2. Поверхневі води

2.1 Забруднення поверхневих вод суходолу

Спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод проводились на 119 водних об’єктах (річки, водосховища, озера, канал), у 201 пунктах.

Оцінка якості водних об’єктів за гідрохімічними показниками проводилась відповідно до норм рибогосподарського призначення.

Гідрохімічні спостереження

Водні об’єкти України залишаються забрудненими переважно сполуками важких металів (сполуками мангану, міді, цинку, заліза загального, хрому шести­валентного), дещо менш – сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами (табл. 2.1).

У І півріччі 2015 року на 33 водних об’єктах відмічено 155 випадків високого забруднення (ВЗ)⁴ по 8 інгредієнтах проти 162 випадків на 48 водних об’єктах за аналогічний період минулого року.

Басейн р.Західний Буг. Хронічно високим забрудненням характеризуються води басейну р. Західний Буг і зокрема р. Полтва, що обумовлено скидами недостатньо очищених вод з очисних споруд міста Львів в цю річку. У звітному періоді відмічено зростання амонійного азоту та азоту нітритного у Західному Бузі. Середній вміст був у межах (в одиницях ГДК): 1-15 (рівень високого забруднення) та 5-9 ГДК, відповідно. Максимальні концентрації досягали 35 ГДК за сполуками азоту амонійного, 18 ГДК – за сполуками азоту нітритного.

У притоках Західного Бугу: Рата, Солокія, Луга, також відзначалось збільшення вмісту сполук азоту амонійного.

Річка Полтва залишається найбільш забрудненим водним об’єктом басейну. В районі міст Львів та Буськ зафіксовано 2 випадки дефіциту кисню на рівні ВЗ з концентраціями 2,56 та 2,88 мгО₂/дм³ та один випадок екстремально низького вмісту розчиненого у воді кисню (ЕВЗ)⁵ на рівні 1,28 мгО₂/дм³. У річці залишаються досить високими концентрації сполук азоту. Разовий вміст азоту амонійного перевищував ГДК у 31-59 разів, азоту нітритного – у 13-16 разів. Поряд з цим у звітному періоді в річці відбулось зменшення концентрацій сполук міді, цинку, мангану.

Таблиця 2.1. Хімічне забруднення поверхневих вод у розрізі водних об’єктів у І півріччі 2015 року

Водні об’єкти	Легкоокисні органічні речовини (по БСК5)	Нафто­продукти	Азот амонійний	Азот нітритний	Сполуки міді	Сполуки цинку	Сполуки мангану	Сполуки хрому шестива­лентного	Сполуки заліза загального	Феноли	Всього випадків високого забруд­нення
Середні за І півріччя значення / Максимальні значення, ГДК
Річки
Західний Буг	<1-1 / <1-2	<1 / <1	<1-15/ 2-35	5-9 / 15-18	3 / 4	<1 / <1	1 / 1-2	3-5 / 6-11	2 / 2	0-1/ 1	43
Полтва	2-13 / 5-17	<1 / <1-1	15-28 / 31-59	6 / 13-16	3 / 5	<1 / 1	5 / 5	6-7 / 10-12	4 / 4	1 / 2
Рата, Солокія, Луга	<1 / <1	<1 / <1	<1-2 / <1-5	1-5 / 2-16	2-4 / 2-8	<1-2/ <1-3	1-2 / 3	1-3 / 2-6	1-4 / 1-8	0-1 / 1
Дунай	<1 / <1	<1 / <1	<1 / <1	<1 / 1	8-9 / 14-27	1 / 2-4	2-4 / 6-10	1-3 / 3-7	5-8 / 10-12	1-2 / 1-3	11
Притоки Дунаю	<1-1 / <1-2	<1 / <1-1	<1-5 / <1-9	<1-4 / <1-4	2-17 / 2-18	<1-2 / <1-2	<1-4 / <1-7	1-21 / 1-24	<1-19/<1-20	0-4 / 0-10
Дністер	<1 / <1-1	<1 / <1	1-5 / <2-10	<1-3 /<1-5	3-9 / 4-18	<1-1 / <1-2	<1-1 / <1-2	1-4 / 2-7	<1-3 / <1-8	0-2 / 0-4	6
Притоки Дністра та Дністровське вдсх.	<1-2 / <1-3	<1 / <1	1-6 / 1-9	<1-6 /<1-15	2-15 / 2-23	<1-2 / <1-3	1-2 / 1-2	1-4 / 2-9	<1-6 / <1-7	0-3 / 0-3
Південний Буг	<1-2 / <1-3	<1 / <1	<1-8 / <1-10	1-12/1-14	1-4 / 2-6	<1-5 / <1-10	1-13 / 2-33	3-9 / 5-23	<1-6 / 1-20	1-3 / 1-4	19
Притоки Південного Бугу	<1-1 / <1-1	<1-2 / <1-6	<1-3 / <1-4	<1-4 / 1-13	2-3 / 2-6	<1-11 / 1-19	1-14 / 2-14	2-12 / 3-26	<1-10 / <1-29	1-4 / 1-5
Дніпро	<1 / <1	<1 / <1	<1 / <1	<1-1 / <1-2	1-2 / 2-3	<1-1 / 1-2	<1-2 / 1-3	3 / 3-6	<1-1 / 1	0-1 / 1-2	31
Притоки Дніпра	<1-2 / <1-2	<1 / <1	<1-5 / <1-8	<1-5 / <1-9	1-19 / 1-21	<1-10 / <1-18	1-21 / 1-25	1-10 / 2-16	<1-12 / <1-18	1-5 / 1-10
Сіверський Донець	<1-1 / 1-2	<1 / <1-1	<1-4 / <1-7	1-8 / 1-13	1-3 / 1-4	<1-1 / 1-2	3-6 / 4-11	2-7 / 3-8	<1-1 / <1-2	1-2 / 1-5	38
Притоки Сіверсь­кого Дінця	<1-2 / <1-3	<1 / <1-2	<1-13 / <1-18	<1-15 / 1-28	1-5 / 1-11	<1-1 / 1-2	1-9 / 2-14	1-10 / 2-11	<1-1 / <1-3	1-3 / 1/8
Півн.-Кримський канал (Нова Каховка)	<1 / <1	<1 / <1	<1 / <1	<1 / <1	2 / 3	1 / 2	<1 / <1	3 / 3	<1 / 1	0 / 0	-
Річки Приазов’я	<1-2 / <1-2	<1 / <1-1	<1-4 / <1-7	<1-7 / <1-11	1-6 / 1-13	<1-2/<1-3	2-10 / 2-18	2-9 / 3-16	<1-1 / <1-2	1-3 / 1-3	6
Водосховища
Київське, Канівське	<1-1 / <1-1	<1 / <1	<1-1 / <1-4	<1-3 / 4-6	1-8 / 1-8	1-4 / 1-7	1-4 / 1-7	4-9 / 5-13	<1-1 / <1-3	1-2 / 1-2	-
Кременчуцьке, Дніпродзержинське	<1 / <1-1	<1 / <1	<1-1 / <1-1	<1-1 / <1-4	1-3 / 1-4	1-6 / 2-9	2-6 / 2-14	2-4 / 2-5	<1-2 / <1-3	2-4 / 3-6	1
Дніпровське	<1-1 / <1-2	-	<1 / <1	<1-1 / <1-3	2-3 / 2-4	<1 / <1-1	<1-1 / <1-4	2-3 / 3-4	<1 / <1-2	1-2 / 2-4	-
Каховське	<1 / 1	<1 / <1	<1 / <1	<1 / <1	2-3 / 2-8	<1 / <1-1	<1 / <1	3 / 3	<1 / <1	0-1 / 0-4	-

Басейн р. Дунай. В першому півріччі у Дунаї відмічалось перевищення гранично допустимих концентрацій сполук важких металів, а у притоках ще й сполук азоту. Середній за півріччя вміст цих забруднювальних речовин був на рівні (в одиницях ГДК): хрому шестивалентного – 1-21, сполук заліза загального – 1-19, міді – 2-17, азоту амонійного – 1-5, азоту нітритного, мангану, фенолів – 1-4, сполук цинку – 1-2 ГДК.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року у воді Дунаю відбулося деяке збільшення сполук міді, зменшення сполук хрому шестивалентного. У притоках Дунаю значних змін щодо вмісту забруднювальних речовин не сталося, дещо збільшились концентрації сполук міді, у р. Веча – сполук хрому шестивалентного.

Басейн р. Дністер. У більшості пунктів Дністра спостерігалось деяке збільшення вмісту сполук азоту амонійного, в районі м. Галич – сполук міді, у м. Роздол – заліза загального. Середні за півріччя концентрації основних забруднювальних речовин у воді річки становили (в одиницях ГДК): сполук міді – 3-9, азоту амонійного – 1-5, хрому шестивалентного – 1-4, азоту нітритного, заліза загального – 1-3, фенолів – 1-2, сполук цинку, мангану – 1-1 ГДК.

У притоках Дністра середні за півріччя концентрації (в одиницях ГДК) були в межах: сполук міді – 2-15, сполук азоту, заліза загального – 1-6, хрому шестивалентного – 1-4, фенолів – 1-3, сполук цинку та мангану – 1-2 ГДК.

У порівнянні з І півріччям 2014 року у більшості річок басейну дещо зросли концентрації сполук азоту амонійного, у р. Тисьмениця – сполук азоту нітритного, у річках Стрвяж, Тисьмениця, Стрий, Ворона, Серет – сполук міді, у р. Бистриця Солотвинська – фенолів. Покращилась якість води за рахунок зменшення сполук мангану у річках Опір, Сколе, а у воді Дністровського водосховища – сполук цинку.

Басейн р.Південний Буг. У першому півріччі 2015 р. високими залишаються середні і максимальні концентрації сполук азоту нітритного в районі м. Хмельницький, які перевищували ГДК у 12 і 14 разів відповідно. Спостерігалось збільшення вмісту сполук мангану в районі міст Хмельницький і Вінниця. Середні концентрації були у межах 4-13 ГДК, максимальні – 9-33 ГДК. У створі 0,7 км вище м. Хмельницький зафіксовано збільшення вмісту сполук заліза загального до 20 ГДК – рівень ВЗ. У цьому ж створі у лютому місяці відмічався дефіцит кисню на рівні 2,67 мгО₂/дм³.

Вміст забруднювальних речовин у річках Південного Бугу значних змін не зазнав. Порівняно з попереднім періодом помічено зменшення вмісту сполук мангану у річках Бужок, Ров, Савранка, Ятрань, Чорний Ташлик, сполук міді – у р. Синюха. Поряд з цим погіршилась якість води р. Соб за рахунок збільшення сполук азоту амонійного та мангану, р. Мертвовід – сполук заліза загального.

Вода річки Велика Вись в районі смт Ямпіль у першому півріччі характеризується підвищеним вмістом нафтопродуктів, сполук азоту нітритного, заліза загального, цинку, хрому шестивалентного. Максимальні концентрації становили 6 ГДК, 13 ГДК, 14 ГДК, 19 ГДК, 26 ГДК відповідно.

Басейн р.Дніпро. У воді Дніпра середній вміст сполук хрому шестивалентного досягав 3 ГДК, сполук міді та мангану – <1-2 ГДК. Середні за півріччя концентрації нафтопродуктів не перевищували ГДК, а сполук азоту, заліза загального, цинку, фенолів були в межах ГДК.

Навантаження від забруднення отримали такі притоки Дніпра, де гідрометслужба здійснює спостереження: Случ, Уборть, Ірша, Ірпінь, Псел, Хорол, Мерла, Самара, Вовча, Солона. Середній вміст забруднювальних речовин складав (в одиницях ГДК): сполук мангану – 1-21, міді – 1 - 19, заліза загального – <1-12, хрому шестивалентного, цинку – 1-10, сполук азоту амонійного, нітритного, фенолів – <1-5 ГДК.

У порівнянні з аналогічним періодом 2014 року у воді Дніпра в районі с. Неданчичі зменшився вміст сполук міді, цинку, хрому шестивалентного, в районі м. Херсон – заліза загального.

Стан забруднення притоків Дніпра більшістю інгредієнтів не змінився.

Спостерігалось деяке збільшення сполук заліза загального у річках Стир, Уборть, Ірша, Ірпінь, сполук мангану – у річках Ірпінь, Ірша, Тясмин. Разова максимальна концентрація заліза загального на рівні 18 ГДК відмічена у пункті р. Уборть в районі с. Перга, сполук мангану – 25 ГДК зафіксована у р. Ірша - м. Малин. Підвищення вмісту сполук цинку до 18 та 13 ГДК відбулось у річках Ірша та Псел (нижче м. Гадяч), сполук міді – до 21, 19 ГДК у р. Случ - м. Старокостянтинів та р. Псел - нижче м. Гадяч відповідно.

Дещо покращилась якість води річок Тетерів, Ірша, Ірпінь, Унава, Десна, Сейм, Снов, Рось (нижче м. Богуслав), Самара, Вовча за рахунок зменшення вмісту сполук азоту амонійного. Максимальний вміст сполук азоту, на відміну від попереднього періоду, не досягав рівня високого забруднення. Зменшення концентрацій сполук мангану зафіксовано у річках: Хорол, Ворскла, Вовча, хоча нижче м. Миргород - р. Хорол максимальна концентрація мангану залишається досить високою і перевищила рівень ГДК у 18 разів.

Кисневий режим річок був задовільний, крім р. Мерла де у травні зафіксовано один випадок екстремально низького вмісту розчиненого у воді кисню (ЕВЗ) з концентрацією 0,43 мгО₂/дм³.

У воді дніпровських водосховищ середні концентрації (в одиницях ГДК) хрому шестивалентного були у межах 2-9, сполук міді – 1-8, цинку, мангану – <1-6, фенолів – <1-4, азоту нітритного – <1-3, заліза загального – <1-2, азоту амонійного – <1-1; вміст нафтопродуктів не перевищував рівень ГДК.

У порівнянні з 2014 р. відбулося зменшення концентрацій сполук азоту амонійного у більшості пунктів Київського, Канівському, Кременчуцького, Дніпродзержинського водосховищ, азоту нітритного – у пунктах Київського водосховища, сполук мангану – у Канівському, Дніпродзержинському водосховищах, сполук міді – у Кременчуцькому, Дніпродзержинському водосховищах. У Дніпровському водосховищі в районі м. Запоріжжя зафіксовано зниження вмісту сполук важких металів – цинку, мангану, заліза загального. Підвищився вміст сполук мангану в районі міст Черкаси та Світловодськ Кременчуцького водосховища.

Басейн р. Сіверський Донець. Середній за півріччя вміст основних забруднювальних речовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) складав: азоту нітритного <1 - 15, азоту амонійного – <1-13, хрому шести­валентного – 1-10, мангану – 1 - 9, сполук міді – 1 - 5, фенолів – 1-3, сполук цинку, заліза загального – 1-1 ГДК. Нафтопродукти не перевищували рівень ГДК.

Зафіксовані максимальні концентрації сполук азоту амонійного на рівні ВЗ з перевищенням ГДК у 10-18 разів на річках Уди, Лопань, сполук азоту нітритного – у 10-28 разів на річках Сіверський Донець в районі міст Зміїв, Чугуїв, Уди, Лопань, мангану – у 11-14 разів – на р. Сіверський Донець - м. Балаклея та р. Лопань.

У порівняння з попереднім періодом у пунктах річки Сіверського Дінця – міста Зміїв, Чугуїв, Балаклея збільшився рівень забруднення води сполуками азоту амонійного, у пунктах р. Уди – сполуками азоту нітритного, поряд з цим концентрації мангану у цій річці знизились.

Річки Приазов’я. Середні за півріччя концентрації основних забруднювальних речовин (в одиницях ГДК) становили: сполук мангану – 2-10, хрому шестивалентного – 2-9, азоту нітритного – <1-7, міді – 1-6, азоту амонійного – 1-4, фенолів – 1-3, цинку – 1-2, сполук заліза загального – 1-1, нафтопродуктів – 1 ГДК.

Зафіксовано підвищений рівень забруднення сполуками мангану у межах 10-18 ГДК річок Молочна в районі міст Токмак, Мелітополь, Кальчик – м. Маріуполь та сполуками азоту нітритного – 11 ГДК – р. Кальміус - в межах м. Маріуполь.

У порівнянні з першим півріччям попереднього року спостерігалось деяке зменшення вмісту сполук азоту нітритного у річках Берда, Кальміус (м. Маріуполь), сполук міді – у річках Берда, Обитічна, Лозуватка, Кальчик, сполук заліза загального – у рр. Кальміус, Кальчик, сполук мангану – у р. Кальчик (м. Маріуполь). Зросли концентрації азоту нітритного у річках Лозуватка, Обитічна та хрому шестивалентного - у рр. Кальміус, Кальчик.

Гідробіологічна оцінка якості вод

Регулярні гідробіологічні спостереження (за розділами робіт біоіндикація та біотестування) здійснювалися на 49 водних об’єктах (42 річках та 7 водосховищах) в 88 пунктах, в 167 створах, 189 вертикалях.

Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності на більшості водних об’єктах, як і у минулому році, спостерігалося помірне забруднення, 3-й клас якості вод – помірно забруднені води з двома категоріями - слабко забруднені та помірно забруднені. Переважаючий тип трофності (продуктивності) вод – оліготрофні (малопродуктивні).

Басейн р. Західний Буг. Екологічний стан Західного Бугу був досить сталим. Кількісний та якісний розвиток планктонних біоценозів відповідав сезонній динаміці. Індекс різноманітності Шеннона вказував на стабільний розвиток фіто- та зоопланктону. За індексом Пантле і Букка води Західного Бугу можна характеризувати як помірно забруднені. В планктоні р. Полтва (особливо в районі Львова) масово розвивались види-індикатори органічного забруднення, несапробні безпанцирні коловертки та ювенільні стадії веслоногих ракоподібних. За фітопланктоном (створ 3,5км нижче Львова) якість вод у червні погіршувалась до 4-го класу (забруднені води). В районі м. Буськ стан угруповань дещо покращився: збільшились кількісні характеристики планктоценозів, збагатився їх видовий склад, простежувалась сезонна динаміка розвитку планктоценозів, якість вод відповідала 3-му класу (помірно забруднені води).

Басейн р. Дунай. Екологічний стан Дунаю за гідробіологічними показниками можна характеризувати як стабільний, 3-й клас якості вод (помірно забруднені води), переважно розвивались β-мезосапробні гідробіонти. Загальний стан донних угруповань приток Прут, Тиса, Латориця, Уж був стабільним та благополучним, в зообентосі знайдено 4-19 «груп» для визначення біотичного індексу, видова різноманітність організмів–індикаторів чистих вод (личинки веснянок, одноденок, волохокрильців тощо) була дуже високою. В цілому стан екосистем цих водних об’єктів за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 2-му класу якості вод (чисті води).

Басейн р. Дністер. Розвиток планктонних ценозів Дністра був досить рівномірний. Чисельність, біомаса та видове багатство планктонних водоростей залишалися на рівні минулого року в усіх створах. Угрупування перебували у стабільному стані. Простежувалась сезонна динаміка розвитку альгофлори. В цілому стан екосистеми на верхній ділянці (створи міст Роздол, Галич і Заліщики) за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІ класу якості вод (чисті води). В створах Могилева-Подільського за фітопланктоном якість вод відповідала 3-4-му класу (помірно забруднені – забруднені води), за макрозообентосом у створі 2 км нижче Могилева-Подільського спостерігалось різке погіршення якості вод річки до 5-го класу якості (брудні води).

Екологічний стан Дністровського водосховища, порівняно з минулим роком, не змінився. Розвиток фітопланктону був стабільний в обох створах (с. Устя, м. Новодністровськ). Фітопланктон багатий і різноманітний, його розвиток відповідав сезонній динаміці. В зоопланктоні спостерігались високі чисельність і загальне видове багатство. В створі с. Устя переважали несапробні стадії личинок веслоногих ракоподібних, на передгреблевій ділянці (м. Новодністровськ) – коловертки β-мезо- та β-α-мезоспробної зони. Якість вод за фіто- та зоопланктоном на обох створах відповідала 3-му класу (помірно забруднені води).

Донні ценози Тисмениці та Стрия формувались видами-індикаторами органічного забруднення, за макрозообентосом води цих приток відповідали 5-му класу якості (брудні води). Розвиток фітобентосу (перифітону) р. Стрий був стабільний, переважали водорості помірно забруднених вод.

В макрозообентосі Бистриці Солотвинської в обох створах Івано-Франківська знайдені чисельні личинки одноденок та волохокрильців, біотичний індекс дорівнював 7 (2-й клас якості, чисті води).

Басейн р.Південний Буг. Стан пелагічних ценозів Південного Бугу залишався стабільним, сезонна динаміка розвитку планктонних угруповань простежувалась. У фітопланктоні масово розвивались β-мезо- та β-мезоолігосапробні діатомові водорос­ті, що спричинило «цвітіння» води початкового ступеня у квітні. Розвиток зоопланк­тону в створах Вінниці і Первомайська був рівномірний, але сезонна динаміка була порушена: у всіх пробах домінували коловертки. Чисельні характеристики угруповання залишались на минулорічному рівні. Екологічна ситуація на річках Південний Буг та Інгул була благополучною та оцінювалась 3-м класом якості вод (помірно забруднені води). «Цвітіння» води в р. Інгул в цьому році не спостерігалось.

Басейн р. Дніпро. Сучасна екологічна ситуація на Дніпрі у верхній течії (с. Неданчичі) благополучна. Нижня течія річки, в районі міст Нова Каховка та Херсон, характеризувалась значним зменшенням, порівняно з минулим роком, чисельності, біомаси, видового багатства фітопланктону. Фітоценоз був малочисельним, його розвиток нерівномірним. У планктонних ценозах сезонна динаміка їх розвитку не простежувалась: у фітопланктоні домінували діатомові водорості, у зоопланктоні - олігосапробні коловертки. Чисельність та біомаса зоопланктонного угруповання також були невисокими.

Результати спостережень гідробіоценозів рр. Горинь, Прип’ять, Псьол, Інгулець, Ірша, Ірпінь, Трубіж, Вільшанка, Тясмин, Остер свідчать про стабільний стан планктонних ценозів, 3-й клас якості вод (помірно забруднені).

В цілому за результатами гідробіологічних спостережень стан планктонних ценозів р. Рось в районі Білої Церкви відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені води. Розвиток фітопланктону Росі в районі Білої Церкви, Богуслава та Корсунь-Шевченківського підпорядковувався сезонній динаміці, основу угруповання складали β-мезосапробні організми, воно було дуже чисельне та різноманітне (знайдено 21-35 видів водоростей). В 50% спостережень відмічено «цвітіння» води, в квітні масово вегетували діатомові водорості (слабка та помірна стадія), а в червні – синьозелені та пірофітові (сильна ступінь «цвітіння»). Зоопланктон був багатим чисельно та за видовою представленістю, домінували коловертки та гіллястовусі ракоподібні, розвиток безхребетних відповідав сезонній динаміці. В квітні спостерігалось різке зменшення чисельності та загального видового багатства ценозу в створі 3 км нижче Білої Церкви. Якісний розвиток зообентосу в усіх створах Білої Церкви та Богуслава характеризувався високим видовим багатством, було знайдено 17-21 «група» організмів, як завжди широко представлені молюски, водні клопи, личинки бабок, знайдені личинки одноденок. За макрозообентосом якість вод була вищою: в створі 9 км вище Білої Церкви та в усіх створах Богуслава –2-й клас якості (чисті води), в створах 1 км вище та 3 км нижче Білої Церкви – 1-й клас якості (дуже чисті води).

Фітопланктон річки Десна був чисельним та різноманітним. Структура угруповань сформована, були представлені 5-6 основних таксономічних груп фітопланктону. Основу альгофлори складали діатомові (взимку) та зелені β-мезосапробні водорості. Зоопланктон теж був досить чисельний і різноманітний, знайдені безхребетні 4-5 систематичних груп, сезонна динаміка розвитку угруповання простежувалась. Домінувала β-α-мезосапробна коловертка Brachionus calyciflorus (індикатор помірно забруднених-забруднених вод). Частка β-α-мезосапробних коловерток в червні збільшувалась від 45,5% у верхньому створі (1км вище Чернігова) до 77,3% у нижньому створі (в межах Чернігова). Значення індексу сапробності Пантле і Букка за фіто- і зоопланктоном вказували на гірший стан біоценозів у створі в межах м. Чернігів порівняно з створом розташованим вище Чернігова. В цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод (помірно забруднені).

В фітопланктоні р. Тетерів знайдено 12-22 види водоростей, переважно розвивались діатомові, зелені та евгленові β-мезосапробні водорості. Сезонна динаміка розвитку угруповання була порушена: взимку виявлено масовий розвиток синьо-зелених водоростей та найбільші значення кількісних та якісних показників розвитку ценозу. Висока частка видів-індикаторів органічного забруднення (29,5%) спостерігалась у травні у верхньому створі 4,5 км вище Житомира. В створі 2,5 км нижче міста біомаса діатомових водоростей відповідала початковій стадії «цвітіння» води. Зоопланктон був чисельним та різноманітним, його основу складали коловертки (оліго- та β-мезо-олігосапробні види – індикатори чистих вод). У фітопланктоні (створ 1км нижче Іванкова) масово розвивались β-мезо- та β-мезоолігосапробні діатомові водорості, що спричинило «цвітіння» води слабкого ступеня у червні. Загалом стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод (помірно забруднені).

У річці Устя спостерігалось погіршення якості вод до 3-4-го класу (помірно забруднені-забруднені води) у створі, розташованому 2,5км нижче міста Рівне. Також в цьому створі спостерігалось різке падіння чисельності, біомаси та загального видового багатства водоростей порівняно з 2014 роком.

Розвиток планктонних ценозів р. Ірша (м. Малин) був сталий, представлені всі основні таксономічні групи водоростей та безхребетних. Домінували β-мезосапробні види-індикатори помірного забруднення. В макрозообентосі знайдено 6 «груп» для визначення біотичного індексу, розвивались личинки одноденок, черви, водні клопи тощо. У цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод (помірно забруднені).

Планктоценози Мокрої Московки (м. Запоріжжя) характеризувались розвитком переважно β-мезосапробів, сезонна динаміка простежувалась, стан угруповання був сталим та благополучним. Загалом помірне забруднення вод.

Макрозообентос р. Стир знаходився в стабільному стані, тут знайдено види-індикатори чистих вод. Значення біотичного індексу відповідали 2-3 класу якості вод (чисті-помірно забруднені води). Індекс сапробності за фітопланктоном у створі 1,5км нижче Луцька вказував на органічне забруднення вод (4-й клас якості).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) проводилися на 12 річках дніпровського басейну: річки Трубіж (смт Баришівка, м. Переяслав-Хмельницький), Десна (с. Літки), Ірпінь (смт Гостомель), Тетерів (смт Іванків, мм. Житомир, Радомишль), Рось (мм. Біла Церква, Богуслав, Корсунь-Шевченківський), Ірша (м. Малин), Тясмин (с. Велика Яблунівка), Недра (м. Березань), Остер (м. Козелець), Вільшанка (с. Мліїв), Уж (м. Коростень), Гнилоп’ять (м. Бердичів).

Було відібрано і проаналізовано 117 проб води (234 визначення).

Виявлено хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта на Росі (створ 1км вище Білої Церкви) в травні, на Ірпені (смт Гостомель) в лютому, на Тетереві (створ 1км вище Радомишля) у січні, на Вільшанці (створ в межах села Мліїв) у березні. Встановлено гостру токсичну дію вод на виживаність тест-об’єкта на Росі у створах Богуслава і Корсунь-Шевченківського в червні та на Тетереві у створі 1км нижче Іванкова у червні.

У всіх інших хронічних дослідах, що проводилися на виживаність і плодючість ракоподібних Ceriodaphnia affinis, встановлено відсутність хронічної токсичної дії вод на тест-об’єкт в усіх пунктах спостереження.

Дніпровські водосховища. Домінуючою групою фітопланктону на Київському водосховищі були β-мезосапробні діатомові водорості. Розвиток планктоценозів по акваторії був нерівномірним. Якісні та кількісні показники розвитку альгофлори і зоопланктону досягали максимальних значень у верхній частині водойми в районі Чорнобиля, це викликало «цвітіння» вод від помірного (створ 1км нижче Чорнобиля, вертикаль 0,5) до слабкого ступеня у всіх інших створах Чорнобиля. У створах Страхолісся і Нових Петрівців процес «цвітіння» вод не спостерігався. По всій акваторії водоймища масово розвивались оліго-, оліго-β та β-олігомезосапробні коловертки, які були домінуючою групою. Зоопланктон структурований, його розвиток був сталий. В цілому за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені води.

На Канівському водосховищі простежувалась сезонна динаміка показників якісного і кількісного розвитку фітопланктону, угруповання структуроване та різноманітне. Домінуючою групою в складі альгофлори були β-мезосапробні діатомові водорості - індикатори помірного забруднення вод. В червні у створі 1,5 км вище Києва (вертикаль 0,9) спостерігалась помірна стадія «цвітіння» води. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, найвищі показники кількісного та якісного розвитку ценозу спостерігались в середній частині водосховища (створи Українки та Ржищева). Ценоз був в основному представлений β-мезосапробними коловертками та несапробними веслоногими ракоподібними. Значення індексу різноманітності Шеннона свідчили про стійкий і стабільний розвиток планктоценозів. В цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені.

Визначення хронічної токсичності вод у Київському водосховищі токсичної дії вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis не встановлено. Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища на тест-об’єкті виявило токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта в травні та червні у створах 1,5 км вище Києва (верт.0,5 та 0,9), в межах Києва (у всіх вертикалях), 6 км нижче Києва (у всіх вертикалях).

Стан фітопланктону Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ, загалом, свідчив про помірне забруднення, 3-й клас якості вод. В усіх водоймах переважно розвивались діатомові, синьозелені та зелені водорості, їх біомаса була нижче рівня початку «цвітіння» води.

Басейн р. Сіверський Донець. В планктоценозах Сіверського Донця у створах Змієва та Ізюму сезонна динаміка розвитку не простежувалась угруповання були збіднені, малочисельні. В квітні у створах Лисичанська пелагічні угруповання були чисельними та різноманітними, у червні в усіх створах Лисичанська спостерігалось різке зменшення чисельності, біомаси та загального видового багатства фітопланктону. В альгофлорі переважали синьозелені водорості, серед безхребетних тварин – коловертки. В цілому стан планктонних та донних угруповань р. Сіверський Донець свідчив про помірне забруднення, 3-й клас якості вод.

На річках Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Біленька був відмічений сталий розвиток планктонних угруповань з вираженою сезонною динамікою. На Біленькій (створ 0,5км вище Лисичанська) за фітопланктоном якість вод відповідала 3-4-му класу (помірно забруднені – забруднені води).

Річки Приазов’я. Пелагічні угруповання Кальміусу та Кальчика (створи Маріуполя) були досить чисельними та різноманітними. Стійкість пелагічних угруповань, узагалі, була задовільна, спостерігався сталий розвиток біоценозів. У пробах макрозообентосу Кальміусу в створах Маріуполя якість вод відповідала 4-му та 6-му класу (забруднені та дуже брудні води). На Кальчику за макрозообентосом якість вод річки відповідала 5-му класу якості (брудні води).

Макрозообентос (сукупність донних організмів) найбільш чітко (в порівнянні з угрупованнями товщі води – планктоном) відображає якість вод і стан екосистем у водотоках. Завдяки тривалому життєвому циклу багатьох видів донних тварин, їх угруповання репрезентативно характеризують зміни водного середовища за тривалі періоди часу. Залежно від місця відбору проб показники зообентосу дозволяють отримувати інтегральні оцінки як якості вод водотоку, так і ступеня забруднення самих донних відкладів.