
- •Національний університет
- •Загальні відомості про проектування.
- •1.1.Мета, задачі і критерії якості проектування.
- •1.2.Методи прийняття рішень на стадії проектування.
- •1.3.Зв’язок проектування з ндр і дкр.
- •1.4.Організація проектних робіт.
- •1.5.Характеристики проектної і конструкторської документації.
- •1.6. Використання систем державних стандартів.
- •1.7.Застосування еом в проектуванні.
- •Тема 1 Організація проектування локальних систем автоматизації.
- •2.1.1.Зміст проектних робіт по дослідженню об’єкта і вибору раціонального рівня автоматизації.
- •2.1.2.Завдання на проектування, його погодження і затвердження.
- •2.1.3.Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •2.1.4.Стадії і задачі проектування.
- •2.1.5.Склад і зміст графічної і текстової частини технічного проекту.
- •2.1.6.Пояснююча записка до технічного проекту.
- •2.1.7. Заявочні відомості та заказні специфікації.
- •2.1.8.Кошторисна документація.
- •2.1.9. Етапи і маршрути проектування, погодження і затвердження проекту.
- •Тема 2 Організація проектування автоматизованих систем керування.
- •2.2.1.Системно-технічний підхід до проектування автоматизованих комплексів.
- •2.2.2. Особливості проектного дослідження об’єкту автоматизації.
- •2.2.3. Аналіз технічних засобів.
- •2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення.
- •2.2.5. Математичне та програмне забезпечення.
- •2.2.6. Техніко-економічне обґрунтування створення аск тп.
- •2.2.7. Склад і зміст технічного завдання на проектування аск тп на різних стадіях розробки.
- •Тема 3. Організація проектних робіт при створенні асктп
- •2.3.1. Стадії і задачі проектування
- •2.3.2. Задачі і зміст технічного проекту аск тп на різних етапах проектування.
- •2.3.3. Зміст робочої документації проекту аск .
- •Проектування локальних систем автоматизації.
- •Тема 1. Структурні схеми систем автоматизації.
- •3.1.1.Структурні схеми управління і контролю.
- •3.1.2.Зображення технологічного обладнання, засобів автоматизації, пунктів керування, адміністративних підрозділів на структурних схемах.
- •3.1.3.Графічне оформлення структурних схем.
- •Перелік умовних цифрових позначень основних функцій систем управління
- •Розділ 4
- •4. Функціональні схеми автоматизації.
- •4.1. Методика і загальні принципи синтезу фса
- •4.2. Загальні принципи виконання фса.
- •4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій
- •4.4. Зображення приладів і засобів автоматизації на функціональних схемах автоматизації
- •4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
- •Приклад побудови умовного позначення приладу.
- •4.4.2. Позиційне позначення приладів, засобів автоматизації і електроапаратури на функціональних схемах автоматизації
- •4.5. Зображення ліній зв’язку на функціональних схемах автоматизації
- •4.6.Графічне виконання функціональних схем автоматизації
- •Принципові електричні схеми.
- •5.1. Загальні положення
- •Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення
- •5.2.Правила виконання принципових електричних схем.
- •5.2.1. Зображення кіл принципових електричних схем
- •5.3.Умовні графічні зображення елементів схем.
- •5.4.Умовні літерно-цифрові позначення елементів і пристроїв принципових електричних схем
- •5.4.1.Позиційні позначення на принципових електричних схемах
- •5.4.2.Позначення виводів та контактів елементів на принципових електричних схемах
- •5.4.3 .Маркування кіл.
- •Таблиця застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
- •5.5. Текстові і графічні пояснення принципових електричних схем
- •5.5.1. Пояснюючі надписи
- •5.5.2. Схеми блокувальних залежностей роботи устаткування
- •Значення технологічних параметрів для захисту
- •5.5.3.Пояснююча технологічна схема
- •5.5.4. Діаграми
- •5.5.5.Контакти зайняті в інших схемах
- •5.5.6.Пояснення і примітки
- •5.6. Перелік апаратури
- •Схеми сигналізації.
- •6.1.Класифікація схем сигналізації.
- •6.2.Технологічна сигналізація.
- •6.2.2. Схема сигналізації з центральним реле.
- •6.2.2. Схема імпульсної сигналізації.
- •6.2.3. Схема сигналізації з реле імпульсної сигналізації.
- •Розділ 7
- •7.2.Режими керування електроприводами
- •7.3.Схеми живлення і захисту кіл керування електроприводом
- •7.4.Схеми керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •Мал.7.4.Схема керування нереверсивними асинхронними двигунами
- •7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними електродвигунами
- •Мал.7.5.Схеми керування реверсивними асинхронними двигунами
- •7.6.Схема керування ад з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •Мал.7.6.Схема керування реверсивним асинхронним двигуном з динамічним гальмуванням після вимкнення
- •7.7.Схеми керування виконавчими механізмами типу мео
- •Принципові електричні схеми автоматичного вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •1 Вимоги зручності, економічності, гнучкості, надійності до цих схем.
- •2.Зображення окремих засобів на цих схемах (давачів, вторинних приладів, регуляторів, блоків керування, виконавчих механізмів, реле, магнітних пускачів та інших засобів).
- •3.Приклади схем вимірювання, регулювання, захисту та блокування.
- •Принципові пневматичні схеми (ппс).
- •9.1.Загальні відомості про пневматичні системи автоматизації.
- •9.2.Основні вимоги до пневматичних засобів автоматизації і ліній зв’язку.
- •9.3.Умовні графічні зображення пневматичних засобів автоматизації.
- •9.4. Принципові пневматичні схеми автоматичного вимірювання та регулювання.
- •4 Основні вимоги до змісту і оформлення принципових пневматичних схем
- •5.5 Принципові пневматичні схеми вимірювання і автоматичного регулювання
- •5.5.1 Одноконтурні стабілізуючі автоматичні системи регулювання
- •Варіант)
- •Принципові електричні схеми живлення приладів і засобів автоматизації.
- •11.1.Вибір напруги і вимоги до джерел живлення.
- •11.2.Вимоги до джерел живлення
- •11.3.Вибір схем електроживлення
- •Магістральні схеми мережі живлення
- •11.4.Резервування живлення
- •11.5.Вибір апаратів управління і захисту схем
- •Принципові пневматичні схеми живлення стиснутим повітрям засобів автоматизації.
- •12.2.Експлуатаційні вимоги до джерела живлення. Схеми пневможивлення.
- •12.3.Розрахунок схем пневможивлення.
- •12.4.Принципові схеми пневможивлення
4.4.1. Методика побудови графічних умовних позначень приладів на функціональних схемах автоматизації
Приклад побудови умовних графічних позначень приладів на ФСА приведений на мал. 4.7. У верхній частині кола наносяться літерні позначення вимірювальної величини і функціонального признаку приладу.
Порядок розташування літерних позначень (зліва направо) повинен бути наступним:
1. Позначення основної вимірювальної величини.
2. Позначення, уточнююче (як що це необхідно) основну вимірювану величину.
3. Позначення функціонального признаку приладу.
В нижній частині кола наносять позиційне позначення (цифрове або літерно-цифрове), яке служить для нумерації вимірювання або регулювання або окремих елементів комплекту по замовленій специфікації проекту.
Приклад побудови умовного позначення приладу.
1- вимірювана величина (Р- тиск);
2- уточнення вимірюваної величини (D- перепад тиску);
3,4,5 - функціональні признаки приладу (І- показ, R- реєстрація, С- автоматичне регулювання );
6- 1-1 - номер позиції по ФСА.
При побудові умовних позначень приладів варто показувати лише ті функціональні ознаки, які використані в цій схемі. Для прикладу, на мал.. 4.9. представлений прилад який може показувати значення різниці тисків, забезпечує реєстрацію даного параметру і може бути використаним як позиційний регулятор.
В поставленій задачі необхідно забезпечити реєстрацію перепаду тисків і сигналізацію відхилень параметра за допустимі межі (легко реалізується позиційним регулятором). Тоді ознаки цього приладу записують наступним чином: PDRA
Щоб
бути впевненим при самостійній побудові
умовних позначень приладів слід пам’ятати
про деякі особливості застосування
окремих літер.
Літеру S- позначення контактного пристрою приладу, що використовується тільки для включення, відключення, блокування і т.п. Позначати буквою S функції регулювання (в т.ч. позиційного) не допускається. Застосовують літери S і А для позначення контактного пристрою для включення і відключення, і одночасно сигналізації.
Для конкретизації вимірюваної величини справа від графічного зображення приладу повинні вказуватися найменування або символ вимірюваної величини, наприклад напруга, сила струму і т.д.
У випадку необхідності допускається біля зображення приладу вказувати вид радіоактивності, наприклад α, β - або γ-випромінювання.
Літеру U допускається використовувати для позначення приладу, що вимірює декілька різнорідних величин. Розшифровка вимірюваних величин повинна бути приведена біля зображення приладу або на полі креслення.
Величини, які багатократно використовуються, повинні позначатися одною і тою ж самою резервною буквою. Не допускається в одній і тій же документації використовувати одну резервну букву для позначення різних величин.
В обґрунтованих випадках щоб уникнути неправильного розуміння схеми допускається замість умовних позначень приводити повне найменування перетворених сигналів. Також рекомендується позначати деякі рідко застосовувані чи специфічні сигнали, наприклад кодовий, часо-імпульсний, число-імпульсний і т.д.;
При побудові умовних позначень за ГОСТ 21.404—85 передбачаються наступні виключення:
1)усі пристрої, виконані у вигляді окремих блоків і призначені для ручних операцій, повинні мати на першому місці в позначенні букву Н незалежно від того, до складу якого вимірювального комплекту вони входять, наприклад, перемикачі електричних кіл вимірювання (керування), перемикачі газових (повітряних) ліній позначаються HS, байпасні панелі дистанційного керування - НС, кнопки (ключі) для дистанційного керування, задавачі - Н і т. п.;
при позначенні комплекту, призначеного для вимірювання декількох різнорідних величин, первинні вимірювальні перетворювачі (давачі) варто позначати відповідно до вимірюваної величини, вторинний прилад – UP;
в окремих випадках при побудові позначень комплектів, призначених для вимірювання якості непрямим методом, перша літера в позначенні давача може відрізнятися від першої літери в позначенні вторинного приладу (наприклад, для вимірювання якості продукту користуються методом температурної депресії).
Давачами температури при цьому є термометри опору, вторинним приладом - автоматичний міст. Позначення такого комплекту при розгорнутому способі будуть наступним : давачі - ТІ, вторинний прилад - QR.
Літерні умовні позначення на функціональних схемах ДСТУ Б А.2.4.-3-95.
Таблиця. 4.6.
Позначення |
Вимірювана величина |
Функції котрі виконуються приладом | |
|
Основне значення першої літери |
Додаткове значення |
|
A |
|
|
Сигналізація |
C |
|
|
Регулювання |
D |
Щільність, густина |
Різниця, перепад |
|
E |
Будь яка електрична величина |
|
Первинне перетворення |
F |
Витрата |
Співвідношення, частка, дріб |
|
G |
Розмір, положення, переміщення |
|
|
H |
Ручний вплив |
Верхня межа |
Ручна дія |
I |
|
|
Показ, індикація |
J |
|
|
Автоматичне пере- микання, оббігання |
K |
Час, часова програма |
|
Станція керування |
L |
Рівень |
Нижня межа |
|
M |
Вологість |
|
|
N |
|
|
Підсилення |
O |
Резервна літера |
|
|
P |
Тиск, вакуум |
|
|
Q |
Якість, склад, концентрація |
Інтегрування, додавання |
|
R |
Радіоактивність |
|
Реєстрація |
S |
Швидкість, частота |
|
Включення, виключення, перемикання |
T |
Температура |
|
Проміжне перетворення, дистанційна передача |
U |
Кілька різнойменних величин |
|
|
V |
В’язкість |
|
|
W |
Маса |
|
|
Y |
|
|
Перетворення, обчислення функції |
Додаткові позначення, які характеризують функціональні ознаки перетворювачів сигналів і обчислювальних приладів ДСТУ Б А.2.4.-3-95.
Таблиця. 4.7.
№ п/п |
Назва |
Позначення |
1 |
Ряд енергії сигналу: - електричний - пневматичний - гідравлічний |
Е Р G |
2 |
Види форм сигналу: - аналоговий - дискретний |
A D |
3 |
Операції, які виконуються обчислювальним приладом: - сумування - множення величини на постійний коефіцієнт - перемножування величин двох і більше сигналів - ділення величин сигналів один на оден - піднесення величини сигналу в степінь
- добування з величини сигналу кореня степеня - логарифмування - деференціюваня
- інтегрування - зміна знаку сигналу - обмеження верхнього значення сигналу - обмеження нижнього значення сигналу |
K
×
:
Lg dx/dt
x(-1) max min |
4 |
Зв’язок з обчислювальним комплексом: - передача сигналу на ЕОМ - вихід інформації з ЕОМ |
|