
- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
Біля всіх виводів (контактів) елементів і пристроїв повинні бути вказані їх позначення, написані на виробі при виготовленні або прийнятті в проекті. Звично позначення виводів графічно позначають крапкою, щоб відрізняти позиційне позначення виводів від інших позначень.
Також застосовують прийняті в стандарті позначення розбірних і нерозбірних з’єднань. На схемі варто вказувати позначення виводів (контактів) елементів (пристроїв), нанесені на виріб чи прийняті в їхній документації.
Якщо в конструкції елемента (пристрою) і в його документації позначення виводів (контактів) не зазначені, то допускається умовно привласнювати їм позначення на схемі, повторюючи їх надалі у відповідних конструкторських документах.
При рознесеному способі зображення однакових елементів (пристроїв), позначення виводів (контактів) указують на кожній складовій частині елемента (пристрою).
Для прикладу на приведеній на рис.5.11. схемі вимикачам S1 і S2 номера контактів присвоєні на полі цього креслення, вони нерозбірні, наприклад під пайку. Контакти застосованих в схемі реле позначені згідно заводського маркування, вони розбірні, наприклад під гвинт.
Для відмінності на схемі позначень виводів (контактів) від інших позначень (позначень кіл і т.п.) допускається записувати позначення виводів (контактів) із кваліфікуючим символом відповідно до вимог ДСТ .2.710-81.
5.4.3 .Маркування кіл.
При необхідності на схемі маркують ділянки електричних кіл у відповідності з ГОСТ 2.709-72. Маркування служить для розпізнавання ділянок кіл і може відображати їх функціонування в схемі.
Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
Таблиця 5.5
Назва кола |
Група чисел | |
основна |
резервна | |
Кола вимірювання, регулювання, керування |
1 - 399 |
1001-1399 2001-2399 |
Кола сигналізації |
400 - 799
|
1400-1799 2400-2799 |
Кола живлення |
800-99 |
1800-1999 2800-2999 |
Маркування (число) проставляють біля кінців або в середині ділянки кола (при вертикальному розміщенні кола – праворуч від зображення ділянки кола, при горизонтальному - над зображенням ділянки кола). В технічно обґрунтованих випадках допускається проставляти маркування кіл під зображенням ділянки кола.
Маркування проставляють послідовно від вводу джерела живлення до споживача, а кола що розгалужуються - зверху вниз і зліва направо.
При багатократному використанні схем управління, сигналізації і технологічних вимірювань або регулювання для однотипних агрегатів або однорідних схем, що не зв’язані між собою, маркування наноситься для першого агрегату, а на полі креслення приводиться таблиця застосування маркувань для інших агрегатів і систем як це показано на прикладі таблиці 5.6
Таблиця застосування маркувань (приклад)
Таблиця 5.6
Маркування для 1-го агрегату або системи |
Маркування для агрегатів систем | ||
1-го |
2-го |
3-го | |
601 |
621 |
641 |
661 |
602 |
622 |
642 |
662 |
Якщо проектований об’єкт складається з декількох аналогічних агрегатів або систем (насосів, котлів, турбін і т.п), маркування кіл цих агрегатів доповнюється індексом з римських цифр, починаючи з одиниці, що відповідає номеру, що присвоєний агрегату чи системі, для прикладу для першої системи маркування буде - І-425, І-426 і т.д., а для другої – ІІ-425, ІІ-426 і т.д.
Кола змінного струму позначають:
L1, L2, LЗ ... з додаванням послідовних чисел. Наприклад, ділянки кола першої фази L1: L11, L12 і т.д.; ділянки кола другої фази L2, L21, L22 і т.д.; ділянки кола третьої фази L3, L31, L3 і т.д.
Силові кола змінного струму також допускається маркувати літерами, що означають фази і послідовними числами (А, В, С, А1, В1, С1 і т. д.).
Вхідні і вихідні силові кола постійного струму маркують вказуючи полярність: плюс “+”, мінус “-”.
Ділянки кіл додатної полярності маркують парними числами, від’ємної полярності - непарними.
Вхідні і вихідні ділянки кола позначають з вказівкою полярності: плюс «L+» і мінус «L-». Середній провідник позначають буквою М.
Ділянки кола, розділені розмикаючими або замикаючими контактами приладів, обмотками реле, резисторами та іншими елементами, мають різне маркування рис.5.12 а і б.
Ділянки кола, розділені роз’ємними або нерозбірними контактними з’єднаннями, повинні мати однакове маркування рис.5.12 в, хоча для ділянок, що проходять через роз’ємні контактні з’єднання допускається присвоювати різне маркування.
Для кола, де перебуває котушка реле або іншого апарата, що має контактний пристрій, робиться винесення, розділена на дві частини таблиця, як це показано нарис. 5.13. У лівій частині винесення під буквою 3 (замикаючі контакти) один по одному зверху вниз проставляються номери кіл, у яких зайняті замикаючі контакти даного реле, а в правій частині під буквою Р (розмикаючі контакти) у такій же послідовності проставляються номери кіл, в яких вони беруть участь. Якщо контакт даного релезайнятий також й в іншій схемі, то у винесенні вказується номер ланцюга даної схеми. Нумерація ланцюгів всіх взаємозалежних схем у цьому випадку повинна бути наскрізною.
Зазначений порядок нанесення адреси контактів залежно від насиченості графічного матеріалу даної схеми може бути по розсуду виконавця змінений шляхом розташування адресної таблиці контактів у горизонтальному положенні, як це показано на мал. 5.13. Незалежно від способу зображення адресні таблиці допускається показувати як праворуч, так і ліворуч схеми.
Число клітинок в таблиці відповідає кількості контактів реле. Незаповнені клітинки свідчать про те, що частина контактів реле не використовується.
У випадку складних схем, які виконуються на декількох листах, то ці листи розбивають на зони. Замість номера стрічки у такому позначенні в чисельнику вказують номер зони, а в знаменнику номери виводів контакту.