конспект лекцій теа

Впроцесі функціонування підприємствеличина,

активів та їх структура постійно змінюються. У зв’язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх.

3. Аналіз структури пасивів підприємства проводиться за даними балансу. Для цього визначаються зміни у їх складі,

Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є

ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

зобов’язання. Це може призвести до інтенсивного продажу

161

ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті відсотків та основної суми боргу.

Ось чому аналізу ліквідності надається важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності (рівень ліквідності активів визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається їх перетворення на грошові кошти), і розташованим у порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом,

згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, проводиться в наступній послідовності.

1. Побудова балансу ліквідності.

Активи підприємства залежно від рівня їх ліквідності (від спроможності та швидкості перетворення в грошові кошти) умовно ділять на такі групи:

- найбільш ліквідні активи – суми грошових коштів та їх еквівалентів, а також короткострокові фінансові вкладення, які можна прирівняти до грошей;

- середньо ліквідні активи– це дебіторська заборгованість та інші активи(витрати майбутніх періодів у тій частині, яка буде використана протягом операційного циклу або року від дати складання балансу), для їх перетворення на готівку потрібен певний час;

- низько ліквідні активи – це запаси підприємства, для їх перетворення на готівку потрібен певний час пов’язаний з їх

використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. До цієї групи включають всі статті розділу I активу балансу «Необоротні активи» та витрати майбутніх періодів з терміном використання понад рік.

Пасиви балансу групують залежно від терміновості

162

зобов’язання» пасиву балансу та доходи майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів, які будуть погашені протягом операційного циклу або 12 місяців від дати складання балансу;

-короткострокові кредити банків і позики– це поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями короткострокові кредити банків;

-довгострокові зобов’язання – це суми за усіма статтями розділу III «Довгострокові зобов’язання» пасиву балансу та розділу II «Забезпечення наступних витрат і платежів», розділу

V «Доходи майбутніх періодів», термін погашення яких становить понад 12 місяців;

- постійні пасиви – це власний капітал підприємства.

Для оцінки і платоспроможності використовують прийоми:

-аналіз ліквідності балансу;

-оцінка відносних показників ліквідності

платоспроможності.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку їх спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою строковості і розміщені в порядку збільшення термінів погашення зобов’язань.

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1≥ П1; А2≥ П2; А3≥ П3; А4≤ П4

де А1 – найбільш ліквідні активи; А2 – середньо ліквідні активи; А3 – низько ліквідні активи; А4 – важко ліквідні активи;

П1 – поточні зобов’язання за розрахунками; П2 – короткострокові кредити банків і позики; П3 – довгострокові зобов’язання; П4 – постійні пасиви.

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання

163

перших трьох нерівностей. Четверта нерівність має так званий балансуючий характер; її виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів.

У процесі аналізу ліквідності балансу особливої уваги заслуговує показник власних оборотних коштів– показує, яка

(ВОК = Оборотні активи підприємства – Поточні зобов’язання підприємства). Очевидним є те, що зростання суми оборотних коштів, яка залишається у розпорядженні підприємства після

зобов’язання, а, відповідно, й зростання рівня його ліквідності та платоспроможності.

Для якісної оцінки ліквідності та платоспроможності

критичної і поточної ліквідності. Розраховують їх зіставленням відображених у балансі оборотних активів, що мають різний рівень ліквідності, і поточних зобов’язань підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника

— 0,2, тобто в найкоротші терміни підприємство повинно бути в змозі погасити щонайменше20% своїх поточних зобов’язань. Розраховується як співвідношення величини найбільш ліквідних активів та суми поточної заборгованості(поточні зобов’язання за розрахунками + короткострокові кредити банків і позики).

Коефіцієнт критичної (проміжної, швидкої, миттєвої,

оперативної) ліквідності – визначається як відношення суми найбільш ліквідних та середньоліквідних(дебіторської

164

заборгованості) активів до суми поточної заборгованості. Цей показник характеризує ту частину поточних зобов'язань, яка може бути погашена не тільки за рахунок готівки, але й за

(коефіцієнт покриття) – Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за ширшим колом поточних активів(до

Цей показник дозволяє визначити в цілому здатність підприємства розплатитися по своїх поточних зобов'язаннях, які складаються із кредиторської заборгованості, короткострокових кредитів і позикових коштів і інших короткострокових пасивів,

залежить від завдань аналізу і може встановлюватися на певну дату, за декілька років, щорічно, щоквартально, щомісячно.

3) Аналіз фінансової стійкості підприємства

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова

грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Сутність фінансової стійкості відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і

165

засобів власними джерелами.

Основне завдання аналізу фінансової стійкості полягає у визначенні спроможності підприємства протистояти негативній дії різних факторів (внутрішніх, зовнішніх та не передбачуваних), що впливають на його фінансовий стан. При вирішенні цього завдання необхідно дати відповідь на наступні запитання:

1)наскільки підприємство незалежне від зовнішніх джерел фінансування;

2)як змінюється рівень цієї незалежності;

3) чи відповідає співвідношення активів та джере утворення майна підприємства завданням його діяльності?

Результатом аналізу фінансової стійкості підприємства повинен бути висновок щодо його спроможності здійснювати

капіталу за рахунок будь-якого із джерел сприяє посиленню

поповнення оборотних засобів і зниження рівня поточної кредиторської заборгованості.

Особлива роль аналізу структури капіталу при оцінці фінансової стійкості зумовлена його функціями: статутний та додатковий капітал підприємства дає змогу організовувати

166

характеристики фінансової ситуації на підприємстві розглядають чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна фінансова стійкість характеризується тим, що сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів господарюючого суб’єкта (ЗВ).

ЗВ < ВОК Це співвідношення показує, що всі запаси повністю

167

(ВОК+КК) > ЗВ > ВОК

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характерно, якщо нормальних джерел не вистачає для фінансування поточної діяльності, є недостатньою ліквідність, виникає періодична неплатоспроможність, сповільнюється оборотність оборотних

активів, a тому є потреба у залученні додаткових джерел фінансування (тимчасово вільних джерел засобів).

4. Кризовий (критичний) фінансовий стан характеризується нестачею загальної величини основних фінансових джерел формування запасів. Рівновага платіжного балансу може бути забезпечена тільки за рахунок протермінованих платежів з оплати праці тощо.

ІІІ. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників

(табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

168

169

170