Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект ТФКЗ

.pdf
Скачиваний:
105
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
2.7 Mб
Скачать

неперервна однозначна функція від

z, після

обходу замкненого контуру Γ

повернеться до свого початкового значення

ln

 

f z0

 

, то зміна

Ln f z може

 

 

відбутися лише за рахунок зміни Arg f z .

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

Ln f z

 

 

 

 

 

(5.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

і

fz

f z dz Ln f z ,

то

 

f z

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

 

 

 

 

 

 

ΓLn f z ,

(5.5)

 

2 i

f z

 

2 i

 

 

 

 

 

 

Γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де ΓLn f z – приріст функції

 

Ln f z при русі точки

z вздовж кривої Γ у

додатному напрямку, починаючи з точки z0. Оскільки

 

ΓLn f z ln

 

f z0

 

1 ln

 

f z0

 

0 i Φ1 Φ0 ,

 

 

 

 

то з рівності (5.5), знайдемо

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Φ Φ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

 

 

 

1 0

.

(5.6)

 

 

 

 

2 i

 

 

f z

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

Γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівнюючи (5.3) і (5.6), отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N P

Φ1 Φ0

 

 

 

1

ΓArg f z .

(5.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

Доведена теорема, яка називається принципом аргумента:

різниця між кількістю нулів та полюсів функції f z , які лежать всередині замкненої кривої Γ , дорівнює зміні Arg f z при обході точкою z контуру Γ у додатному напрямку, поділеному на 2 .

Оскільки функція f z неперервна на замкненій кривій Γ , то при обході точкою z у додатному напрямку кривої Γ , відповідна їй точка w f z на площині w опише деякий замкнений контур Γ . При цьому точка w 0 може опинитися як зовні, так і всередині області, обмеженої цим контуром. У першому випадку зміна аргументу функції w f z при повному обході точкою

w замкненого контуру Γ дорівнює нулю. У другому випадку –

кількості

повних обертів навколо точки w 0, які здійснить радіус-вектор точки

w f z

при русі точки w вздовж контуру Γ . Звідси випливає друге формулювання принципу аргументу:

якщо функція f z мероморфна в області D, обмеженій замкненим кусково-гладким контуром Γ , і не має на цьому контурі нулів і полюсів,

111

то різниця між кількістю нулів і полюсів (з урахуванням їх кратності) функції f z , які лежать всередині області D, дорівнює повній кількості

обертів навколо точки w 0, які здійснить радіус-вектор точки

w f z ,

коли точка z обходить у додатному напрямку контур Γ .

 

Наслідок. Якщо функція f z аналітична в обмеженій однозв’язній області D,

неперервна аж до її межі Γ і f z

 

z Γ 0, то

 

 

 

 

 

N

1

ΓArg f z .

 

 

(5.8)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

Γ . Якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

При цьому можна не вимагати неперервності f

z аж до її межі

Γ D – замкнена крива, близька до Γ , то

1

 

Γ

Arg f z N . Перейшовши в

 

1

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цій рівності до границі при Γ1 Γ , отримуємо формулу (5.8).

Формули (5.7) і (5.8) називають принципом аргументу. З’ясуємо

геометричний зміст формули (5.8).

 

 

 

Нехай Γ

– образ кривої Γ при відображенні w f z . Тоді маємо, що

 

1

ΓArg f z

1

Γ Argw z , тому

N – кількість обертів кривої Γ навколо

 

 

 

 

2

2

 

точки w 0.

 

 

 

 

 

 

 

z

w

w f z

Γ

Теорема 3 (теорема Руше). Нехай функції f z і g z аналітичні в обмеженій

однозв’язній

області D, неперервні аж до

її межі Γ

і для z Γ

виконується нерівність

 

 

 

 

f z

 

 

 

g z

 

.

 

(5.9)

 

 

 

 

 

 

Тоді функції

f z і F z f z g z мають в області

D однакову

кількість нулів (з урахуванням їх кратності).

 

 

Доведення.

N f – кількості нулів функцій

F z і f z

 

► Нехай NF і

відповідно в

області D. З умови (5.9) випливає, що для z Γ виконуються нерівності f z 0, F z f z g z 0 .

112

За формулою (5.8) і з властивостей приросту аргументу отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

 

N

F

 

 

 

 

Γ

ArgF z

 

 

 

 

Γ

Arg f z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

1

 

 

 

Arg f z

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

Γ

 

 

 

 

 

Γ

Arg 1

 

 

 

 

 

N

f

 

 

 

 

 

 

 

Γ

 

 

 

Arg 1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

Покажемо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Γ

Arg 1

 

 

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(5.10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

Нехай Γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– образ кривої Γ

при відображенні w 1 f z . Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w

 

 

 

 

 

для z Γ

 

виконується нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w 1

 

 

 

 

g z

 

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то крива Γ належить кругу w 1 1, а тому

кількість оборотів кривої Γ навколо точки 0 1 2 w 0 дорівнює нулю і справедлива рівність

(5.10). ◄

Γ

Приклад 1. Всередині круга

z

1 знайти кількість коренів рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z9 6z4 3z 1 0.

 

 

 

Введемо позначення

f z 6z4,

g z z9 3z 1. Якщо z Γ :

 

z

 

1, то

 

 

 

f z

 

6,

 

g z

 

 

 

z

 

9 3

 

z

 

1

5, тобто

 

 

f z

 

 

 

g z

 

для z Γ . За теоремою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Руше в крузі z 1 кількість коренів заданого рівняння співпадає з кількістю

коренів рівняння 6z4 0, тобто дорівнює 4.

 

Приклад 2. Показати, що у півплощині Rez 0 рівняння

 

 

 

z ez 0, 1

(5.11)

має єдиний корінь і цей корінь дійсний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо півкруг D: Rez 0,

 

z

 

R, де R 1. Межа Γ області D

 

 

складається

з відрізка

: iR;iR і

 

півкола R :

 

z

 

R, Imz 0.

Введемо

 

 

 

позначення:

f z z ,

g z ez .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

113

 

 

 

 

Якщо

z , тобто z

iy, R y R, то

f z

 

 

 

z

 

 

1, звідки

f z

 

 

 

g z

 

,

а

 

g z

 

 

 

eiy

 

1. Якщо

z R ,

то

 

f z

 

 

 

 

 

z

 

 

 

R 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex 1, оскільки x 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За теоремою Руше в області D кількість коренів рівняння (5.11) співпадає з кількістю коренів рівняння z 0, тобто дорівнює 1. Цей корінь рівняння є дійсним, оскільки ліва частина рівняння неперервна при z x, x 0 і прямує до

при x .

Теорема 4 (основна теорема вищої алгебри). У комплексній площині много-

член

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P z a

0

zn

a zn 1

a

n 1

z a

n

 

 

 

 

 

(5.12)

 

 

 

 

 

 

 

має рівно n нулів.

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

 

 

 

 

f z a

 

zn, g z a zn 1 a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► Введемо

позначення

 

0

n 1

z a

n

. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P z f z g z .

Оскільки lim

0,

 

 

 

 

 

то існує

 

 

таке

число

R0 0,

що

 

 

 

 

 

 

 

g z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 для

 

z

 

R0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

P z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

R R0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За теоремою Руше многочлен

у довільному крузі

 

 

має

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

однакову кількість нулів з функцією

f z a0zn, тобто n. ◄

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Якщо число R0 таке, що

 

 

g z

 

 

 

 

1 для

 

z

 

R0,

то всі нулі функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

z

 

 

 

 

 

 

P z лежать у крузі

 

z

 

R0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЕКЦІЯ 8

Елементи операційного числення

§ 1. Перетворення Лапласа

При розв’язуванні багатьох прикладних задач часто зручно застосову-вати інтегральні перетворення, теорія яких будується на основі теорії функцій комплексної змінної.

Означення 1. Оригіналом називають комплекснозначну функцію f t дійсної змінної t, якщо:

1) f t 0 для t 0;

114

2) на кожному відрізку півосі

t 0

функція

f t

є неперервною,

крім, можливо, скінченої кількості

точок розриву

першого

роду

( f t – кусково-гладка функція);

 

 

 

 

 

3) існують такі дійсні числа

M 0, 0 0,

що

для всіх

t 0

виконується нерівність

 

 

 

 

 

 

f t

 

Me 0t .

 

 

(1.1)

 

 

 

 

 

 

Якщо нерівність (1.1) виконується для числа 1, то вона буде виконуватися і для всіх 1. Тому бажано знати точну нижню грань всіх чисел ,

для яких виконується нерівність (1.1). Ця нижня грань 0 inf називається

індексом або показником росту функції

f t (при t ).

Приклад 1. Чи буде оригіналом функція

f t sint ?

Очевидно, що функція

f t sint

задовольняє другу умову. Третя умова

також виконується, оскільки

 

sint

 

1 e0t . Але перша умова означення не

 

 

виконується, тому функція f t sint не є оригіналом.

 

 

 

1,

t 0,

 

Приклад 2. Чи буде оригіналом функція Хевісайда t

t 0

?

 

0,

 

 

Функція задовольняє першу і другу умови. Для M 1,

0 0

третя

умова також виконується. Отже, функція Хевісайда є оригіналом.

 

 

Означення 2. Нехай f t – комплекснозначна функція дійсної змінної

t, яка

визначена для t R, а p is – комплексна змінна з деякої області D площини комплексної змінної p. Невластивий інтеграл

 

 

F p f t e ptdt

(1.2)

0

 

називають інтегралом Лапаласа функції

f t , а функцію F p

зображенням оригінала f t , або перетворенням Лапласа функції

f t .

 

Якщо f t – функція-оригінал з показником

росту 0 , то півплощина

Re p 0 на площині комплексної змінної p

називається півплощиною

збіжності інтеграла (1.2).

 

Теорема. Якщо f t – функція-оригінал з показником росту

0 , то у півпло-

щині збіжності інтеграл

(1.2) збігається абсолютно

для всіх p, а у

півплощині Re p 1 0

збігається абсолютно і рівномірно.

115

Доведення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► Нехай p is

– довільна точка

у півплощині збіжності, тобто

Re p 0 .

 

 

 

 

 

 

 

f t

 

Me 0t . Тоді

 

 

З означення показника росту маємо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

F p

 

 

 

f t e pt

 

dt

 

f t e is t

 

dt M e 0 tdt

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З отриманої оцінки за ознакою порівняння збіжності невластивих інтегралів випливає абсолютна збіжність інтеграла Лапласа (1.2) у півплощині

Re p 0 .

Якщо Re p 1 0, то для всіх t 0

 

 

 

 

M

f t e pt

 

Me 1 0 t ,

Me 1 0 tdt

 

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

і за властивостями невластивих інтегралів, що залежать від параметра, інтеграл (1.2) є рівномірно збіжним за параметром p у півплощині Re p 1 0 . ◄

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

t 0,

Приклад 3. Знайти зображення Лапласа функції Хевісайда t

t 0.

Обчислимо

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

F p t e ptdt e ptdt

e pt

 

 

.

 

p

 

 

0

0

 

0

p

 

 

 

 

 

 

Відповідність між оригіналом і зображенням записують у вигляді

 

1

F p f t

або f t . . F p .

 

Наприклад, t . .

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Нехай функція g t задовольняє умови 2, 3 визначення 1. Тоді функція f t t g t є оригіналом. Зазвичай множник t опускають. Напри-

лад, замість t , t2 t , sint t пишуть 1, t2, sint,

а замість t . .

1

 

запи-

p

 

 

 

 

 

 

 

 

сують 1.

. 1

.

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 2. Властивості перетворення Лапласа

 

 

 

 

 

Нехай

 

f t

функція-оригінал з показником

росту 0 , а

F p

– її

зображення.

 

то F p 0, і навпаки.

 

 

 

 

 

1. Якщо

f t 0,

 

 

 

 

 

116

2.

Функціями-оригіналами є такі функції:

 

 

 

 

 

 

а)

 

f t

 

з показником росту 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

f t 0 з показником росту 0;

 

 

 

 

 

 

в)

 

e t f t

( – дійсне або комплексне число), показник

росту якої дорів-

 

 

нює 0

Re ,

якщо

0 Re 0, і нулю, якщо 0 Re 0;

 

г)

 

f t

 

0,

t 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t ,

 

 

з показником росту 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f t ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д)

 

tz f t , де z – дійсне чи комплексне число, з показником

росту 0.

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Функція

 

t f u du

 

на

 

інтервалі 0 t є неперервним оригіналом з

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

показником росту 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивість лінійності перетворення Лапласа.

 

 

 

 

 

 

Якщо f t

. F p

і f

2

t

.

.

F p з показниками росту

1

,

2

відповідно,

 

 

1

.

1

 

 

 

2

 

 

 

то у півплощині збіжності Re p max 1, 2 для C і C має місце співвідношення

f1 t f2 t . . F1 p F2 p .

5. Властивість аналітичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема. Якщо f t

функція-оригінал з показником

росту 0 , то у всій

 

півплощині збіжності

Re p 0

її перетворення Лапласа (1.2) є

 

аналітичною функцією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► За теоремою з § 1 у будь-якій півплощині Re p 1

0 інтеграл

(1.2)

є рівномірно збіжним. Тому функціяF p

є неперервною у будь-якій

точці

~

~

 

 

Γ

простий замкнений контур, що належить

p, де

Re p 0. Нехай

 

~

~

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

~

околу U p

точки p,

де окіл U p належить півплощині Re p

1 0 .

Тоді в силу рівномірної збіжності і теореми Коші

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pt

 

 

 

 

 

 

 

pt

 

 

 

 

 

 

F p dp

 

f t e

dt

 

dp

 

 

 

e

dp

 

dt 0.

 

 

 

 

 

 

f t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Γ

 

Γ 0

 

 

 

 

 

0

Γ

 

 

 

 

 

 

За теоремою Морера маємо,

що F p

 

 

 

 

 

 

 

 

~

– аналітична функція в околі U p

довільної точки ~ півплощини збіжності. ◄ p

6. Поведінка зображення на безмежності.

 

Якщо p так, що Re p , то

 

lim F p 0 .

(2.1)

Re p

117

Справді, оскільки

 

F p

 

 

M

, то lim F p 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Re p

 

 

 

Досить часто зображення є раціональною функцією, особливими точками якої можуть бути лише полюси. Співвідношення (2.1) виключає можливість

існування полюса у точці . Отже, для раціональних зображень lim F p 0

p

при довільному способі прямування p до , точка безмежність завжди є аналітичною точкою і розвинення функції F p в ряд Лорана в околі безмежно віддаленої точки має вигляд

F p ck .

k 1 pk

§ 3. Формула обернення перетворення Лапласа

 

Теорема 1 (формула Мелліна). Якщо

f t – функція-оригінал, а

F p – її зо-

браження, то у будь-якій точці t, в якій оригінал f t є неперервним,

 

1

ib

 

1

i

 

f t lim

eptF p dp

eptF p dp,

(3.1)

 

2 i

b 2 i

ib

 

i

 

 

 

 

 

 

де інтегрування відбувається вздовж довільної прямої Re p 0 ;0 – показник росту.

Формулу (3.1) називають формулою Мелліна або формулою обернення.

Теорема 2 (достатні умови існування оригінала). Нехай функція F p комп-

лексної змінної p is задовольняє такі умови:

 

а) F p – аналітична функція у півплощині Re p 0;

 

б) рівномірно відносно arg p 0 функція F p

0

в області

 

p

 

Re p 0 ;

 

в) для всіх Re p 0 збігається невластивий інтеграл

 

i

 

 

 

F p

 

dp M,

 

(3.2)

 

 

 

 

i

 

F p для

Re p 0 є

де M – деяке додатне число.

Тоді функція

зображенням функції-оригінала

f t

 

 

 

 

F p . .

f t ,

 

 

і оригінал f t визначається за формулою (3.1)

118

 

1

i

 

f t

 

eptF p dp

0, t 0 .

2 i

 

 

i

 

Теорема 3 (обчислення інтеграла Мелліна). Нехай функція F p комплексної

змінної p is задовольняє такі умови:

 

 

1) функція F p , яка початково задана у півплощині

Re p 0 і

задовольняє

умови теореми 2, може бути аналітично продовжена

на всю комплексну площину p;

 

 

2) аналітичне продовження функції F p у півплощину Re p 0 за-

довольняє умови леми Жордана.

 

 

Тоді має місце співвідношення:

 

 

 

1

i

n

 

 

 

 

 

eptF p dp

Res eptF p ; pk ,

(3.3)

 

2 i

 

 

i

k 1

 

 

 

де t 0, а pk

k

 

– ізольовані особливі точки (полюси,

істотно

1,n

особливі точки) функції, яка

є

аналітичним продовженням

функції

F p у півплощину Re p 0.

 

f t повністю визначається своїм зо-

Теорема 4 (теорема єдиності). Оригінал

браженням F p з точністю до значень у точках розриву функції f t .

Наслідок. Зображення F p 0 не може бути періодичною функцією.

§ 4. Основні формули операційного числення

 

Нехай f t . . F p , де

f t – функція-оригінал з показником росту 0 .

1. Подібність. Якщо 0, то

 

 

 

 

 

 

f t . .

1

 

p

 

 

 

F

 

.

(4.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

З формули (1.2) заміною t отримуємо

 

1

 

 

p

 

 

F p f t e ptdt

f e

 

0

0

 

 

 

1

 

p

d

 

F

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1. Знайти зображення функції f t sin t, 0.

Оскільки зображенням функції sint є

119

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sint . .

sinte ptdt

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

1 p

 

 

 

 

 

 

 

 

то за формулою (4.1) маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin t . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

p 2

p2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f t ,

 

 

 

, f

n

t

 

2. Диференціювання

оригінала.

Якщо

f

 

 

– оригінали,

 

 

t

 

f k 0 lim

f k t ,

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,n 1, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

n

t .

.

p

n

F p p

n 1

f

0 p

n 2

 

0

 

(4.2)

 

 

 

 

 

 

 

f

 

pf n 2 0 f n 1 0 .

Зформули (1.2) інтегруванням за частинами отримуємо

 

 

 

 

f t . .

pF p f 0 .

 

 

 

 

Для n 2 формула (4.2) доводиться методом математичної індукції.

3.

Диференціювання зображення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F n p . . t n f t

 

 

 

 

 

tn f t . . 1 n F n p .

(4.3)

 

Диференціюючи інтеграл (1.2) за параметром p, отримаємо

 

 

 

 

 

t f t e

pt

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt . tf t .

 

 

 

 

 

F p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для n 2 формула (4.3)

 

доводиться

 

методом

математичної індукції.

Приклад 2. Знайти зображення функції f t t2sin t, 0.

 

 

 

Маємо, що sin t

. .

 

 

 

 

. За формулою (4.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2 2

 

 

 

 

t2sin t .

. 1 2

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3p2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

.

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

p2 2

 

 

4.

Інтегрування оригінала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f d . .

 

.

 

 

 

(4.4)

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

120