- •ВІД АВТОРА
- •1.1. Зміст фінансового аналізу і його функціональна роль в діяльності суб’єктів господарювання
- •1.2. Предмет і об’єкти фінансового аналізу
- •1.3. Види фінансового аналізу
- •1.4. Методи фінансового аналізу
- •1.5. Суб’єкти і користувачі фінансового аналізу
- •1.6. Організація фінансового аналізу
- •1.7. Методичне забезпечення фінансового аналізу
- •2.1. Сутність інформації та ознаки її корисності для фінансового аналізу
- •2.2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
- •2.3. Система інформації фінансового плану підприємства
- •2.4. Система інформації рахунків бухгалтерського обліку
- •2.5. Інформаційні ресурси фінансової звітності
- •2.6. Інформаційні ресурси статистичної звітності
- •2.7. Інформаційні ресурси податкової звітності
- •3.1. Склад майна підприємства
- •3.2. Аналіз структури і динаміки майна підприємства
- •3.3. Аналіз стану і ефективності формування майна підприємства
- •4.1. Економічна сутність оборотних активів підприємства
- •4.2. Аналіз розміщення фінансових ресурсів в оборотних активах
- •4.3. Аналіз ефективності використання запасів
- •5.1. Склад джерел формування капіталу підприємства
- •5.2. Аналіз структури і динаміки джерел капіталу підприємства
- •5.3. Аналіз стану і ефективності формування джерел капіталу підприємства
- •6.1. Економічна суть грошових потоків підприємства
- •6.2. Аналіз структури і динаміки грошових потоків
- •6.3. Аналіз ефективності формування грошових потоків
- •7.1. Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства
- •7.2. Аналіз ліквідності активів підприємства
- •7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства
- •8.1. Поняття фінансової стійкості підприємства
- •8.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства на основі співвідношення власних і залучених фінансових ресурсів
- •8.3. Оцінка фінансової стійкості підприємства за рівнем безпеки господарської діяльності
- •9.1. Механізм формування залучених фінансових ресурсів підприємства
- •9.2. Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •9.3. Оцінка ефективності використання залучених фінансових ресурсів при кредитних операціях
- •10.1. Поняття ділової активності підприємства
- •10.2. Аналіз і оцінка ділової активності підприємства за показниками економічного зростання
- •10.3. Аналіз і оцінка ділової активності персоналу підприємства
- •11.1. Механізм формування і використання фінансових результатів підприємства
- •11.2. Аналіз формування і використання фінансових результатів
- •11.3. Аналіз рівня прибутковості діяльності підприємства
- •12.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •12.2. Аналіз розвитку інвестиційної діяльності підприємства
- •12.3. Аналіз ефективності інвестицій
- •13.1. Поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства
- •13.2. Побудова узагальненої оцінки фінансового стану підприємства
- •13.3. Оцінка рівня і побудова рейтингових систем фінансового стану підприємств
7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства
Фінансовий аналіз платоспроможності підприємства полягає в абсолютному і відносному порівнянні активів як платіжних засобів з фінансовими ресурсами (зобов’язаннями), за рахунок яких відбулося їх формування.
Для оцінки платоспроможності фінансові ресурси підприємства групуються наступним чином:
Перша група (З1) — поточні зобов’язання (найбільш строкові зобов’язання), які слід погасити протягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і суми кредитів банків, терміни повернення яких наступили);
Друга група (З2) — короткострокові зобов’язання з терміном погашення до одного року (суми кредитів банків, поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, забезпечень наступних витрат і платежів та векселів виданих, терміни повернення яких настануть у майбутньому, протягом року);
Третя група (З3) — довгострокові зобов’язання з терміном погашення більше одного року (довгострокові кредити банків і позики);
Четверта група (З4) — постійні зобов’язання, що формуються фінансовими ресурсами з елементів власного капіталу.
Схематично процедура порівняння платіжних засобів і зобов’язань за джерелами формування фінансових ресурсів для оцінки платоспроможності подана на рис. 7.3.1.
Порівняння платіжних засобів і зобов’язань для оцінки платоспроможності
Платіжні засоби
Абсолютноліквідні |
А1 |
Швидколіквідні |
А2 |
Повільноліквідні |
А3 |
Умовно ліквідні |
А4 |
Платіжні зобов’язання
Поточні З1
Короткострокові З2
Довгострокові З3
Постійні З4
Рис. 7.3.1. Класифікаційні ознаки для групування активів і фінансових ресурсів
за джерелами формування для оцінки платоспроможності
316
Такий поділ активів і фінансових ресурсів щодо окремих груп платіжних засобів і зобов’язань підприємства для оцінки платоспроможності не є постійним і змінюється виходячи з конкретних економічних умов господарювання. Тому при здійсненні аналізу платоспроможності потрібно з’ясувати питання:
—якості і можливих цін реалізації товарних запасів і, відповідно, попиту на їх покупців;
—стану дебіторської заборгованості;
—контрольованості активів власниками (наявності застави та судових рішень, що обмежують поточне розпорядження платіжними засобами).
Підприємство вважається платоспроможним, якщо при порівнянні абсолютних величин його активів і фінансових ресурсів виконуються такі умови:
А1 ≥ З1;А2 ≥ З2 ; А3 ≥ З3 ; А4 ≤ З4
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних активів, які забезпечують його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична платоспроможність відрізняється від нормативної.
В основу методики розрахунку рівня платоспроможності суб’єктів господарювання покладено співвідношення фінансових ресурсів, розміщених, відповідно, в абсолютно-, швидко- і повільноліквідні об’єкти платіжних засобів до поточних зобов’язань.
Ап= |
А1 |
; Пп = |
А1 + А2 |
; Зп = |
А1 + А2 + А3 |
, |
|
З |
З |
З |
|||||
|
|
|
|
||||
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
де Ап, Пп, Зп — відповідно величина абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності.
Загальна платоспроможність показує, скільки гривень всіх платіжних засобів (А1 + А2 + А3) підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Отже, якщо платіжні засоби перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається платоспроможним. В економічній літературі наводиться теоретичне значення величини загальної платоспроможності — від 1,0 до 2,0. Проте це лише орієнтовне значення, яке вказує критичну мінімальну величину показника, а не його точне нормативне значення. Фактично на підприємствах величина нормативного зна-
317
чення показника може суттєво відрізнятися, оскільки вона відбиває структуру активів і пасивів, що змінюється залежно від виду економічної діяльності.
Якщо на підприємстві відношення всіх платіжних засобів до поточних зобов’язань нижче від 1,0, це є свідченням високого фінансового ризику, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої борги.
Співвідношення 1 : 1 свідчить про рівність платіжних засобів і поточних платіжних зобов’язань. Але, зважаючи на різний рівень ліквідності платіжних засобів, можна вважати, що не всі їх види будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства.
Якщо значення платоспроможності значно перевищує співвідношення 1,0, то можна зробити висновок, що підприємство має значні оборотні активи, сформовані завдяки власним фінансовим ресурсам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних активів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду підприємства, значне накопичення товарних запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може розглядатись як незадовільне управління активами.
Проміжна платоспроможність за смисловим значенням аналогічна загальній платоспроможності, тільки обчислюється для вужчого кола платіжних засобів (А1 + А2), коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — товарні запаси. Щодо оцінки якості величини цього показника, то слід звернути увагу на стан дебіторської заборгованості підприємства відносно можливості її погашення боржниками.
Орієнтованим значенням показника вважається рівень від 0,5 до 1,0, але для цього показника кожне підприємство теж встановлює самостійно норматив, виходячи з умов діяльності.
Абсолютна платоспроможність показує, яку частину платіжних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для абсолютної платоспроможності є співвідношення 0,2 : 1,0. На практиці фактичні середні значення показників платоспроможності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави робити висновок про неможливість підприємства негайно погасити свої зобов’язання, бо малоймовірно, щоб усі його кредитори одночасно пред’явили йому свої боргові вимоги та ще й в грошовій формі.
Розрахунок оцінки платоспроможності підприємства шляхом порівняння його активів і фінансових ресурсів (пасивів) наведемо в табл. 7.3.1.
318
Таблиця 7.3.1
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (на останній день періоду, тис. грн)
|
|
|
|
|
|
Надлишок (+), |
|
|
Значення |
Групи фі- |
Значення |
недостаток (–) |
|||
Групи ак- |
за періодами |
нансових |
за періодами |
платіжних засобів |
|||
|
|
ресурсів (зо- |
|
|
за періодами |
||
тивів |
|
|
|
|
|||
|
|
бов’язань) |
|
|
|
|
|
|
мину- |
поточ- |
минулий |
поточ- |
мину- |
поточ- |
|
|
|
||||||
|
лий |
ний |
|
ний |
лий |
ний |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
А1 |
8867,0 |
12867, |
З1 |
6890,0 |
17207, |
1977,0 |
– |
|
|
5 |
|
|
4 |
|
4339,9 |
А2 |
3996,1 |
4808,8 |
З2 |
4005,5 |
4814,5 |
–9,4 |
–5,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
АЗ |
1476,9 |
2108,2 |
З3 |
— |
— |
1476,9 |
2108,2 |
А4 |
43554,5 |
57868,1 |
З4 |
46999,0 |
55630,7 |
–3444,5 |
2237,4 |
Баланс |
57894,5 |
77652,6 |
Баланс |
57894,5 |
77652,6 |
0,0 |
0,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дослідження співвідношень активів і зобов’язань (табл. 7.3.1) свідчить про те, що підприємство не виконує нормативні умови платоспроможності. При цьому недостаток платіжних засобів по одній групі компенсується їх надлишком по іншій групі лише вартісною величиною. Однак менш ліквідні платіжні засоби не можуть замінити більш ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних платіжних засобів (А1, А2) з найбільш терміновими платіжними зобов’язаннями (З1, З2) дає змогу оцінити поточну платоспроможність. Порівняння платіжних засобів, що мають повільну ліквідність (А3) з довгостроковими зобов’язаннями, відображає перспективну платоспроможність.
Поряд з абсолютними показниками для оцінювання платоспроможності розраховують відносні показники.
Однак, аналіз рівня платоспроможності підприємств за такою кількістю показників і одночасним їх порівнянням з відповідними нормативними величинами дещо ускладнює прийняття ефективних управлінських рішень, а в окремих випадках може внести певну плутанину. Для вирішення цієї проблеми необхідно додатково розраховувати інтегральний показник платоспроможності.
Інтегральний показник платоспроможності формується як сумарний (синтетичний) рівень відносних величин, одержаних від порівняння фактичних значень абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності з їх еталонними рівнями. В економічній літературі і в нормативних документах для цих показників визначені
319
теоретично достатні значення рівнів, відповідно: 0,2, 0,5 і 1,0. Виходячи з цього, алгоритм розрахунку інтегрального показника платоспроможності (Іп) буде наступним:
Іп= 0,2Ап + Пп0,5 + 1,0Зп
Нормативна величина показника має значення >3,0, що свідчить про достатність рівня всіх складових його ознак.
Аналіз рівня платоспроможності підприємства наведено в табл. 7.3.2.
Таблиця 7.3.2
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОТОЧНИМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ (на останній день періоду)
|
|
Платоспроможність |
|
Інтегральний |
||
Періоди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
показник |
|
абсолютна |
|
Проміжна |
|
загальна |
||
|
|
|
платоспроможності |
|||
|
(Ап) |
|
(Пп) |
|
(Зп) |
|
Минулий |
0,01 |
|
0,90 |
|
1,03 |
2,88 |
|
|
|
|
|
|
|
Поточний |
0,02 |
|
0,66 |
|
0,76 |
2,18 |
|
|
|
|
|
|
|
Відхилення |
0,01 |
|
–0,24 |
|
–0,27 |
–0,70 |
(+/–) |
|
|
|
|
|
|
Як видно з табл. 7.3.2, на кінець поточного періоду показник загальної платоспроможності погіршився і не відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не має можливості оплатити поточні зобов’язання. На кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає лише 76 коп. платіжних засобів.
Значення показника проміжної платоспроможності зменшилось за поточний період на 24 коп. (0,90 – 0,66) і свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість сплачувати свої борги за рахунок наявних грошових коштів і очікуваних надходжень від дебіторської заборгованості в межах діючого нормативу.
Абсолютна платоспроможність, як на початок (1 коп.), так і на кінець (2 коп.) поточного періоду є меншою, ніж нормативне значення. На кінець періоду підприємство за рахунок наявних грошових коштів спроможне погасити лише 2 % платіжних зобов’язань. Водночас, можна говорити про позитивну тенденцію до збільшення величини цього показника.
320
В цілому, негативні зміни в показниках платоспроможності підтверджуються погіршенням величини інтегрального показника на 0,7 пункта.
Зміна величини показників платоспроможності може статися під впливом двох факторів: збільшення (зниження) платіжних засобів і зростання (зменшення) поточних зобов’язань. Для з’ясування причин зміни величини показників необхідно проаналізувати склад платіжних засобів і платіжних зобов’язань, порівнюючи їх в динаміці. Результати розрахунків подано в табл. 7.3.3.
|
|
|
Таблиця 7.3.3 |
||
ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ |
|||||
ПІДПРИЄМСТВА (на останній день періоду) |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
Періоди |
|
Зміна зага- |
||
Показники |
|
|
Від- |
льної пла- |
|
мину- |
поточ- |
хилення |
тоспромо- |
||
|
|||||
|
лий |
ний |
|
жності |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
1. Платіжні засоби, всього, |
|
|
|
|
|
тис. грн, |
11260,1 |
16700,8 |
5440,7 |
0,50 |
|
в т. ч.: |
|||||
y абсолютноліквідні |
143,6 |
395,8 |
252,2 |
0,023 |
|
y швидколіквідні |
9639,6 |
14196,8 |
4557,2 |
0,419 |
|
y повільноліквідні |
1476,9 |
2108,2 |
631,3 |
0,058 |
|
2. Платіжні зобов’язання, всьо- |
|
|
|
|
|
го, тис. грн, |
10895,5 |
22021,9 |
11126,4 |
–0,77 |
|
в т. ч.: |
|||||
y короткострокові кредити |
3969,9 |
4786,7 |
816,8 |
–0,057 |
|
y кредиторська заборгованість |
5340,8 |
13817,4 |
8476,6 |
–0,586 |
|
y поточні зобов’язання |
1584,8 |
3417,8 |
1833,0 |
–0,127 |
|
Загальна платоспроможність |
1,03 |
0,76 |
–0,27 |
–0,27 |
|
|
|
|
|
|
З табл. 7.3.3 видно, що загальна платоспроможність на кінець поточного періоду (0,76) в порівнянні з початком періоду (1,03) зменшилась на 27 коп.
Для оцінки впливу окремих складових платіжних засобів і зобов’язань на зміну показника визначимо, яка платоспроможність підприємства була б за умови, якби не відбулося зміни платіжних зобов’язань: (16700,8 : 10895,5), тобто 1,53 грн. Порівняння цієї величини з платоспроможністю на останній день періоду дасть нам різницю, зумовлену впливом тільки одного з факторів — платіжних засобів: 1,53 – 1,03 = +0,50. Збільшення платіжних за-
321
собів на 5440,7 тис. грн поліпшило платоспроможність підприємства на 0,50.
Якщо платоспроможність підприємства на останній день поточного періоду порівняти з платоспроможністю за умови, що не відбулося зміни суми платіжних засобів, то різниця покаже вплив на платоспроможність зміни (збільшення) платіжних зобов’язань: 0,76 – 1,03 = –0,77. Збільшення платіжних зобов’язань підприємства на 11126,4 тис. грн погіршило його платоспроможність на 0,77. Загальна сума впливу двох факторів (зміна платіжних засобів і зобов’язань) погіршила платоспроможність підприємства на 0,27 (+0,50 – 0,77). Отже, на кінець поточного періоду підприємство значно погіршило платоспроможність, тому що його платіжні засоби збільшились лише на 5440,7 тис. грн, а платіжні зобов’язання — на 11126,4 тис. грн, тобто більше в 2,05 раза.
Потім способом пропорційного поділу цих змін можна розкласти їх за окремими елементами платіжних засобів і зобов’язань. Збільшення платіжних засобів на 1 тис. грн збільшує платоспроможність підприємства на 0,0092 коп. (50 : 5440,7), а відповідно збільшення платіжних засобів зменшує платоспромо-
жність на 0,0069 коп. (– 77 : 11126,4).
Отже, якщо абсолютноліквідні активи на останній день поточного періоду підприємство збільшило на 252,2 тис. грн, то платоспроможність підприємства збільшилась на 2,31 коп. (252,2 × × 0,0092), і відповідно збільшення швидколіквідних активів на 4557,2 тис. грн збільшило платоспроможність на 41,9 коп. (4557,2 · 0,0092), а збільшення повільноліквідних активів на 631,3 тис. грн збільшило платоспроможність на 5,88 коп. (631,3 ×
× 0,0092). |
|
збільшення |
короткострокових кредитів |
на |
Водночас, |
||||
816,8 тис. |
грн |
зменшило |
платоспроможність підприємства |
на |
5,7 коп. (816,8 · 0,0069), а відповідно збільшення кредиторської заборгованості на 8476,6 тис. грн зменшило платоспроможність на 58,6 коп. (8476,6 · 0,0069), а збільшення поточних зобов’язань на 1833,0 тис. грн зменшило платоспроможність підприємства на
12,7 коп. (1833,0 · 0,0069).
Крім загальної платоспроможності підприємства за поточними зобов’язаннями (З1) можна визначити загальний показник платоспроможності ( Пз ) щодо всіх зовнішніх зобов’язань (З1,
З2, З3).
Пз= А1 + А2 + А3 З1 + З2 + З3
322
Показник свідчить які перспективи має підприємство щодо погашення усіх своїх боргів по залучених фінансових ресурсах, як це вплине на формування нормативної величини залишків активів, що забезпечують безперебійну діяльність підприємства в межах визначеної потужності, якщо всі кредитори одночасно пред’являть йому свої вимоги.
Якщо загальна платоспроможність нижча, ніж нормативна, проте є тенденція до її зростання, додатково необхідно оцінити можливість відновлення платоспроможності (Мв).
Мв =[Пк+Тв: Зв(Пк−Пп)]: Пн,
де Пк, Пп, Пн відповідно платоспроможність на кінець звітного періоду, початок звітного періоду та за нормативом; Зв — звітний період (12 міс.); Тв — період (6 місяців), протягом якого буде відновлюватися платоспроможність.
Значення одержаних розрахунків:
а) Мв > 1 — у підприємства є реальна можливість відновити платоспроможність;
б) Мв < 1 — у підприємства найближчим часом немає можливості відновити платоспроможність.
Якщо загальна платоспроможність вища, ніж нормативна, але намітилась тенденція до її зниження, додатково необхідно оцінити можливість збереження платоспроможності (Мз).
Мз =[Пк+Тз: Зв(Пк−Пп)]: Пн,
де Тз — період (3 місяці), протягом якого підприємство має можливість зберегти платоспроможність.
Значення нормативних розрахунків:
а) Мз > 1 — підприємство має можливість зберегти свою платоспроможність протягом 3-х місяців;
б) Мз < 1 — підприємство найближчим часом не має можливості зберегти платоспроможність.
Крім погодженості абсолютних показників вартості платіжних засобів з обсягами поточних зобов’язань, важливо визначити можливі терміни погашення зобов’язань та їх суми. Для розрахунку використовують наступні формули:
Тз = |
∑ (ТЗі З Пі) |
, ПП = |
∑ ЗПі |
|
∑ ЗПі |
Тз |
|||
|
|
де Тз — середній термін до погашення поточної заборгованості, дні; ТЗі — термін до погашення і-го виду поточних зобов’язань,
323
дні; ЗПі — сума і-го виду поточних зобов’язань; ПП — сума платіжних зобов’язань, що можуть щоденно формуватись відносно підприємства.
Дані для визначення терміну і щоденної суми погашення платіжних зобов’язань наведені в таблиці 7.3.4.
Таблиця 7.3.4
РОЗРАХУНОК ТЕРМІНУ ДО ПОГАШЕННЯ ПОТОЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Платіжні |
Сума, тис. |
Термін погашення, |
Сума |
зобов’язання |
грн (ЗПі) |
дні (ТЗі) |
ΣЗПі · ТЗі |
|
|
|
|
Кредиторська заборгова- |
13817,4 |
75 |
1036305,0 |
ність за товари, роботи, |
|
|
|
послуги |
|
|
|
|
|
|
|
Поточні зобов’язання за |
8204,5 |
32 |
262544,0 |
розрахунками |
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
22021,9 |
59 |
1298849,0 |
|
|
|
|
Середній термін до погашення поточної заборгованості (Тз) становить 59,0 днів, а щоденна потреба в грошових коштах
(ПП) — 373,3 тис. грн (22021,9 : 59,0).
Співвідношення показників (табл. 7.2.2 і 7.3.4) щодо трансформації платіжних засобів і погашення поточних зобов’язань (Тп : : Тз і ГЗ : ПП) дозволяє оцінювати платоспроможність підприємства в майбутньому. Для підприємства ці показники становлять відповідно 0,676 (39,9 : 59,0), норматив ≤ 1і 1,295 (483,6 : 373,3),
норматив ≥ 1, що свідчить про забезпечення стійкої перспективної платоспроможності.
Разом з тим, слід мати на увазі, що показники платоспроможності за балансом відбивають моментний стан підприємства. Це пов’язано з тим, що не враховуються величина джерел надходження і витрачання грошових коштів у короткостроковій перспективі, а, отже, не має змоги визначити спроможність підприємства стабільно забезпечувати перевищення платіжних засобів над зобов’язаннями. Для визначення поточної платоспроможності необхідно порівнювати платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями за складеним платіжним календарем
(табл. 7.3.5).
324
Таблиця 7.3.5
|
ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЛИСТОПАД МІСЯЦЬ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підсумок за днями місяців |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1—5 |
|
5—10 |
10—15 |
15—30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Платіжні засоби |
|
|
|
|
|
|
Залишок коштів на початок періоду |
57 |
|
120 |
0 |
47 |
|
Надходження: |
|
|
|
|
|
|
— реалізація продукції (робіт, послуг, товарів) |
156 |
|
305 |
404 |
364 |
|
— орендна плата |
7 |
|
— |
— |
— |
|
— поточні фінансові інвестиції |
5 |
|
— |
— |
— |
|
— короткострокові кредити банків |
— |
|
80 |
— |
— |
325 |
Разом залишок з надходженнями |
225 |
|
505 |
404 |
411 |
Перевищення платіжних зобов’язань над платіжними засобами |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Баланс |
225 |
|
511 |
404 |
411 |
|
Платіжні зобов’язання |
|
|
|
|
|
|
Виплата заробітної плати |
— |
|
207 |
— |
56 |
|
Погашення заборгованості перед фондами соціального захисту |
— |
|
68 |
— |
15 |
|
Податкові платежі |
10 |
|
72 |
17 |
— |
|
Погашення заборгованості постачальникам |
95 |
|
164 |
300 |
186 |
|
Повернення кредитів |
— |
|
|
40 |
40 |
|
Оплата відсотків за кредит |
— |
|
|
— |
5 |
|
Разом зобов’язань |
105 |
|
511 |
357 |
302 |
|
Перевищення платіжних засобів над зобов’язаннями |
120 |
|
|
47 |
109 |
|
Баланс |
225 |
|
511 |
404 |
411 |
325
Еталонною величиною показника може бути коефіцієнт на рівні одиниці або трохи більше. За даними табл. 7.3.5 він становить: за період з 1 по 5 листопада (225 : 105) – 2,14; 5—10 листо-
пада (505 : 511) – 0,99; 10—15 листопада (398 : 357) – 1,11; 15— 30 листопада (405 : 302) – 1,34, а в цілому за листопад (225 + + 505 – 120 + 404 + 411 – 47) : (105 + 511 357 + 302) = 1,08.
Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надходженнями і витратами коштів, дозволяє оптимізувати позитивні та негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за рівнем їхнього впливу на фінансові результати.
326