- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
Для забезпечення можливості спільної роботи приладів і пристроїв пневмоавтоматики здійснена уніфікація пнемо- сигналів, діапазон зміни вхідних і вихідних аналогових сигналів встановлений у межах 20-100кПа.
У якості вхідних і вихідних дискретних сигналів прийняті умовні сигнали
"О" і "1" (у двійковому коді);
- тиск стиснутого повітря дискретних сигналів при значенні "О" складає від 0 до 100кПа, при значенні "1" - від 110 до 140 кПа;
- тиск повітря живлення встановлено рівним 140±14 кПа;
- для приводів виконавчих механізмів тиск повітря харчування прийнято рівним 140; 250; 400 і 600 кПа з допустимим відхиленням ± 10%.
Поряд з пристроями для створення систем пневмоавтоматики застосовують також датчики для виміру різних величин (температури, тиску, витрати, рівня і т.д.) і перетворення їхній у вихідний пневмосигнал; перетворювачі електропневматичні і пневмоелектричні для перетворення вхідного електричного сигналу в пневматичний або пневматичного сигналу в електричний; пневматичні виконавчі механізми.
Як сполучні лінії для систем пневмоавтоматики застосовують труби з кольорових металів (мідні й алюмінієві) а також пластмасові труби. Труби з вуглецевої стали не використовують через корозію їхньої внутрішньої поверхні у процесі експлуатації і зв'язаних з цим порушеннями роботи пневмоавтоматики внаслідок забруднення продуктами корозії каналів і дроселів пневматичних приладів і ліній зв'язку. Найбільше поширення одержали поліетиленові і поливінілхлоридні труби. Застосування цих труб у допустимих умовах є кращим у зв'язку з тим, що при цьому скорочується витрата дефіцитних труб з кольорових металів, знижується вартість монтажних робіт із прокладки трубопроводів і витрати на їхнє транспортування. Крім цього, пластмасові труби характеризуються високою хімічною стійкістю і є більш довговічними в порівнянні з металевими трубами. Особливо економічним є застосування пластмасових труб у виді пневмокабелів. З пластмасових труб, що випускаються промисловістю, для систем пневмоавтоматики звичайно застосовують поліетиленові труби з розмірами 6×1 мм і 8×1,6 мм і поливінілхлоридні, а також починають застосовуватись металопластикові труби 6×1 мм. Мідні труби використовують з розмірами 6×1мм і 8×1 мм, а алюмінієві - з розмірами 8 х 1 мм.
9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
У зв'язку з відсутністю стандартів, що визначають систему умовних графічних позначень пристроїв пневмоавтоматики в принципових схемах, установилася наступна практика застосування умовних графічних позначень у цих схемах:
- прилади, що перетворять вимірювану величину в пневматичний сигнал (пневмодатчики), зображують прямокутником із вказівкою у середині зображення чи поблизу від нього умовного позначення чи заводського типу приладу;
- вторинні контрольні і регулюючі прилади і різні функціональні пристрої зображують прямокутником із вказівкою усередині прямокутника чи поруч з ним умовної позначки або заводського типу виробу; перемикаючі пристрої (панелі дистанційного керування) показують звичайно в розгорнутому виді, що дозволяє простежити за операціями переключення з одного режиму роботи системи на іншій (з ручного дистанційного управління, на автоматичне і т.д. ); \
для зображення пневмокнопок, пневмотумблеров, кінцевих пневмовимикачів, контактів пневмореле застосовують умовні графічні позначення, що відповідають позначенням аналогічних пристроїв електричних апаратів;
виконавчі пристрої (виконавчий механізм із регулюючим органом) зображують на схемі умовними позначками ФСА;
елементи дискретної пневмоавтоматики, застосовувані при побудові схеми
керування і сигналізації, при необхідності зображають прямокутником,усередині якого показується схема роботи елемента. Такий спосіб зображення дозволяє простежити за послідовністю прох-одження пневматичних сигналів і взаємодією елементів схеми.
Поряд з таким зображенням елементів, для пояснення принципу роботи схеми, елементи, що здійснюють логічні операції, показуються стандартними умовними позначеннями логічних пристроїв.
В окремих випадках при побудові складних схем різного призначення окремі елементи і пристрої зображують у розгорнутому виді, що полегшує читання схеми. Командні і живильні трубопроводи показують на схемі суцільними лініями, а проводи - штрих-пунктирними.