Ке0 = Ічд: Ісо Ке0 = 0,1719: 0,2135 = 0,8052.

Якщо коефіцієнт еластичності буде більше 1,0, тобто темп приросту чистого доходу вищий за темп приросту залишків оборотних активів, це завжди свідчитиме про оптимальне співвідношення розміщення фінансових ресурсів в оборотних активах і одержаної виручки на підприємстві. Водночас, необхідно врахувати, що високий показник завантаження оборотних активів може характеризувати недостатність запасів і подальше гальмування бізнесу, а інколи низький показник завантаження виправданий, наприклад, за наявності інфляційних процесів.

4.3. Аналіз ефективності використання запасів

Подальшим кроком аналізу оборотних активів, які безпосередньо беруть участь у створенні елементів фінансових ресурсів за доданою вартістю підприємства, має бути оцінка поточної ефективності використання виробничих запасів, одержаних послуг і виконаних робіт для здійснення операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності через матеріальні витрати та об’єкти діяльності підприємства (готова продукція, товари, роботи, послуги). За інформаційними ресурсами звітності для оцінки ефективності матеріальних витрат можна досліджувати показники: матеріаловіддача; матеріаломісткість витрат при здійсненні операційної діяльності та формуванні чистого доходу; координація матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості у операційних витратах (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, податки); матеріальне завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості та еластичності динаміки матеріальних витрат відносно їх впливу на формування чистого доходу і фінансових ресурсів господарюючих суб’єктів.

1. Матеріаловіддача (МВ) — характеризує рівень одержаного чистого доходу (ЧД) на 1 грн вартості використаних матеріальних цінностей, одержаних послуг і виконаних робіт для потреб операційної діяльності (ВМ):

МВ = ЧД : ВМ.

2. Матеріаломісткість чистого доходу (ММЧ) — це обернений до матеріаловіддачі показник, який показує скільки матеріальних

248

і прирівняних до них витрат припадає на кожну гривню створеного ними чистого доходу:

ММч = ВМ : ЧД.

Збільшення матеріаловіддачі та зменшення матеріаломісткості чистого доходу характеризують поліпшення ефективності господарської діяльності.

3. Матеріаломісткість операційних витрат (ММв) — відображає величину матеріальних витрат (ВМ), як окремого елемента в загальній сумі витрат операційної діяльності (ОВ):

ММв = ВМ : ОВ.

4. Коефіцієнт координації матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості в операційних витратах (МВк). Показник відображає співвідношення (пропорцію) вартості використаних матеріальних і прирівняних до них цінностей з доданою вартістю в операційних витратах за сумою оплати праці (ОП), відрахувань на соціальні заходи (СЗ), амортизаційних відрахувань (А) та податків (ПД), і характеризує матеріальне завантаження діяльності підприємства:

МВк = ВМ : (ОП + СЗ + А + ПД).

5. Коефіцієнт матеріального завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості (МЗд) показує рівень матеріальних і прирівняних до них витрат на 1 грн створеної доданої вартості підприємством:

МЗд = ВМ : ДВ; ДВ = ОП + СЗ + А + ЧП + ПД,

де ДВ — додана вартість; ЧП — чистий прибуток.

6. Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно чистого доходу (МЕч) показує, як впливає їх зміна величиною в 1 грн (1 %) на обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

МЕч = ∆ЧД : ∆ВМ = Тчд : Твм, Тчд = ∆ЧД : ЧД; Твм = ∆ВМ : ВМ,

де Тчд і Твм — відповідно темп приросту чистого доходу і матеріальних та прирівняних до них витрат.

7. Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно доданої вартості (МЕд) показує, як впливає їх зміна величиною в 1 грн (1 %) на обсяги доданої вартості:

МЕд = ∆ДВ : ∆ВМ = Тдв : Твм; Тдв = ∆ДВ : ДВ,

де Тдв — темп приросту доданої вартості.

249

Рівень ефективності формування поточних матеріальних та прирівняних до них витрат операційної діяльності підприємства показано в табл. 4.3.1.

Таблиця 4.3.1

АНАЛІЗ МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, (грн)

*Примітка. При коефіцієнті еластичності >1 результативні ознаки зростають більшими темпами, ніж матеріальні та прирівняні до них витрати, а при <1 навпаки. Якщо показники мають значення <0, то збільшення результативних ознак відбувається при зменшенні витрат або збільшення витрат відбувається при зменшенні результативних ознак.

Дані табл. 4.3.1 засвідчують про низький рівень матеріаловіддачі в діяльності підприємства і відповідно негативний рівень показників матеріаломісткості, співвідношення матеріальних витрат і доданої вартості операційної діяльності, коефіцієнта еластичності матеріальних витрат відносно доданої вартості.

Виходячи із результатів аналітичного дослідження, головним ресурсом ефективного функціонування системи господарювання мають стати інноваційні матеріалозберігаючі моделі розвитку економіки.

Аналіз також показав, що чистий дохід зростав більшими темпами, ніж матеріальні витрати, а в оцінці доданої вартості у поточному періоді відбувалися негативні зворотні тенденції.

250

В цілому у поточному періоді на підприємстві при збільшенні матеріальних витрат на 1 грн чистий дохід зростав на 1,470 грн, а додана вартість на 88,9 коп.

Ефективність використання об’єктів діяльності (товарів) підприємства для задоволення потреб покупців визначається через формування в процесі реалізації показників: собівартості, чистого доходу і валового прибутку.

Валовий прибуток (ВП) формується величиною коштів, яка залишається підприємству після покриття за рахунок чистого доходу (ЧД) витрат виробничої собівартості (ВС):

ВП = ЧД – ВС.

Валовий прибуток є джерелом покриття адміністративних витрат (АВ), витрат на збут (ВЗ), витрат на утримання невиробничої сфери підприємства (ВН), збитків від інвестиційної (ЗІ) та фінансової (ЗФ) діяльності і надзвичайних подій (ЗН), платежів з податку на прибуток (ПП) і формування чистого прибутку (ЧП):

ВП – АВ – ВЗ – ВН – ЗФ – ЗІ – ЗН – ПП → ЧП.

Виходячи з цього, за кожним об’єктом діяльності підприємства можливо розрахувати відносні величини:

де ВПО, ЧОД і ВСО — відповідно, валовий прибуток, чистий дохід і виробнича собівартість за реалізованими об’єктами діяльності підприємства.

Перший показник, валова прибутковість чистого доходу, показує, скільки валового прибутку формує кожна гривня, одержана від реалізації об’єкта діяльності підприємства. Другий — скільки необхідно чистого доходу, одержаного від реалізації об’єкта діяльності підприємства, щоб створити гривню валового прибутку. Третій — які витрати виробництва несе підприємство, щоб одержати одну гривню від реалізації об’єкта діяльності підприємства. Четвертий — скільки чистого доходу створюється об’єктом діяльності підприємства на гривню виробничих витрат. П’ятий — валова прибутковість витрат виробничої собівартості, скільки валового прибутку формує кожна гривня вартості ресурсів, вкладених у виробництво об’єктів діяльності підприємства.

251

Шостий — скільки необхідно витратити ресурсів для виробництва об’єкта діяльності підприємства, щоб одержати одну гривню валового прибутку.

Одержані значення показників можна порівняти:

•у часі (за одним об’єктом) і визначити напрям та інтенсивність зміни;

•у просторі (між об’єктами) та визначити ефективність витрат щодо окремих об’єктів діяльності підприємств;

•з еталонним (нормативним, стандартним, оптимальним) значенням показника та визначити ефективність процесу господарювання;

•у просторі за одним об’єктом (між підприємствами) та визначити рівень привабливості суб’єктів господарювання щодо окремих об’єктів діяльності.

За здійсненими розрахунками роблять узагальнення результатів аналізу і вироблення заходів коригування, спрямованих на підвищення ефективності формування собівартості, ціни і валового прибутку за об’єктами діяльності підприємства.

252