
- •Міністерство освіти і науки україни кіровоградський національний технічний університет нарисна геометрія
- •Кіровоград 2004
- •П е р е д м о в а
- •Прийнята система скорочень і позначень
- •2. Лінії
- •3. Площини і поверхні
- •4. Кути
- •5. Натуральні величини, довжина, відстань
- •Л е к ц і я 1 м е т о д п р о е к ц і й. К о м п л е к с н е к р е с л е н н я т о ч к и
- •1.1. Предмет і метод нарисної геометрії
- •Центральне і паралельне проекціювання. Властивості проекцій
- •Властивості паралельних проекцій
- •1.3. Двокартинне комплексне креслення точки
- •1.4. Проекції точки на три площини
- •1.5. Ортогональні проекції і система прямокутних координат
- •1.6. Конкуруючі точки
- •1.7. Точка в квадрантах і октантах простору
- •Запитання для самоперевірки
- •2.2. Точка на прямій. Взаємне положення точки і прямої
- •Рис 2.11 Рис. 2.12
- •2.3. Сліди прямої
- •2.4. Визначення натуральної величини відрізка прямої і кутів його нахилу до площин проекцій
- •2.5. Взаємне положення двох прямих
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 3 к о м п л е к с н е к р е с л е н н я п л о щ и н и
- •3.1. Способи зображення площини на комплексному кресленні
- •3.2. Сліди площини
- •3.3. Положення площини в просторі відносно площин проекцій
- •3.4. Прямі і точки, що лежать у площині
- •3.5. Головні лінії площини
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 4 взаємне положення прямих і площин
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 5 п е р п е н д и к у л я р н і с т ь
- •5.1. Теорема про проектування прямого кута
- •5.2. Взаємна перпендикулярність прямої і площини
- •5.3. Взаємна перпендикулярність двох площин
- •5.4. Взаємна перпендикулярність двох прямих
- •5.5. Визначення кута нахилу площини до площини проекцій
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 6 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Спосіб заміни площин проекцій
- •6.3. Спосіб плоско-паралельного переміщення
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 7 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •7.1. Спосіб обертання навколо проектуючої прямої
- •7.2. Обертання навколо лінії рівня (спосіб суміщення)
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 8 м н о г о г р а н н и к и
- •8.1. Побудова проекцій многогранників
- •8.2. Переріз многогранника площиною
- •8.3. Перетин многогранника з прямою
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 9 криві лінії
- •9.1. Способи утворення кривих ліній
- •9.2. Класифікація кривих ліній
- •9.3. Плоскі криві лінії
- •9.4. Проекції кола, яке лежить у площині
- •Б) в проектуючій площині
- •В) в площині загального положення
- •9.5. Просторові криві лінії
- •Циліндрична гвинтова лінія
- •Конічна гвинтова лінія
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 10 поверхні
- •10.1. Способи утворення поверхонь
- •10.3. Лінійчаті поверхні
- •3). Лінійчаті поверхні з площиною паралелізму.
- •10.5. Поверхні паралельного переносу
- •10.6. Гвинтові поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 11 переріз кривої поверхні площиною
- •11.1. Переріз кривої поверхні площиною
- •11.2. Види конічних перерізів. Переріз конуса площиною
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 12 перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.1. Перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.2. Пряма та площина, дотичні до поверхні. Нормаль до поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 13 взаємний перетин поверхонь
- •13.1. Побудова лінії перетину поверхонь (загальний випадок)
- •13.2. Перетин многогранних поверхонь
- •13.3. Перетин кривої поверхні з поверхнею многогранника
- •13.4. Взаємний перетин кривих поверхонь. Посередник площина рівня (загальний випадок)
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 14 взаємний перетин поверхонь
- •14.1. Взаємний перетин поверхонь. Посередник - площина загального положення
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 15 взаємний перетин поверхонь
- •15.1. Побудова лінії перетину поверхонь за допомогою січних сфер
- •15.2. Спосіб концентричних сфер
- •15.3. Спосіб ексцентричних сфер
- •15.4. Перетин кривих поверхонь другого порядку по плоских кривих
- •Запитання для самоперевірки
- •16.2. Розгортка многогранних поверхонь
- •16.3. Розгортка лінійчатих поверхонь
- •. Умовна розгортка поверхонь
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 17 аксонометричні проекції
- •17.1. Загальні визначення і види аксонометричних проекцій
- •Теорема Польке
- •17.3. Трикутник слідів і його властивості
- •З цих прямокутних трикутників можна записати:
- •Прямокутні аксонометричні проекції
- •17.5. Коло в прямокутній аксонометричній проекції
- •17.6. Косокутні аксонометричні проекції
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання до екзамену
1.5. Ортогональні проекції і система прямокутних координат
У просторі є безліч точок, що займають різне положення відносно площин проекцій П1, П2 і П3. В такому разі положення точки визначається дійсними величинами. Для цього в системі площин проекцій П1, П2, П3 розміщується така ж система прямокутних декартових координат. Початок координатних осей суміщається з початком осей проекцій. Тепер положення кожної точки визначається трьома координатами - висотою, глибиною і широтою, які показують величини відстаней, на які точка віддалена від площин проекцій.
Висота точки (Z) визначає її відстань від площини проекцій П1 - А А1( на комплексному кресленні це відрізок А12А2 ).
Глибина точки (Y) визначає її відстань від площини проекцій П2 - А А2 (на комплексному кресленні це відрізок А12А1)
Широта точки (Х) визначає її відстань від площини проекцій П3 - А А3 (на комплексному кресленні це відрізок А12О123).
Між координатами точки та її ортогональними проекціями існує зв’язок:
1) координата Х визначає положення вертикальної лінії зв’язку;
2) координата Y визначає положення горизонтальної проекції точки;
3) координата Z визначає положення фронтальної проекції точки.
Приклад:
Побудувати три проекції точки А(20; 18;
25) (рис.1.11).
Рис. 1.11
1.6. Конкуруючі точки
Точки, проекції яких хоча б на одну із площин проекцій збігаються (точки, які лежать на одному проектуючому промені) називаються конкуруючими. Так, точка А знаходиться над точкою В (рис. 1.12), а точка D знаходиться перед точкою С (рис. 1.13).
.
Рис. 1.12 Рис. 1.13
Конкуруючі точки застосовуються при визначенні видимості непрозорих фігур.
Правило конкуруючих точок:
З двох конкуруючих точок в горизонтальній проекції видима та, висота якої більша;
З двох конкуруючих точок у фронтальній проекції видима та, глибина якої більша;
З двох конкуруючих точок у профільній проекції видима та, широта якої більша.
1.7. Точка в квадрантах і октантах простору
Площини проекцій П1 і П2 ділять простір на чотири двогранні кути, які називають квадрантами (рис. 1.14).
Точка може
розташовуватись в одному із чотирьох
квадрантів. Тоді її проекції на
комплексному кресленні займають різні
положення (рис. 1.15). Наприклад: т. А
- І квадрант; т. В - ІІ квадрант; т. С -
ІІІ квадрант; т. D - ІV квадрант.
Рис. 1.14 Рис. 1.15
Площини проекцій П1, П2 і П3 ділять простір на вісім тригранних кутів, які називають октантами. Нумерація октантів показана на рисунку 1.16.
Додатними напрямками осей вважають:
- для осі Х - ліворуч від початку координат;
- для осі Y - в бік глядача від площини П2;
- для осі Z - вгору від площини П1.
Рис. 1.16
Приймаючи для відліку координат точки систему знаків, яка вказана на рисунку, отримаємо наступну таблицю:
Октант |
Знаки координат | ||
Х |
Y |
Z | |
1 |
+ |
+ |
+ |
2 |
+ |
– |
+ |
3 |
+ |
– |
– |
4 |
+ |
+ |
– |
5 |
– |
+ |
+ |
6 |
– |
– |
+ |
7 |
– |
– |
– |
8 |
– |
+ |
– |