4. Баріони

До них належать: пара стабільних частинок – протон+антипротон, пара – нейтрон + антинейтрон і три типи гіперо­нів, які називаються лямбда-, сігма - і ксі-гіперонами (кожен з них має відповідну античастинку). Заряди q, масиm, час ін­тенсивності і схеми перетворень гіперо­нів наведені нижче:

	q	m
Лямб­да	0	2183
Сігма-нуль	0	2331,8
Cігма-плюс	+e	2327,7
Cігма-мінус	–e	2340,5
Ксі-нуль	0	2565
Ксі-мінус	–e	2580

Всі баріони мають спін, який дорівнює половині. Баріонам приписується баріонний заряд (частинкам +1, а анти час­тинкам-1), який теж підпорядкований закону збереження. Дію цього закону разом із дією закону збереження спіна і елек­тричного заряду можна простежити у процесах перетворення, народження і анігіляції пар баріонів, наприклад:

Крім перерахованих вище частинок, виявлено численні сильно взаємодіючі короткоживучі частинки, які отримали назву резонансів. Ці частинки являють собою резонансні стани, утворені двома або біль­шою кількістю елементарних частинок. Час життя резонансів становить лише .

Іваненко дмитро дмитрович

(нар.1904 р.)

Розвивав нелінійну єдину теорію, яка враховує кварки і субкварки.

Боголюбов микола миколайович

(1909-1992)

Розвинув математичний апарат теорії елементарних частинок. Довів, що висновок про дробові значення основних квантових чисел кварків взагалі не є обов’язковим, бо в принципі унітарну систематику можна побудувати так, що квантові числа кварків залишаються цілочисельними, якщо припустити існування трьох різних типів кварків.

Ахієзер олександр ілліч

(1911-2000)

Виконав великий цикл робіт по електродинаміці адронів. Сформулював правило еквідистантності для різних електромагнітних харак­теристик адронів.

Разом з М.Т.Фекало узагальнив модель кварків на електромагнітні процеси з участю адронів. Встановив кваркову структуру фотону, яка дозволила розвинути теорію комптонівського розсіяння фотонів нуклонами і ядрами.

Рис. 7

100