4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
Лінії зв’язку між приладами і засобами автоматизації зображаються на функціональній схемі в одну лінію тонкими лініями незалежно від фактичної кількості труб і електропроводок, що здійснюють цей зв’язок.
Лінії зв’язку наносяться по найкоротшій відстані з найменшою кількістю згинів і пересічень. Допускається пересічення ліній зв’язку зі зображеннями технологічного обладнання і комунікацій. Пересікати умовні позначення приладів і засобів автоматизації не допускається.
Підводити лінії зв’язку до символу приладу допускається в будь якій точці кола (зверху, знизу, збоку).
У випадку функціональної дії (з’єднання) ліній зв’язку в місці пересічення ставиться крапка.
Лінії зв’язку повинні чітко відображати функціональні зв’язки приладів (елементів) від початку проходження сигналу до кінця. при необхідності показати напрям проходження сигналу на лініях зв’язку допускається наносити стрілки.
При виконанні складних ФСА з великою кількістю застосованих приладів і засобів автоматизації, щоб не утруднювати читання схеми, рекомендується робити розрив цих ліній. Кінці обриву ліній зв’язку показують на вільному полі креслення в один горизонтальний ряд (зверху чи знизу від технологічного обладнання). Для зручності користування кожний обрив лінії зв’язку нумерується тою самою арабською цифрою. Кінці обриву ліній зв’язку, що показані біля прямокутників, нумеруються зліва направо в порядку зростання номерів.
Допускається
комбіноване виконання ліній зв’язку
безперервними лініями і адресним методом
для тих ділянок схеми, де нанесення
безперервних ліній утруднює читання
схеми.
На функціональних схемах повинні бути вказані граничні робочі (максимальні чи мінімальні) значення вимірюваних чи регульованих величин. значення вимірюваних і регульованих величин повинні проставлятись в одиницях шкали вибраного приладу або в міжнародній системі одиниць. Розрідження позначається знаком мінус.
Коли необхідно виділити приналежність декількох параметрів до визначеної схеми застосовують лінії з стрілками нахилені під кутом 45º, для прикладу фрагмент схеми сигналізації мал.4.10.
4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
Товщина ліній на функціональній схемі вибирається на основі ГОСТ 2.303-68.
Рекомендується використовувати лінії наступної товщини:
а)контурні лінії агрегатів, установок, технологічних апаратів 0.2-0.5 мм;
б)комунікації трубопроводів 0.5-1.5мм;
в)умовні графічні позначення трубопроводів і засобів автоматизації 0,5-0,6мм, а роздільні горизонтальні лінії всередині них 0,2-0,3 мм;
г)лінії зв’язку 0,2-0,3мм;
д)прямокутники, що зображають щити, пульти, агрегатовані комплекси 0,5-1 мм;
е)лінії виносок 0,2-0,3 мм.
При однаковій товщині ліній різного призначення їх рекомендується викреслювати для виділення) по товщині в різних (більших чи менших) межах.
Всі надписи і цифри на функціональних схемах повинні виконуватись згідно ГОСТ 2.304-68. Рекомендується застосовувати наступні розміри шрифту:
для позицій-цифри 3,5, букви 2.5мм;
для позиційного позначення комплексів приладів і засобів автоматизації – букви і цифри 3,5мм;
для пояснюючого тексту і надписів 3,5-5мм.
Всі прилади і засоби автоматизації, що зображаються у прямокутниках рекомендується викреслювати з відстанями між осями 12мм, або збільшеними в n раз 24, 36 і т.п. Відстань між паралельними лініями зв’язку повинна бути не меншою 2 мм. Короткі пояснення функцій, що виконується апаратурою, виконують поблизу апаратури на виносних лініях з полками. В написах і текстах на функціональних схемах не допускається скорочення слів.
Всі прийняті рішення з автоматизації окремих ТОК відтворюють на спрощеній функціональній схемі автоматизації, котрі проектують згідно з правилами розробки ФСА тільки без розшифровки конкретних засобів автоматизації мал..4.11. При спрощеному способі не показують первинні перетворювачі і всю допоміжну апаратуру. Прилади і засоби автоматизації, що здійснюють складні функції (контроль, регулювання, сигналізацію, тощо ) і виконані у вигляді окремих блоків, показують одним умовним графічним позначенням. На спрощених ФСА присвоюють номери позицій окремим контурам автоматизації та вказують тільки окремі функціональні ознаки окремих контурів. Такий метод простий і вимагає менших затрат праці , але не дає уяви про місце розміщення автоматичних пристроїв (на щитах , пультах, в шафах ). Для розшифрування спрощених ФСА і складання повних ФСА вибирають конкретні технічні засоби автоматизації і місце їх встановлення мал..4.13.
Для складної технологічної схеми, яку можна (без порушення наочності) розбити на окремі технологічні вузли, рекомендується виконувати у вигляді функціональних схем цих вузлів окремими схемами. В цьому випадку на взаємозв'язаних функціональних схемах дають посилання на ці схеми або аркуші.
На першому аркуші функціональної схеми (якщо схема виконана на декількох аркушах) дається пояснення, на основі якого документу вона виконана, наприклад „Функціональна схема розроблена на основі технологічної схеми креслення
№ ... такого-то процесу, такого-то заводу, виконаної такою-то установою".
Для однотипних технологічних об'єктів (цехів, відділень, систем, агрегатів, установок, апаратів і т.п.), не зв'язаних між собою і які мають однакове оснащення засобами автоматизації і однотипні окремі щити, функціональні схеми розробляють тільки для одного з них і дається пояснення: „Схема складена для агрегату № ..., для агрегатів № ..., № ... схеми аналогічні". Крім цього на схемі можуть даватися пояснення про деякі не принципові особливості аналогічних схем, наприклад позиційні позначення і т.п.
Для однотипних технологічних об'єктів (агрегатів), які мають спільні для них щити, пульти і т.п. рекомендується показувати на функціональних схемах технологічне обладнання і комунікації тільки одного з них , а прилади і засоби автоматизації показують в прямокутниках поблизу креслення - для всіх проектованих об'єктів. В цьому випадку рекомендуються наступні варіанти:
однотипні прилади і засоби автоматизації, які мають однакові значення параметрів, показуються в прямокутниках один раз і біля їх позначення представляють їх загальну кількість в штуках, (див. мал.4.14,а)
2. однотипні прилади і засоби автоматизації, які мають різні значення параметрів, показують в прямокутниках для всіх об'єктів. Лінії зв'язку, які йдуть до не зображених об'єктів, повинні біля прямокутників обриватися, а над ними повинен бути приведений пояснювальний напис „від агрегату №..." (див. мал..4.14б).
При використанні багатоточкового приладу для контролю будь-якого параметру однотипного технологічного обладнання на схемі це обладнання показується один раз і один давач, а до приладу підводяться лінії зв'язку від інших здавачів (див. мал..4.15.).
При необхідності розробки групової функціональної схеми (з таблицею змінних складових частин) її рекомендується виконувати з дотримання вимог ГОСТ 2.113-75.
При виконанні функціональної схеми без зображення технологічного обладнання (мал..4.12.) рекомендується замість технологічного обладнання у верхній частині схеми наносити прямокутник, розбитий на вертикальні графи, що відповідають показаним під ним первинним вимірювальним перетворювачам, виконавчим механізмам і т.п. в кожній графі повинно бути вказане найменування технологічного обладнання , від якого сприймається технологічний параметр, і найменування технологічного регульованого параметру.
Розділ 5.