конспект лекцій теа

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. поступово сформувався оригінальний напрям в обліку– балансознавство, активно розвивалась і наука про комерційні (фінансові обчислення), які стали основою фінансового аналізу.

В історії становлення і розвитку аналізу господарської діяльності як науки виділяють такі етапи: дореволюційний (1917 р.), післяреволюційний період, період переходу до ринкових відносин.

До революції аналіз господарської діяльності полягав переважно в аналізі балансу і оцінюванні статей активу і пасиву. Після 1917 р. економічний аналіз розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки і потребам командно-адміністративної системи. Розвиток методів аналізу

здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили

"обліковства". У період непу підприємства було переведено на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати

іаналізувати наслідки їхньої господарської діяльності. Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку

інаслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

У30-х роках аналіз був введений у програми вузів СРСР,

з’явились перші підручники та посібники з аналізу. Саме в 30-і

11

роки й відбулося становлення аналізу як . наукиЦе було викликано такими причинами: ліквідацією ринку капіталу, централізацією банківської системи і ліквідацією реальної самостійності підприємств. Все це спричинило послаблення ролі

контрольної функції аналізу.

Післявоєнний час можна охарактеризувати як період

функціонально-вартісний і .т ін. Отже, було зроблено велику роботу з розвитку економічного аналізу й удосконаленню його методики, підготовлено базові положення для впровадження

12

економічного аналізу з розвитком інших економічних , наук зокрема, з економічною теорією. Саме сформульовані в ній

господарства, аналіз їх господарської діяльності не може не спиратись на галузеві економіки. І як наслідок– зв’язок економічного аналізу з економікою промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо.

Найтіснішим чином економічний аналіз пов’язаний з обліком і статистикою. Матеріали бухгалтерського, податкового, управлінського, статистичного обліку, звітності, вибіркових спостережень є інформаційною базою для аналізу економічних явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві.

Дуже широко використовуються в аналізі статистичні прийоми і методи обробки економічної інформації, оскільки статистична наука, яка проблемно розробляє методи групувань, індексів, кореляції, регресії та ін.., суттєво поновлює арсенал аналітичних способів і прийомів.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з аудитом. Аудит не може розглядатися ефективним засобом вивчення діяльності

13

рентабельності, фінансової стійкості має розглядатися як кінцева мета аудиту.

Економічний аналіз широко використовує досягнення математичної науки, можливість зображення того чи іншого економічного явища за допомогою економіко-математичних моделей відкриває перед економічним аналізом невичерпні можливості вдосконалення прийомів, методів, техніки аналізу й організації аналітичної роботи.

Економічний аналіз пов’язаний з менеджментом через прийняття управлінських рішень. Прийняття оптимальних управлінських рішень перетворилось у важливу проблему.

Економістами розробляється теорія прийняття управлінських рішень, що є одним з розділів науки управління. Теорія прийняття рішень виходить з багатоваріант, невизначеності, впливу факторів на кожний окремо взятий варіант. У цих умовах вкрай необхідний економічний аналіз.

Маркетинг і економічний аналіз– це аналіз макро- і мікросередовища, можливостей, конкурентів, ринкових цін, стану ринку тощо, і, як наслідок, розробка маркетингових програм.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом. Цей зв'язок полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв'язок необхідний.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук (рис. 1.1).

1.4. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.

Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає, використовуючи властиві йому методи і технічні прийоми.

14

Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства, проте економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність підприємства (технологічний процес, організацію виробництва), а економічні результати

15

господарювання. У спеціальній економічній літературі з аналізу господарської діяльності зустрічаються різні визначення предмета економічного аналізу, які можна згрупувати в такий спосіб:

-господарська діяльність підприємства;

-господарські процеси та явища;

-причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та

процесів.

Господарська діяльність – це діяльність суб’єктів

- некомерційна – не має на меті отримання прибутку. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення

економічних і соціальних результатів та з метою одержання

основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають у результаті здійснення такої діяльності. Так, у комерційних підприємствах звичайною діяльністю вважається виробництво та реалізація продукції, необоротних та оборотних активів, надання послуг, виконання

16

робіт, а в некомерційних (неприбуткових) – надання благодійної допомоги, інформаційних, освітніх, культурних, наукових послуг тощо. Надзвичайна діяльність (англ. unusual activity) – це події й операції, відмінні від основної діяльності, які мають не періодичний, а разовий характер, тому не очікується їх повторення в кожному наступному звітному періоді. До такої діяльності належать роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків стихійного лиха (повінь, пожежа, заморозки, землетрус), а також техногенних катастроф і аварій (аварія на Чорнобильській АЕС), відшкодуванням збитків і витрат на запобігання таких наслідків;

-операційна – основна та інші види діяльності, крім інвестиційної і фінансової;

-основна – виробництво, реалізація продукції, що дає основний дохід;

-спільна – діяльність, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін;

-інвестиційна – діяльність з реалізації інвестицій;

-фінансова – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу капіталу

Операційна діяльність (англ. operating activity) – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною і фінансовою діяльністю.

діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка

17

досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємств. Предмет науки має показувати, що вивчає та чи інша наука.

Отже, предметом економічного аналізу є причинно-

наслідкові зв'язки між різними економічними явищами і процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства.

Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних

будь-якого управлінського рішення, розрахувати, як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової

стійкості, собівартості одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

18

показниках планів і звітності та спрямовані на ефективне використання всіх ресурсів з метою поліпшення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Таким чином, об'єктами економічного аналізу :єобсяг

результатів. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Користувачі аналізу:

1) внутрішні:

-управлінський персонал;

-власники контрольних пакетів акцій;

-члени трудового колективу;

-бухгалтери, економісти, фінансисти;

-внутрішні аудитори;

-профспілки.

2) зовнішні:

-представники вищих органів управління;

-кредитори;

-контрагенти;

-представники державних контролюючих і регулюючих

органів;

-потенційні інвестори;

-незалежні аналітики;

-зовнішні аудитори;

-конкуренти.

19

Найбільшим попитом користуються результати перспективного аналізу, завдяки яким керівники визначають стратегію і тактику розвитку підприємства.

До внутрішніх користувачів належать також власники контрольних пакетів акцій, тобто власники контрольних пакетів прав власності на підприємствах(акцій, паїв, часток тощо залежно від форми власності). На малих підприємствах, як правило, вони є не тільки власниками, а й керівниками своїх підприємств. У великих акціонерних товариствах власники

інформацію про плани збереження чи створення нових робочих місць, розширення виробництва, оплату праці, соціальні виплати та пільги, пенсійне забезпечення, перспективу підвищення кваліфікації, просування по роботі тощо.

Бухгалтери, економісти, фінансисти використовують методи, прийоми і результати економічного аналізу у своїй

аналітична інформація використовується для складання звітності підприємства.

Внутрішні аудитори – це аудитори, які числяться у штаті самого суб'єкта господарювання і здійснюють внутрішній аудит. Функції внутрішнього аудиту можуть виконувати як окремі аудитори, так і їх групи чи спеціальні служби, які перебувають у штаті економічного суб'єкта.

Основною метою внутрішнього аудиту є здійснення

20