16.3.6. Засоби для лікування брадіаритмій

   Для лікування брадіаритмій використовують засоби етіотропної і патогенетичної терапії. До останніх належать М-холіноблокатори (атропіну сульфат) та адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ізадрин, ефедрину гідрохлорид).    Атропіну сульфат використовують при серцево-судинних захворюваннях, які супроводжуються брадикардією та порушеннями атріовентрикулярної провідності функціонального походження (за рахунок підвищення тонусу блукаючого нерва). Перед тим проводять атропінову пробу: до і після (через 30 хв) підшкірного введення 0,5-1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату реєструють ЕКГ. Якщо аритмія зникає, це свідчить, що вона функ­ціонального генезу. Препарат використовують також при гострому інфаркті міокарда для зняття синусової брадикардії. Його вводять підшкірно (можлива внутрішньовенна ін’єкція) по 0,5-1,5 мл 0,1 % розчину.    Ізадрин використовують при порушеннях провідності: різкій брадикардії, брадіаритмії, при атріовентрикулярних блокадах. Призначають під язик в таблетках. Ампульований розчин ізадрину 0,5 % концентрації показаний для підшкірного, внутрішньом’язового і внутрішньовенного краплинного введення.    Застосування протиаритмічних засобів проводять за життєвими показаннями у таких ситуаціях: 1) часті й політопні шлуночкові екстрасистоли – ознаки можливої фібриляції; 2) постійна і пароксизмальна шлуночкова тахікардія; 3) фібриляція шлуночків; 4) порушення передсердного ритму, якщо останні супроводжуються значними розладами гемодинаміки.    З іншого боку, існує точка зору, що за відсутності скарг у хворого антиаритмічну терапію проводити недоцільно, зважаючи на те, що в кожного з препаратів є кардіальні та екстракардіальні побічні ефекти, в тому числі аритмогенна активність. Зокрема, протиаритмічні засоби не призначають при рідких екстрасистолах без ознак органічного ураження серця, синусовій брадикардії, брадіаритмії з частотою серцевих скорочень 40-60 за хвилину, якщо немає розладів гемодинаміки, при синоаурикулярній та атріовентрикулярній блокадах І ступеня тощо.    Препарати    Хінідину сульфат (Chinidini sulfas) – таблетки по 0,1 г, 0,2 г.    Новокаїнамід (Novocainamidum) – таблетки по 0,25 г, 0,5 г; флакони по 10 мл 10 % розчину; ампули по 5 мл 10 % розчину.    Аймалін (Ajmalinum) – таблетки по 0,05 г; ампули по 2 мл 2,5 % розчину.    Етацизин (Aethacizinum) – таблетки по 0,05 г; ампули по 2 мл 2,5 % розчину.    Пропафенон (Propafenonum) – таблетки по 0,15 г, 0,3 г; ампули по 20 мл 0,35 % розчину.    Анаприлін (Anaprilinum) – таблетки по 0,01 г, 0,04 г; ампули по 1 мл і 5мл 0,1 % розчину.    Аміодарон (кордарон) (Amiodarone, Cordaron) – таблетки по 0,2 г; ампули по 3 мл 5 % розчину.    Верапаміл (Verapamilum) – таблетки по 0,04 г, 0,08 г; ампули по 2 мл 0,25 % розчину.    Дифенін (Dipheninum) – таблетки по 0,117 г.    Ксикаїн (лідокаїн) (Xycainum, Lydocainum) – ампули по 10 мл і 20 мл 1% розчину; по 2 мл і 10 мл 2 % розчину; драже по 0,25 г.    Аспаркам (панангін) (Asparkam, Panangin) – таблетки комбіновані.    Калію хлорид (Kalii chloridum) – 10 % розчин для прийому всередину; ампули по 50 мл 4 % розчину.