5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах

Біля всіх виводів (контактів) елементів і пристроїв повинні бути вказані їх позначення, написані на виробі при виготовленні або прийнятті в проекті. Звично позначення виводів графічно позначають крапкою, щоб відрізняти позиційне позначення виводів від інших позначень.

Також застосовують прийняті в стандарті позначення розбірних і нерозбірних з’єднань. На схемі варто вказувати позначення виводів (контактів) елементів (пристроїв), нанесені на виріб чи прийняті в їхній документації.

Якщо в конструкції елемента (пристрою) і в його документації позначення виводів (контактів) не зазначені, то допускається умовно привласнювати їм позначення на схемі, повторюючи їх надалі у відповідних конструкторських документах.

При рознесеному способі зображення однакових елементів (пристроїв), позначення виводів (контактів) указують на кожній складовій частині елемента (пристрою).

Для прикладу на приведеній на рис.5.11. схемі вимикачам S1 і S2 номера контактів присвоєні на полі цього креслення, вони нерозбірні, наприклад під пайку. Контакти застосованих в схемі реле позначені згідно заводського маркування, вони розбірні, наприклад під гвинт.

Для відмінності на схемі позначень виводів (контактів) від інших позначень (позначень кіл і т.п.) допускається записувати позначення виводів (контактів) із кваліфікуючим символом відповідно до вимог ДСТ .2.710-81.

5.4.3 .Маркування кіл.

При необхідності на схемі маркують ділянки електричних кіл у відповідності з ГОСТ 2.709-72. Маркування служить для розпізнавання ділянок кіл і може відображати їх функціонування в схемі.

Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури

Таблиця 5.5

Назва кола	Група чисел
	основна	резервна
Кола вимірювання, регулювання, керування	1 - 399	1001-1399 2001-2399
Кола сигналізації	400 - 799	1400-1799 2400-2799
Кола живлення	800-99	1800-1999 2800-2999

Маркування (число) проставляють біля кінців або в середині ділянки кола (при вертикальному розміщенні кола – праворуч від зображення ділянки кола, при горизонтальному - над зображенням ділянки кола). В технічно обґрунтованих випадках допускається проставляти маркування кіл під зображенням ділянки кола.

Маркування проставляють послідовно від вводу джерела живлення до споживача, а кола що розгалужуються - зверху вниз і зліва направо.

При багатократному використанні схем управління, сигналізації і технологічних вимірювань або регулювання для однотипних агрегатів або однорідних схем, що не зв’язані між собою, маркування наноситься для першого агрегату, а на полі креслення приводиться таблиця застосування маркувань для інших агрегатів і систем як це показано на прикладі таблиці 5.6

Таблиця застосування маркувань (приклад)

Таблиця 5.6

Маркування для 1-го агрегату або системи	Маркування для агрегатів систем
	1-го	2-го	3-го
601	621	641	661
602	622	642	662

Якщо проектований об’єкт складається з декількох аналогічних агрегатів або систем (насосів, котлів, турбін і т.п), маркування кіл цих агрегатів доповнюється індексом з римських цифр, починаючи з одиниці, що відповідає номеру, що присвоєний агрегату чи системі, для прикладу для першої системи маркування буде - І-425, І-426 і т.д., а для другої – ІІ-425, ІІ-426 і т.д.

Кола змінного струму позначають:

L1, L2, LЗ ... з додаванням послідовних чисел. Наприклад, ділянки кола першої фази L1: L11, L12 і т.д.; ділянки кола другої фази L2, L21, L22 і т.д.; ділянки кола третьої фази L3, L31, L3 і т.д.

Силові кола змінного струму також допускається маркувати літерами, що означають фази і послідовними числами (А, В, С, А1, В1, С1 і т. д.).

Вхідні і вихідні силові кола постійного струму маркують вказуючи полярність: плюс “+”, мінус “-”.

Ділянки кіл додатної полярності маркують парними числами, від’ємної полярності - непарними.

Вхідні і вихідні ділянки кола позначають з вказівкою полярності: плюс «L+» і мінус «L-». Середній провідник позначають буквою М.

Ділянки кола, розділені розмикаючими або замикаючими контактами приладів, обмотками реле, резисторами та іншими елементами, мають різне маркування рис.5.12 а і б.

Ділянки кола, розділені роз’ємними або нерозбірними контактними з’єднаннями, повинні мати однакове маркування рис.5.12 в, хоча для ділянок, що проходять через роз’ємні контактні з’єднання допускається присвоювати різне маркування.

Для кола, де перебуває котушка реле або іншого апарата, що має контактний пристрій, робиться винесення, розділена на дві частини таблиця, як це показано нарис. 5.13. У лівій частині винесення під буквою 3 (замикаючі контакти) один по одному зверху вниз проставляються номери кіл, у яких зайняті замикаючі контакти даного реле, а в правій частині під буквою Р (розмикаючі контакти) у такій же послідовності проставляються номери кіл, в яких вони беруть участь. Якщо контакт даного релезайнятий також й в іншій схемі, то у винесенні вказується номер ланцюга даної схеми. Нумерація ланцюгів всіх взаємозалежних схем у цьому випадку повинна бути наскрізною.

Зазначений порядок нанесення адреси контактів залежно від насиченості графічного матеріалу даної схеми може бути по розсуду виконавця змінений шляхом розташування адресної таблиці контактів у горизонтальному положенні, як це показано на мал. 5.13. Незалежно від способу зображення адресні таблиці допускається показувати як праворуч, так і ліворуч схеми.

Число клітинок в таблиці відповідає кількості контактів реле. Незаповнені клітинки свідчать про те, що частина контактів реле не використовується.

У випадку складних схем, які виконуються на декількох листах, то ці листи розбивають на зони. Замість номера стрічки у такому позначенні в чисельнику вказують номер зони, а в знаменнику номери виводів контакту.