- •Класифікація ВІС можлива ще:
- •За видом вихідної інформації:
- •Рис.8.Структурна схема типової ВIС.
- •ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІС
- •Основними властивостями системи, котрі визначають її здатність виконувати своє призначення, є, зокрема:
- •Скан.C
- •Форми представлення і мінімізації похибки ВІС:
- •КРИТЕРІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІС
- •Якість розділення каналів визначається вибором суттєвих ознак каналів сигналів, що модулюються вимірювальною інформацією, а також методом організації обробки параметрів, що ущільнюються.
- •Можливі види розділення каналів ВІС: лінійне та нелінійне.
- •При лінійному розділенні операція ущільнення каналів переважно також лінійна та зводиться до алгебраїчної суми окремих канальних сигналів:
- •Розрізняють синхронне та асинхронне ущільнення каналів.
- •Рис.18. Структурна схема багатоканальної ВІС з ущільненням та розділенням каналів.
- •На рис.18 представлена схема багатоканальної ВІС з ущільненням та розділенням каналів, принцип дії якої розглядатимемо нижче на прикладі системи з мажоритарним елементом.
- •CИСТЕМА З РКФ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄ СКЛАДУВАНІ СИГНАЛИ В ЯКОСТІ КАНАЛЬНИХ
- •Основні елементи і показники ефективності систем
- •Принципи функціонування системи
- •Виділення за допомогою фільтра
- •ВПЛИВ ЗАВАД ПО СУСІДНЬОМУ КАНАЛУ
- •Вибір частоти опитування комутатора в системі з ЧРК найчастіше відбувається за двома критеріями:
- •При ЧРК застосовують, головним чином, такі типи модуляції:
- •КОМУТАТОРИ ВІС з ЧасРК
- •Комутатори систем з ЧасРК базуються на:
- •ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ:
- •СИСТЕМИ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
- •СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ
- •На структурних схемах а) – г) означають наявність від 1-го до n однакових вузлів.
66
СИСТЕМИ З ЧАСТОТНИМ РОЗДІЛЕННЯМ КАНАЛІВ
(ЧРК)
Про системи з частотним розділенням каналів йде мова тоді, коли із всієї сукупність канальних сигналів:
Si (t) = Ai cos(ωi t +ψi)
використовуються лише такі частотні спектри, котрі не перекриваються, або ж перекриваються незначним чином.
A |
Виділення за допомогою фільтра |
||
|
|
|
|
|
|
... |
|
0 |
∆ω1 |
∆ωn |
f |
Ансамбль канальних сигналів повинен залишатися ортогональним чи квазі-
ортогональним при будь – яких значеннях Аі, ωі та ψі , тобто, можливі всі види модуляції (амплітудна, частотна чи фазова) відповідного параметру сигналу, параметром, значення якого вимірюється.
Всі реальні неперервні сигнали, основна частина енергії яких зосереджена на скінченному інтервалі частот, починаючи з певної частоти, мають нехтуючи малий вклад ВЧ – складових в спектр сигналу.
Вибір частот канальних сигналів реалізується таким чином, щоб спектри промодульованих сигналів не перекривались. Оскільки будь – яка реальна лінія зв’язку має обмежене пасмо пропускання, то при багатоканальній передачі кожному окремому каналові відводиться певна частина загального пасма пропускання. На приймальну частину одночасно діють сигнали всіх каналів, що різняться положенням частотних спектрів на осі частот.
Однією з особливостей систем з ЧРК є роздільне та послідовне виконання операцій розділення та демодуляції.
З метою розділення, без взаємних завад, окремих канальних сигналів,
приймальна частина має мати пасмові частотні фільтри, кожен з яких пропускає спектр частот, що належить даному каналові та затримує всі інші частоти.
Можливим є також і застосування одного фільтра з почерговим змінним налаштуванням.
67
На рис.23 представлена структурна схема передаючої частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (ЧМ-ЧР).
|
|
Входи аналогової |
вимірювальної інформації |
Входи дискретної |
вимірювальної інформації |
……. |
Комутатор |
Ген. Мод.
Ген. Мод.
Ген. Мод.
Ген. Мод.
Передавач (з сумарним сигналом модулюється ВЧ-сигнал)
Підсилювач -
суматор
Рис.23. Структурна схема передаючої частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (ЧМ-ЧР).
Принцип дії передаючої частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (частотною модуляцією) наступний: дискретна вимірювальна інформація поступає на комутатор (потім на генератор-модулятор, який генерує модулюючий сигнал), а аналогова вимірювальна інформація поступає зразу на генераторимодулятори, сигнали з виходу яких подаються на підсилювач-суматор, а звідти на передавач, на якому здійснюється частотна модуляція (сумарний сигнал модулюється з високочастотним ВЧ-сигналом).
68
На рис.24 представлена структурна схема приймальної частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (ЧМ-ЧР).
|
|
Виходи аналогової |
вимірювальної інформації |
Виходи дискретної |
вимірювальної інформації |
……. |
Декомутатор |
Дискрим.
ЧМ - сигналу
Дискрим.
ЧМ - сигналу
Дискрим.
ЧМ - сигналу
Дискрим.
ЧМ - сигналу
Приймач - Демодулятор
Запам'ятовуючий
пристрій
Рис.24. Структурна схема приймальної частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (ЧМ-ЧР).
Принцип дії приймальної частини радіосистеми з частотним розділенням каналів (частотною модуляцією) наступний: дискретна вимірювальна інформація поступає на декомутатор (потім на дискримінатор частотно-модульованого сигналу, який його дискретизує), а аналогова вимірювальна інформація поступає зразу на дискримінатори частотно-модульованого сигналу з виходу яких подаються на запам’ятовуючий пристрій, а звідти на приймач-демодулятор.
69
При частотній модуляції:
|
|
|
ωнес |
||
|
|
|
|||
|
|
ωнес - ω1 |
|
ωнес + ω1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2ω1
2ω1 - пасмо частот промодульованого сигналу; ωнес - несуча частота, на якій здійснюється модуляція; ω1 - частота модулюючого сигналу.
Важливим є вибір амплітуди та несучої частоти кожного канального сигналу, оскільки амплітуда впливає на роботу групового тракту та визначає лінійність його характеристики.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВАД СИСТЕМ З ЧРК
1)завади перехресні;
2)завади по сусідньому каналу.
Наявність завади по сусідньому каналу викликана неідеальністю пасмових фільтрів і тим, що в реальних системах пасмо частот кожного сигналу не є строго обмеженим.
Наявність перехресних завад, головним чином, спричиняється нелінійністю групового тракту. У цьому випадку для n-канальної системи в одному каналі може діяти (n – 1) джерел завад.
ПЕРЕХРЕСНІ ЗАВАДИ
Якщо груповий тракт має нелінійну характеристику, то її можна представити у вигляді степеневого ряду:
U вих. |
реал. |
= a |
U |
вх |
+ a |
U 2 |
+ a |
U 3 |
+...+ a |
U n |
, |
|
1 |
|
|
2 вх |
|
3 вх |
|
т вх |
|
де аі – сталі чинники.
Враховуючи, що в системі допустимі відносно незначні спотворення (умова лінійності групового тракту), то для аналізу можна обмежитися лише першими 3 – ма членами ряду.
Оскільки, для аналізованої системи, вхідна напруга становить:
U вх = ∑Si (t) = ∑ Ai cos(ωi t +ψi , i i
то на виході матимемо:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A2cos2 (ωi t +ψ |
)+ |
|
|
|
|
|
70 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
= a1∑ Ai cos(ωi t +ψi)+ a2 |
|
i |
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
U вих |
∑ |
|
|
|
Ai cos(ωi t +ψi)× |
|
+ |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
i |
+ 2∑∑ |
× |
A j |
cos(ω |
j |
t +ψ |
) |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
j |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j |
|
|
)+ ∑∑∑ Ai A j Ak × |
||||
|
∑ A3cos3(ωi t +ψ |
)+3∑∑ A2cos2 (ωi t +ψ |
i |
) A j cos(ω j t +ψ |
j |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
i |
|
i |
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i j k |
|
||
+ a3 |
i |
|
t +ψ |
) cos(ω |
|
i j |
|
)cos(ω |
|
t |
+ψ |
|
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
×cos(ω |
j |
t +ψ |
j |
k |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
при умові, що i ≠ j ≠ k. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Тут нелінійні члени – похибка від перехресних завад. |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
Враховуючи, що cos2α = (1+cos 2α) / 2; |
|
|
cos3α = (cos3α +3cosα)/ 4 , |
|||||||||||||||||||||
можемо визначити спектральні складові перехресних завад, що відповідають першим членам 2- ої та 3- ої складових.
Ці складові - гармоніки частот канальних сигналів.
Решта складових, що містяться в дужках [ ] - комбінаційні складові перехресних завад, котрі можна визначити, використовуючи залежності:
cosα cos β = (cos(α − β)+ cos(α + β))
2 ;
|
cosα cos β cos |
γ = |
cos(α + β −γ )+cos(β +γ −α)+ |
4 . |
|||||||||
|
|
+cos(α +γ −β)+cos(α +γ + β) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отримані результати приведено в таблиці: |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
Назва |
|
При |
|
|
|
|
|
|
|
|
К-сть |
|
скла- |
чина її |
|
|
Повний вираз для неї |
складових даного |
||||||||
складової |
|
|
|||||||||||
дової |
появи |
|
|
|
|
|
|
|
|
типу |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
Стала |
а2.U вх2 |
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
n |
|
2 |
2 -га гармон. |
а2.U вх2 |
|
|
А. cos 2ωi t |
|
|
|
n |
||||
3 |
Комбінаційна |
а2.U вх2 |
|
|
2А. cos(ωi t ±ωj) |
|
n(n-1) |
||||||
|
Паразитна |
a3.U3вх |
|
|
3 B cosωi t |
|
|
|
|
||||
4 |
складова основної |
|
|
|
|
|
n |
||||||
|
частоти |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Паразитна |
a3.U 3вх |
|
|
3 B cosωi t |
|
|
|
|
||||
5 |
складова основної |
|
|
|
|
n(n-1) |
|||||||
|
частоти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
3 -тя гармон |
a3.U 3вх |
|
|
1 B cosωi t |
|
|
|
n |
||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Комбінаційна |
a3.U3вх |
|
|
3 B cos(2ωi t +ωj t) |
|
2n(n-1) |
||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Комбінаційна |
a3. |
3 |
|
|
3 B cos( |
t + |
ωj |
t + |
ωk |
t) |
2 n (n −1) (n − 2) |
|
|
|
|
U вх |
|
|
ωi |
|
|
|
3 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
71 |
|
|
|
i, j, k = |
|
|
|
|
A = a2 |
|
; B = a3 |
|
|
|||
|
Тут: |
1, n |
; приймаємо, що А |
= А = А ;. |
2 |
3 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
2 |
i |
2 |
i |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
i |
j k |
A |
A |
||||
|
Розглянемо, які паразитні складові мають місце в системах, що |
|||||||||||||
використовують ЧРК: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
К-сть |
|
|
|
|
Кількість комбінаційних складових з частотами |
|
|
||||||
|
каналів в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
системі |
|
|
ωi± ωj |
|
2ωi± ωj |
|
|
|
ωi ± ωj ± ωk |
|
|
||
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
5 |
|
|
|
|
20 |
|
40 |
|
|
|
40 |
|
|
|
10 |
|
|
|
|
90 |
|
180 |
|
|
|
480 |
|
|
|
15 |
|
|
|
210 |
|
420 |
|
|
|
1820 |
|
|
|
Нелінійність амплітудної характеристики групового тракту спричиняє
виникнення не лише гармонік та паразитних складових основних частот, але й значну кількість комбінаційних складових.
При зростанні кількості ущільнюваних каналів n, кількість паразитних складових різко зростає, а оскільки амплітуда цих складових не залежить від кількості каналів, то зростання n спричиняє різке зростання рівня перехресних завад.
Тому, як правило, в системах з ЧРК кількість каналів n не перевищує 15…20.
1) Якщо кількість каналів n < 6 можна вибрати параметри канальних сигналів таким чином, щоб перехресні завади, практично, не були відчутними.
Відомі є типові набори частот, що виключають попадання комбінаційних частот в пасма пропускання фільтрів канальних сигналів.
Зокрема, в телеметрії рекомендується використовувати такі частоти:
для 4 -ох канальної системи - 3000, 3900, 5400, 7350 Гц;
для 6 -ти канальної системи - 2300, 3000, 3900, 5400, 7350, 10500 Гц.
Необхідною умовою є те, щоб девіація частоти не перевищувала ± 7,5%.
При більшому значенні девіації частоти зростає імовірність появи
комбінаційних частот.
2) Якщо ж кількість каналів n>6, то уникнути комбінаційних частот
відповідним вибором частоти носія немає змоги.
Оскільки комбінаційні завади мають характер флуктуацій, то з ними можна боротися тим самим способом, який застосовують для боротьби з шумом. Зокрема віддають перевагу частотній модуляції перед амплітудною.
З метою забезпечення мінімальних перехресних завад доцільно використовувати стандартні частоти канальних сигналів.
Для боротьби з перехресними завадами слід також добиватися лінійності групового тракту та правильно вибирати амплітуди канальних сигналів.
72
КРИТЕРІЇ ВИБОРУ АМПЛІТУДИ КАНАЛЬНИХ СИГНАЛІВ
Амплітуди канальних сигналів можуть вибиратися згідно критеріїв перевантаження.
1) При відсутності перевантаження амплітуда сигналу i -го каналу Ai = A0/n, де A0 - межа лінійності групового тракту.
Uвих
-A0
|
|
Uвх |
|
0 |
|
||
A0 |
|||
|
|||
Якщо сигнал Si (t)= Ai cosωi t +ψi , то для ергодичних сигналів
потужність сигналу становить: Pc = ∫t U 2 (t)dt ; при зменшенні відношення Рс/ Рш
0
похибка зростає.
Отже, чим менша амплітуда, тим менша завадостійкість.
2)При допустимому перевантаженні, необхідно, щоб похибки не перевищували заданого рівня при певному співвідношенні Аі та А0.
Якщо задавати допустиму імовірність обмеження сигналу Робм, то імовірність того, що Σ-сигнал не перевершить межі ± Ао приводиться до функції Лапласа:
Φ(z)= |
|
1 |
|
zexp − |
t2 |
dt , |
|
|
|
|
|
||||
|
|
2π |
∫ |
|
2 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|||
яка, для зручності використання, є протабульована.
Припустивши, що допустима імовірність обмеження Робм=10-3 (імовірність
перевищення сигналом межі ± Ао), то Ао=3.29 σΣ (значення чинника при σΣ знаходимо за таблицею Лапласа у відповідності до значення z). Отже,
A0 = 3.29 Ai 
n2 ,
тобто, на заданій лінійній ділянці (що в даному випадку характеризується перевантаженням Робм=10-3) Ai = 0.43 A0 / 
n, тоді як для випадку без
73
перевантаження, Ai = A0 / n, тобто амплітуда яка характеризується певним перевантаженням набагато менша ніж у випадку без перевантаження.
З метою порівняння вибору амплітуди канальних сигналів за приведеними критеріями введемо чинник χ, що визначається наступним чином:
AiРобм=Р χ = AiРобм=0 .
Для приведених даних, значення чинника χ становить:
|
0.43 A0 / |
|
|
|
|
||
|
n |
= 0.43 |
|
|
|||
χ = |
n . |
||||||
A0 |
/ n |
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
5 |
|
|
χ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Робм=10-2 |
|
||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Робм=10-3 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
10 |
100 |
|
|
|
|
|
|||||||
Таким чином, при зростанні Робм зростає й чинник χ, тобто, зростає завадостійкість системи.
Для випадку значної кількості каналів, вибір амплітуди канального сигналу за критерієм допустимого перевантаження є більш доцільним, ніж за критерієм відсутності перевантаження.
Якщо ж припустити більшу імовірність перевантаження, то виграш за амплітудою канального сигналу буде зростати, та разом з ним зростатиме й вплив перехресних завад.
Оскільки завадостійкість системи визначається середньою потужністю сигналу, то при виборі амплітуди канального сигналу по критерію допустимого перевантаження, ми тим самим покращуємо цей показник.
Імовірні перевищення сумарним сигналом рівня обмеження А0 являють собою
імпульси випадкової амплітуди, форми та тривалості.
