Підшипники з пластичних мас

361

вала найбільший. При косому розташуванні шарів ті й інші недоліки усуваються (рис. 18.29, с).

Рис. 18.29. Розташування шарів у підшипників [39]

Концентричне розташування шарів доцільніше, підшипники виходять більш економні. Циліндри або труби в цьому випадку розрізають на дві частини (рис. 18.30).

362

Зверху вкладиш уотримується пластинками (рис. 18.31.).

Рис. 18.31. Кріплення підшипника в обоймі [39]

Пресування цілих підшипників невигідне. Фланцеві частини зносяться швидше за сідловину. Тому раціонально виготовляти збірні підшипники. Частини підшипника складають разом у металеві обойми і закріплюють потайними болтами і пластиками. Для питомого тиску до 400 кг/см2 застосовують підшипники з металевої касети з планками з пластмаси. Від осьових переміщень їх оберігають фланці(рис. 18.32.).

Рис. 18.32. Підшипник з планок [39]

363

v = 0,5 - 6,0 м/с і р = 60 - 80 кг/см2, якщо pv = 100. У виробничих умовах pv не повинно перевищувати100. При використанні мастила під тиском допустимо pv=250.

Для запобігання великому підвищенню температури підшипник інтенсивно поливають водою, що виконує одночасно роль мащення. Для запобігання корозії шийку вала змазщують тонким шаром масла.

Між цапфою вала і підшипником для уникнення заїдання повинен

третє місце займають підшипники з текстолітових плит, подібні за конструкцією до комбінованих, четверте місце — бронзові і останнє

— текстолітові підшипники, виготовлені з плит, з шарами тканини, розташованими паралельно шийці вала.

У разі великих навантажень застосовують підшипники з текстоліту з графітом, виготовлені з важкої чотирьихшарової тканини з переплетеними між собою шарами. Найменший коефіцієнт тертя виходить для підшипників з тонкої тканини з графітом. Коефіцієнт тертя підшипників з бумоліту такий же, як і текстолітових, але опір удару менший.

При невеликих навантаженнях застосовують підшипники з бакелізованого дерева. Нормальне питоме навантаження для лигностона— 50 кг/см2. Лигностон має більш низький порівняно з текстолітом опір стисканню і підвищене пружне стиснення. Дл жорсткості застосовують металеві касети. Гранична робоча становить 100°C. Далі лигностон розбухає.

364

ЛІТЕРАТУРА

1.Хільчевський В.В., Кондратюк С.Є., Степаненко В.О., Лопатько К.Г. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Київ:

Либідь, 2002.-с.326.

2.Солнцев Ю.П., Веселов Д.А., Демянцевич В.П. та ін. Матеріалознавство і технологія металів (на російській мові). М.: Металургія, 1988, 512 с.

3.Сологуб М.А., Рожнецький І.О., Некоз О.І та ін. Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство. К.: Техніка, 2002. – с. 374.

4.Попович В., Голубець В. Технологія конструкційних матеріалів

іматеріалознавство. Книга ІІ. Суми. Університетська книга, 2002.-с.259.

5.Попович .В Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Книга І. Львів. 2000.-с.264.

6.Погодин – Алексеев Г.Н., Геллер Ю.А., Рахштадт А.Г. Металловедение (Методы анализа, лабораторные работы и задачи). - М.:

Оборонгиз, 1956.- c.427.

7.Новиков И.И. Дефекты кристаллического строения металлов. -

М.: Металлургия,1975. - c. 208.

8.Русаков А.А. Рентгенография металлов. - М. : Атомиздат, 1977.

-c. 480.

9.Металлография сплавов железа. Справочник под ред. М. Л. Бернштейна. - М.: Металлургия,1985. - c. 248.

10.Лившиц Б.Г., Лилеев А.С. Физические методы исследования (тепловые, объемные, электрические, магнитные) / Металловедение и термическая обработка стали. Справочник в 3-х томах. Под ред. М.Л. Бокштейна и А.Г.Рахштадта. Том. 1. Методы исследований и испытаний

// М.: Металлургия, 1983. - с.275 - 320.

11.Черепин В.Т. Экспериментальная техника в физическом металловедении. Киев: Техніка, 1968.-с. 280.

12.Лившиц Б.Г., Крапошин В.С., Линецкий Я.Л. Физические свойства металлов и сплавов. - М.: Металлургия,1980.-c.320.

13.Гуляев А.П. Металознавство (на російській мові). М.: Металургія, 1986,544с.

14.Роговський Л.Л., Зазимко О.В., Роговський І.Л. Лабораторні роботи з дисципліни„Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство”. Київ: Національний аграрний університет, 2003.-с.

18.

15.Воздвиженский В.М., Грачев В.А., Спасский В.В. Литейные

365

16.Конторович И.Е. Термическая обработка стали и чугуна. М: Металлургиздат, 1950.- с. 683.

17.Электротехническое материаловедение/ А. В. Шишкин, В. С. Чередниченко, М. С. Майнагашев и др.// М: Интеграция, 1999. - с.202.

18.М.І. Майський, В.М. Майський. Лабораторно-практичні роботи з технології металів і конструкційних матеріалів. Київ: 1972.-с. 152.

19. Технология металлов и материаловедение. Под ред. Л.Ф.Усовой. М: Металлургия, 1987.-с.800.

20.Визначення прогартовуваності сталей методом торцевого гартування/ О.О. Котречко, А.С.Опальчук, К.Г.Лопатько та ін.// Київ: Національний аграрний університет, 2002. - с. 11.

21.Коротин И.М., Сгибнев Г.Ф. Термист. М: Высшая школа, 1968.-с. 207.

22.Натапов Б.С. Термическая обработка металлов. Киев: Вища школа, 1980.-с. 288.

23.Поверхневе зміцнення сталей /А. С. Опальчук, К. Г. Лопатько,

О. В. Зазимко та ін. // Методичні вказівки до лабораторних робіт з розділу „Термічна обробка сталі”. Київ: Національний аграрний університет, 1998.-с. 18.

24.Технологія металів та інших конструкційних матеріалів. За редакцією Г.О.Прейса. К.: Вища школа, 1973. – с. 512.

25.Лившиц Л.С., Хакимов А.Н. Металловедение сварки и термическая обработка сварных соединений. М.: Машиностроение, 1989.-с.336.

26.Лившиц Л..С Легирование и термическая обработка конструкционных сталей / Металловедение и термическая обработка

27.Шмыков А.А. Справочник термиста. М.: Машгиз, 1956 - с.331.

28.Ершов Г..С, Бычков Ю..Б Физико-химические основы рационального легирования сталей и сплавов. М.: Металлургия, 1982. –

с. 360.

29.Векслер Ю. Г., Коршунов Л.Г. Специальные испытания /

испытаний и исследования // М.: Металлургия, 1983. - с.249-2750.

30. Г. П. Хомченко. Хімія для вступників до вузів. Київ: Вища школа, 1991.-с. 423.

366

31.Ульянин Е..А Легирование и термическая обработка коррозионной стали / Металловедение и термическая обработка стали. Справочник в 3-х томах. Под ред. М.Л. Бокштейна и А.Г.Рахштадта. Том. 2. Основы термической обработки // М.: Металлургия, 1983. - с.318

-329.

32.Пикеринг Ф.Б. Физическое металловедение и разработка сталей.- М.: Металлургия,1982.-c.182.

33.Михайлов-Михеев П.Б. Металл газовых турбин.- М.-Л.:

Машгиз, 1958.- c.351.

34.Мідь та сплави на основі міді. / О.В. Зазимко, К.Г. Лопатько,

О.М. Каспрук та ін.// Кольорові метали та їх сплави. Київ: Національний аграрний університет, 2001.-с. 1-15.

35.Вивчення мікроструктури кольорових сплавів / О.О. Котречко, А.С. Опальчук, К.Г. Лопатько та ін. // Київ: Національний аграрний університет, 2002.- с. 9.

36.Алюміній і ливарні сплави на основі алюмінію/ О.В. Зазимко, К.Г. Лопатько, О.М. Каспрук та ін.// Алюміній та його сплави. Київ: Національний аграрний університет, 2001.-с. 1-11.

37.Термічна обробка алюмінієвих сплавів/ О.В. Зазимко, К.Г. Лопатько, О.М. Каспрук та .ін// Алюміній та його сплави. Київ: Національний аграрний університет, 2001.-с. 22-28.

38.Алюмінієві сплави, що деформуються / О.В. Зазимко, К.Г. Лопатько, О.М. Каспрук та .ін// Алюміній та його сплави. Київ: Національний аграрний університет, 2001.-с. 12 - 21.

39.Савченко С.М. Износ и восстановление деталей оборудования.

-М.: Оборонгиз, 1948.- c.181.

367

368