1.3. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

Протягом І півріччя 2015 р. радіаційний стан на території України залишався стабільним. За даними 160 пунктів спостережень радіометричної мережі національної гідрометеорологічної служби України потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині території країни у січні-червні знаходилась в межах рівнів, обумовлених випромінюванням радіонуклідів природного походження – 8-21 мкР/год. На пунктах контролю, що розташовані на території України, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, гамма-фон складав 8-24 мкР/год, максимальні рівні фіксувались на метеостанції Чорнобиль.

В районах розташування діючих атомних електростанцій ПЕД гамма-випромінення знаходилась в межах: Запорізька АЕС  8-21 мкР/год, Південно-Українська АЕС  8-21 мкР/год, Рівненська АЕС  8-14 мкР/год, Хмельницька АЕС  8-17 мкР/год.

У Києві протягом перших шести місяців 2015 року гамма-фон коливався в межах 8-16 мкР/год, за середнього показника 11 мкР/год.

Сумарна бета-активність приземного шару атмосфери натепер визначається переважно радіонуклідами природного походження (ізотопами урану, торію та продуктами їх поділу). За отриманими даними, у І півріччі 2015 року сумарна бета-активність приземного шару атмосфери становила в середньому по країні 17,610^–5 Бк/м³ (за аналогічний період 2014 року – 17,010^–5 Бк/м³), середньодобова щільність випадів бета-активних радіоізотопів складала, як і попереднього року - 1,6 Бк/м².

Основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, це реакторні та вибухові цезій-137 і стронцій-90) на території України залишається вітровий підйом радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок випробування ядерної зброї у 40-х–80-х роках минулого сторіччя та аварії на Чорнобильській АЕС.

Середня по Україні концентрація цезію-137 у приземному шарі атмосфери склала у I півріччі 0,510^–5 Бк/м³, щільність випадів цезію-137 - 0,3 Бк/м² за місяць (за той же період минулого року 0,5410^–5 Бк/м³ та 0,39 Бк/м², відповідно).

Об’ємна активність стронцію-90 у повітряних аерозолях у I кварталі 2015 року становила 0,0810^–5 Бк/м³, щільність випадів стронцію-90 – 0,19 Бк/м² за місяць (у I кварталі 2014 року відповідно – 0,0410^–5 Бк/м³ та 0,19 Бк/м² за місяць).

У зоні відчуження (пункт контролю Чорнобиль, де щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 близько 9 Кі/км², стронцієм-90 близько 3 Кі/км², а відстань до ЧАЕС 16 км) середня за 6 місяців об’ємна активність цезію-137 в атмосферних аерозолях складала 0,9710^–5 Бк/м³, що майже в два рази перевищує середню по країні; об’ємна активність стронцію-90 (0,310^–5 Бк/м³) була вищою за середню по країні у 3,8 рази. На території ближньої зони ЧАЕС (до 5 км), за даними ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Державного агентства України з управління зоною відчуження, концентрації техногенних радіонуклідів у повітрі у 10-100 і більше разів вищі за ті, що спостерігаються у м. Чорнобиль.

28 квітня у західному секторі зоні відчуження сталася лісова пожежа (наймасштабніша з 1992 року), яка була ліквідована 2 травня. Під час пожежі метеорологічні умови сприяли переносу продуктів згоряння у північному напрямку. За даними ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», на окремих пунктах контролю, розташованих на підвітряному від пожежі напрямку, зареєстровано збільшення концентрації радіоактивних аерозолів, зокрема на пункті спостереження біля Старої Красниці 28 квітня вміст цезію-137 склав 7,60×10^–3 Бк/м³, що близько до контрольного рівня забруднення атмосферного повітря зони відчуження, а вміст стронцію-90 становив 1,0×10^–2 Бк/м³, що перевищує контрольний рівень утричі. Вплив пожежі на показники забруднення повітря на решті пунктів спостережень на території зони відчуження та за її межами у цей період не відмічався. Проте за несприятливих метеорологічних умов не виключена можливість більш широкого розповсюдження радіонуклідів, що надійшли у атмосферу при згорянні радіоактивно-забрудненої біомаси.

В цілому по країні вміст цезію-137 та стронцію-90 в атмосферному повітрі був на 4-5 порядків нижчим за допустимі рівні, встановлені НРБУ-97 (0,8 Бк/м³ для цезію-137 та 0,2 Бк/м³ для стронцію-90).

Концентрація цезію-137 та стронцію-90 у приземному шарі атмосфери, починаючи з кінця дев’яностих років минулого сторіччя, коливається в межах, близьких до передаварійних рівнів³. Поступове подальше зниження концентрації штучних радіонуклідів відбувається як за рахунок їх природного розпаду, так і внаслідок зменшення їх надходження до приземного шару атмосфери за рахунок вторинного вітрового підйому, що обумовлено міграцією цих радіонуклідів у нижні шари ґрунту. Проте, на фоні цієї загальної тенденції не виключена ймовірність підвищення радіоактивності приземної атмосфери внаслідок техногенних аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах як на території України, так і за її межами (як це сталося, наприклад, у 2011 році на АЕС Фукусіма-1), а також у випадку небезпечних та стихійних метеорологічних явищ, терористичних актів на ядерно небезпечних об’єктах або з використанням “брудних” бомб.