конспект лекцій теа
.pdfв) оперативний облік і звітність;
Оперативний облік і звітність, застосовувані на окремих ділянках господарської діяльності підприємств, забезпечують
більш швидке в порівнянні зі статистикою |
і бухгалтерією |
|
одержання відповідної інформації. Для поточного аналізу така |
||
інформація неоціненна. |
Так, неможливо обійтися, |
наприклад, |
при поточному аналізі товарообігу без оперативних даних про |
||
щоденну (а в деяких випадках і щозмінну) виторгу за продані |
||
товари. Директора |
підприємств, керівники |
внутрішніх |
підрозділів досить часто у своїх записних книжках ведуть оперативну реєстрацію найважливіших господарських процесів і
операцій, роблять зразкові розрахунки і прикидки, намічають |
|
||||||
невідкладні заходи. Така |
|
"кишенькова |
бухгалтерія" також |
|
|||
використовується, |
якщо |
оперативний |
|
аналіз |
роблять |
самі |
|
керівники. |
|
|
|
|
|
|
|
г) вибіркові облікові дані. |
допоможуть |
поглибити |
|||||
Вибіркові |
облікові |
дані |
|||||
деталізувати показники звітності. За останні роки звітність, як |
|
||||||
відомо, значно скорочена; її розширення не завжди виправдане. |
|
||||||
У цих умовах одержують поширення епізодичні ,вибірки
спостереження, |
заглиблені |
перевірки. |
Вибіркові |
дані |
|
варто |
|
|||||||||
розглядати як джерело облікового характеру, оскільки вони |
|
|||||||||||||||
черпаються з поточного бухгалтерського обліку і первинної |
|
|||||||||||||||
документації. |
|
|
|
|
|
ДЖЕРЕЛА – |
|
документи |
з |
|
||||||
ПЛАНОВО-НОРМАТИВНІ |
|
|
||||||||||||||
планування. |
види |
плані,в які |
складаються |
на |
підприємстві, у |
|
||||||||||
а) |
всі |
|
||||||||||||||
тому числі матеріали бізнес-планів, нормативні матеріали, |
|
|||||||||||||||
кошториси, |
прейскуранти |
цін і тарифів, законодавчі акти, |
|
|||||||||||||
інструкції, |
|
|
договори, |
|
конструкторсько-технологічна |
|
||||||||||
документація, |
за |
даними |
|
якої |
проводиться |
функціонально- |
|
|||||||||
вартісний аналіз. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Своєрідним вектором діяльності будь-якого підприємства |
|
|||||||||||||||
є річний |
|
виробничо-економічний |
план. |
Він розробляється на |
та |
|||||||||||
основі |
показників |
перспективного |
плану |
|
економічного |
|||||||||||
соціального |
розвитку і |
являє |
собою |
комплексну |
|
програму |
||||||||||
виробничо-господарської |
діяльності, |
яка |
|
спрямована |
на |
|
||||||||||
досягнення високих кінцевих результатів роботи і підвищення |
|
|||||||||||||||
ефективності діяльності підприємства. Цей |
план |
охоплює |
|
|||||||||||||
діяльність |
усіх |
виробничих |
підрозділів |
підприємства |
і |
може |
|
|||||||||
101
включати |
такі |
розділи: виробничу |
програму, |
показники |
та |
||
підвищення |
ефективності |
виробництва; розвиток |
|||||
використання |
виробничої |
потужності; технічний |
розвиток; |
|
|||
механізацію; план власних капітальних вкладень; працю і кадри; |
|
||||||
матеріально-технічне |
забезпечення |
і |
комплектацію; план |
|
|||
підсобних виробництв; собівартість і прибуток; формування і |
|
||||||
використання фондів економічного стимулювання; фінансовий |
|
||||||
план; соціальний розвиток колективу. |
|
|
|
|
|||
На |
основі |
річного |
виробничо-економічного , плану |
||||
укрупнених |
планово-виробничих нормативів |
і розрахункових |
|||||
цін розробляють місячні оперативно-виробничі плани. У них визначають потребу в матеріальних ресурсах, людях, техніці. За даними місячних оперативно-виробничих планів розробляють
оперативні |
тижнево-добові (або |
декадно-добові) графіки |
||||||
виконання робіт та їх матеріально-технічного забезпечення. |
||||||||
|
б) техніко-економічні |
|
норми |
і |
нормативи, що |
|||
|
|
|
|
|
|
|||
використовуються |
для |
аналізу |
виробничо-господарської |
|||||
діяльності, дозволяють встановити оптимальність, напруженість планових завдань, виявити резерви діяльності підприємства і визначити шляхи їх використання.
в) системи норм і нормативіввключають кошторисні, |
|||||||
виробничі і планові нормативи витрат трудових, технічних, |
|||||||
матеріальних і фінансових ресурсів; нормативи амортизаційних |
|||||||
відрахувань; |
нормативи |
накладних |
видатків |
і |
планових |
||
нагромаджень; |
нормативи платежів у бюджет; різноманітні |
||||||
економічні |
нормативи; |
норми |
і |
нормативи |
охорони |
||
навколишнього середовища. Планово-нормативні дані містяться |
|||||||
насамперед |
у |
виробничо-фінансовому |
плані |
промислового |
|||
підприємства, |
в |
торгово-фінансовому |
плані |
|
торгового |
||
підприємства і т. д.
У процесі аналізу залучається, крім даних затвердженого плану, досить великий нормативний матеріал, що міститься у виробничих паспортах, цінниках, прейскурантах, довідниках і ін.
г) проектно-кошторисна документація використовується при плануванні і економічному аналізі для визначення обсягів капітальних вкладень і обсягів виробництва,
102
вартісного виробітку, планової собівартості, основних фондів, обігових коштів та інших показників.
ПОЗАОБЛІКОВІ джерела – це такі дані, які не передбачаються встановленими формами звітності, але використовуються в аналізі виробничо-господарської діяльності
організації і регулюють господарську діяльність. |
|
|
|||
а) регламентовані – законодавчо-регулюючі |
документи |
||||
(нормативно-правові акти, стандарти) та розпорядчі документи |
|||||
(розпорядження, накази, вказівки, рекомендації, пропозиції); |
|
||||
б) нерегламентовані |
– матеріали |
засобів |
масової |
||
інформації; внутрішньовідомчої |
і |
позавідомчої |
; ревізії |
||
зовнішнього і внутрішнього аудита; матеріали лабораторного і |
|||||
лікарсько-санітарного |
контролю; |
матеріали |
перевірок |
||
податковою службою; матеріали постійно діючих виробничих нарад; зборів трудових колективів; пояснювальні і доповідні записки, переписування з вищестоящою організацією, фінансовими і кредитними органами; матеріали, одержувані в результаті особистих контактів з виконавцями.
5.3.СИСТЕМА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯК БАЗИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.
У процесі економічного аналізу господарсько-фінансової
діяльності постійно приходиться мати справу |
із |
системою |
||
показників. |
|
|
|
|
Господарсько-фінансова |
діяльність |
|
промислових, |
|
будівельних, сільськогосподарських, торгових |
і |
інших |
||
підприємств |
виміряється |
численними |
|
економічн |
показниками, які можна звести у визначену систему. Їх можна підрозділити на: а) вартісні і натуральні— у залежності від покладених в основу вимірників ; б) кількісні і якісні — у залежності від того, яка сторона явищ, операцій, процесів виміряється; в) об'ємні і питомі — у залежності від застосування окремо узятих показників чи ж їхніх співвідношень.
Вартісні показники відносяться в даний час до числа
найбільш розповсюджених. Використання вартісних показників, |
|
||||
грошового |
вимірника |
випливає |
з |
наявності |
товарн |
103
виробництва і товарного обороту, товарно-грошових відносин і |
|
|
|||||||||||||
чинності закону вартості в умовах вільного ринку. |
|
|
|
|
|
||||||||||
Одним |
з |
|
найважливіших |
вартісних |
показників |
н |
|||||||||
промислових підприємствах є показник реалізованої продукції. |
|
||||||||||||||
Установлення завдань у бізнес-планах по |
обсягу |
реалізації |
|||||||||||||
продукції |
обумовлено |
необхідністю |
більш |
тісного |
зв'язку |
||||||||||
виробництва і споживання, виробництва і ринку. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Планування |
|
діяльності |
промислових |
підприємств |
в |
||||||||||
умовах, коли за основу приймався показник валової продукції, |
|
||||||||||||||
страждало |
серйозними |
|
недоліками, воно |
|
досить |
часто |
|||||||||
створювало протиріччя між інтересами виробника і споживача, |
|
||||||||||||||
між промисловістю і торгівлею. Погоня підприємств, що мала |
|
|
|||||||||||||
місце, за "валом" |
|
виключала |
зацікавленість |
виробників |
|
у |
|||||||||
наступній долі випущеної ними продукції: потрапила вона |
|
||||||||||||||
безпосередньо в руки споживача чи ж осіла мертвим капіталом у |
|
|
|||||||||||||
посередницьких ланках. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
В умовах товарного виробництва промислова продукція |
|
||||||||||||||
власне кажучи і за формою є товаром і виробляється для ринку. |
|
||||||||||||||
Однак колишній порядок планування господарської діяльності |
|
||||||||||||||
був таким, що ринок і його кон'юнктура виробників цікавили |
|
||||||||||||||
мало. |
Ринок |
у |
представленні |
багатьох |
виробничників |
|
був |
||||||||
поняттям |
зовсім |
абстрактним, дуже розпливчастим, |
здатним |
|
|
||||||||||
поглинути |
усе, |
що |
|
виробляється; |
при |
цьому |
забувалося, |
що |
|
|
|||||
об'єктивний економічний закон попиту і пропозиціїповинен |
|
|
|||||||||||||
діяти й у наших умовах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Показник валової продукції втратив, таким чином, своє |
|
|
|||||||||||||
первісне |
значення. |
Однак |
|
він |
не |
виключається |
з |
числа |
|||||||
показників, використовуваних при аналізі. Валова продукція |
|
||||||||||||||
являє |
собою |
сукупність |
знову |
створених |
і |
перенесен |
|||||||||
вартостей. Цей показник вживається для аналізу виробничої |
|||||||||||||||
діяльності в цілому. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Важливим вартісним показником, використовуваним при |
|
|
|||||||||||||
аналізі, |
є |
показник |
товарної продукції. До |
складу |
товарної |
|
|||||||||
продукції входять готові вироби, реалізовані напівфабрикати, виконані роботи і надані послуги промислового характеру. Показник товарної продукції в більшому ступені, чим валовий,
104
дозволяє зробити в аналітичному дослідженні перехід до показника реалізованої продукції.
У вартісному вираженні дається оцінка валової і товарної продукції сільськогосподарських підприємств, що необхідно і для підрахунку сукупного суспільного продукту. Слід зазначити, що економічна сутність понять "валова" і "товарна продукція" у сільському господарстві відрізняється деякими особливостями. Ці особливості складаються, по-перше, у тім, що у валовій і товарній продукції сільського господарства більше місце займає знову створена, а не перенесена вартість; по-друге, у тім, що до складу товарної продукції включається на практиці не тільки так
називаний |
позасільський |
,оборотале |
й |
оборот |
|
внутришньосільський. |
Широко |
застосовуються |
вартісні |
||
показники в торгівлі і суспільному харчуванні. У грошовому вимірі виражаються, природно, оптовий і роздрібний товарообіг,
витрати |
обертання, прибуток, фінансовий |
стан. Грошовий, |
|
||
вартісний, |
вимірник |
випливає |
з |
економічної |
сутнос |
перерахованих категорій; він найбільше, ніж який-небудь інший, виражає особливості ринкової економіки.
Натуральні показники використовуються в плановій і
обліково-аналітичній |
|
практиці |
всіх |
підприємств. У |
|
промисловості |
вони |
застосовуються |
для |
кіль |
|
характеристики що |
випускається і |
реалізованої |
продукції в |
її |
|
матеріально-речовинному змісті. Застосування того чи іншого конкретного вимірника залежить від фізичних властивостей продукції. Так, продукція взуттєвої промисловості виміряється в
парах |
взуття (по |
видах, |
розмірах, сортах); |
продукція |
прядильного виробництва — |
у кілограмах і |
тоннах пряжі, |
||
ткацького й оздоблювального виробництва— у погонних і квадратних метрах тканини; продукція лікеро-горілчаної промисловості виміряється в декалітрах; борошномельної промисловості — у тоннах; продукція тютюнової промисловості виміряється в мільйонах штук цигарок і сигарет і т.д.
Усільськогосподарському виробництві ці показники
використовуються |
для |
натурального |
виміру |
збору , зерна |
картоплі, овочів, виходу |
продукції тваринництва(молока — у |
|||
105
центнерах, худоби — у живій |
вазі). Кількісно |
виражається |
|
||
поголів'я тварин (у цілому, по видах і групам); у натуральних |
|
||||
показниках |
характеризуються |
земельний |
|
фонд |
і |
використання. |
|
|
|
|
|
У підприємствах оптової торгівлі товари враховуються й |
|
||||
аналізуються |
не тільки у вартісному, але й у |
натуральному |
|||
виразі (по |
асортименту |
відповідно |
до |
встановлено |
|
номенклатурою). Оптова і роздрібна торгівля пред'являє свої замовлення промисловості переважно в натуральних показниках, оскільки вони щонайкраще характеризують попит на зовсім конкретні предмети споживання. У натуральних показниках ведеться контроль і за виконанням виробниками договорів постачання товарів.
У підприємствах суспільного харчування випуск власної |
||||
продукції виражається в такий спосіб: основної |
продукції — у |
|||
фізичних блюдах (холодні закуски, перші, другі і треті блюда); |
||||
допоміжної |
продукції — у натуральних одиницях, властивих |
|||
тому чи іншому виду виробів. |
|
|
||
Значення натуральних показників згодом буде зростати. |
||||
Використання |
електронно-обчислювальної |
техніки |
дозволяє |
|
робити глибокий економічний аналіз у натуральних показниках |
||||
діяльності |
промислових, сільськогосподарських, торгових і |
|||
інших підприємств. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Поряд |
з |
натуральними |
показниками |
в |
аналітичній |
|||||
практиці |
використовується |
і |
їхній |
різновид— умовно- |
|
|||||
натуральні |
|
показники. |
Ці |
показники |
застосовують |
при |
||||
плануванні й аналізі діяльності підприємств, що випускають |
|
|||||||||
вироби |
різноманітного |
асортименту, при |
використанні |
|
||||||
натуральних |
|
вимірників |
для |
|
узагальнюючої |
характеристики |
||||
обсягу виробництва, для порівняльного вивчення випуску всієї |
|
|||||||||
продукції за ряд років. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Так, усю досить різноманітну продукцію підприємства, |
|
|||||||||
що випускає взуття, не можна виразити у фізичних парах взуття, |
|
|||||||||
але її можна виразити в умовних парах. Для цього виробляється |
|
|||||||||
перерахування |
|
всієї |
продукції |
в |
умовні |
пари |
на |
осн |
||
коефіцієнтів |
трудомісткості. Чи |
інший приклад— текстильні |
|
|||||||
106
підприємства |
випускають |
швейні нитки в котушках різної |
|||||
довжини. Для узагальнюючого аналізу цієї продукції вона |
|
||||||
переводиться в умовні котушки (довжиною 200 м). У консервній |
|
||||||
промисловості |
продукція |
перераховується |
в тисячі умовних |
||||
банок (туб). |
|
|
|
|
|
|
|
Умовно-натуральними |
|
показниками |
стосовно |
д |
|||
сільського господарства є такі показники, як залікова вага |
|||||||
реалізованої |
продукції (з |
|
обліком |
деяких |
її |
якісни |
|
особливостей), кормова одиниця, за допомогою якої порівняно |
|
||||||
оцінюється |
економічність |
виробництва |
кормів(кукурудзи, |
|
|||
кормового цукрового буряка, вівса, сіяних трав). |
|
|
|||||
В оптовій торгівлі(на базах тривалого |
збереження |
||||||
картоплі, овочів, фруктів) |
використовується |
такий |
умовно- |
|
|||
натуральний |
показник, |
як |
тонно-місяць (тонно-день), на |
|
|||
холодильниках — показник приведеного |
вантажообігу. У |
|
|||||
суспільному харчуванні таким показником буде умовне блюдо. |
|
||||||
Кількість |
умовних |
блюд |
визначається |
за |
допом |
||
перерахування фізичних блюд з урахуванням коефіцієнтів трудомісткості; використання умовних блюд робить аналітичні розрахунки і висновки більш достовірними й обґрунтованими.
Кількісні показники використовуються для вираження абсолютних і відносних величин, що характеризують обсяг виробництва і реалізації продукції, його структуру й інші сторони роботи підприємств. Кількісні показники можуть виражатися як у вартісному, так і натуральному вимірниках. Так, кількісними показниками є обсяг реалізованої продукції в карбованцях, випуск продукції текстильним комбінатом у
метрах, відсоток |
виконання |
виробничої |
програми(у |
|
|||
натуральному чи грошовому вираженні); оптовий товарообіг по |
|
||||||
тій чи іншій товарній групі в карбованцях |
і |
натуральни |
|||||
показниках, |
випуск |
власної |
продукції |
підприємствами |
|||
суспільного харчування в карбованцях, у фізичних і умовних |
|
||||||
блюдах; обсяг роздрібного товарообігу в карбованцях і т.д. |
|
|
|||||
Якісні |
показники |
використовуються |
|
для |
оцін |
||
випущеної продукції з погляду її відповідності установленим |
|||||||
вимогам (стандартам, |
технічним |
умовам, зразкам), для |
оцінки |
|
|||
107
економічної ефективності трудових, матеріальних і грошових витрат. Показники, що характеризують, наприклад, якість промислової продукції, досить різноманітні; вони залежать від технологічних особливостей того чи іншого виробництва. У текстильній, легкій і харчовій промисловості широко прийнятий розподіл продукції на сорти; іноді продукція підрозділяється на стандартну і нестандартну; якість продукції в маслоробній промисловості, наприклад, визначається по бальній системі.
Найважливішими показниками, що характеризують якість роботи сільськогосподарських підприємств, є врожайність з 1 га і продуктивність однієї голови домашніх тварин; врожайність, у свою чергу, залежить від якості посівного матеріалу, обробки землі, своєчасності посіву, від якості робіт з догляду за рослинами, від своєчасного збирання врожаю, а продуктивність тварин залежить від таких якісних показників, як порода худоби, якість кормів, режим годівлі і догляд за тваринами.
Важливе значення в умовах ринку придбають показники, що характеризують якість роботи торгових підприємств. До
якісних показників роботи підприємств оптової і роздрібної торгівлі можна, на наш погляд, віднести наступні:
· |
показники |
питомої |
ваги |
товарів, проданих |
із |
|
||
застосуванням прогресивних методів торгівлі; |
|
|
|
|
||||
· |
показники, що характеризують ритмічність |
торгівлі |
||||||
всіма |
товарами, |
особливо |
продовольчими |
|
товарами |
|||
повсякденного попиту; |
|
|
|
|
|
|
||
· виконання плану товарообігу за заданою структурою |
|
|||||||
товарів (з обліком і внутрішньо групового асортименту); |
|
|
|
|||||
· |
повне |
задоволення |
попиту |
покупців |
|
на |
товар |
|
(відсутність випадків незадоволеного попиту); |
|
|
|
|
||||
· вивчення купівельного попиту і його прогнозування на |
|
|||||||
майбутнє (у зв'язку з явищами сезонності, зміною смаків |
|
|||||||
споживачів, змінами |
моди, |
пропозицією |
нових |
|
товарів |
|||
виробниками, |
конструкторськими |
і |
моделюючим |
|||||
організаціями); |
|
|
|
|
|
|
|
|
· якісне суцільне чи вибіркове |
приймання |
товарів |
з |
|||||
метою недопущення завезення некомплектних і недоброякісних |
|
|||||||
|
|
|
108 |
|
|
|
|
|
товарів, |
обмеження |
|
надходження |
низькосортних |
товарів |
|||
(відсутність претензій з боку покупців на низьку якість проданих |
||||||||
товарів); |
|
|
|
|
|
|
|
|
· |
швидке |
і |
культурне |
обслуговування |
покупц |
|||
(відсутність скарг на черги і неуважне відношення); |
|
|
||||||
· дотримання вимог санітарного нагляду(особливо в |
||||||||
торгівлі продовольчими товарами). |
|
|
|
|
||||
У |
|
суспільному |
харчуванні |
|
якісними |
показникам |
||
рахуються: |
ритмічність |
виробництва |
і |
реалізації |
обідньої |
|||
продукції; |
достатній набір блюд, допоміжної |
продукції і |
||||||
покупних |
|
товарів |
у |
щоденному |
меню; строге |
дотримання |
||
рецептури і технології готування блюд; калорійність і живильна повноцінність власної продукції; дотримання санітарних правил при виготовленні і реалізації продукції; швидке і культурне обслуговування населення.
Зрозуміло, що усе вищесказане можна віднести до майбутнього, коли виробництво і торгівля будуть економічно нормалізоване; коли ринкове господарство в нашій країні одержить стійкість і придбає цивілізований характер.
Величини оптового і роздрібного товарообігу, оборотних коштів, витрат обертання, прибутку — усе це об'ємні показники.
Питомі |
показники |
є |
вторинними, похідними |
від |
|
відповідних об'ємних показників. Випуск продукції і кількість |
|||||
робітників — об'ємні показники, а |
відношення |
першого |
до |
||
другого, тобто |
вироблення |
продукції |
на одного |
робітника, — |
|
питомий показник. Випуск продукції на один верстат, на один |
|
|||||||
агрегат, на один квадратний метр виробничої площі— усе це |
|
|||||||
питомі (відносні) показники. |
|
|
|
|
|
|||
Питомими |
показниками |
є |
врожайність 1 газ |
і |
||||
продуктивність однієї голови худоби. Знаходить застосування в |
|
|||||||
порівняльному аналізі |
продуктивність |
сільського господарства |
||||||
на 100 га земельних угідь. |
|
|
|
|
|
|||
У |
торгівлі |
і |
суспільному |
харчуванні |
питом |
|||
показниками можна вважати: оборот на один працівника, на 1 м2 |
|
|||||||
торговій площі, на 1 |
м3 |
складській і холодильній ємності, |
||||||
товарні |
запаси в |
днях |
обороту, рівень витрат, валових доходів, |
|
||||
109
прибуток у відсотках до товарообігу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Широко |
застосовуються в |
економічних |
розрахунках |
і |
||||||||
інші відносні величини, що характеризують виконання бізнес- |
|
|
|||||||||||
плану, структуру, динаміку, інтенсивність розвитку. |
|
|
|
|
|
||||||||
|
Кожний |
з |
розглянутих |
вище |
показників |
має |
сві |
||||||
визначений зміст і своє значення для контролю й аналізу. Якщо |
|
|
|||||||||||
ці показники розглядати окремо, то виявиться, що деякі з них |
|
||||||||||||
страждають відомою обмеженістю. Але економічний аналіз |
|
||||||||||||
припускає |
комплексне, |
системне |
використання |
показників. |
|
||||||||
Тільки при цій умові можна всебічно й об'єктивно досліджувати |
|
||||||||||||
господарську діяльність підприємства в тій чи іншій області |
і |
||||||||||||
тим більше роботу підприємства в цілому. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
5.4. ОСНОВИ |
|
ОРГАНІЗАЦІЇ |
|
|
КОМП’ЮТЕРНОЇ |
|||||||
ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
5.4.1. Підготовка вихідних аналітичних даних |
|
|
|
|
||||||||
|
Доброякісність |
|
аналізу |
і |
вірогідність |
аналітични |
|||||||
висновків будуть залежати насамперед від |
якості |
звітних |
|||||||||||
матеріалів. Помилки, непогодженості і всі інші недоліки, що |
|
|
|||||||||||
містяться часом у звітності, можуть відбитися на аналітичних |
|
||||||||||||
розрахунках, |
можуть |
спотворити |
результати |
аналізу. Тому |
|
|
|||||||
попередньою |
|
умовою |
аналізу |
є |
|
ретельна |
перевірка |
вс |
|||||
залучених до аналізу матеріалів. Підготовка даних до аналізу |
|
||||||||||||
складається головним чином у їхній перевірці, у перевірці якості |
|
|
|||||||||||
звітних матеріалів. Важлива роль тут належить, як указувалося |
|
|
|||||||||||
раніше, зовнішньому і внутрішньому аудиту. |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Перевірка |
звітних матеріалів |
|
проводиться |
з |
|
метою |
||||||
встановлення: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1)правильності оформлення звітів; повноти охоплення всіх підприємств, що підлягають включенню в зведений звіт; правильності підрахунків і обчислень;
2)повноти, якості і термінів проведення інвентаризації, відображення її результатів в обліку і мір, прийнятих по виявленим нестачам;
3)правильності показаних у балансі торгових націнок на залишок нереалізованих товарів;
110