конспект лекцій теа
.pdfвстановлює |
відповідний |
діагноз і призначає |
курс |
лікування. |
Аналогічно діє й економічний аналітик, я ий, |
зіставляючи |
|||
показники |
підприємства |
з відповідною базою |
порівняння, |
|
оцінює його стан, формулює діагноз і |
пропонує шляхи |
|||
покращення економічних результатів діяльності. |
|
|
||
ТЕМА 2. МЕТОД І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
ЛЕКЦІЯ 2. Метод і методи економічного аналізу
План
2.1.Визначення аналітичного методу. Класифікація методів і прийомів аналізу.
2.2.Економіко-логічні (традиційні) методи економічного аналізу.
2.3.Евристичні прийоми аналізу.
2.1.ВИЗНАЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ АНАЛІЗУ.
Зміст і особливості предмета економічного |
аналізу, |
|
||||
також завдання, які постають у конкретних умовах, вимагають |
|
|||||
від аналітика досконалого володіння |
аналітичним |
методом |
і |
|||
його прийомами. Вміти використовувати ці методичні прийоми |
|
|||||
має будь-який бухгалтер, фінансист, менеджер незалежно від |
|
|||||
того, чи буде він проводити аналіз, чи тільки користуватися його |
|
|||||
результатами. |
|
|
|
|
|
|
В економічній літературі широко застосовуються терміни |
|
|||||
методологія, метод і методика. Для опанування змістом цих |
|
|||||
термінів |
стосовно |
економічного |
аналізу |
та |
виявлення |
ї |
відмінностей, розглянемо сутність цих понять більш детально. |
|
|||||
Під методологією взагалі слід розуміти шляхи, способи |
|
|||||
та засоби пізнання дійсності. З іншої точки зору, методологія – |
|
|||||
це сукупність методів, які використовуються у |
конкретних |
|
||||
науках. |
|
|
|
|
|
|
31
Термін метод (з грецьк. - шлях дослідження) тлумачать як спосіб пізнання явищ природи і суспільства, тобто конкретного предмета науки. Отже, під методом дослідження в цілому розуміють спосіб діяльності, послідовність виконання визначених процедур, необхідних для досягнення поставленої мети.
|
Методика |
– |
це |
сукупність |
прийомів |
|
та |
способів |
|||
практичного виконання окремих завдань. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Виходячи |
з |
наведених визначень, зрозумілий тісний |
|
|||||||
зв’язок |
між |
|
категоріями, що |
розглядаються |
та |
їх |
|||||
співвідношення: методологія → метод → методика. |
|
|
|
|
|||||||
|
Методологія економічного аналізу – це найбільш загальне |
|
|||||||||
поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і |
|
||||||||||
розвитку економічних явищ, знання про |
структурні |
внутрішні |
|
||||||||
зв’язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку. |
|
|
|||||||||
|
В основу методології економічного аналізу покладено |
|
|||||||||
метод |
матеріалістичної |
діалектики, який |
передбачає, |
що |
|
||||||
економічні явища |
повинно розглядати у їх зв, ’русіязку і |
|
|||||||||
розвитку, як єдність та боротьбу протилежностей. Застосування |
|
||||||||||
загального діалектичного методу в аналізі формує основні |
|
||||||||||
методологічні засади аналітичного дослідження. |
|
|
|
|
|||||||
|
Метод економічного аналізу - це системне, комплексне, |
|
|||||||||
взаємопов'язане вивчення господарської діяльності підприємства |
|
||||||||||
з |
метою її об’єктивної оцінки, забезпечення |
необхідною |
|
||||||||
інформацією прийняття оптимальних управлінських рішень, |
|
||||||||||
контролювання і регулювання економічних процесів. |
|
|
|
|
|||||||
|
Особливостями методу економічного аналізу є: |
|
|
|
|
||||||
|
> системний |
підхід |
до аналізу |
економічних |
явищ |
і |
|||||
процесів, який полягає у комплексному вивченні різноманітних зв'язків і факторів, що впливають на результати діяльності підприємства;
>використання для аналізу системи показників, які всебічно та глибоко характеризують господарську діяльність підприємства;
>вивчення економічних явищ у динаміці, розвитку, русі; встановлення взаємного зв’язку між показниками господарської
32
діяльності та кількісне визначення впливу окремих факторів; |
|
|
|||||||||
> єдність аналізу і синтезу як двох сторін пізнання явищ і |
|
||||||||||
процесів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод |
економічного |
|
аналізу |
|
реалізується |
чере |
|||||
використання конкретних методик аналітичного дослідження. |
|
||||||||||
Це методики дослідження певних напрямів чи комплексного |
|
||||||||||
аналізу |
господарської |
діяльності |
підприємства, затверджені |
|
|||||||
його керівником або на державному рівні. |
|
|
|
|
|
||||||
Методика економічного аналізу - узагальнення досвіду, |
|
||||||||||
результатів |
використання |
конкретних |
способів, прийомів |
|
|||||||
відображення й оброблення економічної інформації. |
|
|
|
||||||||
До найважливіших елементів методики належать способи |
|
||||||||||
і прийоми (інструментарій), які дають змогу отримати всебічну |
|
||||||||||
оцінку |
роботи |
підприємства |
за |
даними |
різних |
дже |
|||||
інформації, розкрити та виміряти взаємопов’язані показники, |
|
||||||||||
встановити кількісний вплив конкретних факторів на результати |
|
||||||||||
діяльності та виявити резерви їх підвищення. За змістом вони |
|
||||||||||
належать |
|
до |
абстрактно-логічних, тобто |
не |
вимагають |
||||||
застосування спеціального обладнання чи реактивів. |
|
|
|
||||||||
Вибір конкретного способу чи прийому залежить від |
|
||||||||||
сформульованих завдань аналізу, особливостей явища, |
яке |
|
|||||||||
досліджується, джерел інформації тощо. Тобто перед тим, як |
|
||||||||||
розпочати аналітичне дослідження, аналітик має оцінити та |
|
||||||||||
вибрати |
|
відповідний |
інструментарій. Іноді |
неможливо |
|
||||||
використовувати однакові прийоми розв'язання проблем, тому |
|
||||||||||
що змінюються самі проблеми. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Існують різні підходи до класифікації способів і прийомів |
|
||||||||||
аналізу. |
За |
одним з таких підходів в основу класифікації |
|||||||||
закладають дві ознаки: об'єктивності та рівень аналітичності. |
|
|
|||||||||
За рівнем об'єктивності розрізняють неформалізовані та |
|
||||||||||
формалізовані способи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Неформалізовані |
методи аналізу |
засновані |
на |
описі |
|||||||
аналітичних процедур на логічному рівні. До них відносять: |
|
||||||||||
експертні оцінки, сценарії, психологічні, морфологічні методи і |
|
||||||||||
інші. При |
використанні цих методів можливий певний |
|
|||||||||
суб’єктивізм, |
тому |
що |
вони |
в |
значній |
мірі |
базуються |
на |
|||
33
особистому досвіді, інтуїції та знаннях аналітика. Тому їх застосування в аналітичній практиці досить обмежене.
В основу формалізованихспособів покладені строгі
аналітичні |
залежності. Застосування |
останніх передбачає, |
що |
|||||||||||||
процеси |
можна |
|
проаналізувати |
за |
допомогою |
|
пев |
|||||||||
математичних |
процедур, тому |
можуть |
бути |
|
повторно |
|||||||||||
застосовані іншими особами і результати будуть аналогічними. |
||||||||||||||||
До цієї групи належать елементарні прийоми мікроекономічного |
||||||||||||||||
аналізу, |
традиційні |
прийоми |
|
економічної |
|
|
статистики, |
|||||||||
математично-статистичні |
|
|
|
прийоми |
|
вивчення |
|
|
зв’я |
|||||||
(стохастичне |
моделювання), |
методи |
|
прийняття |
рішень |
|
та |
|||||||||
фінансових обчислень. Іноді формалізовані способи зводять до |
||||||||||||||||
чотирьох |
підгруп: |
традиційні, |
детермінованого факторного |
|||||||||||||
аналізу, |
стохастичного |
|
факторного |
|
аналізу, оптимізації |
|||||||||||
показників. За допомогою суб'єктивних прийомів отримують |
||||||||||||||||
здебільшого якісну оцінку, об’єктивних - кількісну. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
За |
рівнем |
аналітичностірозрізняють |
наївні |
|
та |
||||||||||
причинно-наслідкові |
способи. |
Підставою |
вважати |
|
способи |
|||||||||||
наївними є те, що аналіз з їх використанням ґрунтується на |
||||||||||||||||
обмеженій інформації і не дає змоги визначити причини певного |
||||||||||||||||
економічного |
|
явища. |
Причинно-наслідкові |
|
способи |
|||||||||||
застосовують тоді, коли чітко визначені фактори та їх вплив на |
||||||||||||||||
отримані результати. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Поєднання |
цих |
двох |
підходів |
передбачає |
|
розподіл |
|||||||||
способів і прийомів аналізу на певні групи (див. рис. 2.1). |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Причинно-наслідкові способи |
|
|
|
|
|
|||||||
Неформалізовані способи |
Евристичні прийоми |
|
|
Прийоми факторного |
Формалізовані способи |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
аналізу |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Інтуїція |
|
|
|
Традиційні прийоми |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Наївні способи |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Рис. 2.1. Основні способи і прийоми економічного аналізу
34
До традиційних прийомів належать , ті які
використовують з часу виникнення економічного аналізу(як окремої галузі спеціальних знань) та здебільшого призначені для елементарного оброблення інформації та її відповідног оформлення. Частина таких прийомів запозичені з інших наук і пристосовані до умов економічного аналізу, зокрема абсолютні, відносні та середні величини, порівняння, групування, індекси, балансовий метод тощо. Особливе місце займають прийоми оформлення результатів аналізу – табличний і графічний.
Прийоми факторного аналізу дають змогу встановити не тільки зміну результативного показника, як це досягається
традиційними |
прийомами, |
але й |
причини |
його |
зміни. Без |
глибокого і |
всебічного |
вивчення |
таких |
причин |
неможливо |
зробити висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати відповідне управлінське рішення.
Евристичні прийоми використовують за нестачі зібраної інформації для прийняття управлінського рішення, особливо в умовах високого рівня невизначеності та ризику, пошуку нестандартних шляхів розв'язання проблем, прогнозування
розвитку |
підприємства |
та |
ґрунтуються |
на |
інтуїції |
||
попередньому |
досвіді |
дослідників. Вони |
охоплюють |
такі |
|||
прийоми: маловпорядкованого і впорядкованого пошуку рішень, а також комбіновані. Прийоми впорядкованого пошуку рішень
на відміну від першої групи |
виконують |
за |
визначен |
|||
алгоритмом і типовою процедурою. Комбіновані прийоми |
||||||
поєднують особливості попередніх двох груп. |
|
|
||||
2.2. ЕКОНОМІКО-ЛОГІЧНІ (ТРАДИЦІЙНІ) МЕТОДИ |
||||||
ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ. |
|
|
|
|
|
|
Традиційні прийоми, які |
часто |
використовують |
для |
|||
аналізу є найпростішими. До |
них |
належать: |
деталізація, |
|||
|
|
|
|
|
|
|
порівняння, групування, абсолютні, відносні і середні величини, показники варіації, і оброблення динамічних рядів, балансовий,
табличний і графічний прийоми. |
|
|
||
1. Деталізація |
показників - |
це |
розкладання |
|
|
|
|
частини |
та вивчення |
узагальнюючого показника |
на складові |
|||
35
впливу кожної з них на загальний результат. |
|
|
|
||||
|
Узагальнюючі показники є складними і формуються як |
||||||
інтегральна оцінка часткових показників. |
|
|
|
||||
|
Прийом |
деталізації |
забезпечує встановлення |
та |
|||
|
|
|
окремих |
||||
вимірювання позитивного та негативного впливу |
|||||||
складових узагальнювального показника, з’ясування причин й |
|||||||
оцінку |
наслідків |
встановлених |
відхилень. У |
практиці |
|||
економічного аналізу явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за кількома основними напрямами:
•за складовими факторами;
•по підрозділах;
•в часі.
Деталізація |
|
за |
складовими |
|
фа |
використовується |
для |
виявлення |
основних |
причин |
змі |
показників складових, котрі є основними |
для даного |
періоду. |
|
||
Основою такої деталізації єекономічний взаємозв'язок впливу |
|
||||
факторів на результативні показники. При цьому важливим є |
|
||||
визначення ступеня деталізації, тобто послідовний перехід від більш укрупненого показника до первинних його елементів.
Наприклад, |
обсяг |
виробництва |
продукції |
за |
рік |
можн |
|||
представити |
як |
добуток середньооблікової кількості |
робітників |
||||||
(Ч) на їх середньорічний виробіток. Для більш |
|
детального |
|||||||
аналізу можна |
виділити |
наступні |
фактори: середня |
|
кількість |
||||
днів, відпрацьованих одним робітником за рік (Д), середню |
|||||||||
тривалість |
робочого |
дня(Т), |
середньоденний |
|
|
(ДВ) |
і |
||
середньогодинний (ГВ) виробіток одного робітника. |
Вивчення |
||||||||
взаємозв’язку між цими показниками забезпечує можливість
використання |
математичних |
моделей |
для |
представлення |
співвідношення |
та |
підпорядкованості |
факторів |
|
результативного показника.
Таким чином, деталізація економічних явищ і процесів за
складовими |
елементами уможливлює більш |
точну оцінку і |
|
аналіз причин зміни результативного показника та є необхідною |
|||
основою розробки факторної моделі економічних показників. |
|||
Деталізація показників |
попідрозділах |
підприємства |
|
передбачає |
розчленовуванням |
будь-якого |
узагальнюючого |
36
показника за місцями виконання основних чи інших операцій.
Наприклад, фонд |
оплати |
праці |
можна |
|
деталізувати |
структурними |
підрозділами, |
відділами |
та |
службами |
|
підприємства, випуск продукції підприємства деталізується по цехах, бригадах, окремих працівниках, технологічних агрегатах.
Деталізація показників за часом передбачає їх розподіл
по кварталах, по декадах (річний |
обсяг |
випуску продукції, |
||||||
квартальний, за місяць, за декаду, за день). |
|
|
|
|||||
Використання |
деталізації |
в |
економічному |
аналізу |
||||
дозволяє поглибити аналіз впливу факторів на зміну показників |
||||||||
діяльності |
підприємства, що |
вивчаються |
і |
таким |
,чином |
|||
розширити коло пошуку резервів. |
|
|
|
|
|
|||
2. Порівняння – зіставлення |
аналітичних |
показників |
з |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
метою визначення загальних і специфічних ознак економічних явищ, тенденцій і закономірностей їх розвитку.
Як базу для порівняння використовують:
•планові значення(показники);
•нормативні показники;
•показники минулих років;
•показники роботи за квартал, місяць, рік;
•аналогічні показники середнього в галузі підприємства;
•аналогічні показники передового в галузі підприємства;
•відповідні показники закордонних підприємств;
•паралельні та динамічні ряди взаємопов’язаних показників.
Застосовують такі види порівнянь числових даних:
o зіставлення фактичних даних звітного періоду з аналогічними показниками попередніх періодів(для визначення тенденцій розвитку економічних процесів);
o |
зіставлення фактичних показників з плановими |
(для оцінки рівня виконання планових завдань); |
|
o |
зіставлення фактичних показників з нормативними |
(з метою контролю і регулювання використання виробничих ресурсів);
o зіставлення показників певного підприємства з досягненнями найнебезпечніших конкурентів(для визначення
37
шляхів поліпшення власної діяльності); |
|
|
||
o |
зіставлення показників, яких можна досягти при |
|||
реалізації |
різних |
управлінських рішень(з |
метою |
вибору |
найпривабливішого в певних умовах).
Для використання прийому порівняння в економічному
аналізі |
необхідно щоб |
показники |
були |
порівнянн, щоими |
||
висуває наступні вимоги до них: |
|
|
|
|||
• |
єдність |
об'ємних, вартісних, |
якісних |
і структурних |
||
факторів; |
|
|
|
|
|
|
• |
єдність |
проміжків |
часу, за |
які |
були |
обчислені |
показники; |
|
|
|
|
|
|
•порівнянність вхідних умов виробництва(технічні, природні і кліматичні);
•єдність методики обчислення і складу показників.
Для нейтралізації впливу фактора обсягу виробництва звичайно перераховують планове значення фактора, що корелює, виходячи з фактичного обсягу виробництва.
Наприклад, якщо порівняти фактичну суму витрат ∑(Vфі × Сфі) з плановою ∑(Vплі × Сплі), то різниця цих показників, обумовлена зміною
собівартості окремих видів |
продукції |
і зміною |
в |
обсязі виробництв |
||||||||
продукції. |
Для нейтралізації |
об’ємного |
фактора |
планову суму витрат |
||||||||
необхідно перерахувати на фактичний обсяг виробництва продукції ∑(Vфі × |
||||||||||||
Сплі) і потім порівняти з фактичною сумою витрат (табл. 2.1). |
Таблиця 2.1 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Нейтралізація впливу фактора обсягу та структури випуску |
||||||||||
|
|
|
|
продукції на її собівартість |
|
|
|
|||||
|
Собівартість |
Обсяг |
Сума витрат на фактичний обсяг |
|
||||||||
продукціїВид |
планомза |
одиниці |
виробництва, |
|
|
виробництва |
|
|||||
|
фактично |
планомза |
|
фактично |
|
|
|
|
|
|
||
|
продукції, |
шт. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за |
|
за плановою |
за |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
планом |
|
собівартістю |
фактичною |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
собівартістю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
25 |
|
22 |
10000 |
12000 |
250000 |
|
300000 |
|
264000 |
|
|
Б |
33 |
|
30 |
5000 |
6000 |
165000 |
|
198000 |
|
180000 |
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
415000 |
|
498000 |
|
444000 |
|
Таким чином, відхилення фактичної собівартості товарної продукції
38
від планової |
без урахування |
зміни обсягу виробництва та структурних |
|||
зрушень, становило 29 тис. грн. |
(444000-415000). Нейтралізація |
обсягу |
|||
виробництва та структури досягається порівнянням фактичної собівартості |
|||||
продукції з плановою, перерахованою на фактичний обсяг та |
структуру |
||||
(444000-498000=-54000 грн.). |
|
|
|
|
|
Для нейтралізації впливу вартісного(цінового) фактора |
|
||||
необхідно |
перерахувати |
фактичні |
показники, в ходячи |
з |
|
планового рівня цін. Наприклад, для нейтралізації вартісного фактора, необхідно фактичний обсяг випуску продукції виразити в плановій оцінці і зіставити з плановим обсягом продукції в тій же оцінці.
Для нейтралізації впливу якісного фактора найчастіше
показники |
обсягу |
приводять |
до |
|
|
стандартної |
якості |
|||||||||
розглядають зміну цін різних сортів продукції. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
Непорівнянність |
показників, спричинену |
застосуванням |
|
||||||||||||
різних |
методик |
|
розрахунку, легко |
усунути |
перерахунком |
|||||||||||
показників попередніх періодів за новою методикою. |
|
|
||||||||||||||
|
Якщо показники, які порівнюються, розраховані за різні |
|
||||||||||||||
проміжки |
часу, |
|
то |
|
це |
легко |
усувається |
відповідни |
||||||||
коригуванням. Для цього |
треба |
розрахувати |
середньодобові |
|||||||||||||
(змінні, денні) показники та на їх основі провести порівняння |
||||||||||||||||
темпів зростання чинників, що аналізуються. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
У теорії економічного аналізу виділяють декільквидіва |
|
||||||||||||||
порівняльного |
аналізу: |
горизонтальний, |
|
|
вертикальний |
і |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трендовий. |
основі горизонтального |
аналізу — побудова |
|
|
||||||||||||
|
В |
рядів |
|
|||||||||||||
динаміки |
показника, |
|
що |
аналізується. |
Основна |
мета |
||||||||||
горизонтального аналізу — визначення тенденцій чи напрямків |
|
|||||||||||||||
розвитку економічних явищ і процесів. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
В |
основі вертикального |
|
аналізу — |
розкладання |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
економічних явищ на складові елементи, що дозволяє вивчити їх |
|
|||||||||||||||
внутрішню структуру. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
При |
проведенні трендового |
аналізу розраховуються |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
показники темпів росту і приросту досліджуваного явища чи процесу; результати аналізу використовуються для достовірної оцінки динаміки досліджуваного процесу або явища.
3. Групування - зведення економічних показників в
39
однорідні групи за певними ознаками з метою систематизації матеріалу для аналітичного опрацювання.
Групування є важливою підготовчою стадією для поглибленого аналізу зібраної інформації.
У залежності від поставлених цілей виділяють три види групувань:
•для визначення соціально-економічних типів явищ— типологічні;
•для вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них — структурні;
•для визначення зв'язків та залежностей між явищами — факторні.
Типологічні групування призначені для розчленовування всієї сукупності первинних даних на однорідні групи чи класи. Наприклад, групи населення за родом діяльності, групи підприємств за формами власності, розподіл складу промислововиробничого персоналу на категорії й ін.
Структурні групування використовуються для вивчення внутрішньої структури фінансового явища, співвідношення їх окремих частин. Прикладом є розподіл робітників за освітою, за віком за статтю, групування активів та пасивів балансу за розміщенням та джерелами формування майна, класифікація устаткування з< терміном експлуатації та ін.
Факторні (аналітичні) групування використовуються для виявлення наявності, напрямку та форми зв'язку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базується аналітичне групування, вони можуть бути якісними
(коли ознака не має кількісного виразу) або |
кількісними. |
|
Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо |
||
залежності заробітної плати робітників від |
стажу їх роботи, |
|
рівня плинності робочої сили на |
підприємствах від рівня |
|
середньомісячної заробітної плати одного |
працівника. |
|
За складністю побудови виділяють прості групування та комбіновані. При простих групуваннях використовується одна
класифікаційна |
ознака, |
при |
комбінованих — |
декілька. |
Використання в |
аналізі |
комбінованих групувань |
має суттєві |
|
40