![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Чисельні методи Обробки інформації в пакеті matHcAd
- •6.170103 «Управління інформаційною безпекою»
- •1. Теоретична частина
- •Рівняння алгебри – це рівняння виду
- •2. Порядок виконання роботи.
- •2.1. Розв’язок трансцендентного рівняння з одним невідомим за допомогою функції root .
- •2.2. Рішення систем рівнень методом ітерації. Пошук коренів за допомогою блоку Given .........Find(...)
- •2.3. Пошук розв’язку за допомогою блоку Given .........Minerr(...)
- •2.4. Розв’язок систем лінійних рівнянь за допомогою вбудованої функції lsolve(...).
- •3. Завдання для виконання роботи.
- •Список літератури.
- •Навчальне видання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Чисельні методи Обробки інформації в пакеті matHcAd
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2
З КУРСУ “комп’ютерна ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ”
для студентів базового напряму
6.170103 «Управління інформаційною безпекою»
№2880 від 8.10.09
Затверджено
на засіданні кафедри
“Захист інформації” протокол №3 від 24.09.2009 р.
Львів – 2009
Чисельні методи обробки інформації в пакеті Mathcad: Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу “Комп’ютерна обробка інформації” для студентів базового напряму 6.170103 «Управління інформаційною безпекою» / Укл. Л.В.Мороз, Л.М.Ракобовчук, І.І.Рудик, О.В.Пашук - Львів: НУЛП, 2009, - 10 с.
Укладачі: Мороз Л.В., канд. техн. наук, доц. Ракобовчук Л.М., канд. техн. наук, доц.
Рудик І.І., інженер
Пашук О.В., асистент
Відповідальний за випуск: Дудикевич В.Б., проф., д.т.н, зав.каф. Захисту інформації
Рецензент:
Максимович В.М., доктор техн. наук, проф.
Мета: навчитись використовувати чисельні методи в середовищі Mathcad, навчитися застосовувати набуті знання для комп’ютерної обробки інформації.
1. Теоретична частина
Трансцендентне рівняння – рівняння які не є алгебраїчними (звичайно це рівняння, що містять показникові, логарифмічні, тригонометричні, обернені тригонометричні функції), наприклад:
cosx = x
logx = x − 5
2x = logx + x5 + 40
Трансцендентне рівняння - це рівняння виду f(x) = g(x), де функції f і g є аналітичними функціями, і принаймні одна з них не є алгебраїчною.
Рівняння алгебри – це рівняння виду
де P и Q багаточлени з коефіцієнтами із поля раціональних чисел.
Раціональне
число
(лат. ratio
— відношення,
ділення, дріб)
-
число,
що представляється звичайним дробом
,
где m
-
ціле
число,
а n
- натуральне
число.
При цьому
число m
називається
чисельником,
а число n
- знаменником
дробу.
Такий
дріб слід розуміти, як результат ділення
m на n, навіть якщо без остачі розділити
не вдається. У реальному житті можна
використовувати раціональні числа для
підрахунку
частин деяких цілих, але ділимих об'єктів,
наприклад тортів
що
розрізають на декілька частин перед
вживанням.
Множина
цілих
чисел
Z
= {…, -2, -1, 0, 1, 2,…}
визначається як замкнення
множини
натуральних
чисел
N
відносно
арифметичних
операцій
додавання
(+) і
віднімання
(-). Тобто,
сума,
різниця
і добуток
двох цілих чисел є знову цілі числа.
Множина
цілих чисел складається з
додатних
натуральних
чисел (1, 2, 3), чисел виду
–
n
()
і
числа 0.
Цілі числа є колом відносно операцій додавання і множення.
Натуральні числа - це числа, які використовують при рахуванні (нумерації) предметів.
Від’ємні і нецілі числа - не є натуральними числами.
Множину всіх натуральних чисел прийнято позначати знаком N.
Існує нескінченна безліч натуральних чисел - для будь-якого натурального числа знайдеться інше натуральне число, більше за попереднє.
Іраціональне
число –
це
дійсне число, яке не
є
раціональним,
тобто
не може
бути
представлене
у
вигляді
дробу
,
де m
-
ціле
число,
n -
натуральне
число.
Іраціональні числа, точніше відрізки,
несумірні
з відрізком одиничної довжини, наприклад,
несумірність діагоналі і сторони
квадрата, що рівносильно ірраціональності
числа
.
Множина ірраціональних чисел зазвичай позначається I. Таким чином
I = R\ Q
множина ірраціональних чисел - це різниця множини дійсних і раціональних чисел.
Дійсні числа - математична абстракція, яка потрібна для уявлення і порівняння значень фізичних величин.
Множина дійсних чисел позначається R і часто називається дійсною прямою. Щодо операцій додавання і множення дійсні числа утворюють поле. Поле дійсних чисел є найважливішим об'єктом математичного аналізу .
Дійсні числа, які є коренем якогось рівняння алгебри, називаються алгебраїчними. Дійсні числа, які не є коренем ніякого рівняння алгебри, називаються трансцендентними.
Всі
раціональні
числа
є
алгебраїчними.
Серед
іраціональних
чисел є як алгебраїчні,
так і
трансцендентні.
Наприклад,
-
алгебраїчне
іраціональне
число, а π
- трансцендентне
іраціональне
число.
Аналітична функція (дійсної змінної) - функція, яка співпадає зі своїм рядом Тейлора в околі будь-якої точки області визначення. Якщо функція аналітична в точці а, то вона аналітична в кожній точці деякого околу точки а.
Ряд Тейлора - розклад функції в нескінченну суму степеневих функцій.
Нехай функція f(x) нескінченно диференціюємо в деякому околі точки а. Формальний ряд
є рядом Тейлора функції f в точці a.
Аналітична
функція (комплексної змінної) -
функція комплексної змінної f(z)
= u(z)
+ iv(z)
(де u(z)
и v(z)
-
дійсні функції комплексного змінного,
тобто є дійсною і уявною частиною
функції, що розглядається), для якої в
деякій області АС,
яка називається областю
аналітичності,
виконується одне з трьох умов аналітичності:
1) Для дійсної і уявної частини цієї функції в кожній точці
виконується умова Коші - Рімана;
2)
Ряд
Тейлора
функції
в кожній
точці
сходиться
і його сума рівна
f(z);
3) Інтеграл
для
будь-якої
замкнутої
кривої
(аналітичність Коші).