
- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
Технологічна сигналізація складних об’єктів керування зі значним числом сигналізованих параметрів здійснюється при допомозі схем імпульсної сигналізації рис.5.
При замиканні контакту приладу Р1 загоряється лампа HL2 і починає розряджатись конденсатор С1. Імпульс струму зарядки заставляє короткочасно спрацювати реле К2; контакт К2.1 включить реле К1. Контакт К1.2 ставить реле К1 на самоблокування , а контакт К1.1 включить дзвінок НА. Після імпульсу струму з обмотки реле К2 зникає струм і реле готове прийняти сигнал від інших давачів . Для відключення дзвінка необхідно натиснути кнопковий вимикач SB2; коло живлення реле К1 розірветься , а контакти К1.1 і К1.2 розімкнуться .
Перший
контакт блокує включення реле К1 після
відпускання вимикача SB2, а другий
відключить дзвінок .
6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
В промисловості дістали поширення схеми з реле імпульсної сигналізації РИС-Е2М і РИС-Е3М; перше служить для роботи на постійному струмі, друге - на змінному.
Реле РИС-Е3М призначене для застосування в імпульсних схемах аварійної і попереджувальної сигналізації , виконаних на змінному струмі .
Реле складається зі слідкуючих елементів :
а) резисторів R1- R4, що служать для формування вхідного опору Rвх, що забезпечує спрацювання реле при збільшенні струму через Rвх;
б) двохпозиційного поляризованого реле РП;
в) конденсатора С, що перетворює збільшення напруги на вхідному опорі в імпульси струму в колі котушки поляризованого реле ;
г) резистора R7, що пропускає додатково до імпульсу зарядного струму деякий постійний струм ,що забезпечує надійність спрацювання реле РП.
Допустимий струм розмикання контактів при напрузі до 220В - 0,25А (відстань між контактами не повинна перевищувати 0,4 - 0,5 мм).
Розглянемо схему сигналізації з використанням реле імпульсної сигналізації РИС - Э3М (рис.6). При подачі напруги на схему спрацьовує реле К2. Завдяки контакту К2.1 реле повністю переходить на живлення через резистор R4, який підібраний так, щоб коефіцієнт відпускання реле К2 був близький до одиниці, контакт К2.2 розмикає коло конденсатора С.
При замиканні технологічного контакту Р1 загоряється лампа HL1 , а на резисторі R1 падає напруга, яка через випрямляч VD1 забезпечує зарядку конденсатора С. Імпульсу струму зарядки, що проходить через котушку I, викликає спрацювання поляризованого реле К1, що замикає свій контакт К1, котрий вмикає дзвінок HA.
Для вимикання дзвінка необхідно натиснути кнопковий вимикач SB1; при цьому вмикається обмотка 2 поляризованого реле, і воно розмикає контакт К1 в колі дзвінка НА. Тепер це коло готове приймати сигнал від других приладів, оскільки конденсатор С розрядиться через резистор R2.
Реле К2 не дає включатись дзвінку до відновлення номінальної напруги живлення схеми після її значного зменшення або повного зникнення.
При
зникненні або значних стрибках напруги
реле К2 вимикається, розмикаючи контакт
К2, внаслідок чого конденсатор С не
розряджається. Коли номінальна напруга
живлення буде відновлена, струм через
котушку 1 реле К1 не піде, відповідно,
реле не спрацює і дзвінок не включиться.
Вимикач SB2 служить для перевірки ламп.
Діоди VD3 і VD4 не дають вмикатись всім
лампам, крім тої, яка сигналізує про
спрацювання технологічного контакту.