Розділ 4. Соціально-культурний потенціал Лівії

Упродовж багатьох століть історичний розвиток кожної з двох основних областей Лівії – Триполітанії й Киренаїки – ішов власним шляхом. Саме тому соціальна однорідність більше виявляється на регіональному, а не на національному рівні. Розповсюдження на території Киренаїки в 19 столітті діяльності сенуситського ордена ще більше віддалило ці дві області, оскільки населення Триполітанії зберігало вірність нормативному сунітському ісламу. Сенуситський релігійно-історичний рух, ставив за мету повернення до витоків ісламу. Населення Киренаїки складалося переважно з кочівників і напівкочівників, тоді як у Триполітанії сільське та міське населення переважно осідле. Для населення пустельної області Феццан характерна своєрідна соціальна організація. Також є невеликий прошарок торговців і нечисленна, але постійно зростаюча група чиновників, менеджерів і кваліфікованих фахівців. У прибережній зоні і у Феццані земля перебуває в індивідуальній приватній власності. Для районів із кочовим населенням характерне колективне володіння землею родоплемінними групами.

Освіта. У період італійської колоніальної залежності в Лівії фактично не існувало системи освіти. Початок її активного розповсюдження припадає на часи британської військової адміністрації, а подальший розвиток відбувався після 1960-х років, коли до незалежної Лівії стали надходити значні кошти від продажу нафти. Освіта в країні безкоштовна на всіх рівнях й обов'язкова до 9 класу. У 1991–1992 в Лівії налічувалося 2744 початкових школи, 1555 середніх шкіл, 195 професійних і педагогічних коледжів. Діяли також 10 університетів і 10 педагогічних інститутів. У початковій школі навчаються 1,4 млн. дітей, в середній — 310,5 тис. учнів, в професійних училищах – 37 тис. і в системі вищої школи – 72,9 тис. студентів. Розвиток технічного навчання зумовлений головним чином потребами нафтової промисловості. У країні діють 14 науково-дослідних центрів. Держава надає матеріальну допомогу мережі ісламських навчальних закладів, зокрема ісламському університету в Ель-бейда, який є також центром релігійних досліджень. У Лівії видається близько 20 газет і журналів арабською та англійською мовами, кількість виданих книг невелика.

Розділ 5. Стосунки з Україною

5.1. Політичні відносини між Україною та Лівією Історія відносин між Україною та Лівією:

Визнання України: 24 грудня 1991 року.

Встановлення дипломатичних відносин: 17 березня 1992 року.

Дипломатичні установи: Посольство Лівії в Україні (з 1993 року), Посольство України в Лівії (з 1999 року).

З серпня 2010 року Посол України в Лівії — М.В.Нагорний.

14 травня 2014 року в Україну прибув Мохамед Салахеддін Нуреддін Аль-Шиллі – Посол Держави Лівія в Україні.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-лівійська двостороння міжурядова Комісія із співробітництва.Відбулося п’ять засідань Комісії (у 1995, 2001, 2003, 2009 і 2010 рр.). Українську частину Комісії очолював Прем’єр-міністр М.Я.Азаров, лівійську — (триває узгодження кандидатури).

Політичне співробітництво. Зустрічі, візити

Нещодавні контакти на найвищому та вищому рівнях:

Не дивлячись на складні умови лівійського збройного конфлікту 2011 року, розвиток відносин між Україною та Лівією продовжувався. Політичний діалог підтримувався як з представниками Джамагирії, так і з членами опозиційної Національної перехідної ради, яка згодом трансформувалася у легітимну лівійську владу. При цьому українська сторона виходила з пріоритетності захисту прав та інтересів громадян України, які працюють у Лівії.

19 липня 2011 року відбувся робочий візит в Україну Секретаря ГНК ЗЗМС (Міністра закордонних справ) Лівійської Джамагирії А.Аль-Обейді. Він провів зустріч з Міністром закордонних справ України К.І.Грищенком, під час якої відбувся обмін думками щодо поточної ситуації на Близькому Сході та у Північній Африці, зокрема, у Лівійській Джамагирії, було висловлено стурбованість у зв’язку із збільшенням кількості жертв серед мирного населення внаслідок збройного конфлікту.

21 червня 2011 року відбувся візит в Україну Уповноваженого з питань закордонних справ Національної перехідної ради Лівії А.Шелгама, який у минулому обіймав посади Секретаря ГНК ЗЗМС (Міністра закордонних справ) Лівійської Джамагирії та Постійного представника Джамагирії при ООН.

1 вересня 2011 року Україна заявила про офіційне визнання НПР Лівії єдиним легітимним представником лівійського народу.

20 вересня 2011 року Президент України В.Ф.Янукович взяв участь у Зустрічі високого рівня щодо Лівії (Другому засіданні Групи «Друзів нової Лівії»), яка відбулася в Нью-Йорку в рамках роботи 66-ї сесії ГА ООН. Глава Української держави мав зустріч з Главою НПР Лівії М.Абдель Джалілем, якому, зокрема, повідомив про прийняте рішення направити до Лівії гуманітарну допомогу.

19-25 жовтня 2011 року відбувся візит до Лівії української делегації на чолі із Спеціальним представником України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенком. На виконання відповідного Указу Президента України лівійській стороні було передано гуманітарну допомогу, яка складалася з гуманітарного вантажу (перев’язувальні матеріали та медикаменти), роботи групи українських медичних фахівців в одній із лівійських лікарень впродовж одного місяця, лікування за рахунок української сторони 11 постраждалих у результаті бойових дій громадян Лівії.

У контексті організації лікування постраждалих громадян Лівії в Україні на комерційній основі наприкінці грудня 2011 року Київ відвідала делегація лівійської Адміністрації з питань опіки над пораненими, були проведені зустрічі та переговори в Міністерстві закордонних справ, Міністерстві оборони та Міністерстві охорони здоров’я України.

10-12 січня 2012 року в Тріполі з робочим візитом перебувала делегація, до складу якої входив Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенко. Основною темою переговорів було вирішення проблеми громадян України, затриманих у Лівії під час збройного конфлікту.

25 вересня 2012 року у рамках участі в роботі 67-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з його лівійським колегою А.Бен Хаялем. Сторони обговорили деякі питання порядку денного двосторонніх відносин, зокрема, можливість участі України у відновленні пошкодженої лівійської інфраструктури, а також перспективи вирішення справи засуджених у Лівії громадян України.

11 грудня 2012 року під час 4-ї зустрічі «Друзів Сирії» в Марракеші (Марокко) відбулися переговори Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенка з Першим заступником міністра міжнародного співробітництва Лівії М.Х.Хабібом. Співрозмовники обмінялися думками щодо перспектив розвитку двостороннього співробітництва в сферах, які становлять взаємний інтерес. Окремо було обговорено питання стосовно затриманих у Лівії українців.

24-25 грудня 2012 року в Києві перебувала делегація Міністерства закордонних справ Лівії на чолі з директором департаменту міжнародного права і договорів С.Джувейді. В українському зовнішньополітичному відомстві проведено двосторонні консультації щодо інвентаризації сучасного стану українсько-лівійської договірно-правової бази.

На початку січня 2013 року МЗС України відвідала делегація Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Лівії на чолі з директором департаменту європейських справ М.Мілядом. Українська та лівійська сторони обговорили широке коло питань порядку денного двосторонніх відносин, а також провели політичні консультації з нагальних світових процесів.  

19-22 квітня 2013 року відбувся робочий візит Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Г.Г.Латія до Лівії. Відбулися зустрічі з Головою Генерального національного конгресу (парламенту) М.Аль-Мгаріфом, Прем’єр-міністром А.Зіданом, Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва М.Абдель Азізом, Міністром економіки Лівії М.Абу Фанасом.  У рамках візиту Спеціальний представник України зустрівся з лівійськими бізнесменами, а також відвідав групу затриманих громадян України (19 осіб).

2-7 липня 2013 року на запрошення Верховного суду України відбувся візит в Україну делегації на чолі з Головою Лівійського вищого суду К.Даганом з метою обговорення перспектив розвитку двостороннього співробітництва в сфері юстиції.

31 липня 2013 року робочий візит до Лівії здійснив Віце-прем’єр-міністр України К.І.Грищенко з метою всебічного обговорення ситуації, що склалася внаслідок збройного захоплення в порту Бенгазі судна „Етель” з українським екіпажем на борту, шляхів звільнення екіпажу судна та унеможливлення реалізації погроз на адресу громадян України, які знаходяться на території Лівії.

25 вересня 2013 року в Нью-Йорку в рамках роботи 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбулася робоча зустріч Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Лівії М.Абдель Азізом. Було досягнуто домовленості щодо активізації двостороннього діалогу на найвищому і високому рівні. Міністри обмінялися запрошеннями здійснити візити відповідно в Україну та до Лівії.

23-27 вересня 2013 року в Києві відбулися консульські консультації між МЗС України та Лівії – перший подібний захід з 2008 року. Директорами департаментів консульської служби було обговорено проблематику українсько-лівійських консульських відносин включно з наявними проблемними питаннями. За результатами консультацій було підписано відповідний протокол.

Лівійська сторона підтримала Україну в конфлікті з Російською Федерацією. Зокрема, делегація Лівії проголосувала на підтримку проекту резолюції ГА ООН „Територіальна цілісність України” під час голосування 27 березня 2014 року.