конспект лекцій теа
.pdfнедоліки: побудова їх надто трудомістка, сприйняття результатів достатньо складне.
Процес побудови групувань відбувається у наступній послідовності:
- |
визначення цілі аналізу, |
- |
збирання необхідних даних щодо всієї сукупності |
об'єктів; |
|
-ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою;
-оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;
-визначення кількості груп у групуванні;
- визначення |
розміру |
рівновеликого |
. інтерва |
Правильне групування |
інформації |
дає можливість |
вивчити |
взаємозв’язок між показниками, глибше розглянути побудову економічних явищ, систематизувати первинні данні та визначити характерні риси явища або процесу, що вивчається.
4. Абсолютні, відносні та середні величини.
В аналітичних дослідженнях використовуються абсолютні і
відносні показники діяльності підприємства. |
|
|
||
Абсолютні |
величини |
характеризують |
кількісну |
сторону |
досліджуваного явища чи процесу (кількісні розміри явища в |
||||
одиницях ваги, міри, об’єму, |
тривалості, площі, |
вартості |
і т.ін. |
|
безвідносно до розміру інших явищ). |
|
|
||
Відносні |
показники відображають |
співвідношення |
||
величини досліджуваного явища з величиною інших явищ чи процесів, а також показують співвідношення того самого показника за різні проміжки часу. Відносні величини визначають як відношення одного показника до іншого, прийнятого за базу порівняння. Відносні величини використовують для оцінки -ви конання плану, для оцінки динаміки досліджуваного процесу чи
явища, а також для характеристики внутрішньої структури
досліджуваного явища. |
|
|
Види відносних величин: |
|
|
1) просторового |
порівняння – |
співвідношення |
однойменних показників, що належать до різних об’єктів і взяті |
||
за один і той самий |
проміжок часу або |
на один момент . часу |
41
Характеризує, у скільки разів одна частина сукупності є більшою |
|
|||||||||||||||
(меншою) від тієї частини, яку взято за базу порівняння. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
2) планового |
завдання – |
відношення |
планового |
рівня |
|
||||||||||
показника поточного року до фактичного його рівня в минулому |
|
|
||||||||||||||
році або до середнього його рівня |
за |
три-п’ять |
|
попередніх |
||||||||||||
періодів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) виконання |
|
плану – |
відношення |
фактичного |
рівня |
|
|||||||||
показника звітного періоду до планового рівня показника, |
||||||||||||||||
вираженого у відсотках. Показує ступінь виконання плану. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
4) динаміки |
– |
|
відношення |
|
абсолютного |
|
значення |
||||||||
(відхилення) показника за звітний період(ріку, квартал, місяць) |
|
|
||||||||||||||
до |
його |
значення |
|
за |
інший |
, періодприйнятий |
за |
базу. |
|
|||||||
Характеризує напрям і швидкість зміни явища в часі. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
5) структури – відносна частка (питома вага) частини в |
|
|
|||||||||||||
загальному, виражена |
в |
процентах |
|
або |
|
коефіцієнта. |
||||||||||
Характеризує структуру досліджуваної сукупності та її зміну за |
|
|||||||||||||||
різні періоди часу (структурні зміни). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
6) координації |
– |
співвідношення |
частин |
|
цілого |
між |
|
||||||||
собою. (Наприклад, |
активної |
і пасивної |
частин |
|
основних |
|||||||||||
виробничих фондів, власного і позичкового капіталу, основних і |
|
|
||||||||||||||
оборотних засобів.) Характеризує, у скільки разів порівнювана |
|
|||||||||||||||
частина сукупності є більшою(меншою) від тієї частини, яку |
|
|
||||||||||||||
взято за базу порівняння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
7) інтенсивності – відношення |
величини явища, |
рівень |
|
|
|||||||||||
поширення якого вивчається, до величини того середовища, в |
|
|
||||||||||||||
якому явище поширюється. Характеризує рівень |
|
розвитку |
|
|||||||||||||
певного |
явища |
у |
відповідному |
середовищі, тобто |
|
скільки |
|
|||||||||
одиниць |
однієї |
сукупності |
припадає |
на |
|
одиницю |
інш |
|||||||||
сукупності. (приклад: на |
підприємстві 224 |
особи |
менеджерів, |
|
|
|||||||||||
загальна чисельність працівників – 4480, тоді на 100 працівників |
|
|
||||||||||||||
припадає 5 менеджерів: (224*100/4480 = 5)) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
8) |
ефективності – співвідношення |
ефекту |
з |
ресурсами |
|
||||||||||
або |
витратами, наприклад.. |
прибуток |
на |
грошову |
одиницю |
|
||||||||||
витрат, на грошову одиницю виручки, на |
одного |
працівника |
і |
|
||||||||||||
т.д. Характеризує співвідношення між отриманим ефектом і |
|
|||||||||||||||
затраченими ресурсами чи витратами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
42
Індекси – особливий вид відносних величин– кількісно |
||||||||
характеризують зміну явища, що аналізується у часі, просторі |
||||||||
або порівняно |
з |
планом. Використовують для розрахунку |
||||||
динаміки |
та |
темпів зміни |
показників, які характеризують |
|||||
діяльність організації. |
|
|
|
|
|
|
||
Характеризують тільки співвідношення однорідних явищ |
||||||||
(індекс продуктивності праці, індекс собівартості, |
індекс |
|
ці |
|||||
тощо). |
|
|
|
|
|
|
|
|
Використовують базисні і ланцюгові індекси. |
|
|
|
|||||
Базисні використовують для порівняння планових або |
||||||||
звітних |
даних |
за |
ряд періодів з одним показником, який |
|||||
приймається за базовий. |
|
|
|
|
|
|||
Ланцюгові |
|
розраховуються |
шляхом |
почергового |
||||
порівняння даних, коли послідовно змінюється база. |
|
|
|
|||||
Звітний |
Обсяг |
|
|
Розрахунок індексів, % |
|
|
|
|
період |
виробництва |
До |
одного . |
До квпопереднього |
кв. |
|
||
|
|
|
(базисний індекс) |
(ланцюговий індекс) |
|
|
||
I кв. |
1490 |
|
100,0 |
|
– |
|
|
|
II кв. |
1540 |
|
1540/1490*100=103,4 |
1540/1490*100=103,4 |
|
|||
III кв. |
1555 |
|
1555/1490*100=104,4 |
1555/1540*100=101,0 |
|
|||
IV кв. |
1500 |
|
1500/1490*100=100,7 |
1500/1555*100=96,4 |
|
|
||
Висновки: (баз. |
|
індекс) – |
обсяг |
виробництва |
|||||
нерівномірний – зростає у II і III кв., спадає у IV кв.; |
|
|
|||||||
|
|
|
(ланц. індекс) – найбільший темп зростання |
|
|||||
у II кв., найм. – у IV кв. |
|
|
|
|
|
|
|||
Середні |
величини – |
кількісні показники, за допомогою |
|
||||||
яких |
досягається |
узагальнення |
відповідних |
сукупносте |
|||||
типових, |
однорідних |
явищ, процесів, показників. Без |
них |
|
|||||
неможливо |
дослідити |
процеси |
з |
метою |
виявлення |
||||
закономірностей, |
вивчати |
явища за різними сукупностями, |
|||||||
вивчати |
явища, |
що |
|
змінюються |
у |
динаміці . |
тощоЇх |
||
використовують |
в |
|
аналізі |
для |
узагальненої |
кількі |
|||
характеристики сукупності однорідних явищ за якою-небудь ознакою, тобто одним числом характеризують усю сукупність об’єктів.
43
Види середніх величин:
1)середня арифметична - застосовується для аналізу не згрупованих даних, коли кожна ознака зустрічається один раз або однакову кількість разів;
2)середня хронологічна - розраховується при аналізі
показників, які задані у формі величин, що характеризують явище на певні моменти, на певні дати. Використовується для
визначення середнього рівня рядів динаміки; |
|
|
3) середня |
квадратична – використовується |
для |
обчислення середнього квадратичного відхилення; |
|
|
4)середня геометрична – застосовується для розрахунку середніх темпів зростання показника;
5)середньо зважена арифметична - використовують;
якщо аналізуються показники, явища, які у межах сукупності входять до системи інших показників, причому за ними варіанти аналізованих величин мають неоднакову чисельність.
6)середньо зважена квадратична;
7)середньо зважена геометрична
За допомогою середніх величин, обрахованих на основі
масових даних про якісно однорідні явища, можна |
виявити |
загальні тенденції та закономірності розвитку |
економічних |
процесів. |
|
5. Балансовий метод
Балансовий прийом полягає у взаємному балансуванні результатів. Використання балансового прийому ґрунтується на
обмеженості, |
скінченності |
розмірів |
ресурсів |
та |
жорстких |
взаємозв’язках |
між |
окремими |
елементами |
|
розглядувано |
сукупності. |
|
|
|
|
|
Балансовий метод використовується в таких цілях:
-як допоміжний засіб для перевірки вихідних даних, на основі яких проводиться аналіз;
-для оцінки впливу факторів на результуючий показник;
-для розрахунку резервів покращення аналізованого показника;
-для перевірки правильності аналітичних розрахунків.
У процесі аналізу вивчають баланс товарної продукції,
44
баланси |
окремих |
відхилень, узгодженість |
дії |
факторів. |
||||
Використовують також баланс трудових ресурсів. Він |
|
|||||||
складається |
|
для |
оцінки |
використання |
робочої |
сили |
||
підприємстві |
за |
категоріями |
працівників, джерелами |
|
||||
надходження, |
а також причинам вибуття |
|
персоналу. Аналіз |
|
||||
балансу робочої сили проводиться методом порівняння, для чого визначаються відносне й абсолютне відхилення чисельності персоналу підприємства.
Наприклад, у квартальній звітності з праці дані про рух кадрів наводяться у балансовій схемі за таким принципом:
1. |
Було за списком на початок звітного періоду. |
||
2. |
Прийнято, в |
тому числі по |
окремих джерелах |
поновлення.
3.Вибуло, в тому числі з окремих причин.
4.Було за списком на кінець звітного періоду.
Звідси за будь-якими трьома показниками можна знайти
четвертий, оскільки |
взаємозв’язок |
показників |
виражається |
||||||
залежністю: 1+2-3=4. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Одним з видів балансу є |
платіжний |
, |
балансякий |
|||||
характеризує стан грошових доходів і витрат підприємства, а |
|||||||||
також |
фінансові |
|
взаємовідносини |
|
з |
постачальника, |
|||
підрядчиками |
і |
фізичними |
особами. В |
цьому |
|
балансі |
|||
співвідносяться |
платіжні |
засоби |
та |
платіжні |
|
зобов’язання |
|||
підприємства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Часто застосовують сальдовий прийом як різновид |
||||||||
балансового. Ним можна визначити розмір останнього фактора, |
|||||||||
якщо вже відомий сумарний вплив усіх інших(крім нього) |
|||||||||
факторів і загальна зміна результуючого показника. Сальдовий |
|||||||||
прийом доречно використовувати тоді, коли прямий розрахунок |
|||||||||
впливу будь-якого фактора технічно складний або незручний з |
|||||||||
інших |
причин (занадто |
трудомісткий |
тощо). Однак, |
при |
|||||
використанні сальдового прийому будь-який прорахунок на
попередніх етапах автоматично призводить до помилки |
на |
останній стадії розрахунку. |
|
При балансовому прийомі права і ліва частини |
рівні |
(обов’язково балансують), а при сальдових розрахунках рівності |
|
45
бути не може. Перевищення однієї частини над іншою називають сальдо.
6. Табличне відображення даних
Таблиці допомагають нагромаджувати, опрацьовувати й зберігати цифрову інформацію. Форму таблиць та їх майбутній
зміст треба передбачати наперед, тобто до початку аналізу явищ. |
|
|||||
Аналітична |
таблиця |
від |
інших |
відрізняється |
порівня |
|
нескладною |
побудовою, |
компактністю, |
наочністю |
та |
||
систематизацією. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію(планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, проценти.
Таблиці складаються з горизонтальних рядків(підмет) і вертикальних колонок (присудок). Залежно від побудови підмета вирізняють три основні види таблиць:
-прості таблиці – у підметі наводиться лише перелік показників без виокремлення груп;
-групові таблиці – підмет містить кілька груп показників;
-комбіновані таблиці – підмет містить кілька груп
показників, об’єднаних за однією ознакою, які потім розділяються на підгрупи, об’єднані за однією або кількома іншими ознаками.
Присудок таблиці, у свою чергу, може бути також розчленований на групи і підгрупи.
Для забезпечення компактності таблиць:
1)спрощують чи округлюють (до тисяч, млн. тощо) вихідну інформацію;
2)скорочують або частково відкидають другорядні дані;
3)об’єднують дані у групи й обчислюють проміжні підсумкові показники або подають через середні показники;
4)комбіновано показують частину показників
деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як «інші»);
5) поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних сукупностей, а далі складають кілька простіших таблиць
46
вужчого змісту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиці в певному наборі можуть виконувати роль |
|
||||||||
програми або переліку питань, що вивчаються. Але значення |
|
||||||||
таблиць |
перебільшувати |
|
не |
треба, бо |
вони переважно |
є |
|||
технічним аспектом аналізу. |
|
|
|
|
|
|
|||
7. Графічне відображення даних |
|
|
|
|
|||||
Графіки – умовне зображення числових показників та їх |
|
||||||||
співвідношень |
геометричними |
способами– |
дають |
цілісну |
|
||||
картину |
процесів |
і |
, |
явищщо |
аналізуються, |
наочно |
|
||
характеризують зв’язки і залежності між явищами, тенденції їх |
|
||||||||
розвитку. Тобто на відміну від табличного матеріалу, графік дає |
|
||||||||
узагальнюючий |
малюнок |
положення |
чи |
р |
|||||
досліджуваного явища, дає змогу наявно помітити ті |
|
||||||||
закономірності, які містить числова інформація. |
|
|
|
||||||
Основні форми графіків, що використовуються в аналізі– |
|
||||||||
це діаграми. За формою вони поділяються на смугові, кругові, |
|
||||||||
квадратні, |
лінійні, фігурні |
і |
стовпчикові. |
За |
змістом |
діаграми |
|
||
розрізняють:
-діаграми порівняння;
-структурні діаграми;
-графіки динаміки;
-графіки зв’язку;
-графіки контролю.
Діаграми |
порівняння |
показують |
співвідношення |
різних |
||||||
об’єктів по будь-якому показнику. Найбільш простими є |
||||||||||
стовпчикові |
і |
смугові |
|
діаграми. Для |
їхнього |
складання |
||||
використовують прямокутну систему координат. На осі Х |
||||||||||
розміщують |
основу |
стовпців однакового |
розміру |
для |
всіх |
|||||
об’єктів. Висота |
кожного |
|
стовпця |
повинна бути |
розмірна |
|||||
величині показника, що нанесений у відповідному масштабі на |
||||||||||
вісь Y. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Смугова |
діаграма розміщується по горизонталі. |
Основу |
|
|||||||
смуг розміщують на осі ординат (Y), а масштаб – на осі (Х). |
|
|
||||||||
Фігурні |
|
діаграми – |
у |
них співвідношення |
об’єктів |
|
||||
показується у вигляді умовно-художніх фігур. |
|
|
|
|
||||||
Структурні |
діаграми |
дають |
змогу |
виразити |
склад |
|||||
47
досліджуваних показників або питому вагу окремих частин у загальній величині показника. У даних діаграмах зображення показника дається у вигляді розбитих на сектори геометричних
фігур |
(коло, квадрат), площа яких береться |
за сотню чи за |
||||
одиницю. |
|
|
|
|
|
|
|
Діаграми |
динаміки |
використовуються |
для |
зображення |
|
зміни |
явищ |
за |
відповідні |
проміжки. |
Частішечасу |
|
використовуються лінійні графіки. У даному виді динаміка подається у виді лінії, що характеризують безперервність процесу. Використовується прямокутна система координат. На осі Х відкладаються періоди, на осі ординат – рівень показників за відповідні відрізки часу.
Лінійні графіки використовуються при вивченні зв’язку між показниками. На осі Х відкладаються значення факторного показника, на осі ординат – значення результуючого показника у відповідному масштабі.
Графік контролю застосовується в аналізі при вивченні даних про хід виконання бізнес-плану чи виробничої програми. На графіку зображують 2 лінії: планова і фактична по кожному рівні показників за кожний день чи інший проміжок часу.
Основні вимоги, що повинні виконуватисьпри побудові графіків:
-виразність і контрастність;
- масштаб, який |
би |
забезпечував |
наочність |
і не |
ускладнював його читання; |
|
|
|
|
-графік повинен бути простим для сприйняття.
|
8. |
Елементарні |
прийоми |
оброблення |
динамічних |
|||||||
рядів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Динамічний |
ряд – |
це |
сукупність |
значень |
певного |
|||||||
|
||||||||||||
показника, які належать до деяких послідовних інтервалів(день, |
||||||||||||
місяць, |
квартал, рік) (інтервальний |
ряд) |
або |
моментів |
часу |
|||||||
(момент |
ний ряд). Інтервальний |
ряд – |
дані |
про |
середньорічну |
|||||||
вартість |
основних |
засобів |
підприємства |
за |
певний , період |
|||||||
момент |
ний – дані |
про вартість основних засобів |
на початок |
|||||||||
року за кілька років.
Прийоми вивчення динамічних рядів:
48
1)абсолютне відхилення рівня базове – показує абсолютну швидкість зростання або зниження;
2)абсолютне відхилення рівня ланцюгове– характеризує абсолютне зростання або зниження рівня ряду в двох суміжних періодах.
3)Темп зростання (темп росту) базовий – характеризує
рівень показника ряду порівняно з його базовим рівнем |
|
|
|||||||
|
4)Темп |
зростання (темп |
росту) ланцюговий |
– |
|||||
характеризує рівень показника ряду в двох суміжних періодах |
|
||||||||
|
5)Темп приросту (відносне відхилення) базовий – показує |
||||||||
відносне зростання або зниження(у |
%) аналізованого |
рівня |
|||||||
порівняно з базовим рівнем |
|
|
|
|
|
||||
|
6)Темп |
приросту (відносне відхилення) |
ланцюговий |
– |
|||||
характеризує відносне зростання або зниження рівня ряду в двох |
|||||||||
суміжних періодах |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
7)Абсолютне значення одного відсотка приросту– |
||||||||
характеризує |
значимість |
кожного |
відсотка |
прир |
|||||
(відношення абсолютного відхилення рівня |
ланцюгового до |
||||||||
темпу приросту ланцюгового) |
|
|
|
|
|
||||
|
2.3. ЕВРИСТИЧНІ ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ. |
|
|
|
|||||
|
Евристичні |
прийоми |
ґрунтуються |
на |
інтуїції |
||||
попередньому досвіді фахівця. |
|
|
|
|
|
||||
|
Евристичні |
методи |
поділяться |
на |
експертні |
||||
психологічні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експертні |
методи |
є |
комплексом |
логічних |
||||
|
|
|
|
і |
процедур |
дослідження. Їх |
|||
математичних |
прийомів |
||||||||
використовують |
для |
оцінки |
та |
прогнозування |
діяльності |
||||
підприємств. Вони |
дають |
змогу |
прогнозувати |
под |
|||||
майбутнього за умов, що статистичні дані відсутні чи їх недостатньо, а також якщо розв’язання сформульованої задачі іншими методами утруднене.
Психологічні методи – сукупність правил і процедур, які забезпечують розв’язання проблем та вирішення творчих завдань.
Послідовність експертного аналізу залежить від того, який
49
вид |
експертних |
оцінок |
застосовується: індивідуальні |
чи |
колективні. |
|
|
|
|
|
До індивідуальних експертних оцінок належать: |
метод |
||
інтерв’ю, аналітичні доповідні записки тощо. Метод інтерв’ю передбачає розмову фахівця з експертом, результатом якої має бути прийняття рішення щодо поставленого перед експертом завдання. Формування аналітичних записок, навпаки, передбачає самостійну роботу експерта над аналізом ситуації та можливими шляхами її розвитку.
|
Колективні експертні оцінки є комплексними методами, |
||||
тому |
що |
вони |
передбачають |
проведення |
індивідуальних |
експертних оцінок, а також статистичну обробку отриманих |
|||||
результатів. |
|
|
|
|
|
|
При колективній експертизі використовують спеціальні |
||||
методи: дискусії, "мозкової атаки", синектики, Дельфи тощо. |
|||||
Для проведення дискусії організовують «круглі столи» та інші подібні заходи, під час яких експерти узгоджують свої
позиції. |
|
|
Метод «мозкової |
атаки» («мозкового |
штурму»; |
колективної генерації ідей) передбачає формування великої кількості ідей, вирішення проблеми в результаті колективної
творчості групи людей (експертів) під час засідання-сеансу, яке |
|
|||||||
проводиться за певними правилами. Сутність методу полягає в |
|
|||||||
тому, що окремо вирішують такі завдання: генерація нових ідей; |
|
|||||||
аналіз і оцінка запропонованих ідей. Відповідно створюють яві |
|
|||||||
групи |
людей: |
генераторів |
ідей |
|
та |
. |
аналіт |
|
Найпродуктивнішими вважають групи чисельністю10-15 осіб, |
|
|||||||
хоча є приклади застосування і груп до 200 осіб. При цьому |
|
|||||||
вільно |
генеруються |
будь-які |
ідеї |
за |
вибраною. |
тем |
||
Принциповою особливістю методу є абсолютна відсутність протягом сеансу критики і будь-якої оцінки висловлених ідей. Дослідження ефективності методу показали, що групове генерування дає приблизно на70 % більше нових цінних ідей, ніж індивідуальне. Водночас недоліком «мозкової атаки» є значний рівень інформаційного шуму, який створюється тривіальними ідеями.
50