конспект лекцій теа

незалежно один від одного, насправді вони змінюються спільно, взаємно і взаємозалежно, що обумовлює додаткову зміну результативного показника. Цей результат спільної дії усіх факторів при використанні методів елімінування приєднують до впливу одного з факторів, найчастіше останнього у факторній

абсолютного відхилення (приросту) результативного показника на окремі показники-фактори з врахуванням взаємозв’язку між ними. Він придатний для застосування як для мультиплікативних, так і для кратних і комбінованих моделей. Способи розрахунку відповідних показників залежать від типу факторної моделі.

Трьохфакторна мультиплікативна модель типу у= аbс:

∆уа= [∆а(bос1+ b1со)/2] + ∆а∆b∆с/3; ∆уb=[∆b(aос1+ a1со)/2] + ∆а∆b∆с/3; ∆ус = [∆c(aоb1+ a1bо)/2] + ∆а∆b∆с/3;

Кратна модель типу у = а/b:

∆уа= (∆а/∆b) × ln b1 ; b0

∆уb = ∆у - ∆уа;

Комбінована модель типу у = а/(b+с)

∆уа= (∆а/∆b+∆с) × ln b1 + c1 ;;

b0 + c0

∆уb =[(∆у - ∆уа)/(∆b+∆с)] × ∆b;

∆ус = ∆у - ∆уа - ∆уb

61

(ЕММ) – дають змогу поглибити аналіз виробничогосподарської діяльності підприємств та їх підрозділів.

Для кваліфікованого їх застосування необхідно подати господарський об’єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації.

За рахунок використання ЕММ скорочуються терміни

приблизних або спрощених розрахунків точними обрахунками. У сучасній економічній теорії прийнято виділяти наступні

економіко-математичні методи, які можливо використовувати для аналітичних досліджень:

1. Методи елементарної математики(вищої)

використовуються для рішення багатьох аналітичних ,задач

62

статистики і математичного програмування, а й окремо. Так, факторний аналіз зміни багатьох економічних показників може бути здійснений за допомогою диференціювання й інтегрування.

3. Методи математичної статистики(кореляційний аналіз, регресія, варіаційний ряд, закони розподілу, вибірковий метод, дисперсійній метод, компонентний аналіз)

використовуються в тих випадках, коли зміни аналізованих показників можна представити як випадковий процес, а зв'язки, що виникають між показниками, є не детермінованими, а

відхилень досліджуваних значень результативної ознаки від загальної середньої на окремі частини, які обумовлюють зміну цієї ознаки. Якщо сукупність розбита на групи, то при цьому розраховуються загальна, групова, середня з групових і між групова дисперсії.

Регресійний аналіз – це метод визначення відокремленого

відповідних критеріїв. Він проводиться на основі побудованого рівняння регресії і визначає внесок кожної незалежної змінної у

випадковими величинами з нормальним характером розподілу. Кореляційним зв’язком називається такий зв’язок між ознаками

63

оптимальних рішень в умовах невизначеності або конфлікту декількох сторін, що мають різні інтереси;

64

б) теорія масового обслуговування – досліджує на основі

підрозділів промислового підприємства може бути об’єктом системи обслуговування.

7. Економічна кібернетика аналізує економічні явища і

поділяються на точні та наближені.

Методи групи точних рішень – якщо алгоритм методу дає змогу отримати тільки одне рішення за заданим критерієм оптимальності чи без нього.

Наближені методи – якщо при пошуку рішення використовується стохастична (імовірнісна, випадкова) інформація і рішення задачі можна отримати з будь-яким ступенем точності. Сюди відносять також такі, при використанні яких не гарантується отримання єдиного рішення за заданим критерієм оптимальності.

Таким чином, використовуючи ці дві ознаки всі ЕММ (в тому числі і всі попередні 8 груп) діляться на 4 великі групи:

1)оптимізаційно-точні методи;

2)оптимізаційно-наближені методи;

3)неоптимізаційно-точні методи;

4)неоптимізаційно-наближені методи.

65

3.4. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Математичне моделювання – дає можливість отримати чітке уявлення про досліджуваний об’єкт, охарактеризувати та

кількісно описати його внутрішню структуру та зовнішні зв’язки.

Векономічному аналізі використовують математичні

моделі, що описують явище чи процес, яке вивчається з допомогою рівнянь, нерівностей, функцій тощо.

Розрізняють:

1)математичні моделі з кількісними характеристиками,

що записані у вигляді формул;

2)числові моделі з конкретними числовими характеристиками;

3)логічні моделі – записані з допомогою логічних виразів;

4)графічні моделі – виражені в графічних виразах.

Економіко-математична модель повинна бути адекватна дійсності, відображати суттєві сторони та зв’язки об’єкту, що вивчається.

Процес моделювання умовно поділяється на 3 етапи:

1) аналіз теоретичних закономірностей, що властиві явищу, яке вивчається та емпіричних (зібраних реальних) даних про його структуру та особливості;

66

2)визначення методів, за допомогою яких можна вирішити задачу;

3)аналіз отриманих результатів.

1 етап.

Важливий момент – чітке формулювання кінцевої мети побудови моделі, а також визначення критерію, за яким будуть порівнюватись різні варіанти рішення.

Такими критеріями можуть бути: найбільший прибуток, найменші витрати виробництва, максимальна завантаженість обладнання, продуктивність праці і т.д.

В задачах математичного програмування такий критерій відображається цільовою функцією.

Наприклад:

Необхідно проаналізувати виробничу програму виробітку продукції з метою виявлення резервів підвищення прибутку від впливу структурного зсуву в асортименті.

Критерій оптимальності – максимум прибутку. Рівняння цільової функції:

n

L = åП j X j ® max

j=1

Xj – кількість продукції, що виробляється j–го виду (в натуральних одиницях);

Пj – прибуток від виробництва одиниці продукціїj–го

виду.

При постановці задач математичного програмування передбачається обмеженість ресурсів, які необхідно розподілити на виробництво продукції.

Тому важливо визначити, які ресурси є для досліджуваного процесу вирішальними і в той же час лімітуючи ми, який їх запас.

Якщо всі види виробничих ресурсів(сировина, трудові ресурси, потужність обладнання та ін.) використовуються для випуску продукції, о необхідно знати розхід кожного виду ресурсу на 1 продукції.

Всі обмеження, які відображають економічний процес,

67

повинні бути несуперечливими, тобто повинно існувати хоча б 1 рішення задачі, що задовольняє всім обмеженням.

В якості обмежень в математичних моделях виступає

система нерівностей:

n

åaij xij £wi

моделі, часто не дає якихось переваг в аналізі економічних взаємозв’язків і не збагачує висновків. Надмірне укрупнення моделі призводить до втрати суттєвої економічної інформації, а іноді навіть до неадекватного відображення реальних умов.

3 етап. Всесторонній аналіз результату, отриманого пр и вивченні економічного явища чи процесу.

Кінцевим критерієм достовірності та якості моделі є: практика, відповідність отриманих результатів та висновків

68

реальним умовам виробництва, економічна змістовність отриманих оцінок. Якщо отримані результати не відповідають реальним виробничим умовам, то необхідний економічний аналіз причин невідповідності.

ТЕМА 3. ТИПОЛОГІЯ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЛЕКЦІЯ 4. Типологія видів економічного аналізу

ЗОВНІШНЬОГО АНАЛІЗУ.

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

Вид економічного аналізу – це впорядкована сукупність елементів, понять, методичних прийомів, підходів до вивчення економічних явищ та процесів, які характерні для економічного

69

економічного аналізу враховують вимоги функціонального підходу (тобто оцінку потреб споживачів результатів аналізу та отримані можливості від проведення відповідного виду аналізу); необхідність уніфікації інформаційного забезпечення аналізу; досвід інших країн тощо.

Економічний аналіз класифікується за різними ознаками.

1.За організацією проведення та суб’єктами аналізу:

- внутрішній; - зовнішній.

2.За змістом процесу управління(часом прийняття управлінських рішень):

- ретроспективний; - оперативний; - перспективний.

3.За об’єктами управління (функціональними сферами):

-техніко-економічний;

-фінансово-економічний;

-соціально-економічний;

-економіко-статистичний;

-економіко-екологічний;

-маркетинговий аналіз.

4.За місцем проведення:

-внутрішньогосподарський;

-міжгосподарський.

5.За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів:

-порівняльний аналіз;

-факторний аналіз;

-діагностичний аналіз;

-маржинальний аналіз;

-економіко-математичний аналіз;

-функціонально-вартісний аналіз.

6.Залежно від повноти програми (обсягом дослідження):

-комплексний аналіз;

-тематичний аналіз.

7.За періодичністю проведення:

70