Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

конспект лекцій теа

.pdf
Скачиваний:
71
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
944.69 Кб
Скачать

способів збирання, обробки, використання інформації тощо;

 

-

одержання

інформації – це

набуття,

придбання,

нагромадження відповідно до чинного законодавства України

документованої

або

публічно

оголошуваної

інформац

громадянами, юридичною особою чи державою;

 

 

-

використання

інформації

це

задоволення

інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;

 

-поширення інформації – обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації;

-зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв;

-вилучення з обороту та знищення даних– ліквідація використаної і непотрібному в подальшому інформації

Створення раціонального потоку інформації повинне спиратися на визначені принципи. Такими принципами є:

виявлення інформаційних потреб і способів найбільш ефективного їхнього задоволення;

об'єктивність

відображення

процесів

виробництва,

звертання, розподілу і споживання, використання природних,

 

трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

 

 

 

 

 

єдність

інформації, що

надходить

з

 

різних

джерел

 

(бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку), а також

 

планових даних, усунення дублювання в первинній інформації;

 

оперативність

інформації,

що

 

 

забезпечується

 

застосуванням новітніх засобів зв'язку і впровадженням методів

 

дистанційної передачі

первинних

даних

 

безпосередньо

на

сприймаючі пристрої ЕОМ;

 

 

 

 

 

 

 

усебічна розробка первинної інформації на зЕОМ

 

виведенням на її основі необхідних

похідних

показників;

можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення

 

коефіцієнта її використання;

 

 

 

 

 

 

 

кодування

первинних

данихз

метою

ефективного

 

використання каналів зв'язку і

перетворюючих

пристроїв;

розробка програм використання й аналізу первинної інформації

 

для цілей планування і керування.

 

 

 

 

 

 

 

91

Об'єктивність

 

відображення

процесів

виробництва,

обертання, розподілу і споживання, використання природних,

трудових,

матеріальних

і фінансових

 

ресурсів—

основна

вимога, якій повинні задовольняти діючі в даний час системи

інформації,

обліку

і

звітності. Первинні

документи, що

складаються зацікавленими сторонами(переважно матеріально відповідальними обличчями), і зараз у масі своєї об'єктивно

відбивають суть тієї чи іншої господарської операції. Але, на

 

жаль, мають

місце

і

підробки, перекручування, приписки,

 

помилки.

Перекладання

первинної

реєстрації

операцій

на

машини (телефони, телетайпи, телебачення й інші контрольно-

 

вимірювальні

 

і передавальні пристрої) не

тільки

істотно

скорочує

трудомісткість

робіт, але і

підвищує

об'єктивність

даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Єдність

 

інформації

облікових

і

планових

позицій

випливає

з

вимог єдності економіки. Однак цей основний

принцип

не

завжди

дотримувався. Первинна

документація

в

різних організаціях однієї і тієї ж галузі не уніфікована, тим більше немає такої уніфікації на підприємствах різних галузей, при різних формах власності. Наукова система первинної

економічної

інформації

може

ґрунтуватися

на

єди

принципах, вільних від відомчої обмеженості і відособленості

 

різних видів

обліку—

бухгалтерського, статистичного

й

 

оперативного. В даний час установлюються єдині форми бухгалтерської звітності, наближені до міжнародних стандартів.

Усі

підприємства

й організації, що є

юридичними

особами

(кооперативи, орендні, колективні і частки підприємства, спільні

підприємства

за

участю

іноземного

,капіталудержавні

підприємства й організації), складають бухгалтерський баланс і

звіт про фінансові результати по єдиних формах. Єдність звітних

форм

ґрунтується,

природно, і

на

загальних

принципах

рахівництва. Хоча цей принцип, як вказувалося вище, не завжди дотримується.

Оперативність інформації — одна з найважливіших умов організації правильного обліку, аналізу і контролю у всіх підприємствах різних форм власності. Однак діюча зараз

92

система

бухгалтерського

і

статистичного

обліку цій вимозі

повною мірою поки не відповідає.

Звітність, що надходить у

зведені

ланки, як правило,

не

має

значення

для оперативного

керівництва. У кращому випадку вона використовується як вихідний матеріал для складання бізнес-планів на майбутнє. Для

поточного

 

 

керування

діяльністю

підприємств

 

необхід

оперативний

 

облік,

питання

методології

і

 

техніки

якого

вимагають докладної розробки. Лише принципово інша система

 

економічної

 

інформації

 

й

обробка

 

 

її

за

 

допо

швидкодіючих

електронних

 

машин

забезпечать

своєчасне

надходження необхідних зведень. Особливе значення одержує

 

дистанційна

 

передача

первинних

даних

 

безпосередньо

на

сприймаючі пристрої ЕОМ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Раціональна система інформації припускає скорочення

 

обсягу переданих даних. На

основі необхідного(можливо,

 

строго обмеженого) числа базисних показників, що постійно

 

накопичуються в запам'ятовуючих пристроях, на ЕОМ можна

 

буде обчислювати всі похідні показники, виписувати динамічні

 

ряди, робити потрібні зіставлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливе значення мають питання збереження первинних

 

даних

у

 

запам'ятовуючих

 

пристроях

 

і

терміни

 

їхнь

збереження. Інформаційно-логічні машини, без яких немислиме

 

здійснення принципів кібернетичного керування, наділяються

 

 

винятковою пам'яттю, але і вона не безмежна. Тому варто

 

обмежити

 

економічну

інформацію

вихідними, базисними

 

даними. Більш того, можна раціоналізувати і передачу вихідних

 

даних, включаючи інформацію лише про їхні зміни(+, -),

 

списувати застарілі дані, час від часу розвантажуючи пам'ять

 

машини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Єдина

 

система економічної інформації себе цілком

виправдає, якщо на її основі будуть вчасно робитися висновки,

 

якщо аналіз машинних даних(отриманих похідних показників,

 

динамічних

 

рядів,

виконаних

 

угруповань

 

і

зіставлень,

оптимальних значень змінних величин і т.д.) буде оперативним.

 

Взаємозв'язок економічного аналізу й інформації виражається в

 

тім, що

в

процесі

аналізу здійснюється

контроль

за

самою

93

інформацією, що, у свою чергу, служить вихідною базою для

 

проведення аналізу. Перевірка вихідних даних завжди вважалася

 

одним

з

важливих

етапів

організації аналітичної

роботи. У

 

зв'язку

з

перебудовою

інформаційної

служби

контрольна

функція аналізу значно підсилюється.

 

 

 

 

 

 

Дослідження

корисності

економічної

інформаці,

раціональності

 

інформаційного

потоку

 

в

умовах

й

систематичного

наростання — справа багатоскладове: постійно

 

уточнюються взаємозв'язки економічних явищ і процесів; іноді

 

міняються

 

традиційні

представлення

про

зв'язки

 

господарськими

показниками;

здійснюється

їхня

критична

переоцінка. У цих умовах не завжди можливе використання

системи

показників,

що

раніше

існувала, для

виявлення

 

тенденцій

і

закономірностей

у

формуванні

інформаційного

потоку

на

 

майбутній

,

длячас

цілей

 

інформаційного

прогнозування, тим більше що в даному випадку мова йде про

 

інформацію, що

характеризує

наступаючі

події, що

мають

 

ймовірний характер. До того ж постійно приходиться мати на

 

увазі критерій інформаційної корисності.

 

 

 

 

 

Систему економічної інформації сучасного підприємства

 

можна охарактеризувати в такий спосіб.

 

 

 

 

 

Економічна

 

інформація

вкрай

неоднорідна; схема

 

взаємозв'язків

 

окремих

її

видів

відрізняється

відом

складністю, до того ж чітко виявляється тенденція до їхнього

подальшого

ускладнення. Так, поряд

із систематичним

ростом

 

обсягу інформації відчувається недостача її для прийняття управлінських рішень.

У той же час зростання потоку інформації приводить до надмірності даних. Потреби наукової організації керування викликають необхідність вивчення інформаційного потоку в напрямку, що сприяє стримуванню збільшення, що відбувається, його обсягів і ліквідації інформаційної недостатності за рахунок усунення зайвих даних.

Економічний аналіз, виступаючи основним споживачем інформаційних даних, використовуваних у процесі ретроспективного, поточного і перспективного аналізу, скоріше,

94

ніж яка-небудь інша спеціальна наука, виявить достоїнства і недоліки діючої системи економічної інформації.

5.2. ХАРАКТЕРИСТИКА Й КЛАСИФІКАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИДІВ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

Залежно від поставлених мети і завдань впливу на об’єкт управління, інформація поділяється на різні види:

1) за функціональним призначенням:

-планова – матеріали планів, кошторисів, планових завдань, прогнозів, програм;

-нормативно-правова – норми виробітку, нормативи матеріальних і фінансових витрат, відомості про право, правовідносини, правопорядок тощо;

-облікова – дані обліку господарських операцій;

-звітна – дані фінансової і статистичної звітності;

-адміністративна – дані про явища і процеси економічної, соціальної, культурної та іншої сфер життя, кі збираються, використовуються, поширюються і зберігаються

державними

органами

влади

та

органів

місцевого

регіонального самоврядування;

 

 

 

 

-масова – публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація;

-інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування– законодавчі акти, підзаконні нормативні документи тощо;

-інформація про особу – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу(освіта, сімейний стан, релігійність, адреса, дата і місце народження тощо);

-інформація довідково-енциклопедичного характеру

матеріали енциклопедій, довідників, словників, оголошень, путівників тощо;

- соціологічна – результати соціологічних опитувань, спостережень.

2) за змінністю:

- постійні (умовно-постійні) відомості – величини, які не змінюються протягом якогось періоду часу, тобто в процесі

95

дослідження і аналізу зберігають те саме значення(різні норми, нормативи, ставки оподаткування, ціни, розцінки за виконані роботи, характеристики матеріалів, продукції тощо). Використовуються багаторазово; і обновляються періодично;

- змінні – величини, які в процесі їх вивчення набувають різних значень (випуск продукції за цехами чи підприємства в цілому на конкретну дату, надходження сировини і матеріалів від постачальників на склад підприємства, відправка готової продукції споживачам тощо.

3) залежно від причетності до об’єкта управління:

-внутрішня – інформація, яка утворюється на самому підприємстві (фактичні дані про фінансовий стан, бізнес-плани і стратегії підприємства). Відображається у статистичному, бухгалтерському обліку і звітності, планових і нормативних документах, розроблених на підприємстві;

-зовнішня – надходить з-за меж підприємства (дані за видами економічної діяльності, регіону, країни тощо, а також дані, які характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства. Належить ставка оподаткування прибутку підприємства, норма амортизації тощо). ЇЇ можна взяти

вопублікованих інформаційних виданнях, зокрема, у статистичних збірниках, інформаційних бюлетенях, журналах, газетах, на конференціях, ділових зустрічах, з нормативноправових документів тощо;

-вхідна – надходить на об’єкт управління (курси валют,

індекс інфляції та ін..);

-вихідна – надходить від об’єкта управління (вивільнення працівників, використання бюджетних коштів, звітні дані).

4) за предметом дослідження:

-основна – без неї неможливо зробити економічний

аналіз

тих

чи

інших

аспектів

господарської

діяльно

(наприклад, для вивчення рівня використання кадрів необхідні

дані про обсяги виробленої продукції, затрати часу, прибуток,

 

витрати на оплату праці і соціальні потреби, норми виробітку,

 

професійно-кваліфікаційний рівень працівників тощо);

 

-

допоміжна

потрібна

для

детальнішої, повнішої

 

96

характеристики предмета, що вивчається (наприклад, аналізуючи продуктивність праці, доцільно також вивчити її організацію, санітарно-гігієнічні умови, стан техніки безпеки на

підприємстві тощо).

 

 

5) за періодичністю надходження:

 

-

регулярна – надходить постійно, через визначені

проміжки

часу (дані

виробничо-фінансових

,планів

бухгалтерського обліку, звітності); - епізодична (нерегулярна) – має непостійний, можливо, й

одноразовий характер або збирається і подається від випадку до випадку (результати окремих соціологічних досліджень, вибіркових обстежень, дані хронометражу робочого часу тощо).

6) за ступенем обробки:

-первинна – отримана в результаті безпосередніх спостережень, досліджень (монографічних, соціологічних, експериментальних), вивчення передового досвіду роботи і не піддавались суттєвій обробці (наприклад, кількість працівників, вартість виробленої продукції та основних засобів);

-проміжна – зазнала відповідної обробки(зведення,

групування

тощо).

Є

 

продуктом

 

статистично-аналітичної

переробки первинної інформації. (наприклад,

продуктивність

праці, «озброєність»

праці

основними

засобами,

віддача та

ємність,

рентабельність

основних

засобів

тощо). Вторинна

інформація

здебільшого

міститься

у

, звітнихпланових

документах, аналітичних записках та ін.;

 

 

 

 

 

-

результативна

отримана

на

завершальній

стадії

обробки, аналізу, дослідження (наприклад, інформація

про

виявлені в результаті проведеного економічного аналізу резерви

підвищення рівня рентабельності підприємства).

 

 

 

7) за об’єктом вивчення:

 

 

 

 

 

 

-

загальна

характеризує

темпи

і пропорції

розвитку

економіки в цілому;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

часткова

тільки

за

окремими

її

складовими

(наприклад, за видами економічної діяльності).

 

 

 

8) з врахуванням стадії використання:

 

 

 

-

кінцева

інформація,

яка

виходить

за

межі

97

інформаційної системи; - проміжна – інформація, що обертається всередині

інформаційної системи, тобто там, де виникає.

9) залежно від способу зображення:

 

- текстова – текстовий

матеріал (цифровий, буквений –

розрахунковий, описовий);

 

 

 

- цифрова

– відображена

в числах

за допомогою

арабських або

римських

цифр(

озрахунок

продуктивності

праці);

 

 

 

 

-алфавітна – подана в порядку букв, прийнятих в азбуці (перелік прізвищ працівників за алфавітом);

-алфавітно-цифрова – поєднує водночас алфавітну і

цифрову (перелік

прізвищ

працівників

за

алфавітом

і

зазначенням персонального ідентифікаційного коду);

 

 

-графічна – виражена у формі графіків(діаграми, графіки, схеми, картограми, креслення та ін.);

-таблична – дані містяться в таблицях, які можуть бути простими, груповими і комбінованими;

-за допомогою мультимедіа – з використанням сучасних інформаційних комп’ютерних технологій.

10) за формою подання:

-письмова – дані звітності, планів, нормативів;

-усна інформація – донесена в усній формі, тобто озвучена (виступи, вказівки, доручення).

11) за ознакою носіїв інформації:

-немашинна – подається в усній і документальній формах (телефонні повідомлення, документи), представлених у такому вигляді, який не потребує застосування засобів обчислювальної техніки;

-

машинна

зберігається

на

машинних

носіях

(перфокартах, дисках, картах та ін.).

 

 

 

 

12)

виходячи

з

якісних

 

характеристик

носії

інформації та способу документування:

 

 

 

-паперові (на папері);

-фотографічні (у вигляді фотоматеріалів, представлених гнучкими плівками, пластинками, папером);

98

-носії механічного звукозапису;

-магнітні (магнітні стрічки, диски, карти та ін..);

-оптичні лазерні диски та інші перспективні носії інформації.

13) за важливістю інформації:

-суттєва – інформація, відсутність якої може вплинути

на рішення її користувачів;

-несуттєва – не впливає на прийняття рішень.

14) за ознакою насиченості:

-недостатня – невелика за обсягом, неповна інформація, яка не задовольняє потребу в ній;

- достатня

інформація – задовольняє

потребам,

необхідним

умовам,

що

висуваються до неї

і подана за

потрібними

параметрами:

обсяг, повнота, глибина, якість тощо,

атакож у встановлений строк;

-надлишкова – представлена в більшому обсязі, ніж це потрібно.

15) залежно від корисності:

 

 

-

корисна

– придатна

для дослідження, економічного

аналізу,

завдяки

якій

можуть

прийматися

обґрунтовані

управлінські рішення;

-безкорисна – не сприяє проведенню економічного аналізу, навіть утруднює його та не відіграє помітної ролі у прийнятті управлінських рішень. Вона здебільшого другорядна, надлишкова, непринципова для досягнення поставленої мети аналізу.

16) за обсягом відомостей, необхідних для управління економікою підприємства:

-комплексна – всебічно характеризує господарську

діяльність підприємства (відомості по фінансовий стан);

-тематична – стосується певного аспекту діяльності (дані про чисельність працівників).

17) за режимом доступу:

-відкрита – доступна для всіх;

-інформація з обмеженим доступом– (комерційна,

державна)

99

 

Економічний

аналіз

ґрунтується

на

комплексному

використанні

багатьох

джерел

інформації, в

яких

 

віддзеркалюється уся багатогранна виробничо-господарська

 

діяльність підприємства та його структурних підрозділів.

 

 

 

 

Сукупністю джерел техніко-економічної інформації -є

 

системи планових, нормативних і звітних показників, а також

 

облікових і позаоблікових даних.

 

 

 

 

 

 

 

ДО ОБЛІКОВИХ ДЖЕРЕЛ аналізу відносяться:

 

 

 

 

а) документи

бухгалтерського

обліку: первинні

 

 

 

 

 

 

 

,

о

документи,

регістри

бухгалтерського

 

внутрішньогосподарська звітність, фінансова звітність.

У бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й узагальнення господарські засоби і господарські операції з метою контролю за виконанням установлених бізнес-планів. Методами суцільного і безупинного

спостереження,

методами

строгого

 

документування,

систематизації на рахунках, угруповання в балансі й інших

звітних

таблицях

досягається

 

об'єктивна

кі

характеристика

 

різноманітних

господарських

, операці

узагальнена

 

характеристика

всієї

 

сукупності

за

господарства по складу і розміщенню, по джерелах утворення і

цільовому

 

призначенню.

Своєчасний

і

повний

аналіз

бухгалтерської звітності дозволяє вжити необхідних заходів по поліпшенню виконання місячних, квартальних і річних планів. До того ж при оцінці виконання планів використовуються і дані статистики.

б) статистичний облік і звітність;

Статистичний облік і звітність, що відбивають сукупність масових явищ і процесів, що характеризують з кількісної сторони (погоджуючи з якісною стороною), що виявляють

визначені

економічні

закономірності, служать

важливим

джерелом аналізу. Це особливо відноситься до галузевих,

міжгалузевих

і

територіальних

об'єдна(концернівь,

акціонерних

товариств,

товариств

з

обмеженою

відповідальністю й ін.). Застосовуючи специфічні для неї методи спостереження, статистика багато в чому спирається на дані бухгалтерського обліку.

100