•Old English fæder,
•Proto-Germanic *fader
•Old Norse faðir, Ger. vater),
•Proto-Indo-European, the hypothetical reconstructed ancestral language of the Indo-European family. The time scale is much debated, but the most recent date proposed for it is about 5,500 years
ago. *p@ter
•Sanskrit. Pitar
•Greek, pater,
•L. Classical Latin, the Italic language of ancient Rome until about 4c. . pater,
•Old Persian, the Persian language as written and spoken from 7c. B.C.E. to 4c. B.C.E. . pita,
•Old Irish, the Irish language as written and spoken from earliest times to 11c. athir "father")
•Текст Шлейхера (1868)
•Avis akvāsas ka
–Avis, jasmin varnā na ā ast, dadarka akvams, tam, vāgham garum vaghantam, tam, bhāram magham, tam, manum āku bharantam. Avis akvabhjams ā vavakat: kard aghnutai mai vidanti manum akvams agantam. Akvāsas ā vavakant: krudhi avai, kard aghnutai vividvant-svas: manus patis varnām avisāms karnauti svabhjam gharmam vastram avibhjams ka varnā na asti. Tat kukruvants avis agram ā bhugat.
•Овца и кони
•Овца, [на] которой не было шерсти, увидела коней: одного — везущего тяжёлую повозку, одного — большую ношу, одного быстро несущего человека. Овца сказала коням: «Горит моё сердце, когда вижу, что человек управляет конями». Кони сказали: «Слушай, овца, наше сердце [тоже] горит от увиденного: человек, господин, из овечьей шерсти делает себе новую тёплую одежду; а у овец не остаётся шерсти». Услышав это, овца убежала в поле.
•Модернизация Хирта (1939) [2]
•В версии Хирта присутствуют *e и *o, палатовелярные и лабиовелярные согласные, слоговые сонорные.
•Owis ek’wōses-kʷe
–Owis, jesmin wьlənā ne ēst, dedork’e ek’wons, tom, woghom gʷьrum weghontmm̥ , tom, bhorom megam, tom, gh’ьmonmm̥ ōk’u bherontmm̥ . Owis ek’womos ewьwekʷet: k’ērd aghnutai moi widontei gh’ьmonmm̥ ek’wons ag’ontmm̥ . Ek’wōses ewьwekʷont: kl’udhi, owei!, k’ērd aghnutai vidontmos: gh’ьmo, potis, wьlənām owjôm kʷrm̥neuti sebhoi ghʷermom westrom; owimos-kʷe wьlənā ne esti. Tod k’ek’ruwos owis ag’rom ebhuget.
•Модернизация Леманна и Згусты (1979) [3]
•Леманн и Згуста вносят в свою версию один ларингал.
•Owis eḱwōskʷe
–Gʷərēi owis, kʷesjo wlm̥hnā ne ēst, eḱwōns espeḱet, oinom ghe gʷrm̥um woǵhom weǵhontmm̥ , oinomkʷe meǵam bhorom, oinomkʷe ǵhmm̥ enmm̥ ōḱu bherontmm̥ . Owis nu eḱwobh(j)os (eḱwomos) ewewkʷet: "Ḱēr aghnutoi moi eḱwōns aǵontmm̥ nermm̥ widnm̥tei". Eḱwōs tu ewewkʷont: "Ḱludhi, owei, ḱēr ghe aghnutoi nm̥smei widnm̥tbh(j)os (widnm̥tmos): potis, owiōm rm̥ wlm̥hnām sebhi gʷhermom westrom kʷrnm̥euti. Neǵhi owiōm wlm̥hnā esti". Tod ḱeḱluwōs owis aǵrom ebhuget.
•Модернизация Адамса (1997) [4]
•H2óuu̯is h1ékuu̯ōs-kʷe
–[Gʷrm̥hxḗi] h2óuu̯is, kʷésiu̯o uu̯lh2néh4 ne (h1é)kuu̯onsest, h1ékspéket, h1oinom ghe gʷrm̥hxúm uu̯óĝhom uu̯éĝhontmm̥ h1oinom-kʷe ĝ méĝham bhórom, h1oinom-kʷe ĝhménmm̥ hxṓku bhérontmm̥ . h2óuu̯is tukh1ekuu̯oibh(iu̯)os uu̯eukʷét:ḗr 'k haeghnutór moi h1ékkuu̯ons haéĝontmm̥ hanérmm̥ uu̯idnm̥téikuu̯ōs.tuh1ékuu̯eukʷónt:ludhí,'k h2óuu̯ei,kḗrkghe haeghnutór
nm̥sméi uu̯idnm̥tbh(iu̯)ós. hanḗr, pótis, h2éuu̯iu̯om rm̥ uu̯lm̥h2néham sebhi kʷrm̥néuti nu gʷhérmom uu̯éstrom né uu̯lm̥h2néha h1ésti.' kTódekkluuu̯ṓsk h2óuu̯is haéĝrom bhugét.
•Модернизация Кортландта (2007) [5]
•ʕʷeuis ʔkeuskʷe
–ʕʷeuis iosmi ʕuelʔn neʔst ʔekuns ʔe 'dērkt, tom 'gʷrʕeum uogom ugentm, tom m'geʕm borom, tom dgmenm ʔoʔku brentm. ʔe uēukʷt ʕʷeuis ʔkumus: kʷntske ʔmoi kērt ʕnerm ui'denti ʔekuns ʕ'gentm. ʔe ueukʷnt ʔkeus: kludi ʕʷuei, kʷntske nsmi kērt ui'dntsu: ʕnēr potis ʕʷuiom ʕulʔenm subi gʷormom uestrom kʷrneuti, ʕʷuimus kʷe ʕuelʔn neʔsti. To'd kekluus ʕʷeuis ʕe'grom ʔe bēu'gd.
•Модернизация Лура (2008) [6]
•h2ówis h1ék’wōskwe
–h2ówis, (H)jésmin h2wlh2néh2 ne éh1est, dedork’e (h1)ék’wons, tóm, wóg’hom gwérh2um wég’hontm, tóm, bhórom még’oh2m, tóm, dhg’hémonm h2oHk’ú bhérontm. h2ówis (h1)ék’wobhos ewewkwe(t): k’ḗrd h2ghnutoj moj widntéj dhg’hmónm (h1)ék’wons h2ég’ontm. (h1)ék’wōs ewewkw: k’ludhí, h2ówi! k’ḗrd h2ghnutoj widntbhós: dhg’hémō(n), pótis, h2wlnéh2m h2ówjom kwnewti sébhoj gwhérmom wéstrom; h2éwibhoskwe h2wlh2néh2 né h1esti. Tód k’ek’luwṓs h2ówis h2ég’rom ebhuge(t).
Шлейхер:
мову треба розглядати як природний організм (Naturorganismus), який живе так само, як організми природи.
Природничий принцип визнає такі постулати:
1) мова як природний організм існує поза волею людини, його не можна змінити («Мови - це природні організми, які виникли без участі людської волі, виросли і розвинулися за певними законами і своєю чергою
старіють і відмирають»);
2)«життя мови», як і життя природи,
єрозвиток, а не історія, а тому зростання було лише в доісторичний період, а справжнє життя мови виявляється в діалектах, тоді як історичний період характеризується розпадом форм, старінням і відмиранням форм мови і самих мов (подібно до того як вивітрюються породи і розкладаються організми в природі), а літературно-письмові форми є штучними утвореннями;
3) лінгвістика має бути заснована на точному спостереженні організмів і законів їхнього буття, на повному підпорядкуванні дослідника об'єктові дослідження. «У натуралістів можна навчитися усвідомлення того, що для науки має значення тільки факт, встановлений за допомогою надійного, суворо об'єктивного спостереження, і заснований на такому факті правильний висновок».
Натуралістичну концепцію мови, крім Шлейхера, розвивали німецькі вчені
Моріц-Карл Рапп (1803—1883), який написав праці «Фізіологія мови» (1840), «Порівняльна граматика як природнича наука» (1852);
Макс Мюллер (1823—1900), відомий своїми «Лекціями з науки про мову» (1861), в яких дуже спрощено трактував мовну діяльність («Мозок виділяє думку, як печінка виділяє жовч»), та
американський лінгвіст Вільям- Дуайт Уїтні (1827 — 1894), який у 1875 р. опублікував дослідження «Життя і
ріст мови».
Натуралістична теорія
•основний зміст лінгвістики – вивчення мовної форми та типологічна й генеалогічна класифікації;
•вчення про мовні типи – морфологія (термін запозичений із природознавства);
•морфологічний тип (клас) визначає будова слова, яке
може виражати значення (корінь) та відношення (афікс); морфологічні типи
мови – прояв трьох ступенів розвитку, але ця думка не
отримала визнання;