
- •«Лівія, як суб’єкт міжнародної економіки»
- •Анотація
- •Annotation
- •Розділ 1. Загальна характеристика економіки Лівії
- •Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва
- •2.1. Капітал
- •2.2. Трудові ресурси
- •2.3. Технології
- •2.4. Земля
- •Розділ 3. Значення Лівії на регіональному та глобальному рівні
- •Розділ 4. Соціально-культурний потенціал Лівії
- •Розділ 5. Стосунки з Україною
- •5.1. Політичні відносини між Україною та Лівією Історія відносин між Україною та Лівією:
- •Політичне співробітництво. Зустрічі, візити
- •5.2. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Чилі
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва
2.1. Капітал
За даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Лівію в 2006 р склав 24 207 млн. Дол., Портфельних - 210 089 млн. Дол .; відтік ПІІ в тому ж році досяг 8626 млн. дол., а портфельних - 117 580 млн. дол. У попередньому році дані показники були дещо нижчими: приплив ПІІ склав 15004 млн. дол., приплив портфельних - 185 882 млн. дол .; відтік ПІІ - 5034 млн. дол., а відтік портфельних - 108 954 млн. дол.
Приплив ПІІ в Лівію протягом 1986-2006 рр. перевищував відтік ПІІ, за винятком 2001 Приплив же портфельних інвестицій стабільно перевищує їх відтік з країни. Також слід відзначити той факт, що в період з 1986 по 2006 рр. стабільного зростання обсягу ПІІ, як надходять в економіку Лівії, так і вибувають з неї, не спостерігалося. Ввезення портфельних іноземних інвестицій постійно збільшується в своїх масштабах (виняток становить 1997, однак зменшення обсягу інвестицій, що надійшли було незначним), що можна сказати і про відтік даного виду капіталу.
Частка прямих іноземних інвестицій у світовому обсязі інвестицій постійно змінюється в діапазоні від 1% до 3%, в той час як аналогічний показник для портфельних інвестицій залишається постійним і з 1990 р становить 2%. Частка ПІІ, що надходять в економіку Лівії, практично протягом усього періоду 1986-2006 рр. перевищує частку ПІІ, які покидають її. Це характерно і для портфельних іноземних інвестицій.
Основною сферою залучення інвестицій залишається нафтовидобуток і нафтопереробка. На сьогоднішній день доведені запаси нафти в Лівії складають 36 млрд. Барелів. У країні є 12 родовищ нафти із запасами від 1 і більше млрд. Барелів, і два з запасами від 500 млн. До 1 млрд. Барелів. З наявних 12772 нафтових свердловин, придатних для промислового видобутку, діють лише 1949, решта законсервовані. Така недостатня исследованность території стала наслідком санкцій, а також надзвичайно суворими фінансовими умовами, що накладаються Лівійським керівництвом на іноземні нафтові компанії. Лівійське керівництво планує за допомогою іноземних компаній в найближчі п'ять років збільшити обсяг видобутої в країні нафти з нинішніх 1,3 млн. Барелів на добу до 2 млн. Для реалізації намічених планів з розвитку нафтогазового комплексу буде потрібно залучення, щонайменше, 10 млрд. Доларів іноземних інвестицій в період до 2010 р З цієї суми 6 млрд. доларів необхідні для розробки нових родовищ і модернізації виробничих потужностей, а 4 млрд. доларів - для розвитку нафтохімії.
Привабливість Лівії як енергетичного ринку збільшилася після зняття санкцій. Тільки в січні 2005 року Лівія продала 15 ліцензій на розвідку нових родовищ. Хоча основною сферою залучення інвестицій залишається нафтовидобуток і нафтопереробка, керівництво країни говорить про можливості та інших галузей господарства Лівії. Наприклад, виробництво товарів на експорт може бути прибутковим внаслідок низьких податкових ставок в Лівії, дешевих ресурсів (землі, праці та енергії), менших обмежень щодо захисту навколишнього середовища та інших. Отже, багато виробництва можуть бути перенесені до Лівії для подальшого експорту в Європу. Інший потенційно вигідною для іноземних інвесторів сферою в Лівії є туризм. У зв'язку зі зняттям санкцій багато економістів прогнозують бум у цій галузі. Для цього є всі передумови - природно-кліматичні умови (велика протяжність узбережжя Середземного моря, красиві пейзажі) та історичні пам'ятки. Але через малі обсяги інвестицій, як іноземних, так і державних, в цю сферу з 1980-х років виникло безліч проблем - як інституційних, так і проблем з інфраструктурою, підготовкою відповідних кадрів, візовим режимом. Участь іноземного капіталу може підштовхнути розвиток туризму в Лівії. Ще однією можливістю є співпраця з лівійськими компаніями, які прагнуть поліпшити за допомогою цього своє фінансове і технологічний стан. Прикладом тут може служити компанія "Лівійські Арабські Авіалінії", за якою санкції вдарили найсильнішим чином через заборону ООН на повітряне сполучення з Лівією. Ця компанія змогла швидко відновитися тільки завдяки плану розвитку, однією з основних складових якого було залучення іноземних інвесторів в правління в короткостроковому періоді. У результаті вже в 2003 р дохід компанії склав 120 млн. Дол. Інший багатообіцяючою областю залучення іноземних інвестицій є створення різних вільних зон. Першою планується ввести в дію зону вільної торгівлі Місурата, яка включатиме порт міста Місурата і сусідні області.
Існує і зворотний потік інвестицій з Лівії. Основні країни, в які направляються капіталовкладення Лівії (див. Рис. 2.3), це: ЄЕС (27,8%), Алжир (18,7%), Марокко (16,3%), Туніс (16,3%) і Мальта (8,8%). Найбільші вкладення виробляються в сектор фінансових послуг, транспорт і комунікації, обробну промисловість, торгівлю. Лівія активно працює на ринку нафтопродуктів Чехії, Словаччини, Румунії, здійснюючи поставки нафти для переробки на нафтопереробних заводах цих країн.