
- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
Кожен елемент і (чи) пристрій, що має самостійну принципову схему і розглядається як елемент, що входять у виріб і зображений на схемі, повинен мати позиційне позначення відповідно до ГОСТ 2.710-81. Пристроям, що не мають самостійних принципових схем, і функціональним групам рекомендується привласнювати позначення відповідно до ГОСТ 2.710-81. Позиційні позначення елементам (пристроям) слід привласнювати в межах виробу (установки).
В загальному випадку позиційне позначення повинно складатися з трьох частин, що мають самостійне змістове значення і які записуються без розділових знаків і пропусків. В першій частині позиційного позначення повинен бути вказаний вид елементу або пристрою. Воно повинно містити одну або дві літери латинського алфавіту – літерний код видів елементів у відповідності табл. 5.3. В другій частині позиційно позначення повинен бути вказаний порядковий номер елементу (пристрою) в межах елементів (пристроїв) даного виду. Наприклад, в позначенні реле К1 перша частина є літерою латинського алфавіту (код), а цифра - порядковий номер цього реле в схемі. В третій частині позиційного позначення допускається указувати функціональне призначення даного елементу або пристрою використаного в схемі. Для цього використовуються літерні коди функцій елементів (коди функціонального призначення) у відповідності до ГОСТ 2.710-81 (табл. 5.3).
Третя частина позначення в принципових електричних схемах проектів автоматизації застосовується рідко.
Для побудови позиційного позначення для коду виду елементів рекомендується застосовувати двох літерні коди.
Проте залежно від конкретного змісту схеми елемент любого типу може бути позначений і однією літерою - загальним кодом виду елементу. Наприклад, якщо в схемі магнітного пускача немає реле, то пускач можна позначити буквою К, хоча пускач має і двох літерний код (КМ).
Порядкові номери елементам (пристроям) варто привласнювати, починаючи з одиниці, у межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі привласнене однакове літерне позиційне позначення, наприклад, D1, D2, DЗ і т.д., C1, C2, СЗ і т.д.
Порядкові номери повинні бути привласнені відповідно до послідовності розташування чи елементів пристроїв на схемі при вертикальному розміщенні зверху вниз у напрямку ліворуч праворуч, а при горизонтальному з ліва на право в напрямі зверху в низ.
При необхідності допускається змінювати послідовність присвоєння порядкових номерів у залежності від розміщення елементів у виробі, напрямку проходження чи сигналів функціональної послідовності процесу.
При внесення змін у схему послідовність присвоєння порядкових номерів може бути порушена.
Позиційні позначення проставляють на схемі поруч з умовними графічними позначеннями елементів і (чи) пристроїв із правої чи сторони над ними.
На схемі виробу, до складу якого входять функціонально або конструктивно завершені пристрої, що не мають самостійних принципових схем, допускається позиційні позначення елементам привласнювати в межах кожного пристрою.
Якщо до складу принципової схеми входить функціонально або конструктивно завершений пристрій, який має самостійну принципову схему, то він виділяється суцільною тонкою лінією, рівною за товщиною лінії зв’язку.
Елементи, що складають функціональну групу або пристрій, але не мають самостійної принципової схеми, можуть на схемі виділятися штрих пунктирними лініями, рівними за товщиною лінії зв’язку.
На схемах можна також розмежовувати штрих пунктирними лініями, рівними за товщиною лініям зв'язку, елементи і пристрої, розташовані в різних приміщеннях, із вказівкою найменування і (або) номера приміщень.
На принципових електричних схемах при необхідності можуть показуватися елементи схем іншого виду, наприклад елементи пневматичних, гідравлічних або кінематичних схем, а також елементи, що не входять в дану установку, але необхідні для пояснення принципу її роботи. Графічне позначення таких елементів і пристроїв відокремлюють на схемі штрих пунктирними лініями, рівними по товщині лініям зв'язку, і поміщають написи, вказуючи в них місцезнаходження цих елементів, а також необхідні дані. Так, на рис. 5.4 показані пристрої SK1 I SK2, що представляють собою технологічні контакти само пишучого реєструючого пристрою типу РП160. Його дані і вказівки про місцезнаходження приводяться в переліку елементів даної схеми.
Якщо до складу виробу входить кілька однакових пристроїв, то позиційні позначення елементам варто привласнювати в межах цих пристроїв.
При зображенні на схемі елементів пристрою рознесеним способом позиційне позначення окремим елементам пристрою проставляють біля кожної складової частини (Рис.5.10)
При вказуванні біля умовних графічних позначень номіналів резисторів і конденсаторів допускається застосовувати спрощений спосіб позначення одиниць вимірів:
- для резисторів:
від 0 до 999Ом - без вказівки одиниць виміру,
від 1• 103 до 999• 103 Ом - у кілоомах з позначенням одиниці виміру малою літерою к,
від 1• 106 до 999• 106 Ом - у мегомах з позначенням одиниці виміру прописною буквою М,
більше 1• 109Ом - у гігаомах з позначенням одиниці виміру прописною буквою Г;
для конденсаторів
від 0 до 9999 • 12-12 Ф - у пікофарадах без вказівки одиниці виміру,
від 1• 10-8 до 9999• 10-6 Ф - у мікрофарадах з позначенням одиниці виміру малими літерами мк.
Літерні коди видів елементів згідно ГОСТ 2.710-81
Таблиця 5.4
Однолітерний код |
Група видів елементів |
Приклад виду елемента |
Двохлітерний код |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Функціонально, або конструктивно завершений пристрій |
- |
- |
B |
Перетворювач неелектричних величин в електричні і навпаки (крім генераторів і джерел живлення; аналогові багато розрядні перетворювачі або здавачі, які використовуються для показу або вимірювання |
Гучномовець |
BA |
Магнітофрикційний елемент |
BB | ||
Детектор іонізуючих випромінювань |
BD | ||
Сельсин-приймач |
BE | ||
Телефон (капсуль) |
BF | ||
Сельсин-давач |
BC | ||
Тепловий давач |
BK | ||
Фотоелемент |
BL | ||
Мікрофон |
BM | ||
Давач тиску |
BP | ||
Пєзоелемент |
BQ | ||
Давач швидкості |
BV | ||
Звукознімач |
BS | ||
Давач частоти обертів (тахогенератор) |
BR | ||
С |
Конденсатори |
- |
- |
D |
Логічні елементи, інтегральні мікросхеми, мікрозборки |
Аналогова інтегральна мікросхема |
DA |
Цифрова інтегральна мікросхема, логічний елемент |
DD | ||
Пристрій зберігання інформації |
DS | ||
Пристрій затримки |
DT | ||
Е |
Елементи різні |
Нагрівальний елемент |
EK |
Освітлювальна лампа |
EL | ||
Піропатрон |
ET | ||
F |
Розрядники, запобіжники обладнання захисту |
Елемент захисту від перенавантаження по струму миттєвої дії |
FA |
Дискретний елемент захисту по струму інерційної дії |
FP | ||
Запобіжник плавкий |
FU | ||
Дискретний елемент захисту по напрузі, розрядник |
FV | ||
G |
Генератори, джерело живлення |
Батарея |
GB |
H |
Елементи індикаторні і сигнальні |
Прилад звукової сигналізації |
HA |
Прилад світлової сигналізації |
HL
| ||
1 |
2 |
3 |
4 |
К |
Реле, контактори, пускачі
|
Реле струмове |
КА |
Реле електротеплове |
КК | ||
Контактор магнітний |
КМ | ||
Реле часу |
КТ | ||
Реле напруги |
КУ | ||
L |
Котушка індуктивності, дроселі |
Дросель люмінесцентного освітлення |
LL |
M |
Двигуни |
- |
- |
P |
Прилади, вимірювальне обладнання Примітка.Поєднання РЕ не застосовують |
Амперметр |
РА |
Лічильник імпульсів |
PC | ||
Частотомір |
PF | ||
Лічильник реактивної енергії |
PK | ||
Лічильник активної енергії |
PJ | ||
Омметр |
PR | ||
Реєструючий пристрій |
PS | ||
Годинник, пристрій для вимірювання часу дії |
PT | ||
Вольтметр |
PV | ||
Ватметр |
PW | ||
Q |
Вимикачі і роз’єднувачі в силових колах |
Замикач автоматичний |
QF |
Роз’єднувач |
QS | ||
Замикач на коротко |
QK | ||
R |
Резистори |
Терморезистор |
RK |
Потенціометр |
RP | ||
Шунт вимірювальний |
RS | ||
Варистор |
RV | ||
S |
Прилади комутаційні в колах управління, сигналізації і вимірювання Примітка Для позначення силових кіл не застосовуються. |
Вимикач або перемикач |
SA |
Вимикач кнопковий |
SB | ||
Вимикач автоматичний |
SF | ||
Вимикачі, які спрацьовують від різних дій: |
| ||
від рівня |
SL | ||
від тиску |
SP | ||
від положення (шляховий) |
SQ | ||
від частоти обертів |
SR | ||
температури |
SK | ||
T |
Трансформатори, автотрансформатори |
Трансформатор струму |
ТА |
Трансформатор напруги |
TV | ||
Електромагнітний стабілізатор |
TS | ||
U |
Прилади зв’язку і перетворювачі електричних величин в електричні |
Модулятор |
UB |
Демодулятор |
UR | ||
Дискримінатор |
UJ | ||
Перетворювач частотний |
UZ | ||
V |
Прилади електровакуумні і напівпровідникові
|
Діод, стабілітрон |
VD |
Прилад електровакуумний |
VL | ||
Транзистор |
VT | ||
Тиристор
|
VS | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
W |
Лінії і елементи СВЧ |
Освітлювач |
WR |
Короткозамикач |
WK | ||
Вентиль |
WS | ||
Трансформатор, фазообертач |
WT | ||
Атюнюатор |
WU | ||
Антена |
WA
| ||
X |
З’єднання контактне |
Струмознімач, ковзаючий контакт |
XA |
Штир |
XP | ||
Гніздо |
XS | ||
Розбірне з’єднання |
XT | ||
Нерозбірне з’єднання |
XW | ||
Гніздо для випробування |
XSJG | ||
Штир для випробування |
XPJG | ||
З’єднувач високочастотний |
XW | ||
Y |
Пристрої механічні з електромагнітним приводом |
Електромагніт |
YA |
Гальмо з електромагнітним приводом |
YB | ||
Муфта з електромагнітним приводом |
YC | ||
Електромагнітний патрон або плита |
YH | ||
Z |
Пристрої закінчені, фільтри, обмежувачі |
Обмежувач |
ZL |
Фільтр кварцовий |
XQ |