конспект лекцій теа
.pdfпродукції тощо. До зведених джерел внутрішньогосподарського економічного аналізу відносяться різного роду звіти цехів про витрати сировини, матеріалів, палива.
Важливе місце в економічному аналізі займає також
міжгосподарський |
|
порівняльний |
|
аналіз |
|
діяльно |
||||||
підприємств. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Призначення |
– співставлення |
досягнутих |
результатів |
|
||||||||
господарської діяльності з результатами інших підприємств чи |
|
|||||||||||
об’єднань, у |
вивченні |
причин |
різниці |
у |
використан |
|||||||
виробничих |
|
ресурсів, |
у |
виявленні |
резервів |
подальшого |
||||||
підвищення ефективності виробництва. |
|
|
|
|
|
|
||||||
Об’єкти – результати |
роботи |
виробничих |
об’єднань, |
|
||||||||
підприємств, виробництв, цехів, робочих місць. Порівнюються |
|
|||||||||||
явища, процеси, об’єкти одного |
рівня(підприємства, цехи, |
|
||||||||||
продукція), |
одного |
змісту (праця, |
техніка, |
технологія, |
|
|||||||
організація), |
|
однієї |
розмірності (велике, |
середнє, |
мале |
|
||||||
підприємство), |
одні |
й |
ті |
ж |
параметри |
та |
показн |
|||||
(продуктивність |
праці, |
виробнича |
потужність, собівартість |
|
||||||||
продукції). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міжгосподарські |
порівняння |
можуть бути |
загальними |
|
||||||||
(повними) і частковими (локальними). |
|
|
|
|
|
|
||||||
При |
|
загальних (повних) |
вивчається |
вся |
|
робота |
|
|||||
підприємств |
|
та |
їх |
|
підрозділів |
|
згідно |
|
загальної |
с |
||
комплексного |
|
економічного |
аналізу. Здійснюється |
по |
|
|||||||
підприємствах, що виробляють аналогічну продукцію, тобто по |
|
|||||||||||
підприємствах однієї галузі чи підгалузі. |
|
|
|
|
|
|
||||||
При |
локальних – |
вивчається |
якийсь |
окремий блок |
чи |
|
||||||
окремі поодинокі питання(напр., використання потужності, |
|
|||||||||||
обладнання, робочого часу працівників тощо). |
|
|
|
|
|
|||||||
Важливою |
умовою |
міжзаводського |
порівняння |
є |
||||||||
співставимість підприємств (об’єднань) та показників їх роботи. |
|
|||||||||||
Вона |
досягається |
|
різними |
|
спеціальними |
|
ме |
|||||
порівняльного аналізу: виключення не порівнюваних величин, |
|
|||||||||||
коректуванням |
|
показників |
з |
допомогою |
|
поправоч |
||||||
коефіцієнтів, |
|
перерахунком |
показників |
по |
методології |
їх |
||||||
розрахунку на інших підприємствах та ін.
81
Основні умови співставимості даних: |
|
|
|
||||
а) |
дотримання |
якісної |
однорідності |
порівнюваних |
|||
показників, єдинство методики розрахунку показників(напр., |
|
||||||
забезпечення |
однорідності |
витрат, що |
включаються |
в |
|||
собівартість продукції); |
|
|
|
|
|
||
б) |
застосування |
єдиних |
вимірників |
продукц |
|||
(використання єдиних цін на матеріали і продукцію.), і т.і |
|
||||
однакових географічних умов та розміщення постачальників |
|
||||
матеріалів та техніки до споживачів готової продукції; |
|
|
|||
в) |
однакова |
кількість робочих днів в порівнюваних |
|
||
періодах. |
|
|
|
|
|
Проведення |
міжгосподарського |
порівняльного |
аналізу |
|
|
включає такі етапи: |
|
|
|
|
|
1) |
вибір підприємств та об’єктів порівнянь; |
|
|
||
2) |
визначення |
ступеню |
співставимості |
та |
к |
порівнюваних показників;
3)збір та обробка економічної інформації про об’єкти, приведення показників до співставимого виду;
4)порівняння та аналіз показників, оцінка досягнутих результатів, виявлення причин розходження за ними і чинників, що визначили величину показників;
5) узагальнення |
результатів |
аналізу, висновки |
та |
||||
пропозиції |
з |
підвищення |
ефективності |
виробництва |
|||
порівнюваних |
об’єктах, |
розрахунок |
економічного |
ефекту |
від |
||
реалізації пропозицій та ступеню впливу їх на узагальнюючі
показники. |
|
|
|
|
|
Суб’єкти. |
На |
підприємствах |
міжгосподарськ |
||
порівняльний аналіз |
виконується |
головним |
економістом |
чи |
|
планово-економічним |
відділом |
з |
залученням |
економічних |
і |
технічних служб.
Метод міжгосподарського порівняльного аналізу– групування підприємств за розмірами, що випускають однорідну продукцію. Розмір підприємств найбільш повно відображається в показниках обсягу виробництва продукції.
Залежно від цілі аналізу вибирається база порівняння. Зокрема, для виявлення кращого підприємства база– це
82
комплекс показників, аналіз яких дозволить всесторонньо вивчити результати діяльності порівнюваних підприємств, спів ставити їх з результатами передових підприємств з даними попередніх періодів.
Вибір бази порівняння: 1) встановлюють співставимі показники (виробнича потужність, енергоозброєність, технічна оснащеність тощо); 2) визначають показники, що потребують приведення їх в співставимий вигляд(продуктивність праці, собівартість продукції, фонд заробітної плати тощо).
В процесі такого аналізу виявляються причини різниці одних і тих самих показників, чинники, що залежать і не
залежать |
від |
підприємств, з |
тим, |
щоб |
підвищити |
|
об’єктивність умов порівняння. |
|
|
|
|
||
4.5. |
ЗМІСТ |
ВИДІВ |
АНАЛІЗУ |
ЗА |
|
МЕТОДИКОЮ |
ДОСЛІДЖЕННЯ. ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ |
ТА |
ЗАВДАННЯ |
||||
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ |
|
|
|
|||
Класифікація |
аналізу |
господарської |
діяльно |
|||
підприємства за характером дослідження економічних |
об'єктів |
|||||
має важливе значення для розробки методики їх проведення. За цією ознакою аналіз поділяють на: порівняльний, факторний,
діагностичний, |
маржинальний, |
економіко-математичний, |
||||||||||
функціонально-вартісний тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Порівняльний |
|
аналіз |
|
здебільшого |
|
обмежується |
||||||
зіставленням |
звітних |
|
показників |
господарської |
|
діяльності |
||||||
підприємства з плановими показниками, звітними даними |
||||||||||||
попередніх періодів, показниками конкурентів тощо. |
|
|
|
|||||||||
Застосування |
методу порівняння |
до |
економічних |
явищ |
||||||||
дає змогу здійснити горизонтальний, вертикальний, трендовий, а |
||||||||||||
також одновимірний і багатовимірний аналіз. |
|
|
|
|
||||||||
При |
одновимірному |
порівняльному |
аналізіпроводять |
|||||||||
зіставлення |
за |
одним |
або |
декількома |
показниками |
одного |
||||||
об'єкта (підприємства, |
його |
структурного |
підрозділу) чи |
|||||||||
декількох |
об'єктів |
за одним |
показником. Багатовимірний |
|||||||||
порівняльний аналіз на |
відміну |
від |
одновимірного |
передбачає |
||||||||
зіставлення |
результатів |
діяльності певних об’єктів |
за |
багатьма |
||||||||
83
показниками. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Факторний аналіз спрямований на виявлення причин |
|||||||
зміни |
|
результативних |
показників. Розрізняють |
такі |
види |
||||
факторного |
аналізу: |
однорівневий |
і |
багаторівневий; |
|||||
ретроспективний |
і |
перспективний; детермінований |
і |
||||||
стохастичний. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Однорівневий |
факторний |
аналіз використовують |
для |
||||
дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без |
|||||||||
деталізації |
на |
складові |
частини. При багаторівневому |
||||||
факторному |
аналізі фактори першого |
рівня розкладають на |
|||||||
складові. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Ретроспективний |
факторний |
аналізвивчає |
причини |
||||
того, |
що відбулося, |
наприклад |
чому |
досягнуто |
саме |
таких |
|||
фінансових результатів; а перспективний - фактори, які вважають найістотнішими для досягнення бажаних результатів у перспективі. На практиці ці два види часто переплітаються, тому що аналіз важливо проводити заради прийняття обґрунтованого управлінського рішення з певної проблеми.
Детермінований факторний аналіззастосовують для дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер. До типових задач
детермінованого |
аналізу |
належать: |
оцінка впливу відносної |
|||
зміни факторів на відносну зміну результативного показника; |
||||||
оцінка впливу абсолютної зміни певного фактора на абсолютну |
||||||
зміну |
результативного |
показника; визначення |
відношення |
|||
величини зміни результативного показника, зумовленого зміною |
|
|||||
певного |
фактора, до |
базового |
значення |
результативного |
||
показника; визначення частки абсолютної зміни результативного |
|
|||||
показника при зміні певного фактора. |
|
|
|
|||
Стохастичний аналіз досліджує вплив факторів, зв'язок |
|
|||||
яких |
з |
результативним |
показником |
є |
ймовірн |
|
(кореляційним). Такий аналіз с певною мірою доповненням і поглибленням детермінованого факторного аналізу. Ці моделі застосовують за таких умов: дослідження впливу факторів, для яких неможливо побудувати детерміновану факторну модель; визначення впливу факторів, які не піддаються об'єднанню в
84
одній жорстко детермінованій моделі; вивчення впливу складних факторів, які неможливо подати одним кількісним показником. Застосувати стохастичний підхід можна тільки за наявності обов'язкових передумов, що істотно ускладнює його реалізацію.
|
Діагностичний - це експрес-аналіз, |
який |
проводять з |
||
метою |
отримання |
оперативної, наочної |
і |
простої |
оцінки |
існуючого стану, тобто формування діагнозу підприємства за типовими ознаками Виявлення відповідної ознаки дає змогу
швидко і доволі точно встановити характер порушень, не |
|
||||||||||
вживаючи |
|
додаткових |
. дійНаприклад, експрес-аналіз |
|
|||||||
господарської |
діяльності |
підприємства |
охоплює |
такі |
стадії |
||||||
«читання звітності»: перегляд звіту за формальними ознаками; |
|||||||||||
ознайомлення з обліковою політикою підприємства; виявлення |
|
||||||||||
«хворих» |
статей |
у |
звітності |
та |
оцінка |
|
їх |
у ; |
дина |
||
ознайомлення |
|
з |
|
основними |
індикаторами; читання |
|
|||||
пояснювальної записки (аналітичних розділів звіту); |
загальна |
|
|||||||||
оцінка |
фінансово-майнового |
стану |
за |
даними |
; |
балан |
|||||
формулювання висновків за результатами аналізу. Такий аналіз |
|
||||||||||
не вимагає великих витрат часу, а його реалізаціяскладних |
|
||||||||||
розрахунків і значного обсягу інформації. |
|
|
|
|
|
||||||
Маржинальний |
аналіз |
передбачає |
|
оцінку |
|||||||
обґрунтування ефективності управлінських рішень на основі |
|||||||||||
причинно-наслідкового |
|
зв'язку |
між |
обсягом |
, |
реалізац |
|||||
витратами |
і |
прибутком |
|
підприємства. Цей |
вид |
аналізу |
дає |
||||
можливість управляти прибутком у бізнесі, оптимізувати його параметри в залежності від відхилень у обсязі виробництва,
питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції тощо. |
|
||||
Застосовуючи |
економіко-математичний |
аналіз, |
|||
вдається |
обґрунтувати |
оптимальний |
варіант |
вирішен |
|
економічної проблеми за гою складного математичного апарату.
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА).
Мета впровадження ФВА – попередити зайві витрати на
виробництво |
продукції |
шляхом |
удосконалення |
технології |
||
виробництва |
та |
конструкції |
виробів, використання |
більш |
||
дешевої сировини і матеріалів. |
|
|
|
|
||
85
Сутність ФВА коротко можна визначити так– кожний вид продукції виробляється на підприємстві для , тогощоб задовольняти потреби покупців, виконувати визначені функції. Кожна функція має свою властивість, оскільки для її створення необхідні витрати уречевленої праці. Ці функції можуть бути
основними, другорядними і взагалі зайвими. Тому на стадії |
|
||||||||||||
виготовлення продукції за допомогою ФВА детально вивчається |
|
||||||||||||
продукція, виявляються зайві витрати, проводиться усунення |
|
||||||||||||
зайвих функцій товару і таким чином досягається |
зниження |
||||||||||||
витрат на виробництво продукції. Основною вимогою є те, щоб |
|
||||||||||||
продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного виду. |
|
||||||||||||
|
Основне призначення ФВА – виявити і попередити зайві |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
непотрібних ,вузлівдеталей; |
|
|||||||
витрати |
внаслідок |
ліквідації |
|
|
|||||||||
спрощення конструкцій виробу, заміни матеріалів тощо. |
|
|
|||||||||||
|
Принципи |
ФВА |
|
– |
творче |
інноваційне |
|
мислення, |
|||||
системність, комплексність, функціональність |
об’єктів |
аналізу |
|
||||||||||
та витрат на їх реалізацію, досвід і знання працівників. |
|
|
|
||||||||||
|
Для |
|
вибору |
|
|
правильного |
|
варіанту |
р |
||||
застосовуються |
методи „Дельфі”, |
ПАТТЕРН |
та їх модифікації |
||||||||||
(опитування експертів). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ПАТТЕРН – досліджувана проблема розчленується на ряд |
|
|||||||||||
під проблем, окремих |
|
задач та елементів, що |
підлягають |
|
|||||||||
експертній оцінці, потім вони вибудовуються в „дерево рішень”, |
|
||||||||||||
визначаються коефіцієнти важливості кожної задачі, кожного |
|
||||||||||||
елементу; оцінки, що |
|
висуваються |
експертами |
підлягають |
|||||||||
відкритому |
обговоренню. |
Недолік – |
недостатня |
чіткість |
в |
||||||||
побудові „дерева рішень”, нечіткість в підборі експертів. |
|
|
|||||||||||
|
Суть методу „Дельфі” полягає |
в тому, що |
експертні |
|
|||||||||
оцінки передбачають взаємний аналіз поглядів різних експертів |
|
||||||||||||
при відсутності безпосередніх контактів між ними і збереженні анонімності.
Завдання ФВА:
1) визначення співвідношення економічної ефективності виробництва на всіх рівнях(особливо на мікрорівні) зі всією сукупністю витрат живої та зречевленої праці;
86
2)розробка системи показників і техніко-економічних нормативів, що придатні для всіх рівнів управлінської системи;
3)організація технологічного та управлінського процесу по всьому ланцюгу виробничо-фінансової діяльності;
4) систематичне |
спостереження |
|
за |
ефективністю, |
||||||
надійністю, довго тривалістю використання продукції, платних |
|
|||||||||
послуг, консультацій та конструктивних рекомендацій в сфері |
|
|||||||||
промислового та побутового використання. |
|
|
|
|
|
|||||
Основні етапи ФВА: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1) інформаційно-підготовчий; 2) аналітико-творчий; 3) |
|
|||||||||
пусконалагоджувальний; 4) поточно-виробничий; 5) комерційно- |
|
|||||||||
збутовий; 6) контрольно-експлуатаційний. |
|
|
|
|
|
|||||
1 етап. Починається з вибору об’єкта. Це може бути |
|
|||||||||
створення |
принципово |
|
нового |
виробу |
промислового |
ч |
||||
побутового |
призначення |
|
або ж |
кардинальна |
реконструкція |
|||||
раніше діючого. Трудомісткою є в даному випадку науково- |
|
|||||||||
пошукова |
робота. |
Новий |
|
об’єкт |
має |
задовольняти |
певним |
|||
критеріям, що перетворюють його на ідеал не тільки на даний |
|
|||||||||
момент, а |
й на перспективу. Важливий критерій – |
зниження |
|
|||||||
матеріаломісткості. |
Необхідний |
вибір |
|
біологічно |
чистої |
|||||
технології. Якість нової продукції потребує захисту патентами, |
|
|||||||||
ліцензіями тощо. В групу розробників включаються економісти- |
|
|||||||||
аналітики, фінансисти, бухгалтери. |
|
|
|
|
|
|
||||
2 етап. Всесторонньо зважується конструктивність самої |
|
|||||||||
ідеї, висувається |
велика |
кількість |
альтернативних , |
ідей |
||||||
проводиться їх ретельний теоретичний розгляд – оцінюються всі |
|
|||||||||
«за» і «проти». Умова |
|
виконання |
|
цього |
етапу– |
|||||
багатоваріантність ідей. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Перелік робіт, що виконуються на цьому етапі:
1)формування всіх можливих функцій об’єкту аналізу та його складових частин;
2)класифікація та групування функцій, виявлення
головної, |
основної, |
допоміжної, |
непотрібних |
функцій |
досліджуваної системи та її компонентів; |
|
|||
3)побудова функціональної моделі об’єкту;
4)аналіз та оцінка значущості функцій;
87
5)побудова функціонально-структурної моделі об’єкту;
6)аналіз та оцінка витрат, пов’язаних з реалізацією виявлених функцій;
7)порівняльний аналіз значущості функцій та витрат на
їх реалізацію для виявлення зон з невиправдано високими витратами;
8)проведення диференційованого аналізу по кожній з функціональних зон зосередження резервів економії трудових та матеріальних витрат;
9)пошук нових ідей та альтернативних варіантів більш економних рішень;
10)творче обговорення рекомендацій, пропозицій, думок незалежних експертів, відібраних за методами«Дельфі», ПАТ ТЕРН та ін.;
11)ескізна проробка пропозицій, сформованих творчим
колективом, їх систематизація загалом та за функціями; |
|
||||
12) |
аналіз |
та |
формування |
варіантів |
практично |
виконання об’єкту (виробу, конструкції, технології тощо); |
|
||||
13) |
оформлення |
матеріалів, пов’язаних з реалізацією |
|||
творчо-аналітичного етапу.
3 етап. Пов’язаний з експериментуванням, стендовою перевіркою принципово нового виробу. Виявляються недоліки, в тому числі і суттєві, після чого можливе повне або часткове повторення 2-го етапу.
4 етап. Здійснюється економічний аналіз обсягу випуску продукції, валової продукції, товарної і реалізованої продукції,
аналіз |
виробленої продукції за асортиментом(з виділенням |
нових |
взірців), аналіз собівартості виробу, рентабельності |
загалом і за видами продукції. Для нової продукції на цьому етапі аналітик має чітко слідкувати за виявленням всіх недоліків та відхиленнями від нормативів, від заданих технологічних вимог та стандартів і повинен їх строго фіксувати. Іноді виявляються настільки суттєві недоліки, що нова конструкція повертається на доробку.
5 етап. Якщо продукція випускається вся самим підприємством, то всі налагоджувально-пускові та поточно-
88
виробничі процеси є під безпосереднім контролем. Якщо випускається об’єднанням, концерном, корпорацією тощо, то виробничий контроль є більш необхідним і складним. Значна
кількість людей задіяна |
в обговоренні«поведінки» нового |
виробу та подальшого аналізу, |
за наслідками якого формуються |
відповідні висновки та рекомендації про доробку.
6 етап. Необхідний зворотній контакт зі споживачем,
оскільки |
споживач |
промислової |
продукції |
є |
істин |
|
поцінувачем надійності, тривалості, якості випущених виробів, |
|
|||||
тому збір необхідної інформації, узагальнення думок масового |
|
|||||
споживача |
стають |
деколи |
набагато |
важливішими, ніж |
|
|
заключення найвисококласніших експертів.
Отже, ФВА є ефективним засобом пошуку резервів скорочення витрат, який ґрунтується на дешевших способах виконання основних функцій при одночасному усуненні зайвих.
ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
ЛЕКЦІЯ 5. Інформаційне забезпечення та організація економічного аналізу
План
5.1.Зміст і поняття інформації. Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва.
5.2.Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.
5.3.Система техніко-економічних показників як бази економічного аналізу.
5.4. Основи |
|
організації |
комп’ютерної |
обробк |
економічної інформації. |
|
|
||
5.5. Поняття |
й |
принципи |
організації |
економічного |
аналізу. |
|
|
|
|
5.6. Форми та |
методи організації аналітичної |
роботи. |
||
Роль і функції окремих економічних служб в організації і
89
проведенні аналізу.
5.7. Основні етапи проведення економічного аналізу і їх характеристика.
5.1. ЗМІСТ І ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ПОТОКІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА.
Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що лежить в основі оптимальних управлінських
рішень. |
|
|
|
У |
практиці |
інформаційного |
забе |
використовують два поняття: дані та інформація, які часто |
|
||
ототожнюють, але вони різні. |
|
|
|
Дані – це величина, число або зображення, яке вводиться у процес інформаційної обробки або виводиться з нього.
Інформація – це впорядковані документовані або
публічно |
оголошені повідомлення |
про кількісний та |
якісний |
||
стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона |
|||||
може бути виражена за допомогою , цифрбукв |
та |
інших |
|||
символів. |
|
|
|
|
|
Економічна інформація – це |
відомості |
про |
економічні |
||
процеси |
(виробництво, розподіл, |
обмін |
і |
споживання |
|
матеріальних благ та послуг), які відбуваються всередині країни. Тобто, в економіці інформація відображає процеси та явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування
ринку і його складових тощо. |
|
|
|
|
На |
рівні підприємства економічна інформація– це |
|||
сукупність |
відомостей |
про |
діяльність |
підприємств, їх |
структурних підрозділів та асоціацій, які відображаються в економних показниках.
Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких основних функцій:
-вирішення програмно-методологічних питань–
розробка програми інформаційної діяльнос, тобтоі, формулювання мети, завдань, складання плану інформаційного забезпечення, визначення інформаційних джерел, методів і
90