4.2. Загальні принципи виконання фса.

Незважаючи на практично необмежену різноманітність технологічних процесів, і умов їх функціонування і вимог до керування, можна визначити загальні принципи, яких необхідно дотримуватись при розробці ФСА:

1.В процесі розробки ФСА слід враховувати не тільки сьогоднішні вимоги до технологічного процесу, але й перспективи модернізації і розвитку, щоб при мінімальних початкових затратах, без значних переробок можна було нарощувати функції систем автоматизації.

2.Рівень охоплення технологічного процесу системою автоматичного керування, визначається доцільністю впровадження на конкретному об’єкті певного комплексу технічних засобів і досягнутим рівнем науково технічних розробок.

3.При розробці систем автоматизації повинна розглядатись можливість почергової реалізації системи – від локальної системи до повної АСКТП. Вибір приладів і засобів автоматизації слід проводити таким чином щоб в перспективі їх можна було використати для обміну інформацією з відповідними пристроями АСКТП.

4.Системи автоматизації повинні будуватись на серійних уніфікованих засобах автоматизації і обчислювальної техніки. При необхідності необхідно видати технічні завдання на створення нових спеціальних засобів автоматизації.

5.При виборі технічних засобів слід враховувати: вид і характер виробничого процесу, умови пожежо- і вибухо- безпеки, агресивність і токсичність оточуючого середовища, параметри і фізико-хімічні властивості вимірюваного середовища, відстані до місць встановлення датчиків, допоміжних пристроїв, виконавчих механізмів, приводів машин і запірних органів до пунктів керування і контролю, поставлені вимоги до точністі і швидкодії контрольно-вимірювальної апаратури.

6. Для найбільш відповідальних вузлів і систем автоматизації в проектах слід виконувати розрахунок надійності, а при необхідності їх дублювати.

7. Слід дотримуватись однотипності технічних засобів, що значно зменшить експлуатаційні затрати.

8. Об’єм автоматизації повинен бути оптимальним, а кількість засобів автоматизації на оперативних щитах мінімальна, оскільки надлишок апаратури не менш шкідливий ніж її відсутність. Прилади, що не впливають на хід технологічного процесу і необхідні лише для аналізу роботи об’єкту і складання техніко-економічних розрахунків слід розташовувати за межами оперативних панелей щитів.

4.3. Зображення технологічного обладнання і комунікацій

Технологічне обладнання і трубопроводи на ФСА повинні відповідати технологічній схемі, що прийнята в технологічній частині проекту, але подаватись спрощено, в такій мірі, що дозволяє показати їх взаємне розміщення з приладами і засобами автоматизації. Внутрішні деталі і елементи частин обладнання показують лише в тому випадку, якщо вони механічно зв’язані з приладами і засобами автоматизації.

На технологічних трубопроводах показують лише ті вентилі, клапани і засувки що беруть участь в системі контролю і керування процесом, або нанесення на креслення необхідне для визначення розміщення відносного них відбірних пристроїв і первинних вимірювальних перетворювачів.

Не рекомендується показувати деталі допоміжного призначення (фільтри, відстійники і т.п.), що не мають принципового значення для здійснення і розуміння функціональної схеми об’єкту що автоматизується.

Технологічне обладнання, а також прямокутники, що зображають блоки, рекомендується зображати тонкими лініями. Необхідні розрізи і січення технологічного обладнання повинні виконуватись згідно вимог ГОСТ 2.305-68, а штриховка ГОСТ 2.306-68. Допускається стінки технологічних апаратів і повітропроводів показувати у вигляді двох паралельних ліній в тих випадках, коли це є необхідним для пояснення способів механічного кріплення приладів і засобів автоматизації.

Біля зображень технологічного обладнання повинні бути пояснюючі надписи (назва, позиційне позначення згідно технологічної схеми).

З’єднання і пересічення трубопроводів слід показувати згідно п. 2 і 3 таблиці 4.4., де 2- з’єднання, 3- перехрещування.

На лініях трубопроводів повинні зберігатись стрілки, що показують напрямок потоку речовини у відповідності до прикладу фрагменту технологічної схеми мал.4.2., у розриві ліній-потоків слід наносити цифри відповідно до таблиці 4.2, які вказують на тип речовини, якщо цифри, що вказують на тип речовини відсутні в таблиці і введені самостійно, то їх необхідно розшифрувати на полі креслення ФСА по формі приведеній на мал.4.3.

Трубопроводи, що йдуть від кінцевих апаратів і пристроїв або ті що підходять до них, в котрих немає приладів і засобів автоматизації на схемі обриваються і закінчуються стрілкою, що показує напрям потоку і пояснюючим надписом, для прикладу “Від фільтру”, “До деаератора”, мал.4.2.

Технологічне обладнання за погодженням з замовником на функціональних схемах позначається згідно:

ГОСТ 2.784-70 ЄСКД Позначення умовні графічні. Елементи трубопроводів.

ГОСТ 2.785-70 ЄСКД Позначення умовні графічні. Арматура трубопровідна.

ГОСТ 2.788-74 ЄСКД Позначення умовні графічні. Апарати випарні.

ГОСТ 2.789-74 ЄСКД Позначення умовні графічні. Апарати теплообмінні.

ГОСТ 2.790-74 ЄСКД Позначення умовні графічні. Апарати колонні.

ГОСТ 2.791-74 ЄСКД Позначення умовні графічні. Відстійники і фільтри.

ГОСТ 2.792-74 ЄСКД Позначення умовні графічні. Апарати сушильні.

ГОСТ 2.793-79 ЄСКД Позначення умовні графічні. елементи і пристрої машин і апаратів хімічних виробництв. Загальні позначення.

ГОСТ 2.782-68 ЄСКД Позначення умовні графічні. Насоси і двигуни гідравлічні і пневматичні.

ГОСТ 2.780-68 ЄСКД Позначення умовні графічні. Елементи пневматичних і гідравлічних мереж.

Приклади часто вживаних умовних позначень приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

ГОСТ 2785-70 “Арматура трубопроводная”

Регулюючий орган, вентиль

Регульований вентиль

Зворотній клапан

Запобіжний клапан

Дросельний клапан

Запобіжний клапан

Засувка

Поворотна заслінка

Кран

ГОСТ 2.790-74 “Апарати колонні”

Колонний тарілчастий апарати

Сіткова тарілка

Ковпачкова тарілка

Насадкові колони (адсорбер, ректифікаційна колона для в’язких речовин)

ОСТ 2.788-74 “Апарати випарні”

Апарат випарний

Апарати випарні з природною циркуляцією

Апарат з виносною тепловою камерою

Конденсатор

Випаровувач

ГОСТ 2.782-68 “Насосы и двигатели гидравлические и пневматические”

Насос шестеренчастий

Відцентровий насос

Насос кривошипно-поршневий

Насос водоструменевий

Відцентровий вентилятор

Осьовий вентилятор

Якщо треба показати електропривод на схемі

ГОСТ 2.780-68 “Элементы гидравлических и пневматических сетей”

Бак під атмосферним тиском

Акумулятор рідини чи газу

Бак з надлишковим тиском

Фільтр для рідини або газу

Бак під вакуумом

Фільтр волого- або масловідділюючий з ручним відводом конденсату

Фільтр з автоматичним відводом конденсату

Очищувач повітря хімічним способом

Масло- або вологовідділювач

Конденсаційний горщик

Сепаратор

Позифікатор (перетворення рідини в газ)

Зволожувач

Нагрівник (потік А нагріває потік В)

Охолоджувач рідини або газу

Охолоджувач з форсунками

Апарат може використовуватися у 2-х режимах

Форсунка

ГОСТ 2.792-74 “Апарати сушильні”

Розпилююча сушарка

Барабанна сушарка

Сушарка киплячого шару

Шнек

ГОСТ 2.789-74 “Апарати теплообмінні”

Теплообмінник кожухотрубний

Теплообмінник кожухотрубний з плаваючою головкою

Ребойлер (кип’ятильник для відбиття легкої компоненти) з плаваючою головкою, з паровим простором, при тиску вище атмосферного

Апарати теплообмінні , трубчасті без кожуха, занурені, спіральні

Зрошувальний теплообмінний апарат

Апарат теплообмінний з прямою подачею пари

Теплообмінний апарат з зовнішнім обігрівом

Апарат теплообмінний з електронагрівом

Апарати теплообмінні регенеративні

Конденсатор змішування (регенеративний)

Калорифер

Технологічні трубопроводи в залежності від середовища. що по них протікає, у розриві трубопроводів позначають згідно ГОСТ 3464-63.

Умовні цифрові позначення трубопроводів для рідин і газів.

Таблиця 4.2.

Назва середовища що транспортується трубопроводом	Позначення	Назва середовища що транспортується трубопроводом	Позначення
вода пара повітря азот кисень інертні гази: аргон неон гелій криптон ксенон аміак кислота(окислювач) луг масло рідке пальне	-1-1- -2-2- -3-3- -4-4- -5-5- -6-6- -7-7- -8-8- -9-9- -10-10- -11-11- -12-12- -13-13- -14-14- -15-15-	горючі і вибухонебезпечні гази: водень ацетилен фреон метан етан етилен пропан пропилен бутан бутилен противопожежний трубопровід вакуум	-16-16- -17-17- -18-18- -19-19- -20-20- -21-21- -22-22- -23-23- -24-24- -25-25- -26-26- -27-27-