
конспект лекцій теа
.pdfНа принципах "мозкової атаки" ґрунтується метод синектики. Основна його відмінність від традиційної"мозкової атаки" полягає в тому, що експертами є постійна за складом група, яка під час роботи набуває потрібного досвіду. Крім цього, використання методу синектики дає змогу висловлювати критичні зауваження під час "атаки".
Одним з найефективніших методів експертних оцінок є метод Дельфи, розроблений американською корпорацією РЕНД, який передбачає творчий підхід до вирішення проблем.
Метод отримав свою назву від давньогрецького міста Дельфи, яке прославилося передбаченнями місцевих оракулів.
Основними особливостями цього методу :є повна відмова від особистих контактів експертів і колективних обговорень; опитування експертів у декілька турів: формулювання групою
експертів |
своїх |
індивідуальних |
позицій |
, анонімноз |
|
використанням |
здебільшого |
анкет чи |
зовнішніх |
пристроїв |
|
комп’ютера. в |
декілька |
турів; |
оброблення |
інформації |
після |
кожного туру опитування й інформування експертів про їхні
результати |
за |
умови |
анонімності оцінок, аргументації та |
|
||
критики; |
обґрунтування |
відповідей |
експертами |
на |
запит |
|
організаторів. |
|
|
|
|
|
На практиці таке опитування здебільшого здійснюють у чотири тури. В першому турі експерти дають відповіді без аргументації, їх обробляють для визначення середньої та крайніх позицій (кількісні значення оцінок подають у порядку зростання значень і умовно їх поділяють на чотири рівні інтервали - квартилі). Експертам повідомляють ці дані, потім проводять другий тур опитування, під час якого експерти переглядають і за бажанням змінюють відповіді, зафіксовані в першому турі. Окрім цього, експерти повинні пояснити, чому вони змінили чи не змінили відповідь. Отримані після другого туру значення нових середніх і крайніх позицій, а також аргументацію зі збереженням анонімності повідомляють експертам. На третьому
турі опитування експерти |
при потребі знову переглядають |
||||
відповіді |
й |
аргументують |
своє |
рішення. Наступний |
тур |
аналогічний. |
|
|
|
|
|
51

Кожен експерт має оцінити певне явище незалежно від інших. Оцінки експертів у кожному турі записують у порядку зростання їхніх значень. З метою визначення середніх значень цих оцінок застосовують або методи математичної статистики, якщо є достатнє інформаційне забезпечення, або методи якісного аналізу - за його відсутності. Потім визначають узагальнене (медіанне) судження.
Крім зазначених вище, до евристичних методів рішення економічних задач відносять також:
-прийом аналогії – використання подібного відомого
рішення |
для |
відповіді |
на |
конкретне |
аналітичне |
питання; |
|
|
|
|
|
-прийом інверсії чи системи«навпаки» – вміння
перевернути об’єкт «догори ногами», поміняти місцями його складові і тому подібні дії дають можливість відмовитись від традиційних рішень;
-прийом контрольних питань– має за мету за допомогою навідних запитань підвести до рішення задачі. У закордонній практиці поширена анкета . А
Осборна, що включає дев’ять груп питань: що можна в об’єкті перетворити; що треба зробити навпаки; на
який |
об’єкт |
схожий |
даний |
;общо’єкт можна |
скопіювати; які можливі нові комбінації об’єкта тощо; |
||||
- морфологічний |
аналіз – |
використовує структурні, |
||
тобто морфологічні взаємозв’язки економічних явищ і |
||||
процесів. Припускає створення |
дерева цілей чи |
матриці, де будуть відображені всі показники, що характеризують об’єкт аналізу і причини можливих його змін;
-прийом колективного блокноту– передбачає за визначений період самостійне нагромадження ідей кожним учасником. Після закінчення періоду керівник творчої групи систематизує матеріал і передає його на
спільне обговорення для вироблення остаточного вирішення проблеми.
Отже, застосування евристичних методів дає можливість
52
поповнити нестачу економічної інформації або ж компенсувати
повну |
її відсутність, прийняти |
нестандартне |
управлінське |
рішення |
в умовах невизначеності і ,ризикуперебудувати |
||
стратегію підприємства внаслідок зміни ринкової кон'юнктури, |
|||
провести |
оцінку діяльності без |
трудомісткого |
дослідження. |
Однак методи експертних оцінок мають і недоліки. По-перше, оцінки можуть виявитися недостовірними, а по-друге - існують певні проблеми під час опитування експертів та опрацювання отриманих результатів. Якщо другий недолік можна якось усунути, то перший має принципове значення. Існуючі способи визначення достовірності експертних оцінок ґрунтуються на припущенні, що у випадку досягнення згоди між експертами з певного питання достовірність оцінок гарантована. Однак відомі
випадки, коли прийняте так рішення не давало бажаних результатів.
ЛЕКЦІЯ 3. Методичні прийоми факторного аналізу та інші методи економічного аналізу
План
3.1.Алгоритм факторного аналізу.
3.2.Методи детермінованого факторного аналізу.
3.3.Економіко-математичні методи, які
застосовуються в економічному аналізі. |
|
|
|
3.4. Економіко-математичне |
моделювання |
як |
засіб |
вивчення господарської діяльності. |
|
|
|
3.1. АЛГОРИТМ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ.
В економічному аналізі однією з важливих задач є вимір впливу факторів на результативний показник.
Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів
(причин) |
на |
результативний |
показник |
за |
допомого |
детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Він дає |
|||||
змогу |
вивчити |
функціональний |
зв’язок |
між |
загальн |
результативним показником (функцією) та окремими факторами, які ще називають аргументами. Причому факторний аналіз може
53

бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.
Реалізація факторного аналізу здійснюється за таким алгоритмом:
1)постановка мети аналізу– формулювання потреби у проведенні такого аналізу, визначення об’єкта дослідження;
2)вибір і характеристика факторних показників –
всі фактори, які впливають на результативний показник, класифікують за певними ознаками з метою встановлення їх виду;
3)визначення типу залежностіміж факторними і результативними показниками. Існує два типи зв’язків, які досліджують у процесі факторного аналізу. Якщо взаємозв’язок
між |
результативним |
|
показником |
|
та |
факторами |
||
функціональний характер, коли відповідному значенню фактора |
||||||||
відповідає |
|
строго |
визначене |
значення |
результативно |
|||
показника, то такий тип зв’язку називаютьдетермінованим. |
||||||||
Коли |
зміна |
факторної |
ознаки дає кілька значень функції, то |
|||||
такий вид зв’язку між результативним показником і факторами |
||||||||
називають стохастичним; |
|
|
|
|
||||
|
4) |
побудова |
факторної |
моделі(математичної |
||||
|
|
). Моделювання |
||||||
формули розрахунку результативного показника |
||||||||
детермінованих |
факторних |
систем |
має |
здійснюватись |
||||
дотриманням таких правил: |
|
|
|
|
-фактори і сама модель повинна мати реальний, не абстрактний характер, тобто існувати в дійсності і мати чітко окреслені параметри;
-фактори, які входять у модель, повинні перебувати у причинно-наслідковому зв’язку з результативним показником та
зіншими чинниками;
- показники в моделі треба подавати кількі вираженими за допомогою абсолютних, відносних або середніх показників;
54
- факторна модель має відповідати своєму основному
призначенню – давати змогу визначити вплив окремих чинників |
|
||||||||||
на результативну величину. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Існують такі типи факторних моделей: |
|
|
|
|
|||||||
а) |
адитивна – залежність між факторами представлена у |
|
|||||||||
вигляді алгебраїчної суми: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
y = Σ xi = x1 + x2 + … + xn |
|
|
|
|
|||||
б) мультиплікативна – результативний |
|
показник |
є |
||||||||
добутком декількох факторів: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
y = Πxi = x1 * x2 * … * xn ; y = a * b * c*… * n |
|
|
||||||||
в) |
кратна |
– |
залежність, |
що |
представляє |
собою |
|||||
співвідношення факторів: |
у = а/b |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
г) |
змішана |
(комбінована) |
– |
результативний |
показник |
|
|||||
поєднує в собі декілька моделей: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
у = а/(b+с); |
y = (a+b)/c; |
y = ab/c; y = (a+b) c |
|
|||||||
5) |
вибір методу факторного |
аналізуі |
проведення |
|
|||||||
необхідних обчислень. Вибір методу суттєво залежить від тиру |
|
||||||||||
залежностей |
у |
факторних |
. моделяхПри |
|
жорстко |
||||||
детермінованих |
зв’язках |
|
застосовують |
такі : |
мето |
||||||
ланцюгових підстановок, абсолютних і |
відносних |
різниць, |
|||||||||
індексним, логарифмування, інтегрування |
тощо. Для |
аналізу |
|
||||||||
стохастичних |
залежностей |
використовують |
методи |
||||||||
математичної |
статистики: |
кореляційний, |
дисперсійний, |
|
|||||||
регресійний тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6)формулювання висновків і рекомендацій. За
результатами аналізу |
формулюють |
аналітичний висновок, |
||||
якому |
розкривають |
як |
загальну |
зміну |
результативно |
|
показника, так і вплив на цю |
зміну |
кожного |
факторного |
|||
показника. |
|
|
|
|
|
|
3.2. |
МЕТОДИ |
ДЕТЕРМІНОВАНОГО |
ФАКТОРНОГО |
АНАЛІЗУ.
Детермінований факторний аналіз можна виконувати різними методами, більшість з яких(ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексний) ґрунтуються на
55
прийомі елімінування. |
|
|
|
|
|
|
Елімінування (від |
лат. |
еlітіпо - |
виношу за |
поріг) - |
||
логічний прийом економічного аналізу, що дає змогу почергово |
||||||
встановити |
вплив конкретного |
фактора |
на |
результативний |
||
показник |
при умовному |
виключенні впливу |
інших |
факторів, |
тобто вивчити вплив кожного фактора незалежно від інших. Насправді ці фактори взаємодіють між собою і це дає додатковий приріст результативного показника, який приєднується до останнього показника(тобто спостерігається заниження результату впливу всіх факторів, крім останнього).
Відповідно величина впливу факторів на зміну результативного показника залежить від місця фактора в факторній моделі.
Метод ланцюгових підстановокполягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини базисної величини кожного фактора на фактичну величину у
звітному |
періоді. |
Для |
цього |
розраховується |
низка |
умовних |
||||
величин |
результативного |
показника. Порівняння |
величини |
|
||||||
результативного показника до та після заміни рівня |
того |
чи |
||||||||
іншого показника нейтралізує вплив усіх інших факторів, крім |
|
|||||||||
одного, що уможливлює визначення впливу останнього |
на |
|||||||||
приріст результативного показника. |
|
|
|
|
|
|
||||
Технологія |
розрахунків |
за |
способом |
ланцюгови |
||||||
підстановок може бути представлена як послідовність наступних |
|
|||||||||
аналітичних операцій: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
§ |
розрахунок |
планового |
значення |
результативного |
||||||
показника; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
§заміна |
планового |
значення |
першого |
фактора |
н |
|||||
фактичний (підстановка); |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
§розрахунок |
умовного |
значення |
результативног |
|||||||
показника; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
§визначення впливу першого фактора шляхом віднімання |
|
|||||||||
від умовного планового значення результативного показника. |
|
|||||||||
Отже, спосіб |
ланцюгових |
|
підстановок |
|
передбачає |
|||||
послідовну заміну показника попереднього(базового) періоду |
|
|||||||||
чи планового |
показника |
на показник |
звітного |
періоду |
56

дотриманням таких правил:
-у мультиплікативних моделях спочатку замінюють кількісні показники, а лише потім якісні; якщо ж у факторній моделі декілька кількісних і якісних показників, то спочатку замінюють значення факторів першого рівня(показників), потім нижчих рівнів;
-в кратних моделяхздебільшого спочатку проводять заміну значення показникаа, який знаходиться в чисельнику формули, а потім показника b, при цьому порядок заміни має
відповідати |
ролі |
фактора |
в |
формуванні |
результативного |
||||
показника; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- у змішаних моделях- мультиплікативно-адитивного |
|
||||||||
типу у = а(b-с) |
чи кратно-адитивного типуу |
= |
а/(b+с): |
|
|||||
спочатку замінюють показник а, потім b і нарешті с. |
|
|
|
||||||
Зіставлення |
|
результату |
кожного наступного |
розрахунку |
|
||||
(підстановки) з попереднім дає змогу визначити величину на |
|
||||||||
результативний показник (у першій підстановці всі показники, |
|
||||||||
крім одного, використовують в їх базовому (плановому) значенні, а |
|
||||||||
в останній – всі в |
їх звітному значенні. Кількість підстановок |
|
|||||||
дорівнює |
кількості |
факторів, що |
впливають |
на |
|||||
результативний показник. |
|
|
|
|
|
|
|||
Вихідне значення – 0-ва підстановка: уо = аоbосо |
|
|
|||||||
1-ша підстановка: уо1=а1bосо |
|
|
|
|
|
||||
2-ша підстановка: уо2=а1b1со |
|
|
|
|
|
||||
3-тя підстановка: у1=а1b1с1 |
факторів, |
b, |
с |
|
|
||||
Розрахунок |
|
рівня впливу |
на зміну |
|
результативного показника за методом ланцюгових підстановок можна подати за допомогою системи рівнянь:
∆уа=а1bосо - аоbосо = уо1 - уо
∆уb=а1b1со – а1bосо = уо2 - уо1 ∆ус=а1b1с1 – а1b1со = у1 - уо2
де ∆ уа, ∆ уb, ∆ ус – зміна значення результативного показника внаслідок дії відповідного фактора а, b, с.
Балансову перевірку здійснюють:
57

∆у= у1 - уо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
∆у=∆ уа + ∆ уb+ ∆ ус |
|
результативного показника у,∆ |
|
|||||||||
Якщо |
значення |
зміни |
|
|||||||||
розраховані цією системою збігаються, то задача розв’язана |
|
|||||||||||
правильно. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод |
|
|
ланцюгових |
|
підстановок |
|
|
вва |
||||
універсальним, тому |
що |
його |
можна використовувати |
для |
||||||||
розрахунку |
впливу |
факторів |
в усіх |
тилах |
факторних |
моделей |
||||||
(адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних) і він |
дає |
|
||||||||||
змогу отримати повне факторне розкладання. При цьому слід |
|
|||||||||||
дотримуватися черговості зміни факторів, тому що порушення |
|
|||||||||||
порядку |
заміни |
веде |
до |
іншого |
факторного |
розкладання |
||||||
(змінюються |
абсолютні |
значення |
часткових приростів). Для |
|
||||||||
того, щоб уникнути зазначеного недоліку в теорії економічного |
||||||||||||
аналізу прийняте правило: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
- підрозділяти |
|
усі |
фактори |
на |
кількісні |
|
і |
якісні |
||||
записувати у факторній моделі спочатку кількісні, а потім якісні |
|
|||||||||||
фактори; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- якщо |
у |
|
формулі |
міститься |
багато |
, |
кількіс |
|||||
структурних |
або |
якісних |
показників, послідовність |
заміни |
залежить від оцінки того, які з них є основними, які похідними, які первинні, а які – вторинні.
Метод абсолютних різницьє спрощеним варіантом ланцюгових підстановок, у якому використовують абсолютні відхилення фактичних показників звітного періоду(а1, b1, с1) від попереднього (базисного) періоду чи планових показників(ао, bо,
со). Послідовність розрахунків при цьому способі така: |
|
|||
§ |
розраховується абсолютне |
відхилення |
кожного |
|
фактора і результативного показника; |
|
|
||
§ |
вплив |
кожного |
фактора |
розраховуєт |
множенням |
абсолютного |
відхилення |
фактора на |
незмінне |
значення інших факторів з факторної моделі.
Алгоритм розрахунку за цим методом подамо у вигляді системи рівнянь:
-в мультиплікативних моделях типу у= аbс:
58

∆уа=(а1 – ао)bосо = ∆аbосо
∆уb=а1(b1 –bо)со = а1∆bсо ∆ус=а1b1(с1 – со) = а1b1∆с
де ∆а, ∆b, ∆с – абсолютне відхилення значення факторних показників відповідно а, b, с.
- у змішаних моделях мультиплікативно-адитивного типу у = а(b-с):
∆уа=(а1 – ао)bосо = ∆аbосо ∆уb=а1(b1 –bо) = а1∆b
∆ус=а1(с0 – с1) = а1(-∆с)
Балансова перевірка аналогічна як і в методі ланцюгових підстановок.
Методу абсолютних різниць притаманні всі переваги і недоліки методу ланцюгових підстановок і його доцільно використовувати здебільшого для розрахунку впливу факторів у мультиплікативних і змішаних моделях.
Метод відносних різницьє також модифікацією методу ланцюгових підстановок, у якому використовують відносні відхилення фактичних показників (а1, b1, с1) звітного періоду від попереднього (базового) періоду чи планових показників (ао, bо,
со). Використовується, |
коли |
у вихідній |
інформації |
є |
лише |
|||||
відносні показники за окремими факторами. Цей метод доцільно |
||||||||||
використовувати |
тоді, |
коли |
обчислені |
|
відносні |
відхилення |
||||
окремих факторів. При цьому розраховують зміну факторних |
||||||||||
показників у відсотках відносно бази порівняння. |
|
|
|
|||||||
Алгоритм |
|
розрахунку |
|
за |
цим |
|
методо |
|||
мультиплікативних |
типу у= аbс |
подамо |
у вигляді |
системи |
||||||
рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
наводиться |
інформація |
%у |
відносно |
кожного |
|||||
фактора, який впливає на результуючий показник. |
|
|
|
|||||||
2. |
розраховується різниця |
у% виконання |
плану |
по |
||||||
кожному фактору: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆а% = а% -100; ∆b% = b%-100; ∆с%=с%-100 |
|
|
|
|||||||
3. |
ця різниця |
множиться |
на |
плановий |
результуючий |
59

показник (вплив даної різниці на результуючий показник). |
|
|||||
∆уа= (уо × ∆а%)/100 |
|
|
|
|
||
∆уb=((уо +∆уа) × ∆b%)/100 |
|
|
|
|||
∆ус=((уо +∆уа + ∆уb) × ∆с%)/100 |
|
|
|
|||
де ∆а%, ∆b%, ∆с% - відносне відхилення (у відсотках) |
|
|||||
значення факторного показника відповідно а, b, с. |
|
|||||
4. підраховується сума впливу факторів на результуючий |
|
|||||
показник |
і |
визначається |
сума |
резервів |
поліп |
|
результативного |
показника, |
що |
аналізується (балансова |
|
||
перевірка). |
|
|
|
|
|
|
Метод |
|
відносних |
різниць |
використовують |
дл |
розрахунку впливу факторів тільки в мультиплікативних моделях і при великій кількості факторів.
Індексний метод в економічному аналізі здебільшого застосовують у мультиплікативних і кратних моделях типу:
I y = a1b1c1 a0b0c0
Визначення впливу окремих факторів у цьому випадку ґрунтується на побудові локальних індексів з послідовною ланцюговою заміною. Розрахунок окремих індексів проводять за формулами
I a = a1b0c0 ; I b = a1b1c0 ; I c = a1b1c1 a0b0c0 a1b0c0 a1b1c0
I y = I a ´ I b ´ I c
Якщо визначити різницю між добутком показників, які подані в чисельнику і знаменнику вищенаведених формул, то отримаємо абсолютні прирости результативного показника загалом і за рахунок кожного фактора окремо, тобто як і при використанні методу ланцюгових підстановок.
Розглянуті |
методи |
елімінування, як |
прийоми |
||
детермінованого |
факторного |
аналізу |
мають |
істотний |
недолік: |
при їхньому використанні виходять з |
того, що |
фактори |
діють |
60