Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект ТФКЗ

.pdf
Скачиваний:
105
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
2.7 Mб
Скачать

Приклад 4. Знайти лишки функції

f z ctgz в точках zk

k, k Z .

Оскільки

zk k, k Z

полюси першого порядку, то за формулою

(2.9) знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Res ctgz,zk

cosz

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z

 

z k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лема 2. Нехай z0 – аналітична точка функції f z . Тоді

 

Res f z , lim z f f z ,

(2.10)

де f lim f z .

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

e1 z

 

 

 

 

 

Приклад 5. Знайти лишок функції

f z

 

 

в точці z0 .

 

 

 

 

 

f lim

 

 

 

 

 

z 1

 

Оскільки

f z 0, то за формулою (2.10) знаходимо

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e1 z

 

 

 

 

 

ze1 z

 

 

Res

 

 

 

,

lim

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 3. Основні теореми теорії лишків

Теорема 1 (основна теорема теорії лишків). Нехай функція f z аналітична в обмеженій замкненій області D , за виключенням скінченої кількості особливих точок z1,z2, ,zn, які належать області D, і неперервна біля межі Γ області D аж до Γ . Тоді

 

n

 

f z dz 2 i Res f z ,zk .

(3.1)

Γ

k 1

 

Доведення.

 

1

1

2

z1

 

 

n

 

zn

 

►Зауважимо, що область D може бути і бага-

тозв’язною. Так на рисунку межа

Γ області D

складається з кривих Γ1,Γ2.

Нехай D1 – об-

ласть, отримана з області D вилученням кругів

 

z zk

 

 

k . Тоді функція f z є аналітичною в

 

 

області

D1

і неперервною

аж

до її

 

межі

Γ

, а кола

 

k

:

 

z zk

 

k,

 

 

 

 

 

 

1

n

 

 

 

 

 

 

k 0 орієнтовані проти годинникової стрілки.

За інтегральною теоремою Коші f z dz 0,

101

тобто

n

f z dz f z dz 0.

Γk 1

k

Врахувавши (2.4), маємо

n

f z dz 2 i Res f z ,zk . ◄

Γk 1

Основну теорему про лишки ще називають першою теоремою про лишки.

Приклад 1. Обчислити інтеграл I

 

f z dz, де f z

 

 

z2

.

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

z 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки точка z0 2 є полюсом другого порядку, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Res

 

 

 

 

 

,2 lim 2z 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z 2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За формулою (3.1) знаходимо I

 

 

8 i.

 

 

 

 

 

 

 

 

cosz

 

 

Приклад 2. Обчислити інтеграл I

 

 

f z dz, де f z

 

 

.

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

У крузі

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

2

 

 

 

 

 

 

z

z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 функція має дві особливі точки:

 

z 0

– полюс другого

 

 

 

порядку, z 1 – полюс першого порядку. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosz

 

 

 

 

 

 

 

d cosz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosz

 

 

 

cosz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Res

 

 

 

,0

 

 

 

 

 

 

1,

Res

 

 

,1

 

 

 

 

cos1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 z 1

 

 

dz z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 z 1

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

z 0

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За формулою (3.1) знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 2 i Res f z ,1 Res f z ,0 2 i 1 cos1 .

 

Теорема 2

(друга теорема теорії лишків). Нехай функція f z

аналітична в

розширеній комплексній площині, за виключенням скінченого числа

ізольованих особливих точок z1,z2, ,zn і точки z . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Res f z ,zk Res f z , 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.2)

k 1

Доведення.

► Нехай R : z R – коло настільки великого радіуса, щоб всі особливі точки z1,z2, ,zn функції f z , за виключенням точки z , лежали в області z R. Тоді за основною теоремою про лишки з (3.1) маємо

102

n

f z dz 2 i Res f z ,zk .

R

k 1

З іншого боку, за формулою (2.6), цей інтеграл дорівнює

f z dz 2 iRes f z , .

R

Об’єднуючи останні дві рівності, отримуємо формулу (3.2). ◄

Приклад 3. Обчислити інтеграл I f z dz, де f z e1z .

z1

У кільці 0 z функція аналітична, її особливі точки: z 0 – істотно особлива, z – усувна, тобто аналітична. Тоді за формулою (3.2)

I 2 iRes f z , .

 

1

 

 

 

 

 

Розвинувши в ряд Лорана функцію e1 z

для 0

 

z

 

, знаходимо, що

 

 

n

n 0n!z

 

 

 

 

 

c 1 1, Res f z , 1. Отже, I 2 i

Друга терема про лишки дозволяє спростити обчислення інтегралів вздовж замкнених контурів для функцій комплексної змінної у випадку, коли контур інтегрування охоплює велику кількість ізольованих особливих точок, а

поза контуром інтегрування є ізольовані особливі точки

~

 

 

 

 

 

 

 

 

zk , k 1,m, кількість

яких є значно меншою. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

~

 

 

 

 

(3.3)

 

 

 

 

 

 

f z dz 2 i Res f z ,zk 2 iRes f z , ,

Γ

k 1

 

 

 

 

z5 cos 1 z

 

 

 

Приклад 4. Обчислити інтеграл I

f z dz, де

f z

 

.

 

5

 

 

z

 

2

 

z

5 z 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливими точками функції є: z 0 – істотно особлива, z 1 – полюс

п’ятого порядку,

z 5 – полюс першого порядку. Точка

z

аналітична.

Точки z 5 та

z лежать поза областю, обмеженою контуром інтегрування.

Тоді за формулою (3.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 2 iRes f z , 2 iRes f z ,5 .

Знайдемо

Res f z ,5 lim z 5 z5 cos 1 z

 

55

 

 

 

 

 

 

 

cos

1

,

 

 

 

 

 

 

z 5 z 5 z 1 5

45

5

 

 

 

 

z z5 cos 1 z

 

 

 

 

 

Res f z

, lim

 

 

 

 

1.

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

z 5 z 1

 

 

 

 

 

103

 

 

5

5

 

1

 

 

 

Отже, I 2 i

 

 

 

 

.

 

 

cos

1

 

 

5

 

 

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 4. Застосування теорії лишків до обчислення інтегралів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Обчислення інтегралів

 

 

R cos ,sin d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зведемо

інтеграл

I R cos ,sin d

 

до

 

інтеграла

від

аналітичної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Нехай z ei , 0 2 . Тоді

функції вздовж замкненого контуру

 

z

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

dz iei d izd ,

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

sin

 

 

 

z

 

,

cos

 

 

 

z

 

,

 

d

 

 

 

dz,

 

 

 

 

2

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2i

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

iz

а I R1 z dz,

 

де R1 z

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

,

 

z

 

 

 

раціональна функція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

1

 

 

 

 

 

iz

2i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

2

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1. Обчислити інтеграл I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, де

 

a

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2acos a

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після заміни z ei отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I R1 z dz, R1 z

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

1

 

 

 

 

 

 

 

iz1 a z

 

 

a2

 

ia z

a z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

Оскільки

 

a

 

1, то I 2 iRes

R

z ,

1

 

2 i

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

ia z a

 

 

1

 

 

 

 

a2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Обчислення невластивих інтегралів

f x dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 1. Нехай функція

яка є аналітичним продовженням функції f x

 

 

 

на верхню

півплощину

 

Imz 0, є

аналітичною всюди

 

у верхній

 

 

 

півплощині

Imz 0,

за виключенням скінченої кількості ізольованих

 

 

 

особливих точок zk ,

k

 

 

 

,

 

які лежать вище від дійсної осі. Існують

 

 

 

1,n

 

 

 

 

такі додатні числа

M,R0, ,

 

 

 

що для всіх точок верхньої півплощини,

 

 

 

які задовольняють умову

 

z

 

R R0, має місце оцінка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

104

 

 

f z

 

 

 

M

.

 

 

 

 

(4.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді існує невластивий

 

інтеграл

 

f x dx,

який

обчислюється за

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

f x dx 2 i Res f z ,zk , Imzk 0.

(4.2)

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► За умовами теореми функція f z

 

має у верхній півплощині скінчену

кількість ізольованих особливих

точок zk , k

 

.

Отже,

існує

таке число

1,n

R0 0, що всі особливі точки zk функції

f z лежать в крузі

z

 

R0.

 

 

 

 

R

Розглянемо

замкнений

контур

Γ ,

який

скла-

 

 

z

дається

з відрізка R,R

R R0

дійсної

осі і

 

 

z

 

 

1

n

півкола

R :

z

R R0, Imz 0.

За

основною

 

R

O

R

теоремою про лишки маємо

 

 

 

 

 

 

n

f z dz 2 i Res f z ,zk

k 1

або

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

f x dx

f z dz 2 i Res f z ,zk .

(4.3)

 

R

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

Для R R0 маємо

 

f z dz

 

 

 

f z

 

 

 

dz

 

 

M R

 

M

0 . Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R1

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

R

 

f z dz 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

(4.4)

 

 

 

 

R

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Права частина рівності (4.3) при R R0 не залежить від R. Тому при R існує границя лівої частини рівності (4.3):

R

lim f x dx

R

R

Враховуючи рівність (4.4), маємо

 

 

n

f z dz

 

2 i Res f z ,zk .

 

R

 

k 1

 

 

R

f x dx

 

f x dx 2 i

n

Res f z ,z

 

. ◄

lim

 

 

 

k

R

 

 

 

 

 

R

 

 

 

k 1

 

 

105

Зауваження 1. Якщо аналітичне продовження f z функції f x у нижню півплощину Imz 0 задовольняє у нижній півплощині умови теореми 1, то

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f x dx

2 i Res f z ,zk ,

Imzk 0.

(4.5)

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 2.

За формулою (4.2)

можна

обчислити інтеграл R x dx, де

 

Pn z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R z

 

– раціональна функція,

P z ,

Q

m

z – многочлени степенів n та

 

 

Qm z

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m відповідно,

а інтеграл

R x dx є збіжним.

 

Вважатимемо,

що многочлени

Pn z , Qm z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не мають спільних нулів. Такий

 

інтеграл буде

збіжним, якщо

Qm z 0 і m n 2. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

n

R x dx 2 i Res R z ,zk , Imzk 0.

 

k 1

Оскільки точки zk , k

 

 

у цьому випадку є полюсами функції R z , то

1,n

обчислення інтеграла зводиться до обчислення похідних від раціональних функцій.

Зауваження 3. Якщо коефіцієнти многочлена Qm z – дійсні, то його нулі є комплексно спряженими, і тому обчислення інтеграла за формулами (4.2) і (4.5) є однаковим, але якщо коефіцієнти многочлена Qm z не є дійсними числами, то кількість його нулів у верхній та нижній півплощинах може бути різною. Тоді з формул (4.2) і (4.5) природно вибрати ту, за якою обчислення будуть простішими.

 

 

x2dx

 

Приклад 2. Обчислити інтеграл I

 

 

 

.

 

x

5

 

 

i

 

У півплощині Imz 0 функція

 

z2

має полюс п’ятого порядку в

 

z i 5

 

 

 

 

точці z i, а в півплощині Imz 0 функція є аналітичною. За формулою (4.5) знаходимо, що I 0.

 

 

 

dx

 

 

Приклад 3. Обчислити інтеграл I

 

 

 

 

.

 

 

 

4

 

x

2

1

106

У півплощині Imz 0 функція

1

 

1

має полюс чет-

z2 14

z i 4 z i 4

вертого порядку в точці z i, а в півплощині Imz 0 – полюс четвертого порядку в точці z i. За формулою (4.2) знаходимо

 

1

 

 

1

 

d

3

1

 

5

.

I 2 iRes

;i

2 i

lim

 

 

z i 4 z i 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!z i dz3 z i 4

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Обчислення інтегралів

ei x f x dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лема Жордана. Нехай функція

f z є аналітичною у півплощині

Imz 0, за

 

виключенням скінченої кількості ізольованих особливих точок, і

 

рівномірно відносно

argz

0 argz

прямує до нуля при

 

z

 

 

.

 

 

 

Тоді для 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ei z f z dz 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

(4.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R :

 

 

z

 

R, Imz 0

R

 

z

 

 

R, яке лежить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

– півколо

 

 

 

у

верхній

 

 

 

 

 

півплощині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

R

► Оскільки функція

 

рівномірно прямує до нуля, то

для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

справедлива

 

оцінка

 

f z

 

 

R max

 

 

f z

 

,

 

 

 

де

R 0.Оцінимо інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I ei z f z dz для 0. Покладемо z Rei , dz iRei d . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ei z

 

 

 

ei R cos isin

 

e Rsin і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

RR e Rsin d .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

y

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На відрізку 0, графік функції

y sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є

симетричним

відносно прямої

 

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

y sin

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

для 0

. При 0 маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e Rsin d 2 e Rsin d 2 e

 

 

d

 

1 e R

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

107

I R 1 e R 0 при R . ◄

Зауваження 1. Якщо 0, а функція задовольняє умови леми Жордана у півплощині Imz 0, то формула (4.6) залишається справедливою при інтег-руванні

вздовж дуги R :

z

R, Imz 0.

Зауваження 2. Якщо i i , 0, то лема має місце у правій (лівій) півплощині Rez 0 Rez 0 .

Зауваження 3. Лема Жордана справедлива і в тому випадку, коли функція f z задовольняє умови леми у півплощині Imz y0 або Rez x0.

Теорема 2. Нехай функція f z , яка є аналітичним продовженням функції f x на верхню півплощину Imz 0, задовольняє умови леми Жордана і не має особливих точок на дійсній осі. Тоді існує невластивий інтеграл

I ei x f x dx 0 , який обчислюється за формулою

n

I ei x

f x dx 2 i Resei z f z ,zk , Imzk 0.

 

(4.7)

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функція f x дійсна, то прирівнюючи у формулі (4.7) дійсні та уяв-

ні частини, отримуємо

 

 

 

 

Res e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

i z

f z ,z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

, Imz

k

0,

(4.8)

 

 

 

 

 

 

f x cos xdx 2 Im

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

i z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rese f

z ,z

k

 

Imz

k

0.

(4.9)

 

 

 

 

 

f x sin xdx 2 Re

 

 

 

 

,

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 4. Якщо в умовах теореми 1 функція f x

парна, то формула (4.8)

набуває вигляду

 

n

 

f x cos xdx i Res ei z f z ,zk , Imzk 0,

(4.10)

0k 1

аякщо f x – непарна функція, то формула (4.9) набуває вигляду

 

n

 

 

 

 

 

 

f x sin xdx Resei z f z ,zk , Imzk 0.

(4.11)

0

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

x 1 cos5xdx

 

Приклад 4. Обчислити інтеграл I

 

 

 

 

.

 

x

2

 

 

 

 

 

 

2x 5

 

108

У півплощині Imz

0 функція

 

z 1 e5iz

 

 

 

 

 

 

 

має полюс першого порядку

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2z 5

 

 

у точці z 1 2i. Знайдемо лишок функції

f z в цій точці

 

z 1 e5iz

 

 

z 1 e5iz

 

 

 

10 cos5 isin5 .

 

 

1

 

Res

 

;1 2i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2 2z 5

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

z

 

2z 5

 

z 1 2i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За формулою (4.8) знаходимо I e 10 sin5.

§ 5. Логарифмічний лишок. Принцип аргументу. Теорема Руше

При дослідженні прикладних задач досить часто необхідно знати кількість нулів або полюсів аналітичної функції в різних областях. Для цього зручно

використовувати поняття логарифмічного лишку.

 

 

Нехай функція f z аналітична в обмеженій області D,

за виключенням

скінченої кількості полюсів.

Кожний полюс порядку n для

f z є полюсом

порядку n 1 для її похідної

 

 

 

z0

– нуль кратності n для

f z , то

f z . Якщо ж

він є нулем кратності n 1

для похідної

f

 

цьому

випадку

z . Справді, у

f z z z0 n g z , g z0 0 і

 

 

 

 

 

 

f z z z0 n 1 ng z z z0 g z z z0 n 1 z ,

f z є

де z0 ng z0 0. Отже,

кожний

полюс

і кожний нуль

функції

простим полюсом функції

f z

. Точка z ,

аналітична для функції f z , в якій

 

 

 

f z

1

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

f z 0, є правильною і для функції

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

Логарифмічною похідною функції f z називають вираз

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ln f

z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f z

 

 

Означення. Логарифмічним лишком аналітичної в точці z0 функції f z

називають лишок у цій точці логарифмічної похідної функції f z , тобто величину

1

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

dz,

(5.1)

2 i

f z

 

Γ

 

 

 

де Γ – простий замкнений контур, який охоплює точку z0 і не містить всередині інших полюсів або нулів функції f z .

109

Теорема 1 (лема про логарифмічний лишок). Якщо точка z0 – нуль кратнос-

ті n аналітичної функції f z , то логарифмічний лишок функції f z дорівнює n; якщо z0 – полюс порядку n, то логарифмічний лишок

 

 

 

дорівнює n.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

 

 

 

f z z z0 n g z , g z0 0,

 

 

 

► Нехай z0 – нуль кратності n. Тоді

 

 

 

f z n z z0 n 1g z z z0 n g z

 

і в околі точки z0

 

n

 

g z

 

 

 

 

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

(5.2)

 

 

 

 

f z

z z0

g z

Оскільки g z0 0, то зі співвідношення (5.2) випливає,

що лишок функції

 

f z

, тобто логарифмічний лишок функції

f z , дорівнює n.

 

f z

 

 

Випадок полюса доводиться аналогічно. ◄

 

 

 

 

 

Означення. Аналітична функція

f z , яка у скінченій частині комплексної

площини z не має інших особливих точок, крім полюсів, називається

мероморфною функцією.

Теорема 2. Нехай f z – мероморфна функція в області D, а Γ – замкнений кусково-гладкий контур, який повністю належить області D, і не проходить через нулі та полюси функції f z . Тоді

1

 

f z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz N P,

(5.3)

 

2 i

f z

де N – кількість нулів,

 

Γ

 

 

f z в області,

P – кількість полюсів функції

обмеженій контуром

Γ .

При цьому кожний нуль

функції f z

рахується стільки разів, якою є його кратність, а кожний полюс стільки разів, яким є його порядок.

Ця теорема безпосередньо випливає з теореми про лишки і теореми 1.

Щоб з’ясувати геометричний зміст рівності (5.3) розглянемо функцію Ln f z на контурі Γ . Нехай z0 – деяка фіксована точка замкненого контуру Γ . Вважатимемо цю точку початковою і кінцевою точкою шляху інтегру-вання. Зафіксуємо в точці z0 деяке значення Arg f z0 і позначимо його через Φ0, а значення Arg f z0 після обходу замкненого контуру позначимо через Φ1. При обході точкою z, починаючи з точки z0, замкненого контуру Γ у додатному напрямку функція Ln f z буде неперервно змінюватися і після обходу точкою

z контуру

Γ функція

Ln f z

може отримати значення, відмінне від

її

початкового

значення.

Оскільки

Ln f z ln

 

f z

 

iArgf z , а

ln

 

f z

 

,

як

 

 

 

 

110