- •Лекція №2 Принципи побудови радіорелейних ліній
- •Використання ррл в сітках pdh і sdh
- •Лекція №3 Частотний діапазон для ррс
- •Система телеобслуговування
- •Лекція №4 Форматування
- •Вибірка з використанням одиничних імпульсів.
- •Природня дискретизація
- •Лекція № 5
- •Лекція №6 Імпульсно - кодова модуляція
- •Квантування з постійним і змінним кроком.
- •Нерівномірне квантування
- •Характеристики компандування.
- •1.Представлення двійкових цифр у формі сигналів
- •1.Ріст ймовірності помилки в системах зв`язку.
- •2. Демодуляція і детектування.
- •3. Співвідношення сигнал/шум для цифрового зв`язку
- •Лекція № 9 Узгоджений фільтр.
- •Порівняння згортки і кореляції.
- •S1(t)-s2(t)Корелятор
- •2. Уніполярна передача сигналів.
- •3. Біполярна передача сигналів.
- •4. Реалізація узгодженого фільтру на основі цифрових технологій.
- •Смугова модуляція і демодуляція
- •1.Методи цифрової смугової модуляції.
- •2.Амплітуда сигналу.
- •1.Нерегенеративні ретранслятори
- •2.Нелінійне підсилення ретрансляторів
- •3.Величина енергетичного запасу
- •Лекція №13 Ущільнення і множинний доступ
- •3.Системи цифрової передачі
- •Лекція № 15
- •Частотна і фазова модуляція
- •Телевізійний сигнал, що передається за допомогою ррс
- •Спектр модульованої несучої
- •Спектр несучої, модульованої аналоговим багатоканальним телефонним сигналом
- •Спектр несучої модульованої телевізійним сигналом
- •Вибір основних параметрів модуляції
- •Принципи побудови модуляторів і демодуляторів
- •Демодулятори
- •Демодуляція сигналу при наявності шуму
- •Способи корекції сигналів
- •Поширення радіохвиль в реальних умовах
- •Врахування рефракції радіохвиль
- •Еквівалентний радіус Землі
- •Рефракційне завмирання через екрануючу дію перепон.
- •Рефракційні завмирання інтерференційного типу.
- •Інтерференційні завмирання через відбиття від шаруватих неоднорідностей тропосфери.
- •Завмирання, що викликані шаруватими неоднорідностями тропосфери.
- •Коефіцієнт послаблення в дощі.
- •Нормограма для визначення коефіцієнту послаблення в дощі.
- •Лекція №20
- •Просторово-рознесений прийом
- •Слабопересічені інтервали ррл
- •Частотно- рознесений прийом
- •Територіально рознесений прийом
- •Допоміжні методи
- •1. Зменшення глибини інтерференційних завмирань сигналу за допомогою антен
- •2. Зменшення глибини інтерференційних завмирань за допомогою екранів
- •3. Зменшення глибини інтерференційних завмирань сигналу за допомогою дифракційних лінз
- •Вплив тракту передачі цифрової інформації на завадостійкість каналу зв’язку
- •Призначення вузлів лінійного тракту
- •Визначення динамічного діапазону лінійного тракту
- •Втрати завадостійкості при оцінці ефективності радіоліній
- •Смуга пропускання лінійного тракту
- •Вплив амплітудно-частотних спотворень
- •Вплив спотворень групового часу проходження
- •Вплив комбінаційних складових
- •Стабільність частоти
- •Вплив багатопроменевості поширення радіохвиль
- •Вплив типу сигналу на значення динамічного діапазону тракту
- •Методи корекції тракту
- •Методи аналогової корекції
- •Основні характеристики цифрових каналів зв’язку.
- •Амплітудна маніпуляція
- •Фазова маніпуляція в цифрових радіорелейних системах передачі
- •Частотна маніпуляці в цифрових радіорелейних системах передачі
- •Амплітудно-фазова маніпуляція в цифрових радіорелейних системах передачі.
- •Порівняння різних видів маніпуляції.
- •Телекомунікаційні інтерфейси
Нерівномірне квантування
Графічно це можна зобразити так.

Характеристика нерівномірного пристрою квантування

Характеристика стискування

Характеристика рівномірного пристрою квантування
Найчастіше нерівномірне квантування реалізується слідуючим чином :
Спочатку висхідний сигнал деформується за допомогою пристрою, що має логарифмічну характеристику стискування.
Потім використовується пристрій квантування з рівномірним кроком.
Після прийому сигнал пропускається через пристрій з характеристикою звортньою. Цей процес називається розширенням. Стискування і розширення називається компандуванням.
Характеристики компандування.
Більшість сучасних систем використовують кусочно – лінійну апроксимацію функції логарифмічного стискування. В США µ-рівнева характеристика пристрою стискування описується таким виразом


µ - додатня константа
х і у – напруги на вході і виході
В США стандартним є значення для µ = 255
На графіку це зображено слідуючим чином

Лекція
№7
1.Представлення двійкових цифр у формі сигналів
За допомогою ІКМ аналогові сигнали перетворюються в двійкові цифри. В результаті цього не отримується нічого «фізичного» тільки цифри. А цифри це абстракція. Відповідно нам необхідно мати щось фізичне, яке буде носієм цифр.
Щоб передати двійкові цифри по низькочастотному каналу будемо виражати їх електричними імпульсами.
Наприклад:
Інтервал 1 0 1 1 1 0 0 1 0 1 1 0
першого
Т
біта

Інтервал першого


кодового слова
Z
Т


+V











0
Z
- V



4T 8T 12T
Тут показані розділені в часі інтервали передачі кодових слів.
Кожне кодове слово являється 4-бітовим представленням квантової вибірки. Кожна двійкова одиниця виражається імпульсом, а кожний двійковий нуль — відсутністю імпульса. Таким чином послідовність електричних імпульсів може використовуватися для передачі інформації двійкового потоку ІКМ. Завдання приймача — визначити в кожний момент прийому біту чи є імпульс в каналі передачі. Ймовірність точного визначення імпульсу є функцією енергії прийнятого імпульсу (площі під графіком імпульсу).Відповідно ширину імпульсу вигідно робити як можна більшою. Замість того, щоб описувати цей сигнал як послідовність імпульсів і їх відсутність ми можемо описати його як послідовність переходів між двома ненульовими рівнями. Якщо сигнал знаходиться на верхньому рівні напруги, то він виражає двійкову одиницю, якщо на нижньому — двійковий нуль.
2.Типи сигналів ІКМ
Існує декілька типів ІКМ сигналів. В телефонному зв’язку ці сигнали називаються кодами каналу.
Сигнали ІКМ діляться на чотири групи :
Без повернення до нуля (nonreturn-to zero—NRZ).
З поверненням до нуля (return-to-zero—(RZ).
Фазове кодування.
Багаторівневе бінарне кодування.
Найчастіше використовуються сигнали ІКМ в кодуваннях NRZ. Ця група кодування NRZ включає в себе наступні підгрупи :
NRZ-L(L=level-рівень), NRZ-M (M=mark-мітка) і NRZ-S(S=space-пауза).
NRZ-L широко використовується в цифрових логічних схемах. На наступному малюнку покажемо NRZ кодування
1
0 1 1 0 0 0 1 1 0 1
+V









NRZ-L
-V 


+V







NRZ-M
-V











+V
NRZ-S
-V



При використанні кодування NRZ-M двійкова одиниця, або мітка виражається зміною рівня, а нуль, або пауза (space) – відсутністю зміни рівня. Таке кодування часто називається диференціальним. Застосовується кодування NRZ-M переважно при записі на магнітну стрічку.
Кодування NRZ-S являється зворотнім до кодування NRZ-M. Тут двійкова одиниця виражається відсутністю зміни рівня, а двійковий нуль — зміною рівня.
Розглянемо тепер групу кодувань RZ. Сюди входить уніполярне кодування RZ, біполярне кодування RZ і кодування RZ-AMI.
1 0 1 1 0 0 0 1 1 0 1
+V
Уніполярне

















RZ
0





+V
Біполярне
















RZ
0




















- V




+V









RZ-AMI 0













- V


Ці коди застосовуються при низькочастотній передачі даних і магнітному записуванні. При уніполярному кодуванні RZ одиниця виражається наявністю імпульсу, тривалість якого складає половину біту, а нуль – його відсутністю.
При біполярному кодуванні RZ одиниці і нулі виражаються імпульсами протилежних рівнів і тривалості половини ширини біту. Тут як бачимо у кожному інтервалі передачі біту присутній імпульс.
Кодування RZ-AMI (AMI=alternate mark inversion- з по черговістю інверсії) являється методом передачі імпульсів рівних амплітуд з по черговістю полярності для одиниці. Нулі- це відсутність імпульсів. Таке кодування використовується в телефонних системах.
Переходимо до наступного методу. Група фазового кодування включає наступні кодування :
bi-
-L
(bi-phase-level-двохфазний
рівень), більш відомий як Манчестерський
код;
bi-
-M
(bi-phase-mark);
bi-
-S(bi-phase-space)
і
модуляція затримки (delay
modulation-DM),
або код Міллера. Ці схеми фазових кодувань
використовуються при магнітному
записуванні, оптичному зв’язку
і супутникових телеметричних каналах
передачі даних.
1 0 1 1 0 0 0 1 1 0 1
+V
Bi-
-L























- V
































+ V
Bi-
-M
-
V































+V
Bi-
-S
-
V




















+V
DM
-
V




При
кодуванні bi-
-L
одиниця виражається імпульсом тривалістю
половині ширини біту, розміщеному в
першій половині інтервалу передачі
біту. Нуль- таким же імпульсом, але
розміщеному в другій половині інтервалу
передачі біту.
При
кодуванні bi-
-M
на початку кожного інтервалу передачі
біту проходить перехід. Одиниця
виражається другим переходом в середині
інтервалу, нуль- єдиним переходом на
початку інтервалу передачі біту.
В
кодуванні bi-
-S
на початку кожного інтервалу теж
проходить перехід. Одиниця виражається
єдиним переходом, а для нуля необхідний
другий перехід в середині інтервалу.
При DM (модуляція затримки) одиниця виражається переходом в середині інтервалу передачі біту, а нуль- відсутністю інших переходів, якщо за ним не слідує другий нуль. В останньому випадку перехід розміщується в кінець інтервалу передачі першого нуля.
Виникає
запитання навіщо так багато різних
сигналів для ІКМ. Причина такої
різноманітності у відмінності
продуктивності, яка характеризує кожне
кодування. Який розмір слова потрібний
для ІКМ. Для цифрових телефонних каналів
кожна вибірка кодується з використанням
8 біт, що дає 2
або 256 рівнів на вибірку.
Лекція №8
Низькочастотна демодуляція і детектування
При низькочастотній передачі сигнали, що приймаються вже мають форму імпульсів. Виникає запитання навіщо для відновлення імпульсних сигналів потрібен демодулятор?
Відповідь зв`язана з тим, що форма імпульсів, які приймаються відрізняється від ідеальної, тобто коли тривалість кожного імпульсу точно рівна тривалості одного символу.
Процес передачі приводить до того, що прийнята послідовність імпульсів спотворюється міжсимвольною інтерференцією і появляється в виді аморфного змазаного сигналу не готового до дискретизації і детектування.
Завданням демодулятора( приймаючого фільтру), являється відновлення висхідного імпульсу з максимально можливим відношенням сигнал/шум без міжсимвольної інтерференції.
