74

Такий випадковий сигнал, подібно як шум, характеризується суцільним широким спектром та впливає на всі роздільчі пасмові фільтри, аналогічно як завада.

ПРИКЛАД: якщо імовірність виходу сумарного сигналу за межі ±А0 становить Робм=10-3 (тобто, якщо час, протягом якого сумарний сигнал приймає значення, що більші за модулем, аніж А0, в стосунку до сумарного часу роботи системи), то спричинена цим похибка - складає 0.5%.

ВПЛИВ ЗАВАД ПО СУСІДНЬОМУ КАНАЛУ а) Для випадку амплітудної модуляції

На рис.25 представлена типова структурна схема приймальної частини радіосистеми з амплітудною модуляцією, в склад якої входять розв’язуючі фільтри, амплітудні детектори і фільтри нижніх частот.

SΣ(t)

Рис.25 Типова структурна схема приймальної частини радіосистеми з амплітудною модуляцією

Принцип дії приймальної частини продемонстровано на графіку амплітудночастотної характеристики системи.

ω

Тут К12 – чинник передачі 1-го сигналу на частоті 2-го.

Припустимо, що відбувається модуляція незмінним параметром – сигналом сталої інтенсивності. Тоді в пасмі пропускання 1-го фільтра матимемо:

75

За теоремою косинусів можемо визначити Um:

U m = 1+ K122 + 2 K12 cos(ω2 −ω1)t.

Слід мати на увазі, що (K122 + 2 K12 cos(ω2 −ω1))<< 1.

Фазова похибка ψ, як кут зсуву внаслідок неідеальності фільтра, визначається наступним чином:

ψ = arctg K12U sin(ω2 −ω1)t .

U + K12U cos(ω2 −ω1)t

При К12 ≈ 0: ϕ ≈ K12 sin(ω2 −ω1)t. Вимірювальна інформація, в цьому випадку, вкладена в амплітуду, тому нас цікавить співвідношення між

Для амплітудного детектора чинник передачі становить:

U вихАД1 = K АД1 U вхАД1 = K АД1 U m.

Для ідеального випадку K АД1 =1. Для спрощення аналізу приймемо, що

каналу сигналу амплітудою U, виникають додаткові постійні та змінні складові, котрі і є завадою по сусідньому каналу. На відміну від перехресних завад, коли всі канали заважають собі навзаєм, для завади по сусідньому каналу - характерним є вплив лишень по сусідньому каналу. Задаючись допустимим значенням цієї завади, можна визначити вимоги до розв'язуючих фільтрів каналів.

76

б) Для випадку частотної модуляції

На рис.26 представлена типова структурна схема приймальної частини радіосистеми з частотною модуляцією, в склад якої входять розв’язуючі фільтри, обмежувачі каналу, частотні детектори і фільтри нижніх частот

Рис.26 Типова структурна схема приймальної частини радіосистеми.

Сигнал з виходу РФ та ОК подається на ЧД, вихідна напруга якого пропорційна відхиленню миттєвої частоти з виходу РФ від його резонансної частоти ωрі, котра співпадає з частотою настроювання ЧД.

Вихідний сигнал ЧД пропорційний відхиленню миттєвої частоти від резонансної:

UЧД1 = КЧД1.U.[ω1 + (К12sin (ω2 - ω1)t)(ω2 - ω1) - ω1p]

Якщо ж чинник передачі К для ФНЧ1 на частоті (ω2 - ω1) позначити як КФ12, то на виході 1 -го каналу матимемо:

Паразитна складова (сигнал з сусіднього каналу)

Uвих = КЧД1U[ (ω1 - ω1р) + К12КФ12(ω2 - ω1)cos[(ω2 - ω1)t] ]

Інформаційна складова

77

Головні переваги частотної модуляції каналів в стосунку до амплітудної:

1)відсутні постійні складові завад;

2)менш жорсткі вимоги до лінійності групового тракту.

Для боротьби з завадою по сусідньому каналу слід застосовувати роздільчі фільтри та ФНЧ з хорошою вибірністю.

Осільки ідеальні АЧХ ще не реалізовано, то для зменшення завади по сусідньому каналу між спектрами сусідніх каналів переважно встановлюють захисні пасма частот, проте, зі зростанням їх ширини - зменшується не лише вплив завад,

а й кількість каналів, що ущільнюються у відведеному для системи пасмі частот.

Таким чином, вибір канальних сигналів слід здійснювати, виходячи із

допустимого рівня завад по сусідньому каналу та ефективного використання заданого пасма частот.

АНАЛІЗ СИСТЕМ З РКФ ТА З ЧРК

Якщо в системі з ЧРК груповому сигналу відведено пасмо шириною F, а кожному каналу виділяється пасмо ∆f , то кількість ущільнених каналів рівна:

де Кзах – чинник, що враховує неідеальність АЧХ фільтрів:

A

Пропорційно Кзах

Якщо припустити, що при ЧРК в ролі канального сигналу використовується

РЕЗЮМЕ: як у випадку простих так і складуваних сигналів, у заданому пасмі F , можна розмістити однакову кількість ущільнюваних каналів: nЧРК = nРКФ.

Проте, завдяки тому, що в реальних умовах одночасно працюють не всі канали, в системах з РКФ, що використовують складувані сигнали, рівень завад значно зменшується, оскільки він пропорційний кількості одночасно активних каналів, тоді як в системах, що використовують прості сигнали з базою, близькою до 1, рівень завад, як звичайно, визначається загальною кількістю ущільнюваних каналів.