2 розробляється в технологічній частині проекту, а магістралі живлення з редукуванням тиску, розподільчі сітки і сітки живлення – в проекті автоматизації.
Другий варіант передбачається проектування магістралі живлення до вводу в об’єкт (споруду) технологічною частиною проекту, а всі інші сітки стиснутого повітря всіх призначень – проектом автоматизації.
12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
Якість повітря визначається складом, кількістю і розміром домішок що містяться в ньому (волога, мінеральні масла, тверді частинки). Ці дрібні частинки, при наявності їх у стиснутому повітрі, стають центрами кругом яких конденсується масло, що викликає швидке засмічення дросельних пристроїв, сопел, каналів, а це викликає зміну характеристик, зменшення точності і вихід з ладу пневмоавтоматики. Вологе повітря викликає інтенсивну корозію апаратури і пневмопроводів, що сприяє інтенсивному засміченню приладів ржав чиною і брудом. Крім того конденсат у зимовий період замерзає, зменшуючи, а іноді і повністю перекриваючи пневмопроводи. Скупчення конденсату в пневмопроводах може викликати гідравлічні удари. Для забезпечення нормальної роботи систем пневмоавтоматики стиснуте повіря повинно бути ретельно осушене і очищене.
Норми якості стиснутого повітря
Показник |
Тип установки | ||
І від +50ºС до+5ºС |
ІІ від +50ºС до-30ºС |
ІІІ від +50ºС до-50ºС | |
Температура точки роси ºС не вище |
-10 |
-40 |
-60 |
Номінальний тиск в пневмолініях, кгс/см2 |
2,5 |
4,0 |
6,0 |
Вміст мінеральних масел у вигляді парів або туману мг/м3, не більше |
15,0 | ||
Це ж, у вигляді крапель |
Не допускається | ||
Вміст вологи у вигляді крапель | |||
Вміст газоподібних кислот і лугів |
Сліди | ||
Вміст твердих домішок мг/м3 |
5,0, при цьому розмір твердих частинок не більше 0,05мм |
За експлуатаційними вимогами для забезпечення умов безперебійної подачі стиснутого повітря проектується кільцева магістраль живлення з подвійним вводом для кожного об’єкту, як показано на рис. 12.1.
Кожна
розподільча сітка повинна також мати
внутрішньо об’єктове кільцювання,
розділене запірною арматурою, котра
дозволяє відключати окремі її ланки і
здійснювати двохсторонню подачу
стиснутого повітря до основних споживачів,
як показано на рис.12.2.
Рекомендується кільцювати також сітки живлення в щитових приміщеннях і в середині щитів рис.12.3.
Розподільча сітка повинна бути оснащена дренажними пристроями і сигналізацією зниження тиску стиснутого повітря на вводі магістралі живлення, що повинно бути відображеним на схемі живлення.