- •Cамостійна робота №7
- •2.1.3. Визначаємо машинну сталу
- •2.1.4. Визначаємо діаметр і розрахункову довжину якоря
- •2.1.5. Визначаємо колову швидкість обертання якоря
- •2.2.3 Визначаємо число провідників обмотки якоря.
- •2.2.4 Визначаємо кількість пазів якоря
- •2.2.5 Визначаємо число колекторних пластин
- •2.2.6 Визначаємо число витків в секції обмотки якоря
- •2.2.7 Визначаємо число провідників в пазу якоря.
- •2.2.8 Визначаємо кроки обмотки якоря по секціям і колектору
- •2.2.9 Визначаємо лінійне навантаження якоря
- •2.3 Розрахунок провідників, пазів, та зубців обмотки якоря
- •2.3.1 Визначаємо попередній вибір густини струму в обмотці якоря.
- •2.3.2 Визначаємо січення та діаметр провідника обмотки якоря
- •2.3.3 Визначаємо кінцеву густину струму в провіднику обмотки якоря
- •2.3.4 Визначаємо площу січення паза якоря.
- •2.3.5 Коефіцієнт заповнення пазу ізольованим проводом
- •2.3.6 Визначаємо розміри пазу і зубців якоря.
- •2.3.7 Визначаємо мінімальну товщину зуба
- •2.3.8 Визначаємо середню довжину провідника обмотки якоря.
2.3.2 Визначаємо січення та діаметр провідника обмотки якоря
Попередньо
визначаємо січення провідника
,
:
(
2.25)
де,
−
струм якоря при навантаженні,
=3,15 А
(див. позицію 2.1.2 )
jадопустима густина струму в обмотці якоря,jа=13,1А/мм2 (див. позицію 2.3.1 )
![]()
Січення і діаметр провідника без ізоляції dаі dаи з ізоляцією остаточно вибираються по найближчим даним ГОСТ(ПЗ. додаток 6)
qa
= 0,12
dа =0,41мм−діаметр провідника без ізоляції,
dаи = 0,450мм −діаметр провідника з ізоляцією.
2.3.3 Визначаємо кінцеву густину струму в провіднику обмотки якоря
(2.26)
де,
−
струм якоря при навантаженні,
=3,15 А
(див. позицію 2.1.2 )
jадопустима густина струму в обмотці якоря,jа=13,1А/мм2 (див. позицію 2.3.1 )
qa
діаметр проводу обмотки якоря, qa=0,12
(див. позицію 2.3.2 )
![]()
2.3.4 Визначаємо площу січення паза якоря.
а) площа паза, що займається ізольованими провідниками,
(
2.27)
де,sП–число провідників в пазу якоря, sП=174 (див. позицію 2.2.7 )
dаи діаметр провідника обмотки якоря з ізоляцією, dаи =0,450 (див. позицію 2.3.2)
f0=0,7÷0,74 коефіцієнт, що враховує нещільності укладки провідників у пази. Приймаємо f0 =0,7.
![]()
б) площа пазу, що займається пазовою ізоляцією
( 2.28 )
де, и=0,10÷1,0 ммтовщина пазової ізоляції з кабельного паперу, лакованої тканини або електричного картону, що вибирається взалежності від машини:
и = 0,10÷0,15 ммпри напрузі 6-12В;
и = 0,15÷0,25 ммпри напрузі 12-30В;
и = 0,30÷0,50 мм при напрузі 110-220В
П=(0,6÷0,8) Dа ( 2.29 )
де, П− ширина пазу,
Dа –діаметр якоря, Dа =48мм (див. позицію 2.1.4 )
П=(0,6÷0,8)∙48= 28,8÷38,4 мм
приймаємо, що П=34мм
![]()
в) площа
пазу,що займає клин ,
,мм²
(2.30)
де,
=3
÷ 6мм − ширина клина,
=0,5
÷ 1,0мм –висота клина.
Приймаємо,що
=5,
а
=1
.
![]()
г) загальна необхідна площа перерізу пазу якоря
(2.31)
![]()
2.3.5 Коефіцієнт заповнення пазу ізольованим проводом
На практиці розрахунку машин малої потужності в більшості користуються поняттям коефіцієнта заповнення пазу ізольованим проводом у вигляді відношення
,
( 2.32)
де
−
коефіцієнт
заповнення пазу ізольованим
проводом
sП−число провідників в пазу якоря,sП =132 (див. позицію 2.2.7 )
−січення
провідника з ізоляцією обмотки якоря,
=0,16 (див. позицію 2.3.2 )
SП загальна необхідна площа перерізу пазу якоря, SП=72,3 (див. позицію 2.3.4 )
Величина
коефіцієнта kпи
складає
.
![]()
