- •Основні напрямки в мовознавстві другої половини XIX ст.
- •Натуралізм — це напрямок, який поширював принципи і методи природничих наук на
- •Шлейхер вважає, що
- •Вчення про мовні типи Шляйхер називав морфологією, запозичивши цей термін із природничих наук,
- •Морфологічний тип (клас) мови визначає будова слова, яке може виражати значення («корінь») і
- •Морфологічні типи мов, на думку Шлейхера, відповідають різним епохам у розвитку землі:
- •Під впливом природничих наук Шлейхер створив свою
- •Принцип генетичної класифікації використовують і нині. Тепер теорію родовідного дерева синтезували з теорією
- •батько
- ••Old English fæder,
- ••Текст Шлейхера (1868)
- ••Овца и кони
- ••Модернизация Хирта (1939) [2]
- •Шлейхер:
- •2)«життя мови», як і життя природи,
- •3) лінгвістика має бути заснована на точному спостереженні організмів і законів їхнього буття,
- •Натуралістичну концепцію мови, крім Шлейхера, розвивали німецькі вчені
- •Натуралістична теорія
- ••морфологічний тип (клас) визначає будова слова, яке
- •ідея розвитку мови втілилася в теорії родословного древа:
- ••прамова – це не історична реальність, а лише уявлення про звукову систему та
- ••натуралістична теорія: мова – природний організм, який живе, як і організм природи:
- ••підпорядкування дослідника об’єкту дослідження: "у природознавців можна навчитися усвідомленню того, що для науки
- •Натуралістична концепція вплинула на молодограматиків, які сприйняли її положення про розвиток мови, зокрема
- •Критика
- •Психологічний напрямок
- •Дві концепції — індивідуального
- •Основоположником
- •Свою психологічну концепцію мови Штейнталь виклав у працях
- •Ідеї Штейнталя (1):
- •Ідеї Штейнталя (2):
- •Ідеї Штейнталя (3):
- •Вагомий внесок в етнопсихологію початку XX ст. зробив Вільгельм Вундт (1832—1920) — німецький
- •Видатним
- •Праці О.О.Потебні: «Думка і мова» (1862), «Мова і народність» (1895), «Про націоналізм» (1905),
- •У науковій діяльності Потебні виділяють два періоди:
- •Розглядаючи план змісту слова, Потебня дійшов висновку, що потрібно розрізняти ближче і дальше
- •О. Потебня створив концепцію мови як історичного явища та мовленнєво-мисленнєву діяльність.
- ••Народність характеризується спільністю мови, розрізнення народів – розрізнення мов.
- ••Головне завдання – визначити зв'язок мовлення й думки, а не логічних форм і
- •Лексичне та граматичне значення взаємзумовлені:
- ••Мовленнєве членування не є чимось логічним, воно пов’язане з передаванням думки, зі смисловим
- •Молодограматизм
- •Молодограматизм — напрямок у
- •Зародження молодограматизму пов'язане з науковою діяльністю вчених Лейпцизького університету
- •Основні ідеї молодограматизму викладені у «Передмові» Остгофа й Бругмана до першого тому «Морфологічних
- •Важливим аспектом у концепції молодограматизму є питання методів історичного вивчення процесів розвитку мови,
- •Представником молодограматизму був основоположник Московської лінгвістичної школи Пилип Федорович Фортунатов (1848— 1914).
- •Молодограматизм
- ••Мовець є висхідним пунктом і об’єктом дослідження: реальним є лише мовлення окремої особи,
- ••Істинний предмет історії – не реконструкція, а конкретна фіксована історія. Принципами історичного розвитку
- •Аналогія не заперечує змінюваності мови, пов’язаної з індивідом, особливо це стосується значення слів,
- ••Відхилення узуального значення від оказіонального – основа змін. Види змін обсягу: метафора, перенос
- •• Висунули тезу про необхідність вивчати живі мови й діалекти, бо саме вони
- •Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX
- •Наприкінці XIX — на початку XX ст. виникають нові лінгвістичні школи, які виступають
- •Школа «слів і речей» («Слова і речі» «Wőrter und Sachen»)
- •Сформувалась вона в 1909 р. (час виходу в Гейдельберзі журналу «Слова і речі»,
- •Одним із засновників Школи «слів і речей» вважають мовознавця
- •У своїх працях із лексичної семантики («Речі та слова» (1912 р.)) він намагався
- •Шухардт вважав, що етимологію слова можна встановити семантично, навіть якщо його фонетична історія
- •Шухардт наголошував на суспільному характері мови.
- •Шухардт критикує теорію родовідного дерева й стверджує, що строго генеалогічна класифікація мов взагалі
- •Здобутки: новий підхід до вивчення мови, опрацювання нових методик її опису, що вплинуло
- •Школа
- •Засновником Школи
- •Лінгвістична концепція Фосслера ґрунтується на філософії мови Гумбольдта, поглядах італійського філософа й естетика
- •Фосслер вважає мовознавство історичною наукою.
- •Фосслер спирався на вчення італійського естетика й філософа
- •Фосслер стверджує, що нове мовознавство має забезпечити суто естетичний і естетико-історичний розгляд мови.
- •Фосслер вважав, що у процесі розвитку мови діють дві сили: творча
- •Згідно з Фосслером мовознавством у справжньому значенні цього слова є тільки стилістика, бо
- •Фосслер виступає за перетворення лінгвістики на інструмент дослідження творчих аспектів людської мови.
- •Неолінгвістика
- •Представники:
- •Неолінгвістика — еклектичний напрямок, її принципи ґрунтуються на ідеях Гумбольдта, Кроче, Фосслера і
- •Неолінгвісти критикували методику дослідження і загальнотеоретичні положення молодограматиків.
- •Неолінгвісти обмежувалися лише географічним чинником (територіальне поширення певних явищ).
- •Карта ареалів кентум (синий) і сатем (червоний). Передбачувану вихідну ділянку сатемізації
- •На відміну від молодограматиків, які проповідували теорію полігенезу мов (походження мов світу від
- •Здобутки: наголошували на синхронно- діахронній взаємодії різних мовних фактів, досліджували живі реальні діалекти,
- •Казанська лінгвістична школа
- •Іван (Ян) Олександрович Бодуен де Куртене (1845—1929)
- •Виступав на захист прав малих народів Росії та їхніх мов, за що був
- •Праці: «Деякі випадки дії аналогії в польській мові» (1868),
- •Лінгвістична концепція вченого була різко полемічною щодо панівної молодограматичної парадигми. Вихід із кризи
- •Бодуен де Куртене вважав, що реально існує лише індивідуальне мовлення. Національна мова існує
- •Новим для мовознавства XIX ст. є намагання Бодуена де Куртене обґрунтувати необхідність і
- •Відмінність розвитку та історії полягає в тому, що розвиток - це безперервна протяжність
- •Відмінність між розвитком і історією можна представити й у вигляді графіка.
- •Вважаючи, що історія мови розвивається уривчасто,
- •Бодуен де Куртене мову розглядає як континуум, тобто діяльність, що розгортається в часі
- •Кожне мовне явище можна вичерпно описати лише за умови врахування його системних зв'язків.
- •Першим звернув увагу на соціальну диференціацію мови.
- •Здобутки: розуміння мови як системи, соціальна зумовленість мовних явищ, елементи знакової теорії мови,
- •Соціологічний напрямок. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра
- •Фердинанд де Соссюр (1857— 1913)
- ••Соссюр показує, що людина не є володарем своєї мови. Ставлячи запитання на тему
- •Праця Соссюра засвідчує розрив з порівняльним мовознавством своєї епохи, пропонуючи підхід
- •Уводить важливі для його концепції терміни
- •Мова (langue) Мовлення (parole)
- •Розмежовував
- •Уводить нове для лінгвістики поняття
- •Серед відношень між елементами мовної системи виділяє два типи: відношення, основані на лінійному
- •Мова є не просто системою, а найважливішою знаковою системою. Під знаком він розуміє
- •Дві сторони знака, позначник і позначуване, невіддільні одна від одної так само, як
- •Синхронія — це вісь одночасовості, де розташовуються явища, які спів-існують у мові, і
- •Внесок: порушив нові проблеми; визначив коло першочергових завдань мовознавства, спрямованих на розкриття специфіки
•Old English fæder,
•Proto-Germanic *fader
•Old Norse faðir, Ger. vater),
•Proto-Indo-European, the hypothetical reconstructed ancestral language of the Indo-European family. The time scale is much debated, but the most recent date proposed for it is about 5,500 years
ago. *p@ter
•Sanskrit. Pitar
•Greek, pater,
•L. Classical Latin, the Italic language of ancient Rome until about 4c. . pater,
•Old Persian, the Persian language as written and spoken from 7c. B.C.E. to 4c. B.C.E. . pita,
•Old Irish, the Irish language as written and spoken from earliest times to 11c. athir "father")
•Текст Шлейхера (1868)
•Avis akvāsas ka
–Avis, jasmin varnā na ā ast, dadarka akvams, tam, vāgham garum vaghantam, tam, bhāram magham, tam, manum āku bharantam. Avis akvabhjams ā vavakat: kard aghnutai mai vidanti manum akvams agantam. Akvāsas ā vavakant: krudhi avai, kard aghnutai vividvant-svas: manus patis varnām avisāms karnauti svabhjam gharmam vastram avibhjams ka varnā na asti. Tat kukruvants avis agram ā bhugat.
•Овца и кони
•Овца, [на] которой не было шерсти, увидела коней: одного — везущего тяжёлую повозку, одного — большую ношу, одного быстро несущего человека. Овца сказала коням: «Горит моё сердце, когда вижу, что человек управляет конями». Кони сказали: «Слушай, овца, наше сердце [тоже] горит от увиденного: человек, господин, из овечьей шерсти делает себе новую тёплую одежду; а у овец не остаётся шерсти». Услышав это, овца убежала в поле.
•Модернизация Хирта (1939) [2]
•В версии Хирта присутствуют *e и *o, палатовелярные и лабиовелярные согласные, слоговые сонорные.
•Owis ek’wōses-kʷe
–Owis, jesmin wьlənā ne ēst, dedork’e ek’wons, tom, woghom gʷьrum weghontmm̥ , tom, bhorom megam, tom, gh’ьmonmm̥ ōk’u bherontmm̥ . Owis ek’womos ewьwekʷet: k’ērd aghnutai moi widontei gh’ьmonmm̥ ek’wons ag’ontmm̥ . Ek’wōses ewьwekʷont: kl’udhi, owei!, k’ērd aghnutai vidontmos: gh’ьmo, potis, wьlənām owjôm kʷrm̥neuti sebhoi ghʷermom westrom; owimos-kʷe wьlənā ne esti. Tod k’ek’ruwos owis ag’rom ebhuget.
•Модернизация Леманна и Згусты (1979) [3]
•Леманн и Згуста вносят в свою версию один ларингал.
•Owis eḱwōskʷe
–Gʷərēi owis, kʷesjo wlm̥hnā ne ēst, eḱwōns espeḱet, oinom ghe gʷrm̥um woǵhom weǵhontmm̥ , oinomkʷe meǵam bhorom, oinomkʷe ǵhmm̥ enmm̥ ōḱu bherontmm̥ . Owis nu eḱwobh(j)os (eḱwomos) ewewkʷet: "Ḱēr aghnutoi moi eḱwōns aǵontmm̥ nermm̥ widnm̥tei". Eḱwōs tu ewewkʷont: "Ḱludhi, owei, ḱēr ghe aghnutoi nm̥smei widnm̥tbh(j)os (widnm̥tmos): potis, owiōm rm̥ wlm̥hnām sebhi gʷhermom westrom kʷrnm̥euti. Neǵhi owiōm wlm̥hnā esti". Tod ḱeḱluwōs owis aǵrom ebhuget.
•Модернизация Адамса (1997) [4]
•H2óuu̯is h1ékuu̯ōs-kʷe
–[Gʷrm̥hxḗi] h2óuu̯is, kʷésiu̯o uu̯lh2néh4 ne (h1é)kuu̯onsest, h1ékspéket, h1oinom ghe gʷrm̥hxúm uu̯óĝhom uu̯éĝhontmm̥ h1oinom-kʷe ĝ méĝham bhórom, h1oinom-kʷe ĝhménmm̥ hxṓku bhérontmm̥ . h2óuu̯is tukh1ekuu̯oibh(iu̯)os uu̯eukʷét:ḗr 'k haeghnutór moi h1ékkuu̯ons haéĝontmm̥ hanérmm̥ uu̯idnm̥téikuu̯ōs.tuh1ékuu̯eukʷónt:ludhí,'k h2óuu̯ei,kḗrkghe haeghnutór
nm̥sméi uu̯idnm̥tbh(iu̯)ós. hanḗr, pótis, h2éuu̯iu̯om rm̥ uu̯lm̥h2néham sebhi kʷrm̥néuti nu gʷhérmom uu̯éstrom né uu̯lm̥h2néha h1ésti.' kTódekkluuu̯ṓsk h2óuu̯is haéĝrom bhugét.
•Модернизация Кортландта (2007) [5]
•ʕʷeuis ʔkeuskʷe
–ʕʷeuis iosmi ʕuelʔn neʔst ʔekuns ʔe 'dērkt, tom 'gʷrʕeum uogom ugentm, tom m'geʕm borom, tom dgmenm ʔoʔku brentm. ʔe uēukʷt ʕʷeuis ʔkumus: kʷntske ʔmoi kērt ʕnerm ui'denti ʔekuns ʕ'gentm. ʔe ueukʷnt ʔkeus: kludi ʕʷuei, kʷntske nsmi kērt ui'dntsu: ʕnēr potis ʕʷuiom ʕulʔenm subi gʷormom uestrom kʷrneuti, ʕʷuimus kʷe ʕuelʔn neʔsti. To'd kekluus ʕʷeuis ʕe'grom ʔe bēu'gd.
•Модернизация Лура (2008) [6]
•h2ówis h1ék’wōskwe
–h2ówis, (H)jésmin h2wlh2néh2 ne éh1est, dedork’e (h1)ék’wons, tóm, wóg’hom gwérh2um wég’hontm, tóm, bhórom még’oh2m, tóm, dhg’hémonm h2oHk’ú bhérontm. h2ówis (h1)ék’wobhos ewewkwe(t): k’ḗrd h2ghnutoj moj widntéj dhg’hmónm (h1)ék’wons h2ég’ontm. (h1)ék’wōs ewewkw: k’ludhí, h2ówi! k’ḗrd h2ghnutoj widntbhós: dhg’hémō(n), pótis, h2wlnéh2m h2ówjom kwnewti sébhoj gwhérmom wéstrom; h2éwibhoskwe h2wlh2néh2 né h1esti. Tód k’ek’luwṓs h2ówis h2ég’rom ebhuge(t).
Шлейхер:
мову треба розглядати як природний організм (Naturorganismus), який живе так само, як організми природи.
Природничий принцип визнає такі постулати:
1) мова як природний організм існує поза волею людини, його не можна змінити («Мови - це природні організми, які виникли без участі людської волі, виросли і розвинулися за певними законами і своєю чергою
старіють і відмирають»);
2)«життя мови», як і життя природи,
єрозвиток, а не історія, а тому зростання було лише в доісторичний період, а справжнє життя мови виявляється в діалектах, тоді як історичний період характеризується розпадом форм, старінням і відмиранням форм мови і самих мов (подібно до того як вивітрюються породи і розкладаються організми в природі), а літературно-письмові форми є штучними утвореннями;
3) лінгвістика має бути заснована на точному спостереженні організмів і законів їхнього буття, на повному підпорядкуванні дослідника об'єктові дослідження. «У натуралістів можна навчитися усвідомлення того, що для науки має значення тільки факт, встановлений за допомогою надійного, суворо об'єктивного спостереження, і заснований на такому факті правильний висновок».
Натуралістичну концепцію мови, крім Шлейхера, розвивали німецькі вчені
Моріц-Карл Рапп (1803—1883), який написав праці «Фізіологія мови» (1840), «Порівняльна граматика як природнича наука» (1852);
Макс Мюллер (1823—1900), відомий своїми «Лекціями з науки про мову» (1861), в яких дуже спрощено трактував мовну діяльність («Мозок виділяє думку, як печінка виділяє жовч»), та
американський лінгвіст Вільям- Дуайт Уїтні (1827 — 1894), який у 1875 р. опублікував дослідження «Життя і
ріст мови».
Натуралістична теорія
•основний зміст лінгвістики – вивчення мовної форми та типологічна й генеалогічна класифікації;
•вчення про мовні типи – морфологія (термін запозичений із природознавства);
•морфологічний тип (клас) визначає будова слова, яке
може виражати значення (корінь) та відношення (афікс); морфологічні типи
мови – прояв трьох ступенів розвитку, але ця думка не
отримала визнання;
