Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

конспект лекцій теа

.pdf
Скачиваний:
71
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
944.69 Кб
Скачать

в) оперативний облік і звітність;

Оперативний облік і звітність, застосовувані на окремих ділянках господарської діяльності підприємств, забезпечують

більш швидке в порівнянні зі статистикою

і бухгалтерією

одержання відповідної інформації. Для поточного аналізу така

інформація неоціненна.

Так, неможливо обійтися,

наприклад,

при поточному аналізі товарообігу без оперативних даних про

щоденну (а в деяких випадках і щозмінну) виторгу за продані

товари. Директора

підприємств, керівники

внутрішніх

підрозділів досить часто у своїх записних книжках ведуть оперативну реєстрацію найважливіших господарських процесів і

операцій, роблять зразкові розрахунки і прикидки, намічають

 

невідкладні заходи. Така

 

"кишенькова

бухгалтерія" також

 

використовується,

якщо

оперативний

 

аналіз

роблять

самі

керівники.

 

 

 

 

 

 

 

г) вибіркові облікові дані.

допоможуть

поглибити

Вибіркові

облікові

дані

деталізувати показники звітності. За останні роки звітність, як

 

відомо, значно скорочена; її розширення не завжди виправдане.

 

У цих умовах одержують поширення епізодичні ,вибірки

спостереження,

заглиблені

перевірки.

Вибіркові

дані

 

варто

 

розглядати як джерело облікового характеру, оскільки вони

 

черпаються з поточного бухгалтерського обліку і первинної

 

документації.

 

 

 

 

 

ДЖЕРЕЛА –

 

документи

з

 

ПЛАНОВО-НОРМАТИВНІ

 

 

планування.

види

плані,в які

складаються

на

підприємстві, у

 

а)

всі

 

тому числі матеріали бізнес-планів, нормативні матеріали,

 

кошториси,

прейскуранти

цін і тарифів, законодавчі акти,

 

інструкції,

 

 

договори,

 

конструкторсько-технологічна

 

документація,

за

даними

 

якої

проводиться

функціонально-

 

вартісний аналіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Своєрідним вектором діяльності будь-якого підприємства

 

є річний

 

виробничо-економічний

план.

Він розробляється на

та

основі

показників

перспективного

плану

 

економічного

соціального

розвитку і

являє

собою

комплексну

 

програму

виробничо-господарської

діяльності,

яка

 

спрямована

на

 

досягнення високих кінцевих результатів роботи і підвищення

 

ефективності діяльності підприємства. Цей

план

охоплює

 

діяльність

усіх

виробничих

підрозділів

підприємства

і

може

 

101

включати

такі

розділи: виробничу

програму,

показники

та

підвищення

ефективності

виробництва; розвиток

використання

виробничої

потужності; технічний

розвиток;

 

механізацію; план власних капітальних вкладень; працю і кадри;

 

матеріально-технічне

забезпечення

і

комплектацію; план

 

підсобних виробництв; собівартість і прибуток; формування і

 

використання фондів економічного стимулювання; фінансовий

 

план; соціальний розвиток колективу.

 

 

 

 

На

основі

річного

виробничо-економічного , плану

укрупнених

планово-виробничих нормативів

і розрахункових

цін розробляють місячні оперативно-виробничі плани. У них визначають потребу в матеріальних ресурсах, людях, техніці. За даними місячних оперативно-виробничих планів розробляють

оперативні

тижнево-добові (або

декадно-добові) графіки

виконання робіт та їх матеріально-технічного забезпечення.

 

б) техніко-економічні

 

норми

і

нормативи, що

 

 

 

 

 

 

використовуються

для

аналізу

виробничо-господарської

діяльності, дозволяють встановити оптимальність, напруженість планових завдань, виявити резерви діяльності підприємства і визначити шляхи їх використання.

в) системи норм і нормативіввключають кошторисні,

виробничі і планові нормативи витрат трудових, технічних,

матеріальних і фінансових ресурсів; нормативи амортизаційних

відрахувань;

нормативи

накладних

видатків

і

планових

нагромаджень;

нормативи платежів у бюджет; різноманітні

економічні

нормативи;

норми

і

нормативи

охорони

навколишнього середовища. Планово-нормативні дані містяться

насамперед

у

виробничо-фінансовому

плані

промислового

підприємства,

в

торгово-фінансовому

плані

 

торгового

підприємства і т. д.

У процесі аналізу залучається, крім даних затвердженого плану, досить великий нормативний матеріал, що міститься у виробничих паспортах, цінниках, прейскурантах, довідниках і ін.

г) проектно-кошторисна документація використовується при плануванні і економічному аналізі для визначення обсягів капітальних вкладень і обсягів виробництва,

102

вартісного виробітку, планової собівартості, основних фондів, обігових коштів та інших показників.

ПОЗАОБЛІКОВІ джерела – це такі дані, які не передбачаються встановленими формами звітності, але використовуються в аналізі виробничо-господарської діяльності

організації і регулюють господарську діяльність.

 

 

а) регламентовані – законодавчо-регулюючі

документи

(нормативно-правові акти, стандарти) та розпорядчі документи

(розпорядження, накази, вказівки, рекомендації, пропозиції);

 

б) нерегламентовані

– матеріали

засобів

масової

інформації; внутрішньовідомчої

і

позавідомчої

; ревізії

зовнішнього і внутрішнього аудита; матеріали лабораторного і

лікарсько-санітарного

контролю;

матеріали

перевірок

податковою службою; матеріали постійно діючих виробничих нарад; зборів трудових колективів; пояснювальні і доповідні записки, переписування з вищестоящою організацією, фінансовими і кредитними органами; матеріали, одержувані в результаті особистих контактів з виконавцями.

5.3.СИСТЕМА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯК БАЗИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.

У процесі економічного аналізу господарсько-фінансової

діяльності постійно приходиться мати справу

із

системою

показників.

 

 

 

 

Господарсько-фінансова

діяльність

 

промислових,

будівельних, сільськогосподарських, торгових

і

інших

підприємств

виміряється

численними

 

економічн

показниками, які можна звести у визначену систему. Їх можна підрозділити на: а) вартісні і натуральні— у залежності від покладених в основу вимірників ; б) кількісні і якісні — у залежності від того, яка сторона явищ, операцій, процесів виміряється; в) об'ємні і питомі — у залежності від застосування окремо узятих показників чи ж їхніх співвідношень.

Вартісні показники відносяться в даний час до числа

найбільш розповсюджених. Використання вартісних показників,

 

грошового

вимірника

випливає

з

наявності

товарн

103

виробництва і товарного обороту, товарно-грошових відносин і

 

 

чинності закону вартості в умовах вільного ринку.

 

 

 

 

 

Одним

з

 

найважливіших

вартісних

показників

н

промислових підприємствах є показник реалізованої продукції.

 

Установлення завдань у бізнес-планах по

обсягу

реалізації

продукції

обумовлено

необхідністю

більш

тісного

зв'язку

виробництва і споживання, виробництва і ринку.

 

 

 

 

 

 

Планування

 

діяльності

промислових

підприємств

в

умовах, коли за основу приймався показник валової продукції,

 

страждало

серйозними

 

недоліками, воно

 

досить

часто

створювало протиріччя між інтересами виробника і споживача,

 

між промисловістю і торгівлею. Погоня підприємств, що мала

 

 

місце, за "валом"

 

виключала

зацікавленість

виробників

 

у

наступній долі випущеної ними продукції: потрапила вона

 

безпосередньо в руки споживача чи ж осіла мертвим капіталом у

 

 

посередницьких ланках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В умовах товарного виробництва промислова продукція

 

власне кажучи і за формою є товаром і виробляється для ринку.

 

Однак колишній порядок планування господарської діяльності

 

був таким, що ринок і його кон'юнктура виробників цікавили

 

мало.

Ринок

у

представленні

багатьох

виробничників

 

був

поняттям

зовсім

абстрактним, дуже розпливчастим,

здатним

 

 

поглинути

усе,

що

 

виробляється;

при

цьому

забувалося,

що

 

 

об'єктивний економічний закон попиту і пропозиціїповинен

 

 

діяти й у наших умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показник валової продукції втратив, таким чином, своє

 

 

первісне

значення.

Однак

 

він

не

виключається

з

числа

показників, використовуваних при аналізі. Валова продукція

 

являє

собою

сукупність

знову

створених

і

перенесен

вартостей. Цей показник вживається для аналізу виробничої

діяльності в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливим вартісним показником, використовуваним при

 

 

аналізі,

є

показник

товарної продукції. До

складу

товарної

 

продукції входять готові вироби, реалізовані напівфабрикати, виконані роботи і надані послуги промислового характеру. Показник товарної продукції в більшому ступені, чим валовий,

104

дозволяє зробити в аналітичному дослідженні перехід до показника реалізованої продукції.

У вартісному вираженні дається оцінка валової і товарної продукції сільськогосподарських підприємств, що необхідно і для підрахунку сукупного суспільного продукту. Слід зазначити, що економічна сутність понять "валова" і "товарна продукція" у сільському господарстві відрізняється деякими особливостями. Ці особливості складаються, по-перше, у тім, що у валовій і товарній продукції сільського господарства більше місце займає знову створена, а не перенесена вартість; по-друге, у тім, що до складу товарної продукції включається на практиці не тільки так

називаний

позасільський

,оборотале

й

оборот

внутришньосільський.

Широко

застосовуються

вартісні

показники в торгівлі і суспільному харчуванні. У грошовому вимірі виражаються, природно, оптовий і роздрібний товарообіг,

витрати

обертання, прибуток, фінансовий

стан. Грошовий,

 

вартісний,

вимірник

випливає

з

економічної

сутнос

перерахованих категорій; він найбільше, ніж який-небудь інший, виражає особливості ринкової економіки.

Натуральні показники використовуються в плановій і

обліково-аналітичній

 

практиці

всіх

підприємств. У

промисловості

вони

застосовуються

для

кіль

характеристики що

випускається і

реалізованої

продукції в

її

матеріально-речовинному змісті. Застосування того чи іншого конкретного вимірника залежить від фізичних властивостей продукції. Так, продукція взуттєвої промисловості виміряється в

парах

взуття (по

видах,

розмірах, сортах);

продукція

прядильного виробництва —

у кілограмах і

тоннах пряжі,

ткацького й оздоблювального виробництва— у погонних і квадратних метрах тканини; продукція лікеро-горілчаної промисловості виміряється в декалітрах; борошномельної промисловості — у тоннах; продукція тютюнової промисловості виміряється в мільйонах штук цигарок і сигарет і т.д.

Усільськогосподарському виробництві ці показники

використовуються

для

натурального

виміру

збору , зерна

картоплі, овочів, виходу

продукції тваринництва(молока — у

105

центнерах, худоби — у живій

вазі). Кількісно

виражається

 

поголів'я тварин (у цілому, по видах і групам); у натуральних

 

показниках

характеризуються

земельний

 

фонд

і

використання.

 

 

 

 

 

У підприємствах оптової торгівлі товари враховуються й

 

аналізуються

не тільки у вартісному, але й у

натуральному

виразі (по

асортименту

відповідно

до

встановлено

номенклатурою). Оптова і роздрібна торгівля пред'являє свої замовлення промисловості переважно в натуральних показниках, оскільки вони щонайкраще характеризують попит на зовсім конкретні предмети споживання. У натуральних показниках ведеться контроль і за виконанням виробниками договорів постачання товарів.

У підприємствах суспільного харчування випуск власної

продукції виражається в такий спосіб: основної

продукції — у

фізичних блюдах (холодні закуски, перші, другі і треті блюда);

допоміжної

продукції — у натуральних одиницях, властивих

тому чи іншому виду виробів.

 

 

Значення натуральних показників згодом буде зростати.

Використання

електронно-обчислювальної

техніки

дозволяє

робити глибокий економічний аналіз у натуральних показниках

діяльності

промислових, сільськогосподарських, торгових і

інших підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

Поряд

з

натуральними

показниками

в

аналітичній

практиці

використовується

і

їхній

різновид— умовно-

 

натуральні

 

показники.

Ці

показники

застосовують

при

плануванні й аналізі діяльності підприємств, що випускають

 

вироби

різноманітного

асортименту, при

використанні

 

натуральних

 

вимірників

для

 

узагальнюючої

характеристики

обсягу виробництва, для порівняльного вивчення випуску всієї

 

продукції за ряд років.

 

 

 

 

 

 

 

Так, усю досить різноманітну продукцію підприємства,

 

що випускає взуття, не можна виразити у фізичних парах взуття,

 

але її можна виразити в умовних парах. Для цього виробляється

 

перерахування

 

всієї

продукції

в

умовні

пари

на

осн

коефіцієнтів

трудомісткості. Чи

інший приклад— текстильні

 

106

підприємства

випускають

швейні нитки в котушках різної

довжини. Для узагальнюючого аналізу цієї продукції вона

 

переводиться в умовні котушки (довжиною 200 м). У консервній

 

промисловості

продукція

перераховується

в тисячі умовних

банок (туб).

 

 

 

 

 

 

 

Умовно-натуральними

 

показниками

стосовно

д

сільського господарства є такі показники, як залікова вага

реалізованої

продукції (з

 

обліком

деяких

її

якісни

особливостей), кормова одиниця, за допомогою якої порівняно

 

оцінюється

економічність

виробництва

кормів(кукурудзи,

 

кормового цукрового буряка, вівса, сіяних трав).

 

 

В оптовій торгівлі(на базах тривалого

збереження

картоплі, овочів, фруктів)

використовується

такий

умовно-

 

натуральний

показник,

як

тонно-місяць (тонно-день), на

 

холодильниках — показник приведеного

вантажообігу. У

 

суспільному харчуванні таким показником буде умовне блюдо.

 

Кількість

умовних

блюд

визначається

за

допом

перерахування фізичних блюд з урахуванням коефіцієнтів трудомісткості; використання умовних блюд робить аналітичні розрахунки і висновки більш достовірними й обґрунтованими.

Кількісні показники використовуються для вираження абсолютних і відносних величин, що характеризують обсяг виробництва і реалізації продукції, його структуру й інші сторони роботи підприємств. Кількісні показники можуть виражатися як у вартісному, так і натуральному вимірниках. Так, кількісними показниками є обсяг реалізованої продукції в карбованцях, випуск продукції текстильним комбінатом у

метрах, відсоток

виконання

виробничої

програми(у

 

натуральному чи грошовому вираженні); оптовий товарообіг по

 

тій чи іншій товарній групі в карбованцях

і

натуральни

показниках,

випуск

власної

продукції

підприємствами

суспільного харчування в карбованцях, у фізичних і умовних

 

блюдах; обсяг роздрібного товарообігу в карбованцях і т.д.

 

 

Якісні

показники

використовуються

 

для

оцін

випущеної продукції з погляду її відповідності установленим

вимогам (стандартам,

технічним

умовам, зразкам), для

оцінки

 

107

економічної ефективності трудових, матеріальних і грошових витрат. Показники, що характеризують, наприклад, якість промислової продукції, досить різноманітні; вони залежать від технологічних особливостей того чи іншого виробництва. У текстильній, легкій і харчовій промисловості широко прийнятий розподіл продукції на сорти; іноді продукція підрозділяється на стандартну і нестандартну; якість продукції в маслоробній промисловості, наприклад, визначається по бальній системі.

Найважливішими показниками, що характеризують якість роботи сільськогосподарських підприємств, є врожайність з 1 га і продуктивність однієї голови домашніх тварин; врожайність, у свою чергу, залежить від якості посівного матеріалу, обробки землі, своєчасності посіву, від якості робіт з догляду за рослинами, від своєчасного збирання врожаю, а продуктивність тварин залежить від таких якісних показників, як порода худоби, якість кормів, режим годівлі і догляд за тваринами.

Важливе значення в умовах ринку придбають показники, що характеризують якість роботи торгових підприємств. До

якісних показників роботи підприємств оптової і роздрібної торгівлі можна, на наш погляд, віднести наступні:

·

показники

питомої

ваги

товарів, проданих

із

 

застосуванням прогресивних методів торгівлі;

 

 

 

 

·

показники, що характеризують ритмічність

торгівлі

всіма

товарами,

особливо

продовольчими

 

товарами

повсякденного попиту;

 

 

 

 

 

 

· виконання плану товарообігу за заданою структурою

 

товарів (з обліком і внутрішньо групового асортименту);

 

 

 

·

повне

задоволення

попиту

покупців

 

на

товар

(відсутність випадків незадоволеного попиту);

 

 

 

 

· вивчення купівельного попиту і його прогнозування на

 

майбутнє (у зв'язку з явищами сезонності, зміною смаків

 

споживачів, змінами

моди,

пропозицією

нових

 

товарів

виробниками,

конструкторськими

і

моделюючим

організаціями);

 

 

 

 

 

 

 

· якісне суцільне чи вибіркове

приймання

товарів

з

метою недопущення завезення некомплектних і недоброякісних

 

 

 

 

108

 

 

 

 

товарів,

обмеження

 

надходження

низькосортних

товарів

(відсутність претензій з боку покупців на низьку якість проданих

товарів);

 

 

 

 

 

 

 

 

·

швидке

і

культурне

обслуговування

покупц

(відсутність скарг на черги і неуважне відношення);

 

 

· дотримання вимог санітарного нагляду(особливо в

торгівлі продовольчими товарами).

 

 

 

 

У

 

суспільному

харчуванні

 

якісними

показникам

рахуються:

ритмічність

виробництва

і

реалізації

обідньої

продукції;

достатній набір блюд, допоміжної

продукції і

покупних

 

товарів

у

щоденному

меню; строге

дотримання

рецептури і технології готування блюд; калорійність і живильна повноцінність власної продукції; дотримання санітарних правил при виготовленні і реалізації продукції; швидке і культурне обслуговування населення.

Зрозуміло, що усе вищесказане можна віднести до майбутнього, коли виробництво і торгівля будуть економічно нормалізоване; коли ринкове господарство в нашій країні одержить стійкість і придбає цивілізований характер.

Величини оптового і роздрібного товарообігу, оборотних коштів, витрат обертання, прибутку — усе це об'ємні показники.

Питомі

показники

є

вторинними, похідними

від

відповідних об'ємних показників. Випуск продукції і кількість

робітників — об'ємні показники, а

відношення

першого

до

другого, тобто

вироблення

продукції

на одного

робітника, —

питомий показник. Випуск продукції на один верстат, на один

 

агрегат, на один квадратний метр виробничої площі— усе це

 

питомі (відносні) показники.

 

 

 

 

 

Питомими

показниками

є

врожайність 1 газ

і

продуктивність однієї голови худоби. Знаходить застосування в

 

порівняльному аналізі

продуктивність

сільського господарства

на 100 га земельних угідь.

 

 

 

 

 

У

торгівлі

і

суспільному

харчуванні

питом

показниками можна вважати: оборот на один працівника, на 1 м2

 

торговій площі, на 1

м3

складській і холодильній ємності,

товарні

запаси в

днях

обороту, рівень витрат, валових доходів,

 

109

прибуток у відсотках до товарообігу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Широко

застосовуються в

економічних

розрахунках

і

інші відносні величини, що характеризують виконання бізнес-

 

 

плану, структуру, динаміку, інтенсивність розвитку.

 

 

 

 

 

 

Кожний

з

розглянутих

вище

показників

має

сві

визначений зміст і своє значення для контролю й аналізу. Якщо

 

 

ці показники розглядати окремо, то виявиться, що деякі з них

 

страждають відомою обмеженістю. Але економічний аналіз

 

припускає

комплексне,

системне

використання

показників.

 

Тільки при цій умові можна всебічно й об'єктивно досліджувати

 

господарську діяльність підприємства в тій чи іншій області

і

тим більше роботу підприємства в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

5.4. ОСНОВИ

 

ОРГАНІЗАЦІЇ

 

 

КОМП’ЮТЕРНОЇ

ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

 

 

 

 

 

 

 

 

5.4.1. Підготовка вихідних аналітичних даних

 

 

 

 

 

Доброякісність

 

аналізу

і

вірогідність

аналітични

висновків будуть залежати насамперед від

якості

звітних

матеріалів. Помилки, непогодженості і всі інші недоліки, що

 

 

містяться часом у звітності, можуть відбитися на аналітичних

 

розрахунках,

можуть

спотворити

результати

аналізу. Тому

 

 

попередньою

 

умовою

аналізу

є

 

ретельна

перевірка

вс

залучених до аналізу матеріалів. Підготовка даних до аналізу

 

складається головним чином у їхній перевірці, у перевірці якості

 

 

звітних матеріалів. Важлива роль тут належить, як указувалося

 

 

раніше, зовнішньому і внутрішньому аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка

звітних матеріалів

 

проводиться

з

 

метою

встановлення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)правильності оформлення звітів; повноти охоплення всіх підприємств, що підлягають включенню в зведений звіт; правильності підрахунків і обчислень;

2)повноти, якості і термінів проведення інвентаризації, відображення її результатів в обліку і мір, прийнятих по виявленим нестачам;

3)правильності показаних у балансі торгових націнок на залишок нереалізованих товарів;

110