
- •Міністерство освіти і науки україни кіровоградський національний технічний університет нарисна геометрія
- •Кіровоград 2004
- •П е р е д м о в а
- •Прийнята система скорочень і позначень
- •2. Лінії
- •3. Площини і поверхні
- •4. Кути
- •5. Натуральні величини, довжина, відстань
- •Л е к ц і я 1 м е т о д п р о е к ц і й. К о м п л е к с н е к р е с л е н н я т о ч к и
- •1.1. Предмет і метод нарисної геометрії
- •Центральне і паралельне проекціювання. Властивості проекцій
- •Властивості паралельних проекцій
- •1.3. Двокартинне комплексне креслення точки
- •1.4. Проекції точки на три площини
- •1.5. Ортогональні проекції і система прямокутних координат
- •1.6. Конкуруючі точки
- •1.7. Точка в квадрантах і октантах простору
- •Запитання для самоперевірки
- •2.2. Точка на прямій. Взаємне положення точки і прямої
- •Рис 2.11 Рис. 2.12
- •2.3. Сліди прямої
- •2.4. Визначення натуральної величини відрізка прямої і кутів його нахилу до площин проекцій
- •2.5. Взаємне положення двох прямих
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 3 к о м п л е к с н е к р е с л е н н я п л о щ и н и
- •3.1. Способи зображення площини на комплексному кресленні
- •3.2. Сліди площини
- •3.3. Положення площини в просторі відносно площин проекцій
- •3.4. Прямі і точки, що лежать у площині
- •3.5. Головні лінії площини
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 4 взаємне положення прямих і площин
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 5 п е р п е н д и к у л я р н і с т ь
- •5.1. Теорема про проектування прямого кута
- •5.2. Взаємна перпендикулярність прямої і площини
- •5.3. Взаємна перпендикулярність двох площин
- •5.4. Взаємна перпендикулярність двох прямих
- •5.5. Визначення кута нахилу площини до площини проекцій
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 6 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Спосіб заміни площин проекцій
- •6.3. Спосіб плоско-паралельного переміщення
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 7 с п о с о б и п е р е т в о р е н н я к о м п л е к с н о г о к р е с л е н н я
- •7.1. Спосіб обертання навколо проектуючої прямої
- •7.2. Обертання навколо лінії рівня (спосіб суміщення)
- •Запитання для самоперевірки
- •Л е к ц і я 8 м н о г о г р а н н и к и
- •8.1. Побудова проекцій многогранників
- •8.2. Переріз многогранника площиною
- •8.3. Перетин многогранника з прямою
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 9 криві лінії
- •9.1. Способи утворення кривих ліній
- •9.2. Класифікація кривих ліній
- •9.3. Плоскі криві лінії
- •9.4. Проекції кола, яке лежить у площині
- •Б) в проектуючій площині
- •В) в площині загального положення
- •9.5. Просторові криві лінії
- •Циліндрична гвинтова лінія
- •Конічна гвинтова лінія
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 10 поверхні
- •10.1. Способи утворення поверхонь
- •10.3. Лінійчаті поверхні
- •3). Лінійчаті поверхні з площиною паралелізму.
- •10.5. Поверхні паралельного переносу
- •10.6. Гвинтові поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 11 переріз кривої поверхні площиною
- •11.1. Переріз кривої поверхні площиною
- •11.2. Види конічних перерізів. Переріз конуса площиною
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 12 перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.1. Перетин прямої лінії з поверхнею
- •12.2. Пряма та площина, дотичні до поверхні. Нормаль до поверхні
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 13 взаємний перетин поверхонь
- •13.1. Побудова лінії перетину поверхонь (загальний випадок)
- •13.2. Перетин многогранних поверхонь
- •13.3. Перетин кривої поверхні з поверхнею многогранника
- •13.4. Взаємний перетин кривих поверхонь. Посередник площина рівня (загальний випадок)
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 14 взаємний перетин поверхонь
- •14.1. Взаємний перетин поверхонь. Посередник - площина загального положення
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 15 взаємний перетин поверхонь
- •15.1. Побудова лінії перетину поверхонь за допомогою січних сфер
- •15.2. Спосіб концентричних сфер
- •15.3. Спосіб ексцентричних сфер
- •15.4. Перетин кривих поверхонь другого порядку по плоских кривих
- •Запитання для самоперевірки
- •16.2. Розгортка многогранних поверхонь
- •16.3. Розгортка лінійчатих поверхонь
- •. Умовна розгортка поверхонь
- •Запитання для самоперевірки
- •Лекція 17 аксонометричні проекції
- •17.1. Загальні визначення і види аксонометричних проекцій
- •Теорема Польке
- •17.3. Трикутник слідів і його властивості
- •З цих прямокутних трикутників можна записати:
- •Прямокутні аксонометричні проекції
- •17.5. Коло в прямокутній аксонометричній проекції
- •17.6. Косокутні аксонометричні проекції
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання до екзамену
Теорема Польке
Зобразимо
на площині П
чотирикутник АВСD
з діагоналями АС
та ВD,
що перетинаються. Проведемо з кожної
вершини чотирикутника паралельні прямі,
що перетинають площину П
і візьмемо на цих прямих довільні точки
А,В
,С
,D
,
які не лежать в одній площині
(рис.
17.2).
Чотирикутник
АСВD
можна розглядати, як паралельну проекцію
тетраедра АВ
С
D
.
Серед безлічі тетраедрів, прoекції
яких відповідають чотирикутнику
АВСD,
є і такий, у якого три ребра АВ,
АС і АD взаємно перпендикулярні і
дорівнюють одне одному. Ці три ребра
можуть бути прийняті за напрям осей
декартової системи координат, на яких
відкладені натуральні одиниці виміру.
Тоді відрізки АВ,
АС
і АD
можуть бути прийняті за аксонометричні
осі координат, на яких відкладені
аксонометричні масштаби.
Рис. 17.2
Теорема Польке: Будь-який чотирикутник зі своїми діагоналями може бути отриманий, як паралельна проекція деякої масштабної трикутної піраміди.
Теорема Польке-Шварца: Будь-який плоский чотирикутник зі своїми діагоналями може бути отриманий, як паралельна проекція деякої трикутної піраміди, яка подібна будь якій даній трикутній піраміді.
Наслідок з цих теорем: Три будь-яких відрізка довільної довжини, які виходять з одної точки на площині, можуть бути розглянуті як паралельна проекція трьох рівних відрізків, які відкладені на взаємно перпендикулярних осях проекцій у просторі.
17.3. Трикутник слідів і його властивості
Якщо взяти аксонометричну площину П так, щоб вона перетинала всі три координатні осі в точках X,Y,Z і способом прямокутного проектування спроектувати точку О на П (рис.17.3), то відрізок ОО буде перпендикулярним до П. Позначимо OXO ; OYO ; OZO .
Відрізки ОX, OY, OZ є катетами прямокутних трикутників.
Відрізки O X, OY,OZ є гіпотенузами прямокутних трикутників.
З цих прямокутних трикутників можна записати:
ОХ ОХ = cos, ОY ОY = cos , OZ OZ = cos .
Або cos = k, cos = m, cos = n.
Теорема. Сума квадратів показників спотворення в прямокутній аксонометрії дорівнює 2.
k+
m
+
n
= 2
В аналітичній геометрії при розгляданні куба, доводиться рівняння:
cos
+cos
+cos
= 1.
Але cos = sin, cos = sin, cos = sin.
sin+sin
+sin
= 1,
1
cos
1
cos
1
cos
= 1,
cos
cos
cos
= 2,
або
k+m
+n
= 2
Рис. 17.3
Площина аксонометричних проекцій П, перетинаючи площини координат, утворює трикутник XYZ, який називається трикутником слідів.
Властивості трикутника слідів.
1. Трикутник слідів завжди гострокутний.
2. В прямокутних аксонометричних проекціях аксонометричні осі є висотами трикутника слідів.
3. Три відрізка на площині, які виходять з однієї точки тільки в тому випадку є аксонометричними осями, якщо вони утворюють між собою тупі кути.
Прямокутні аксонометричні проекції
Прямокутна ізометрична проекція.
Якщо розмістити осі координат OX OY OZ під однаковими кутами до площини П, то cos = cos = cos і, відповідно, k = m = n, утвориться прямокутна ізометрія.
На
основі вище розглянутої теореми 3k
= 2,
звідки
k
= m
=
n
=
=
0,82.
Щоб побудувати предмет в ізометрії, треба всі його лінійні розміри, паралельні координатним осям, помножити на коефіцієнт спотворення 0,82. Таке зображення називається точним.
На практиці побудову ізометрії спрощують: відкладають по осях ОX, ОY, ОZ і паралельно їм натуральні розміри предмета, тобто коефіцієнт спотворення k = 0,82 замінюють на приведений коефіцієнт спотворення k = 1. Утворюється збільшене зображення без порушення пропорційності його елементів. Це збільшення становить 1 0,82 1,22 рази.
Осі
в прямокутній ізометрії розміщуються
під кутами 120
(при цьому вісь
OZ
- вертикально)
(рис. 17.4).
Рис. 17.4 Рис. 17.5
Прямокутна диметрична проекція.
Якщо двом осям (найчастіше OX і OZ) задати рівний нахил до площини П, а третю вісь нахилити так, щоб показник спотворення по ній був удвічі меншим, ніж по двох інших осях k = n, m = 0,5k, утвориться прямокутна диметрія.
Згідно
формули k+
m
+
n
=
2маємо
k = n = 0,94; m
= 0,47.
За стандартом використовують так звану збільшену диметрію з коефіцієнтами k = n = 1 і m = 0,5. Величина збільшення при цьому становить 1,06.
Осі
в прямокутній диметрії розміщуються
так: вісь
OZ
- вертикально,
а осі: OX
і OY
-
під кутами 710
і
4125,
відповідно,
до горизонтального напрямку (рис. 17.5).