OIBD

Накладні замки менше послаблюють полотно дверей, чим врізні, і вимагають менше часу на встановлення.

Виключення складають багаторігельні врізні замки. При замкненні дверей багаторігельним замком механізм замка висуває замикаючі рігели в чотирьох напрямах. Таке замкнення дверей, при достатній їх міцності, забезпечує високу стійкість проти злому.

При виробництві замків сучасні виробники використовують матеріали, що не піддаються свердлуванню. Це досягається застосуванням сплавів вольфраму.

Грати

Грати захищають приміщення від проникнення через вікна, вентиляційні канали, освітлювальні шахти підвалів, інші комунікації.

У приміщеннях, обладнаних охоронною сигналізацією, грати рекомендується ставити з внутрішньої і зовнішньої сторони вікна з тим, щоб злочинці не могли швидко проникнути в приміщення, не порушивши цілісність сигналізації

Безкаркасні грати

Безкаркасні грати закладаються безпосередньо в стіну.

Товщина лозин фатів часто вибирається з естетичних міркувань. При цьому треба враховувати, що подвійними важельними ножицями без надмірних зусиль перекушується стальна лозина діаметром 10 мм. Тому діаметр лозин стальних безкаркасних гратів повинен бути не менше за 20 мм. Відстань між лозинами - не більше за 120 мм.

Малюнок може бути довільним, однак найбільш захищеними с фати, лози яких розташовуються хрестом або ромбом. Грати необхідно встановлювати так, щоб їх не можна було зняти або розігнути зовні. При вікнах, що відкриваються назовні, не можна розташовувати фати близько до вікна.

Лози фатів, які розташовуються перпендикулярно, повинні роздвоюватися і не менш, ніж на 100 мм, закладатися в стіну. При цьому кожна з лозин закладається окремо.

Місця перетину лозин (вузли фатів) повинні зварюватися або охоплюватися нерозрізними кільцями.

При закладанні безкаркасних гратів відстань від зовнішнього краю стіни до фатів повинна бути не менше за 120 мм. Місце закладання гратів в стіну потрібно зміцнювати арматурою, що розташовується із зовнішньої сторони лозин гратів. При цьому не вдасться вирвати лози по одному із стіни. Переріз лозин може бути квадратним, шестигранним або круглим.

81

Каркасні грати

Основу каркасних фатів складає рама. Вона виготовляється з металевого кутка із шириною полиці не менше за 30 мм. Розміри рами повинні відповідати розмірам отвору, в який вона встановлюється. Чим менше відстань між рамою гратів і стіною отвору, тим важче її виламати.

Діаметр лозин каркасних гратів повинен бути не менше за 15 мм. Лози приварюються до рами з внутрішньої сторони. V цьому разі їх важче обламати в місцях зварювання. Розташовуватися лози фатів повинні хрестом або ромбом з розміром осередку не більше за 120x120 мм.

Обов'язкова фіксація вузлів і замкненість всіх контурів фатів. На фатах можуть розмішуватися декоративні елементи, додатково завужаючі осередки. Ці елементи можуть кріпитися консольно. Для ускладнення відгинання консольно приварених елементів за допомогою елементарних обрізків труб разклепуються їх вільні кінці у вигляді декоративних елементів(налриклад, декоративного листя).

Каркасні грати кріпляться до стіни штирями діаметром не менше за 20 мм. При цьому штири захищаються стальними накладками. Накладки заваджають доступу до штирів, перерізанню штирів і приварюються до рами фатів. Штири закладаються в стіну на глибину не менше за 100 мм з одного боку, і приварюються до фатів з іншого. Відстань між штирями повинна бути не більше за 500 мм. Розташовувати штири необхідно по всьому периметру гратів з тим, щоб забезпечити максимальну жорсткість конструкції. Кріплення внутрішніх гратів може бути менш міцним, ніж зовнішніх.

Внутрішні грати в приміщенні повинні закриватися на замок і відкриватися для забезпечення доступу до вікна. Розмір осередку внутрішніх гратів, як і зовнішніх, повинен бути не більше за 120x120 мм.

Замикаючі пристрої гратів

Для замкнення гратів доцільно застосувати замки з мінімально протяжними скобами. Вони найменш зручні для злому. Крім того, металевий лист, приварений в місці розташування замка, ускладнює доступ до замка з одного боку гратів. При висоті гратів більше за 1,5 м на них встановлюють два замки на відстані не менше за 50 см.

Системи тривожної сигналізації

Системи тривожної сигналізації фіксують факт несанкціонованого доступу в підохоронну зону (системи охоронної сигналізації) або наявність пожежі (системи пожежної сигналізації), передають сигнал тривоги на приймально-контрольний прилад (пульт-концентратор) і далі, якщо

82

передбачено, на пульт централізованого спостереження, вмикають виконуючі пристрої.

Система тривожної сигналізації складається з: -сповіщувачів; -приймально-контрольного приладу (пульта-концентратора);

-системи зв'язку між сповіщувачем і приймально-контрольним приладом (пультом-концентратором).

При конструюванні системи сигналізації однією з центральних задач є вибір сповіщувачів.

Сповіщувачі систем охоронної сигналізації

Для реєстрації змін параметра, що контролюється, в системах охоронної сигналізації використовуються сповішувачі (детектори).

Сповіщувач (детектор) у відповідності з ДСТУ ІЕС 839-1-1:2001 - це пристрій для формування стану тривоги у разі виявлення небезпеки. Сповіщувач - це пристрій, що формує певний сигнал про зміну того або іншого контрольованого параметра навколишнього середовища

Сповіщувач складається з чутливого елемента (сенсора), схеми обробки сигналів і схеми прийняття рішення. Прості сповішувачі виконують аналогову обробку сигналів, що не завжди забезпечує необхідну надійність їх роботи. Підвищення надійності роботи сповіщувачів забезпечується застосуванням цифрових методів обробки сигналів.

Сповішувачі є основними елементами охоронної сигналізації, які багато в чому визначають ефективність її використання. Вони призначені для:

-фіксації (виявлення) факту порушення безпеки підохоронного об'єкта;

-передачі тривожного повідомлення на приймально-контрольний прилад. Існують сповіщувачі (сенсори), що сигналізують про:

-проникнення зловмисника на територію (охорона периметра);

-перелізання зловмисника через огородження;

-проникнення зловмисника в будівлю (приміщення) через двері або проходження через ворота;

-проникнення в будівлю через вікно;

-знаходження зловмисника на підохоронній території;

-знаходження зловмисника в підохоронному приміщенні.

Унаш час розроблено і використовується велика кількість самих різноманітних сповіщувачів (сенсорів) сигналізації.

Периметральні сенсори натяжної дії

83

Сенсори цього типу складаються з декількох рядів натягнутого дроту, приєднаного до механічних вимикачів. Найменше відгинання дроту спричиняє спрацювання сигналізації. Для монтажу сенсорів натяжної дії використовується, як правило, колючий дріт.

Периметральні інфраакустичні сенсори

Встановлюються на металевих огорожах і вловлюють низькочастотні звукові коливання огорож під час їх подолання. Можливі помилкові спрацювання таких сенсорів на вуличні шуми від близько розташованих доріг.

Периметральні сенсори електричного поля

Сенсори цього типу складаються з випромінювача і декількох приймачів. Всі частини сенсора виконані з електричних кабелів, натягнених між стовпами. Під час проходження порушника між випромінювачем і приймачами має місце зміна електричного поля між ними, яка і є сигналом тривоги.

Периметральні вібраційні сенсори

Сенсори цього типу являють собою контактні вимикачі різних видів, з'єднані послідовно або паралельно. Сенсори кріпляться на стовпах або сітках огорожі і спрацьовують від гойдання, струсу або вібрацій.

Периметральні електретні сенсори

Виготовляються з коаксіального кабеля з радіально поляризованим діелектриком. Такий кабель протягується через огорожу периметра об'єкта. У момент подолання огородження відбувається струс кабеля і, відповідно, зміна електричного сигналу, що проходить через кабель.

Інфрачервоні сенсори контролю простору

Принцип дії сенсорів полягає в зміні сигналу від випромінювача до приймача при попаданні порушника між ними. Як випромінювачі використовуються інфрачервоні світлодіоди або невеликі лазерні установки. Відстань між випромінювачем і приймачем не більше за 100 м. На спеціальні стовпи звичайно встановлюють декілька таких пристроїв для створення вертикальної смуги виявлення необхідної висоти. Для підвищення надійності іноді використовується частотна модуляція сигналу випромінювання. Сенсори можуть втрачати свою працездатність при густому тумані і снігопаді.

Мікрохвильові сенсори контролю простору

Складаються з двох частин: надвисокочастотних передавача і приймача. У цьому просторі між ними створюється електромагнітне поле, зміна якого при спробі проходу реєструється приймачем.

Сейсмічні сенсори

84

У наш час виготовляються сенсори цього типу двох видів. Перший, рідинний, складається з двох укладених поряд в грунт шлангів з рідиною. Спрацювання таких сенсорів відбувається при зміні тиску в одному з шлангів при проходженні порушника Принцип дії сенсорів другого виду заснований на пьєзоелектричному ефекті, при якому відбувається зміна електричного сигналу при тиску на пьєзоелемент. Обидва види сейсмічних сенсорів чутливі до сторонніх вібрацій.

Сейсмічні сенсори використовуються для охорони периметрів територій і будівель, встановлюються потайки в грунт, під стіни і будівельні конструкції.

Сейсмомагнітні сенсори

Виконуються у вигляді електричного кабеля, укладеного в грунт. Електричний сигнал змінюється під впливом як сейсмічних, так і магнітних подразнень, наприклад, при проході людини і спробі пронести зброю.

Контактні сенсори

Контактні сенсори відносяться до найпростіших. Звичайно вони встановлюються на двері і вікна підохоронного приміщення.

Контактні сенсори поділяться на електроконтактні, магнітні (магнітоконтактні) і механічні.

Електроконтактні сенсори являють собою стрічку з тонкої алюмінієвої фольги. Вона клеїться на скло, двері, стіни і т. п.

При руйнуванні основи, на яку наклеєна стрічка, вона рветься і розриває електричне коло. Для підключення до шлейфа охоронної сигналізації стрічка затискається в утримувачі (клеми), які приклеюються до тієї ж основи, що і стрічка.

Магнітний (магнітоконтактний) сенсор складається з двох частин: геркона (герметичного контакту), що встановлюється на нерухому частину конструкції, і магніту, що встановлюється на її частину, що відкривається. Коли конструкція (двері, ворота, вікно або т.п.) зачинена, магніт знаходиться поблизу геркона і контакти геркона знаходяться в замкненому стані. При відкриванні магніт віддаляється від геркона, контакти геркона розмикаються і розривають електричне коло.

При застосуванні магнітного сповіщувача для сигналізації про зламування гратів геркон закладають в стіну, а на фатах, навпроти геркона, встановлюють (закріпляють) замаскований магніт. У разі зняття фатів контакт геркона розмикається.

Магнітні (магнітоконтактні) сенсори випускаються двох типів: для зовнішнього і прихованого встановлення. Для підвищення надійності охорони

85

часто встановлюють по два і більше сенсорів, які з'єднують між собою послідовно. Магнітоконтактні сенсори, призначені для прихованого встановлення, мають циліндричну форму.

Дія охорони вікон, захищених ґратами, застосовують так звані поводкові сенсори, які являють собою тонкий поводок, з'єднаний З пружинним контактом. Контакт розташовується з внутрішньої сторони вікна, а поводок огинається навколо одного з вузлів гратів. При перерізанні або натягненні поводка контакт замикається і спрацьовує сигналізація.

Використовуються для виявлення проникнення в приміщення через стіни, підлоги, стелі, двері, вікна і інші конструкції. Поверхня, що охороняється, покривається сіткою з електричного проводу з розмірами осередків 10...15 см. Механічне руйнування осередків сітки приводить до розриву провідників і, відповідно, до розриву електричного кола. Для маскування сітка сенсора може покриватися шпалерами або облицювальними матеріалами.

Ємкістні сенсори

Працюють на основі аналізу зміни ємкості при наближенні до конструкції масивного предмета. Сенсори цього типу можуть застосовуватися, наприклад, дія сигналізації про наближення зловмисника до сейфа або про спробу перемістити сейф.

Ємкістні сенсори застосовуються також для охорони захисних металевих гратів інженерних комунікацій. Дія сенсорів в цьому випадку заснована на реєстрації зміни електричної ємкості між підлогою приміщення і ґратчастим внутрішнім огородженням.

Ультразвукові сенсори

Ультразвукові сенсори застосовують для контролю периметра будівель і контролю приміщень.

Ульфазвукові сенсори для контролю периметра будівель

Дія заснована на реєстрації ультразвукових хвиль від порушника при його впливі на елементи конструкцій периметра будівлі або приміщення.

Використовуються як пасивні, так і активні ультразвукові сенсори. Пасивні реєструють ультразвукові коливання повітря або іншого середовища.

Випускаються два види активних ультразвукових сенсорів. В першому використовуються елементи конструкцій периметра будівель, що охороняються.

Активні ультразвукові сенсори другого виду реєструють зміну частоти сигналу, що випромінюється в середовище, наприклад, при відкриванні замка або відпилюванні металевих гратів.

86

Ультразвукові сенсори для контролю приміщень

Сенсори цього типу з випромінюючою і приймальною частинами реєструють зміну сигналу випромінювання, відбитого від порушника. Для приміщень площею до 50 м~ можуть застосовуватися однокорпусні сенсори. Великі за розмірами приміщення охороняються двокорпусними сенсорами: випромінювач в окремому корпусі кріпиться на одній стіні, а приймач (або декілька приймачів) - на протилежній стіні. Великогабаритні предмети, що знаходяться в приміщенні, обмежують дію такого сенсора, створюючи області екранування ("мертві зони"), в яких сенсор не реагує на рух порушника.

Мікрохвильові сенсори

Працюють в НВЧ-діапазоні. Випромінювання і прийом здійснюються однією антеною.

Фотоелектричні сенсори

Фотоелектричні сенсори призначені дія охорони внутрішнього і зовнішнього периметрів, безконтактного блокування прольотів, дверей, коридорів.

Вони складаються з передавача і приймача, рознесених вздовж лінії охорони, і використовують сигнал інфрачервоного діапазону з довжиною хвилі порядку 1 мкм.

Акустичні сенсори

Усклад цих сенсорів входять мікрофон і блок обробки сигналів. Вони використовуються для виявлення вторгнень злочинців і реагують на шум і звуки, які неминуче виникають при спробі проникнути в приміщення, що охороняється.

Комбіновані сенсори

Комбіновані сенсори - це пристрої, що використовують два різних фізичних принципи виявлення руху. У переважній більшості подібних пристроїв реалізовані пасивний інфрачервоний і радіохвильовий принципи виявлення руху. Такі прилади, передусім, відрізняють значно більш високі характеристики виявлення при надто низькій імовірності помилкових тривог в порівнянні з приладами, що використовують тільки один з принципів виявлення руху. Сигнал тривоги видається тільки при одночасному виявленні порушення обома частинами, що і дозволяє зменшити імовірність помилкової тривоги.

Укомбінованих сенсорах пасивний інфрачервоний сенсор працює безперервно. При реєстрації ним факту руху теплового об'єкта в зоні виявлення вмикається радіохвильовий детектор. Якщо останній підтверджує наявність

87

рухомого об'єкта в зоні охорони, прилад формує і видає до шлейфу сигналізації тривожне сповіщення шляхом замикання або розмикання контактів вихідного реле. Такий режим роботи сповіщувачів дозволяє забезпечити високий рівень завадостійкості приладу і зменшити рівень НВЧ випромінювань, оскільки радіохвильовий детектор вмикається тільки на короткий час.

Барометричні сенсори

Сенсор реагує на флуктуації тиску повітря в підохоронному приміщенні. Стійкий до впливу шуму, вібрації, переміщення людей і тварин. Спрацьовує в момент відкривання дверей, вікон, кватирок або при руйнуванні стін, стелі, дверей і вікон.

Системи телевізійного спостереження

Обов'язковою умовою надійного функціонування всього комплексу захисту підохоронної території е подальший аналіз повідомлень про проникнення для точного визначення причин їх появи. Це може бути виконано за допомогою використання систем впізнання.

Найбільш широке поширення в таких системах отримали системи телевізійного спостереження.

Без сумніву, об'єкт із стаціонарними постами охорони має більш високу захищеність, однак при цьому значно зростають витрати на його охорону. Так, при необхідності цілодобового спостереження потрібна трьохзмінна робота персоналу охорони. У цих умовах телевізійна техніка стає засобом підвищення ефективності роботи персоналу охорони, передусім при організації спостереження у віддалених, небезпечних або важкодоступних зонах.

Вся зона, що контролюється системою сповіщення, розмежовується на окремі дільниці протяжністю не більше за 100 м, на яких встановлюється принаймні одна телекамера. При спрацюванні сенсорів системи сповіщення, встановлених на певній дільниці контрольованої зони, зображення, що передасться відповідною телекамерою, автоматично виводиться на екран монітора на центральному посту охорони. Крім того, при необхідності повинно бути забезпечене додаткове освітлення даної дільниці. Важливо, щоб увага чергового охоронника була швидше привернута до виведеного на екран монітора зображення.

Фактичні причини спрацювання сигналізації в багатьох випадках можуть бути ідентифіковані тільки за умови досить високої оперативності чергового охоронника. Важливо, що дане положення передусім мас місце при дійсних спробах вторгнення на підохоронну територію і при навмисних обманних діях зловмисників. Одним з перспективних шляхів дотримання сформульованої

88

умови є застосування пристрою відеопам'яті, який забезпечує автоматичний запис зображення відразу ж після спрацювання сигналізації. При цьому черговому охороннику надасться можливість вивести з пристрою пам'яті на екран монітора перші кадри зображення і ідентифікувати причину спрацювання сенсорів системи сповіщення.

У ряді систем телеспостереження застосовані передаючі камери, орієнтація яких може дистанційно мінятися черговим охоронником. При надходженні сигнану тривоги службовець охорони повинен орієнтувати телекамеру на дільницю, де спрацювали сенсори системи сповіщення. Практичний досвід показує, однак, що такі телеустановки менш ефективні в порівнянні з жорстко орієнтованими передаючими телекамерами.

Склад систем телевізійного спостереження

До складу найпростішої системи телевізійного спостереження входять телевізійна камера і монітор. Камера може бути підключена безпосередньо до монітора.

На великих об'єктах число камер може становити декілька десятків. Кількість камер, що одночасно відображаються, повинна бути обмежена. При збільшенні кількості моніторів оператору важко вслідкувати за всіма змінами. Для полегшення роботи операторів, особливо в багатокамерних системах, використовують детектори руху, які аналізують зміни зображення (наприклад, пересування будь-якого предмета в полі зору камери) і сигналізують про це оператору.

Для одночасного отримання декількох зображень (до 16) на екрані одного монітора використовують квадратори ("дільники екрана''). Квадратори перетворюють сигнали від декількох відео камер в зображення, яке відображається на одному моніторі. При цьому зображення від будь-якої камери можна оперативно розвернути на весь екран. Квадратори отримали свою назву через те, що перші моделі поділяли екран на 4 вікна і в кожному відображалася одна з камер.

Для послідовного виведення на екран зображення від декількох камер в системах телевізійного спостереження використовуються мультіплексори (комутатори). У режимі перегляду вони послідовно підключають камери до монітора.

Задача системи телевізійного спостереження — наочно надати відеоінформацію про оперативну обстановку на контрольованому об'єкті. Для розв'язання цієї задачі, відповідно до характеристик контрольованих об'єктів, вибираються параметри системи.

89

Параметри елементів системи телевізійного спостереження вибираються відповідно до розмірів об'єктів, відстані до об'єктів, швидкості пересування об'єктів, умов освітлення об'єктів.

Складні системи телевізійного спостереження дозволяють отримати на телевізійних або комп'ютерних моніторах відеозображення від великого числа точок підохоронного об'єкта. Монітори і обладнання обробки відеосигналу встановлюють в чергових приміщеннях або у співробітників фірми, що займаються службою безпеки.

Комп'ютерні системи телевізійного спостереження

Комп'ютерні системи спостереження призначені для комплексного управління системою телеспостереження. Вони можуть забезпечувати охорону і контроль доступу в приміщення як невеликих, так і великих офісів, банків і т.д.

Комп'ютерні системи забезпечують:

-перегляд кольорового і чорно-білого відеозображення від одного до шістнадцяти джерел відеосигналу одночасно або по вибору оператора;

-автоматичне або напівавтоматичне покадрове збереження зображення в

цифровому вигляді із заданою дискретністю;

-накладання дати, часу, службових сигналів і іншої інформації на відеозображення;

-стискання і передачу по каналах обчислювальної мережі (глобальна, локальна), а також по каналах телефонного зв'язку через модем;

-покадровий перегляд збереженої відеоінформації з можливістю задавання вибірки і сортування по даті, часу, найменуванню об'єкта та інше.;

-обробку відеозображення цифровими методами в реальному масштабі часу; трансфокацію;

-регулювання яскравості, колірної насиченості, контрасності;

-монтаж відеозображень;

-компенсацію фону, засвіток, фільтрацію шумів та інше.;

-дистанційне управління системою по телефонній лінії.

-підключення службових сигналів (сигнал тривоги, виклику і інше.) і можливість автоматичного управління системою по заданому алгоритму (наприклад, зменшення інтервалів часу запису кадрів при надходженні сигналів тривоги);

-програмне і дистанційне управління системами охорони і багаторівневого доступу.

90