
- •Класифікація ВІС можлива ще:
- •За видом вихідної інформації:
- •Рис.8.Структурна схема типової ВIС.
- •ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІС
- •Основними властивостями системи, котрі визначають її здатність виконувати своє призначення, є, зокрема:
- •Скан.C
- •Форми представлення і мінімізації похибки ВІС:
- •КРИТЕРІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІС
- •Розрізняють синхронне та асинхронне ущільнення каналів.
- •Якість розділення каналів визначається вибором суттєвих ознак каналів сигналів, що модулюються вимірювальною інформацією, а також методом організації обробки параметрів, що ущільнюються.
- •Можливі види розділення каналів ВІС: лінійне та нелінійне.
- •При лінійному розділенні операція ущільнення каналів переважно також лінійна та зводиться до алгебраїчної суми окремих канальних сигналів:
- •Рис.18. Структурна схема багатоканальної ВІС з ущільненням та розділенням каналів.
- •На рис.18 представлена схема багатоканальної ВІС з ущільненням та розділенням каналів, принцип дії якої розглядатимемо нижче на прикладі системи з мажоритарним елементом.
- •CИСТЕМА З РКФ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄ СКЛАДУВАНІ СИГНАЛИ В ЯКОСТІ КАНАЛЬНИХ
- •Основні елементи і показники ефективності систем
- •Принципи функціонування системи
- •Виділення за допомогою фільтра
- •ВПЛИВ ЗАВАД ПО СУСІДНЬОМУ КАНАЛУ
- •Вибір частоти опитування комутатора в системі з ЧРК найчастіше відбувається за двома критеріями:
- •При ЧРК застосовують, головним чином, такі типи модуляції:
- •КОМУТАТОРИ ВІС з ЧасРК
- •Комутатори систем з ЧасРК базуються на:
- •ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ:
- •СИСТЕМИ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
- •СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ
- •На структурних схемах а) – г) означають наявність від 1-го до n однакових вузлів.

96
СИСТЕМИ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
Ці системи призначені для кількісної оцінки і передачі спектральних характеристик досліджуваних процесів.
|
Якщо сигнал |
x(t) |
задовольняє умову |
абсолютного |
∞ |
, а тоді |
||
|
∫x( t )dt < ∞ |
|||||||
|
1 |
|
|
|
|
−∞ |
|
|
x(t) = |
∞∫ S( jω) e− jωtdω |
, де |
S( jω ) називається |
комплексний |
спектр (спектральна |
|||
|
||||||||
|
2π −∞ |
|
|
|
|
|
густина амплітуд);
S ( jω) = ∞∫ x(t) e− jωtdt
−∞
Комплексний спектр має випадковий характер, так як співвідношення між амплітудами і фазами коливань різних випадкових процесів не визначені, тому для випадкових процесів застосовують поняття спектральної густини потужності, або інакше, енергетичний спектр. Для стаціонарного ергодичного процесу енергетичний спектр:
S( jω )2 Gx(ω ) = lim T ,
T→∞
а її оцінка (математичне сподівання)
G*x(ω ) = |
|
S( jω ) |
|
2 |
. |
|
|
||||
|
|
|
|
||
|
T |
|
|
За теоремою Вінера-Хінгіна енергетичний спектр і кореляційна функція пов’язані між собою наступним співвідношенням:
Відомо, що Gx (ω) = ∞∫ K x(τ) e− jωτ dt = ∞∫ K x (τ) cosωτdτ ; |
||||
|
|
−∞ |
0 |
|
K x (τ)= |
1 |
∞∫Gx(ω)ejωτ dω = |
1 |
∞∫Gx(ω)cosωτdω . |
|
|
|||
|
2π −∞ |
π 0 |
Враховуючи парність функції Gx(ω) та формулу Ейлера, прийдемо до виразу для визначення дисперсії:
D[X (t )]= M [X 2 (t )]= K x (0) = 1 ∞∫Gx (ω)dω .
π 0
Таким чином, Gx(ω) описує частотний розподіл середньої потужності випадкового процесу (рис.32).
На рис.33,а представлені графіки рівномірного розподілу спектральної густини GХ(ω) і відповідну їй кореляційну функцію RХ(ω), На рис.33,б представлені

97
графіки іншого розподілу спектральної густини GХ(ω) і відповідну їй кореляційну функцію RХ(τ).
GХ(ω)
Елемент GХ(ω)dω
|
dω |
0 |
ω |
|
Рис.32. Частотний розподіл середньої потужності випадкового процесу
Gx(ω) |
Rx(τ) |
ω |
τ |
Gx(ω) |
Rx(τ |
ω |
τ |
|
|
ω0 |
|
Рис.33. Графіки розподілу спектральної густини GХ(ω) і відповідну їй кореляційну функцію RХ(τ).

98
a)
x(t) |
Корелометр |
Квадратор- |
|
> |
інтегратор |
|
|
Xm2∫ |
Пасмовий фільтр з регульованою хар-кою
б)
x(t) |
Корелометр |
Суматор |
> |
Σ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Квадратор- |
Гетеродин |
|
|
інтегратор |
||||||
|
|||||||||
ний |
|
|
Xm2∫ |
||||||
аналізатор |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в) |
Квадратор- |
|
інтегратор |
x(t) |
Xі2∫ |
Корелометр |
|
|
> |
Рис.34 Приклади апаратної реалізації спектроаналізатора.
99
На рис.34 показані приклади апаратної реалізації спектроаналізатораів. Побудова спектроаналізаторів базується на використанні частотних фільтрів чи ортогональних перетворень випадкового процесу та перетворень Фур’є над отриманою попередньо автоковаріаційною функцією, яку реалізують корелометри. Фільтровий аналіз може бути паралельним (в) чи послідовним (а).
При паралельному аналізі найбільшого поширення досягли пасмові селективні фільтри-резонатори. На виході кожного з фільтрів, що пропускає вузьке
пасмо частот ∆ωф , після піднесення до квадрату та інтегрування, отримаємо
відповідну складову спектру Gx (∆ωф).
При послідовному аналізові застосовуються як перелагоджувані фільтри (а), так і гетеродинні аналізатори (б). Найбільш розповсюджені гетеродинні аналізатори внаслідок простоти реалізації.
За допомогою генератора періодичних коливань з частотою, що регулюється
(гетеродина), відбувається послідовний зсув частотного спектру досліджуваного сигналу та виділення з нього, за допомогою пасмового фільтру, певної спектральної складової енергетичного спектру (спектральної густини потужності).