конспект лекцій теа
.pdfпостійного контролю за фінансовим станом підприємства і
відпрацювання заходів щодо найефективнішого використання |
|
|||||||||||||
його фінансових засобів, підготовка довідок для керівників з |
|
|||||||||||||
окремих питань діяльності підприємства і в цілому, а |
також |
|
||||||||||||
перевірка виконання розпоряджень керівника підприємства. |
||||||||||||||
Виходячи з цього, для досягнення зазначеної мети внутрішні |
|
|||||||||||||
аудитори |
потребують |
|
відповідної |
обширної |
|
аналітично |
||||||||
інформації стосовно всіх сторін діяльності |
|
підприємства |
і |
|||||||||||
насамперед щодо його фінансового стану. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Профспілкові |
організації, |
захищаючи |
права |
найманих |
|
|||||||||
працівників, |
зацікавлені |
в |
одержанні |
інформації |
|
щодо |
їх |
|||||||
мотивації, умов праці, дотримання законодавства про працю, |
|
|||||||||||||
використання відпусток, соціального захисту як зайнятих, так і |
|
|||||||||||||
вивільнених працівників тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Зовнішні |
користувачі |
економічного |
|
аналізу– це |
|
|||||||||
одержувачі результатів економічного аналізу, які перебувають |
|
|||||||||||||
поза межами господарських структур. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Представники вищих органів управління – це працівники |
|
|||||||||||||
органів, до сфери управління яких належить підприємство. Вони |
|
|||||||||||||
можуть використовувати зведені дані про основні виробничі та |
|
|||||||||||||
фінансові показники підприємства для контролю |
за |
його |
||||||||||||
діяльністю, |
визначення |
його |
місця |
серед |
інших |
суб'єктів |
||||||||
господарювання |
|
певної |
|
, галузівиявлення |
|
недоліків, |
|
|||||||
узагальнення передового досвіду, планування тощо. |
|
|
|
|
|
|||||||||
Кредитори – це юридичні або фізичні особи, які надають |
|
|||||||||||||
позику і мають право на основі цього вимагати від дебітора її |
|
|||||||||||||
своєчасного |
|
повернення |
|
і |
виконання |
інших |
|
зобов, 'язань |
||||||
насамперед виплати процентів. Кредиторами можуть бути банки |
|
|||||||||||||
та інші фінансові організації. Вони зацікавлені |
в |
інформації |
|
|||||||||||
щодо стану господарської діяльності суб'єкта господарювання |
|
|||||||||||||
для |
визначення |
|
його |
фінансового, |
|
зокремастану |
|
|||||||
платоспроможності, ліквідності, рентабельності, стану на ринку |
|
|||||||||||||
цінних |
паперів |
та |
інших |
показників, необхідних |
для |
оцінки |
|
|||||||
очікуваних вигод і ризиків при отриманні процентів і поверненні позик.
Контрагенти – це суб'єкти господарювання (окремі особи,
21
установи та організації), які |
співробітничають у |
процесі |
||||||
виконання договору і мають один перед одним визначені цим |
||||||||
договором |
зобов'язання. Контрагентами |
|
можуть |
бути |
||||
постачальники, покупці, підрядники, партнери |
з |
спільної |
||||||
діяльності. |
Проводячи |
|
аналіз |
фінансово-господарської |
||||
діяльності |
підприємства, |
вони |
з'ясовують перспективи його |
|||||
розвитку, |
оцінюють |
|
можливість |
взаємовигідно |
||||
співробітництва, загрозу банкрутства. |
|
|
|
|||||
|
Представники державних контролюючих і регулюючих |
|||||||
органів – працівники податкових, митних, статистичних установ |
||||||||
та |
організацій |
проводять |
аналіз |
фінансово-господарської |
||||
діяльності підприємств для перевірки виконання ними вимог |
||||||||
законодавства в питаннях, які належать до їх компетенції. |
|
|||||||
|
Спеціалісти |
зі |
злиття |
і поглинання |
використовують |
|||
результати аналізу для визначення насамперед перспективи підприємства щодо можливості і доцільності здійснення його
реорганізації, тобто переслідують свої |
інтереси, інколи (у |
||
випадку |
ворожих поглинань) протилежні інтересам власників, |
||
керівництва і персоналу підприємства, яке |
поглинається. |
У |
|
випадку |
дружнього, взаємоузгодженого |
поглинання |
ці |
спеціалісти мають вільний доступ до важливої інформації, в інших випадках – ні.
Дрібні власники і потенційні інвестори– це власники дрібних пакетів прав підприємства та особи(фізичні, юридичні особи, держави, міжнародні організації), які можуть вкладати інвестиції (власні, позичені чи залучені кошти) і забезпечувати їх цільове використання.
Так, акціонери потребують інформацію про діяльність товариства, зокрема дані офіційної бухгалтерської звітності для того, щоб проаналізувати і мати власну думку про стан справ на підприємстві. Дрібні власники і потенційні інвестори, навіть ті, які бажають купити великі пакети прав підприємства, але ще не стали акціонерами, не мають широкого доступу до детальної
аналітичної інформації крім офіційних даних бухгалтерської звітності. Тому їх вважають зовнішніми користувачами.
Незалежні аналітики – спеціалісти, які займаються
22
аналізом і не перебувають у штаті підприємства. Це можуть бути працівники різних аудиторських фірм, центрів аналітичних досліджень, груп аналітиків тощо. Їх наймають для здійснення
кваліфікованого |
об'єктивного, |
неупередженого |
аналізу, |
експертизи, оцінки окремих сторін діяльності чи фінансового |
|||
стану підприємства, для визначення його місця на ринку тощо. |
|||
Замовниками |
такого аналізу |
можуть виступати |
потенційні |
покупці, інвестори, представники державних органів управління, наприклад Фонд державного майна України чи його органи на
місцях та ін. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зовнішні |
|
|
аудитори |
|
можуть |
бути |
представ |
|||
працівниками незалежних |
спеціалізованих |
аудиторських фірм |
||||||||
або окремими зовнішніми аудиторами(наприклад, аудитори |
||||||||||
Рахункової палати). Вони потребують комплексної аналітичної |
||||||||||
інформації |
для |
здійснення |
зовнішньої |
аудиторської |
перевірки |
|||||
об'єктивної оцінки стану бухгалтерського обліку, достовірності |
||||||||||
даних звітності, |
а |
також |
для |
підготовки рекомендацій з |
||||||
поліпшення |
|
фінансового |
|
стану |
підприємства, складання |
|||||
фінансової звітності, реалізації невикористаних організаційних |
||||||||||
резервів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конкуренти |
– |
це |
фізичні |
або |
юридичні |
особи, які |
||||
конкурують з ким-небудь, тобто вступають у суперництво, |
||||||||||
боротьбу |
за |
|
досягнення |
більших |
, |
вигодпереваг. |
Вони |
|||
зацікавлені в отриманні інформації, насамперед з фінансової звітності, стратегічного аналізу для пошуку слабких місць підприємства і підриву його репутації на ринку.
Виконавцями економічного аналізу є спеціалісти галузей і керівники виробничих підрозділів, які можуть забезпечити найбільшу його ефективність. Очолюють цю роботу керівник підприємства і головний(старший) економіст. Якщо ж підприємство мале, то аналітична робота покладається на бухгалтера.
23
1.6. ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.
Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст.
Економічний аналіз як наука— це система спеціальних знань, що пов'язані:
а) з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;
б) з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;
в) з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;
г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикорис внутрішньогосподарських резервів;
д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.
У ході економічного аналізу всі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-плану.
В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, а й вимірюється сила їх впливу.
Зміст економічного аналізу залежить від соціальноекономічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах планової економіки головною в економічному аналізі
була оцінка виконання підприємствами планових завдань (переважно кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися.
В ринковій економіці зміст аналізу докорінно змінюється відповідно до змін, які відбуваються у характері та цілях
24
господарської діяльності підприємств з різними формами
власності |
|
|
та |
організаційно-правовими |
фо |
||||
функціонування. |
|
|
|
|
|
|
|
||
Особливості |
|
досліджень |
економічного |
ан |
|||||
обумовлюються: |
виділенням |
в |
економічному |
просторі |
|||||
самостійних |
господарюючих |
суб'єктів |
та |
розширенням |
їх |
||||
складу, |
необхідністю |
поглиблення |
|
внутрішнього |
т |
||||
зовнішнього |
|
аналізу, |
високою |
динамічністю |
ринкового |
|
|||
середовища, наявністю комерційного ризику та його оцінкою, |
|
||||||||
вибором ділового партнера, наявністю великої кількості |
|
||||||||
конкурентів |
та |
непрогнозованістю їх |
поведінки |
та іншим. |
|
||||
Окрім цього в сучасних умовах значно має зрости оперативність економічного аналізу та розширитись обсяг додаткової інформації, залученої до його проведення.
Отже, змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових
зв'язків |
і |
тенденцій |
розвитку |
з |
метою |
обґрунтуван |
управлінських рішень та оцінки їх ефективності. |
|
|||||
Метою |
економічного аналізу є |
|
вивчення |
наслідків |
||
діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення |
||||||
впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, |
||||||
а також |
розробка заходів, спрямованих |
|
на відновлення і |
|||
збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.
Завдання економічного аналізу визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:
1)підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів та нормативів (в процесі їх розробки);
2)об’єктивне і всестороннє дослідження виконання бізнес-планів та дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);
3)визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів(окремо і в сукупності );
4) контроль |
за |
реалізацією |
вимог |
комерційно |
25
розрахунку і оцінка кінцевих фінансових результатів; 5) виявлення та вимірювання внутрішніх резервів (на всіх
стадіях виробничого процесу); 6) обґрунтування оптимальності управлінських рішень
(на всіх щаблях ієрархічної структури).
Шляхи вирішення завдань
1-ше завдання досягається реалізацією ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова часових рядів за значний період дає змогу встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Потім виявляються основні чинники, які мали в минулому і можуть мати зараз суттєвий вплив на господарську діяльність даного
підприємства. |
Особлива |
увага |
|
звертається |
на |
ана |
||||||
господарської діяльності за поточний період, який є в той же час |
|
|||||||||||
і |
передплановим. |
|
Висновки |
ретроспективного |
аналізу |
|||||||
співставляються |
|
з |
поточними |
спостереженнями |
і |
|||||||
узагальненому |
|
вигляді |
використовуються |
в |
|
плано |
||||||
розрахунках. У зв’язку з тим, що планова робота випереджує |
|
|||||||||||
звітну |
за |
поточний |
період, виникає |
необхідність |
перед |
|||||||
планового |
аналізу. |
|
Ретроспективний |
і |
поточний |
аналіз |
||||||
завершується |
перспективним (прогнозним) аналізом, який |
дає |
|
|||||||||
прямий вихід на планово-очікувані показники. У всіх випадках |
|
|||||||||||
використовуються |
методи |
порівняльного |
аналізу |
кінцевих |
||||||||
виробничо-фінансових |
результатів, |
показників |
соціально- |
|
||||||||
економічної ефективності передових підприємств та організацій. |
|
|||||||||||
|
2-ге завдання. |
|
Об’єктивне і |
всестороннє |
вивчення |
за |
||||||
даними обліку та звітності виконання |
встановлених |
бізнес- |
||||||||||
планів та дотримання нормативів за кількістю, структурою та |
|
|||||||||||
якістю випущеної продукції, виконаних робіт та послуг. На |
|
|||||||||||
промислових |
підприємствах, наприклад, |
в |
процесі аналізу |
|||||||||
ретельно досліджується виконання виробничої програми по кількості та асортименту найважливіших виробів, сортності, комплектності та якості продукції, ритмічності виробництва,
реалізації |
продукції, виконанню |
угод |
поставки. На |
підприємствах |
транспорту – по вантажообігу. В |
організаціях |
|
зв’язку – за кількістю наданих послуг і т.д. В торгівлі основна
26
увага звертається на обсяг гуртового та роздрібного товарообігу, |
|
||||||
на його асортиментну структуру, на співвідношення елементів |
|
||||||
товарного балансу, якість торгового обслуговування населення. |
|
||||||
3-тє завдання. На промислових підприємствах окремо |
|
||||||
досліджується ефективність використання: - засобів та предметів |
|
||||||
праці (будівель |
і |
споруд, технологічного |
|
обладнання, |
|
||
інструментів, сировини та матеріалів); |
|
|
|
|
|||
- робочої сили (за кількістю та професійним складом |
|
||||||
працівників; |
основного, |
додаткового, обслуговуючого |
та |
|
|||
управлінського персоналу; продуктивності праці і т.д.); |
|
|
|
||||
- фінансових ресурсів, взятих в їх сукупності(власних і |
|
||||||
залучених, основних і оборотних). |
|
|
|
|
|||
В |
сільському |
господарстві |
та |
деяких |
га |
||
промисловості (лісовій, гірничодобувній) аналіз |
використання |
|
|||||
матеріальних, трудових та фінансових ресурсів безпосередньо |
|
||||||
пов’язується з аналізом |
використання природних |
багатств, |
|
||||
строгим дотриманням екологічних норм. |
|
|
|
|
|||
4-те завдання. Принцип матеріальної зацікавленості, що |
|
||||||
єосновною рисою комерційного розрахунку, забезпечує
необхідне поєднання інтересів підприємства та |
колективу, |
||||||||
особистого і суспільного. Комерційних розрахунок сприяє |
|||||||||
реалізації |
планомірного |
зв’язку |
між |
підприємствами, що |
|||||
об’єднані однією формою власності, що базуються на різних |
|||||||||
формах власності, між підприємством і державою. |
|
|
|||||||
Самостійність |
підприємств |
в |
|
межах |
закону |
||||
відповідальність |
їх |
перед |
державою |
|
по |
оподаткуванню, |
|||
ефективність |
використання |
ресурсів– |
відмінні |
особливості |
|||||
комерційного розрахунку.
При оцінці фінансових результатів використовуються кількісні і якісні показники. Правильна оцінка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів
вимагає |
поділу |
чинників, що |
вплинули |
на |
досліджувані |
|||
показники, на залежні і незалежні від підприємств. Усунення |
||||||||
впливу |
сторонніх |
чинників |
дає |
змогу |
більш |
|||
проаналізувати результати зусиль колективу підприємства чи приватного власника.
27
5-те завдання. Дійсна корисність економічного аналізу полягає і у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки
безпосередньо залежить від того чи приведені в дію всі наявні в |
|
||||||
господарстві резерви. Виявлення резервів відбувається шляхом |
|
||||||
порівняльного |
вивчення |
виконання |
плану |
внутрішнім |
|||
підрозділами |
підприємства, |
однорідними підприємствами, а |
|
||||
також вивчення найбільш повного використання вітчизняного та |
|
||||||
зарубіжного досвіду. |
|
|
|
|
|
|
|
6-те завдання. Успіх господарської діяльності на всіх |
|||||||
ступенях управлінської ієрархії безпосередньо залежить |
і |
від |
|||||
рівня керівництва, від |
своєчасно |
прийнятих управлінських |
|||||
рішень. Прийняти вірне управлінське рішення, виявити його |
|
||||||
раціональність |
та |
ефективність |
можна |
лише |
на |
осн |
|
попереднього економічного аналізу. |
|
|
|
|
|||
Завдання економічного аналізу не вичерпуються лише наведеним списком. Багатоваріантність господарських ситуацій висуває перед аналізом багато завдань автономного характеру.
Всі вони можуть бути виконані за допомогою загальних та окремих методик.
1.7. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ФУНК ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.
Виконання завдань економічного аналізу ґрунтується на таких принципах:
-комплексності;
-системного підходу;
-науковості;
-оперативності.
Комплексність. Для |
досягнення |
успіху |
у |
ринковій |
||||
конкурентній |
боротьбі |
підприємець |
повинен |
мати |
точн |
|||
уявлення про |
розвиток безлічі економічних явищ, таких |
як |
|
|||||
попит і пропозиція на засоби виробництва, конкретні товари і |
|
|||||||
послуги, що його підприємство пропонує ринкові, про шляхи |
|
|||||||
досягнення |
економії |
витрат |
на |
виробництво, підвищення |
|
|||
ефективності |
використання |
наявних |
ресурсів |
та |
про |
інші |
||
28
складові підвищення ефективності своєї діяльності. Всі вони
повинні |
бути певним |
чином |
описані, в |
т.ч. обов’язково |
у |
||
взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємозумовленості. |
|
|
|||||
Системний підхід. Всі складові підвищення ефективності |
|||||||
діяльності |
|
повинні |
бути |
підпорядковані |
певній |
. систем |
|
Системний |
підхід передбачає |
вивчення |
і аналіз будь-якого |
||||
об’єкта як єдиного цілого, єдиної системи, економічне явище в |
|||||||
цілому |
не |
можна |
дослідити, якщо насамперед |
чітко |
не |
||
сформульована проблема, мета і критерії оцінки її досягнення, якщо не дослідженні і не вивчені всі сторони явища у їх зв’язках
івзаємозалежностях, не визначені система пріоритетів у
дослідженні (ієрархічність) і |
найсуттєвіший |
елемент |
цієї |
системи. |
|
|
|
Системність, комплексність аналізу виявляються також у необхідності дослідження будь-яких економічних процесів як спільності економіки і політики, економічного і соціального. Зокрема, відрив політичного аспекту проблем господарської діяльності від економіки не може не призводити до прийняття
економічно |
недоцільних |
рішень: найбільшою |
мірою |
це |
|
проявляється |
на макрорівні, але |
у масштабах |
підприємств |
||
(особливо державних) такі |
факти |
можуть мати і |
мають місце. |
||
Досить наочно вони виявляються через неадекватну цінову політику, створення штучних пільгових умов партнерства для „необхідних” юридичних і фізичних осіб тощо.
Водночас економічну ефективність роботи підприємства не може оцінюватися без врахування і визначення соціальної спрямованості діяльності підприємств та досягнутих результатів. Цей аспект проблеми однак не можна сприймати лише у межах
розвитку на підприємстві об’єктів соціальної – сфери спрямування того чи іншого обсягу фінансових ресурсів на будівництво житла, утримання закладів охорони здоров’я, освіти тощо. Тут ще йдеться про вплив організації та результатів роботи підприємства на створення в колективах атмосфери творчості, здорового трудового суперництва, стимулювання участі кожного працівника в управлінні тощо.
Науковість. Передбачає використання у методології
29
аналізу знань і |
досягнень |
економічної |
, теоріїстатистики, |
|
математики, інших теоретичних |
і прикладних наук, економіки |
|
||
відповідних галузей сфери підприємництва. |
|
|
||
Оперативність. |
Економічний |
аналіз |
повинен |
|
здійснюватися у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства і розробити шляхи підвищення її ефективності. У такому разі результати аналізу можуть бути оперативно враховані при прийнятті управлінських рішень.
У процесі економічного аналізу реалізуютьсятри його основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова (див.
рис. 1.2).
Основні функції економічного аналізу
Оцінювальна
Діагностична
|
Визначення |
відповідності |
стану |
- |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
мічної системи її цільовим параметрам |
|
|||||
|
функціонування |
|
та |
|
потенційни |
||
|
|
|
|||||
|
можливостям |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|||||
|
Встановлення причинн-наслідкових змін |
|
|
||||
|
економічної |
системи |
у |
кількісному |
|
і |
|
|
якісному вимірювання, впливу факторів на |
|
|
||||
|
|
|
|||||
|
цю зміну і розвиток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пошукова (прогнозна)
|
Виявлення |
невикористаних |
резервів |
|
|
|
|
||||
|
потенційних |
можливостей |
зміни |
та |
|
|
розвитку |
економічної |
системи, обґрун- |
|
|
|
тування механізмів їх мобілізації |
|
|
||
|
|
|
|||
Рис. 1.2. Основні функції економічного аналізу
Характеристика |
функцій |
дає |
змогу |
порів |
|
економічного аналітика з лікарем діагностом. Лікар |
на |
основі |
|
||
суб’єктивних скарг та результатів обстеження хворого, ледь |
|
||||
помітних симптомів |
визначає хворобу |
людського |
організму, |
||
30