Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

конспект лекцій теа

.pdf
Скачиваний:
71
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
944.69 Кб
Скачать

-циклічний аналіз;

-разовий аналіз.

8. За рівнем охоплення об’єктів аналізу:

-суцільний;

-вибірковий.

На практиці види економічного аналізу використовують одночасно. На кожному рівні управління щоденно приймають різноманітні рішення, для обґрунтування яких використовують відповідні види економічного аналізу.

Розподіл аналізу на внутрішній і зовнішній зумовлений характером джерел інформації, виконавцями і цілями, яких прагнуть досягти в процесі дослідження. На практиці ці види аналітичної роботи часто перетинаються.

4.1.1. Внутрішній аналіз.

Мета:

сприяння забезпеченню внутрішніх користувачів інформації,

необхідної

для прийняття

обґрунтованих управлінських

рішень.

 

 

 

 

 

 

Основні користувачі вихідної аналітичної інформації:

 

внутрішні

користувачі

різних

рівнів

: управлі

адміністрація

підприємства,

робітники

функціональних

відділів і підрозділів та ін.

 

 

 

 

 

Суб’єкти аналізу:

 

 

 

 

 

 

робітники функціональних відділів і підрозділів, спеціальні

аналітичні

служби

підприємства,

удиторські

фірми,

консультанти. Об’єкти аналізу:

підприємство і його структурні підрозділи. Інформаційна база аналізу:

весь комплекс економічної інформації– нерегламентована інформація. Її зміст обумовлений організацією облікового процесу на підприємстві, його технічною забезпеченістю, аналітичністю, оперативністю облікових даних. Інформація є деталізованою, в тому числі конфіденційного характеру.

Основні задачі аналізу:

1) контрольно-аналітичні задачі: оцінка «історичних» і

71

оперативних даних для прийняття поточних і оперативних

управлінських

рішень

і

оцінки

ефективності

діяльнос

відповідальних осіб;

 

 

 

 

2)

власно-аналітичні задачі:

 

 

 

а)

прогнозування показників

діяльності підприємства й

 

оцінка перспективних варіантів його розвитку(вихідна

 

аналітична інформація використовується для прийняття

 

перспективних управлінських рішень);

 

 

б) стратегічний

 

аналіз

(результати

 

аналізу

 

використовуються для прийняття стратегічних рішень).

 

Види аналізу: ретроспективний, оперативний, перспективний.

 

Характеристика вихідної аналітичної інформації:

 

 

має місце ймовірність одержання недостатньо

надійної

вихідної

аналітичної

інформації(за

результатами

оперативного і перспективного аналізу).

 

 

Частота надання аналітичної інформації:

 

 

на

нерегулярній

основі, що

обумовлено

інтересами

користувачів інформації (щоденно, щотижнево, щодекадно і

т.п.).

 

 

 

 

 

 

Рівень уніфікації методики аналізу:

 

 

 

методику

аналізу

 

підприємство

може

розробл

самостійно.

 

 

 

 

 

 

Таким чином, особливостями внутрішнього аналізу є:

-орієнтація аналізу на керівництво підприємства;

-використання всіх джерел інформації;

-відсутність зовнішньої регламентації методики аналізу;

-комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;

- максимальна

закритість

результатів

аналізу

з

метою

збереження комерційної таємниці.

 

 

 

 

 

Внутрішній

аналіз

поділяється

на

управлінський

фінансовий.

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішній

управлінський

аналіз базується

на

даних

управлінського обліку і забезпечує прийняття

обґрунтованих

управлінських рішень.

 

 

Внутрішній

фінансовий

аналізґрунтується

на даних

72

бухгалтерського і управлінського обліку і дає змогу об’єктивно оцінити фінансовий стан і результати діяльності підприємства, передбачити його майбутнє і здійснити контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

4.1.2. Зовнішній аналіз.

Мета:

сприяння забезпеченню зовнішніх користувачів інформації, необхідної для вибору найбільш доцільної лінії поведінки.

Основні користувачі вихідної аналітичної інформації:

зовнішні користувачі фінансової інформац: дійснії і потенційні кредитори, власники, постачальники, покупці, власники засобів підприємства, інвестори, статистичні, державні органи, наукові інститути, контролюючі органи, фінансово-кредитні інститути.

Суб’єкти аналізу:

зовнішні користувачі аналітичної інформації: аудиторські фірми, консультанти.

Об’єкти аналізу: підприємство в цілому.

Інформаційна база аналізу:

фінансова звітність підприємства: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансових звітів – регламентована інформація.

Основні задачі аналізу:

1)аналіз фінансового стану підприємства(фінансової стійкості, платоспроможності, кредитоспроможності, можливості банкрутства);

2)оцінка формування фінансових результатів діяльності

підприємства,

використання

прибутку

й

аналітич

характеристика показників рентабельності;

 

 

3) аналіз

грошових потоків

підприємства за

видами

діяльності.

 

 

 

 

Види аналізу: ретроспективний.

Характеристика вихідної аналітичної інформації: характерний .високий ступінь надійності, вірогідності

73

Частота надання аналітичної інформації:

на регулярній основі, відповідно до строків складання фінансової звітності (щоквартально, щорічно).

Рівень уніфікації методики аналізу: методика здебільшого уніфікована.

Таким чином, особливостями зовнішнього аналізу є:

-численність суб’єктів аналізу– користувачів інформації про діяльність підприємства;

-різноманітність цілей і інтересів суб’єктів аналізу;

-наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галузей;

-орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;

- обмеженість

задач

аналізу

як наслідок

попереднього

фактора;

 

 

 

 

- максимальна

відкритість

результатів

аналізу

користувачів інформації про діяльність підприємства.

 

Зовнішній аналіз є тільки фінансовим.

 

4.2. ОСОБЛИВОСТІ

 

 

ПРОВЕДЕН

РЕТРОСПЕКТИВНОГО,

ОПЕРАТИВНОГО

Т

ПЕРСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ

Ретроспективний - аналіз, який виконують після завершення господарських операцій за важливим звітним періодом господарювання в основному на основі офіційної фінансової та статистичної звітності.

Головна задача ретроспективного аналізу– об’єктивна оцінка результатів діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів, а також виявлених недоліків у роботі та їх винуватців.

Результати ретроспективного аналізу використовуються для розв'язання проблем стратегічного управління.

Цей вид аналізу має суттєвий недолік – виявлені недоліки належать до минулих періодів і означають назавжди загублені можливості.

Особливості методики ретроспективного аналізу

74

полягають в тому, що фактичні результати роботи оцінюються в порівнянні з планом та даними попередніх аналітичних періодів. Виявлені в процесі аналізу відхилення від бази порівняння розшифровуються за техніко-економічними факторами, що визначають ці відхилення, встановлюються не лише причини

відхилень,

а й відповідальні

особи, служби,

розробляються

заходи щодо ліквідації недоліків в роботі.

 

 

 

 

Ретроспективний

аналіз –

найбільш

повний

вид

економічного

аналізу, що

 

вбирає

в

себе

результати

оперативного

аналізу

і

слугує

базою

для

перспективного

аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативний

аналіз

здійснюється

повсякденно,

наближений за часом до моменту здійснення господарських

операцій,

що

відбуваються

в

ході

фінансово-господарської

діяльності

підприємства, виступає

знаряддям

оперативним

управлінням нею.

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання

– постійний

 

контроль

 

раціональності

функціонування господарської системи, за виконанням планових завдань, процесами виробництва та реалізації продукції, а також своєчасне виявлення та використання внутрішньовиробничих

резервів з метою

забезпечення

виконання

та перевиконання

бізнес-плану.

 

 

 

 

 

Особливість

– базується

на

даних

не

,звітноїа

оперативної інформації (первинних бухгалтерських та інших документах, матеріалах контролю, спостереження, рапортів, нарядів, оцінки спеціалістів-експертів тощо). Частіше за все в документах економічні показники подаютьсяв натуральному виразі.

Оперативний аналіз охоплює:

- визначення відхилень від бізнес-плану за основними якісними та кількісними показниками роботи підприємства загалом та його підрозділів зокрема за зміну, добу, декади;

-оцінку ступеню впливу різноманітних факторів та відхилення від плану (норм) за цими показниками;

-вияснення конкретних причин дії окремих факторів, встановлення винуватців недоліків;

75

 

- швидку розробку та здійснення заходів, скерованих на

 

усунення

від’ємних

факторів, розповсюдження

передового

 

досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативний аналіз проводять за наступними групами

показників: виробництво, відвантаження та реалізація продукції,

 

 

 

робочої

сили, виробничого

обладнання

та

використання

матеріальних

 

ресурсів;

собівартістю;

прибутком

і

рентабельністю,

платоспроможністю

тощо. В

процесі аналізу

 

кожен

з

цих

узагальнюючих

показників

деталізується

доповнюється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переваги:

 

Виявлені

під

час

здійснення

аналіз

невикористані резерви підвищення ефективності фінансовогосподарської діяльності та недоліки можливо виправити у звітному періоді. При здійсненні оперативного аналізу широко використовується такий метод, як порівняння а також система показників, яка обмежена періодом, в якому здійснюється прийняття управлінських рішень.

Недоліки: Недостатня повнота і точність аналізу в зв'язку з можливо неповним інформаційним забезпеченням на момент

здійснення аналізу. За результатами оперативного аналізу не

можна встановити

тенденції

чи

 

виявити закономірності в

розвитку того чи іншого явища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перспективний

 

аналіз

 

це

аналіз

результатів

господарської діяльності з метою визначення

їх

можливих

значень в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати

такого аналізу

 

 

використовують

для

 

 

 

 

 

 

планів

та

попередньої

оцінк

розроблення

 

стратегічних

результатів їх виконання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливість

дослідження

 

можливостей

досягнення

бажаних результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перспективний

аналіз

має

 

на

меті

знаходження

кожному процесі чи явищі господарської діяльності найбільш

стійких

перспективних

елементів, здатних

відігравати

вирішальну роль в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі

 

перспективного

аналізу

визначаються

його

сутністю та місцем в плануванні та управлінні.

Найважливішими

 

76

задачами

а) прогнозування

господарської діяльності;

б)

наукове

обґрунтування

перспективних

планів; ) оцінка

очікуваного виконання планів.

 

 

 

 

 

 

При

складанні планів

прогнозний

аналіз

виступає як

основна

 

форма

 

передпланових

досліджень

економ

підприємства, в ході виконання бізнес-планів– це інструмент

передбачення і оцінки очікуваних результатів.

 

 

 

 

Послідовність

проведення

перспективного

аналізує

такою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначається коло узагальнюючих показників, що

характеризують

перспективу

 

за

основними

напряма

господарської діяльності;

 

 

 

 

 

 

 

система

узагальнюючих

показників

доповнюється

необхідними особистими або специфічними показниками;

 

 

встановлюється

послідовність

аналізу

показників,

виходячи з основних напрямків зв'язку між важливими групами показників.

Основні напрямки перспективного аналізу:

-технічне оснащення, матеріальні, трудові і фінансові ресурси підприємства, обсяги виробництва і реалізації продукції;

-якість продукції і ступінь задоволення потреб споживачів;

- перспективна

оцінка

собівартості

й очікуваного

прибутку, рентабельності, платоспроможності

та

фінансового

стану.

 

 

 

 

4.3. ВИДИ

АНАЛІЗУ

ЗА

ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ

СФЕРАМИ ПІДПРИЄМСТВА, ЗА ОБСЯГОМ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПЕРІОДИЧНІСТЮ ПРОВЕДЕННЯ ТА РІВНЕМ ОХОПЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ АНАЛІЗУ

За функціональними сферами підприємства:

Техніко-економічний аналіз проводять економічні та технічні служби підприємства(головного інженера, головного технолога тощо). Його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати роботи підприємства.

77

Техніко-економічний

аналіз –

це,

в

основному,

внутрішньогосподарський аналіз. У

процесі

такого

аналізу

досліджується

 

діяльність

усіх

структурних

підрозділ

підприємства, служб, цехів, бригад

і окремих

робочих

місць.

Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні

дані, матеріали

 

оперативного,

бухгалтерського

 

обліку,

позаоблікові

дані. Техніко-економічний

аналіз

проводять

щоденно, за

 

 

 

 

 

 

 

декаду, місяць,

квартал,

рік

до

складання

підсумкової звітності. На підставі результатів такого аналізу

приймаються важливі управлінські рішення.

 

 

 

 

Фінансово-економічний

аналіз проводять

фінансові

служби підприємства, фінансові та кредитні органи.

Зміст цього аналізувін представляє собою спосіб

накопичення,

трансформації

і

використання

інформації

фінансового характеру, що має за мету:

 

 

 

♦ оцінити сучасний та перспективний фінансовий стан

підприємства;

 

 

 

 

 

 

 

 

оцінити

можливі

та

доцільні

темпи

розви

підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;

 

 

 

виявити доступні джерела коштів і оцінити можливість

 

та доцільність

їх

мобілізації, спрогнозувати стан

підприємства

 

на ринку капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

Соціально-економічний

аналіз проводять

економічні

 

служби

управління,

соціологічні

лабораторії,

статистичні

 

органи. Він вивчає взаємозв'язок

соціальних

і економічних

процесів, їх вплив один на одного і на економічні результати

 

господарської діяльності.

 

 

 

 

 

Економіко-статистичний

аналіз використовується

 

статистичними органами для вивчення масових суспільних явищ

 

на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону.

 

Економіко-екологічний аналіз проводять органи охорони

 

навколишнього середовища, економічні служби підприємства з

 

метою

дослідження

взаємодії

екологічних

і

економічних

процесів,

що

 

пов'язані

зі

зберіганням

і

покращанн

зовнішнього середовища і витратами на екологію.

 

 

 

Маркетинговий

аналіз використовується

службою

 

78

маркетингу підприємства чи об'єднання для вивче

зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків

 

сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності,

 

попиту і пропозиції, комерційного ризику; формування цінової

 

політики; розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

 

Залежно від повноти програми (обсягом дослідження):

 

Комплексний аналіз охоплює всі

сторони

фінансово-

 

господарської діяльності підприємства. Зокрема,

при

його

 

проведенні аналізується стан виробництва, реалізації продукції,

 

наявність, стан, динаміка руху і використання основних засобів,

 

матеріальних ресурсів, працюючих у виробництві собівартості

 

продукції,

майновий

стан

підприємства, його

фінансову

 

стабільність, платоспроможність, рівень його ділової активності.

 

Тематичний

аналіз відповідно

 

 

до

потреби, яка

 

виникла, вивчає деякі напрями діяльності підприємства.

 

 

За періодичністю проведення:

 

 

 

 

 

 

 

Циклічний аналіз проводиться регулярно відповідно до

 

календарного плану-графіка аналітичного дослідження.

 

 

Разовий

аналіз

реалізується

 

 

відповідно

до

розпорядження

керівника

аналітичної

служби

чи

з інших

причин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За рівнем охоплення об’єктів аналізу:

 

 

 

 

 

 

Суцільний висновки за його результатами формуються

 

після вивчення всіх без виключення об’єктів.

 

 

 

 

 

 

Вибірковий

передбачає

вивчення

тільки

частини

об’єктів, а

отримані

результати

поширюються на

всю

їх

сукупність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.4.

ОСОБЛИВОСТІ

ОРГАНІЗАЦІЇ

ТА

МЕТОДИКА

ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО

 

 

 

 

 

 

 

МІЖГОСПОДАРСЬКОГО АНАЛІЗУ

 

 

 

 

 

 

 

Особливості

внутрішньогосподарського

 

аналізу

полягають

в

його

деталізації за окремими підрозділами.

Внутрішньогосподарський

аналіз

охоплюєвсі

сходинки

 

 

 

 

 

управлінської ієрархії основної ланки народного господарства–

 

від підрозділів першого порядку до робочого місця.

 

 

 

79

Внутрішньогосподарський економічний аналізполягає в об'єктивній і всебічній оцінці виконання планових завдань підрозділами; визначенні й вимірюванні факторів і причин, що

зумовили

результати

виробництва,

виявленні

 

внутрішньогосподарських

резервів, розробці

заходів

їх

використання,

дослідженні

економічних

особливостей

функціонування і розвитку того або іншого підрозділу.

За своїм змістом внутрішньогосподарський економічний аналіз суттєво відрізняється від аналізу діяльності підприємства в цілому. Ці особливості визначаються специфічним змістом

економічних

показників,

що

 

встановлюються

внутрішньогосподарським

підрозділом

на

 

відміну

показників діяльності підприємства в цілому. Нерідко кожен з

цехів основного виробництва не випускає повністю закінчену

виробництвом

продукцію.

Тому

основними

показниками

ефективності

виробництва

в

цьому

випадку

слугують не

прибуток і рентабельність, а витрати на виробництво продукції.

У внутрішньогосподарському аналізі більше використовуються

натуральні

вимірники

для

оцінки

обсягу

виробництв,

продуктивності праці, якості продукції, що виробляється. Внутрішньогосподарський економічний аналіз має і свої

специфічні суб'єкти аналізу. Якщо діяльність підприємства головним чином перевіряють економічні служби підприємства,

вищі

організації,

то

 

 

економіку

 

 

внутрішньогосподарських

 

 

 

 

 

 

 

 

виробничих підрозділів

вивчають в

основному

 

спеціалісти

підприємства і відповідні служби цехів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Суттєво

 

відрізняється

 

 

 

і

інформаційна

внутрішньогосподарського

 

 

 

 

 

 

економічного

 

аналізувід

інформаційного забезпечення аналізу діяльності підприємства в

цілому.

Внутрішньогосподарський

економічний

аналіз

 

має

більш

широку

інформаційну .базуДля

його

проведення

 

 

 

використовуються не лише дані звітності, а й дані зведених і

навіть

первинних

документів, оскільки

саме

 

у

розрізі

виробничих підрозділів зазвичай групуються і узагальнюються різні первинні документи обліку наявності, руху і використання основних фондів; матеріальних, трудових ресурсів, випуску

80